Асиметрія економічних відносин країн-членів НАФТА

Рефераты по международным отношениям » Асиметрія економічних відносин країн-членів НАФТА

Асиметрія економічних відносин країн-членів НАФТА.


ПЛАН

Вступ. 3

Розділ 1. НАФТА - Північноамериканська зона вільної торгівлі 5

1.1 Фактори створення зони вільної торгівлі в північноамериканському регіоні 5

1.2 Передумови інтеграції в рамках НАФТА.. 10

1.3 Економічні показники північноамериканського інтеграційного угруповання 12

Розділ 2. Форми й особливості взаємодії країн у рамках НАФТА.. 15

2.1 США як лідер північноамериканської економічної інтеграції 15

2.2 Роль Мексики в НАФТА асиметрія відносин з Канадою.. 18

2.3 Роль Канади в НАФТА асиметрія відносин з Мексикою.. 21

Розділ 3. Перспективи розвитку НАФТА.. 24

3.1 НАФТА і проблема створення панамериканської зони вільної торгівлі 24

3.2 Роль НАФТА у світових глобалізаційних процесах. 27

3.3 Перспектива розвитку економічних відносин України з країнами членами НАФТА.. 29

Висновок. 33

Список використаної літератури. 36

Вступ

Для сьогоднішніх міжнародних економічних відносин характерні нові кількісні і якісні характеристики. Основні форми світогосподарських зв'язків міжнародна торгівля рух капіталів міграція населення і трудових ресурсів транснаціональна діяльність нарешті інтеграційні процеси у світі - досягли небачених раніше масштабів. Змінилися їхнє місце і роль у розвитку сучасного суспільства.

Прикметою часу стає різке збільшення динамічності і масштабів міграції населення трудових ресурсів що веде до міжнародного переміщення такого важливого фактора виробництва як праця. У цей процес залучені десятки мільйонів людей. Диверсифікувалися регіони постачальники ресурсів іммігрантів їх якісний кваліфікований склад. У свою чергу інтеграційний варіант розвитку полегшує пересування робочої сили знімаючи офіційні границі і скасовуючи багато формальностей. Процеси інтеграції та глобалізації набули суспільного характеру.

Особливий інтерес до стратегічного регіоналізму виявляють Сполучені Штати Америки. Так з 1 січня 1994 р. на території США Канади і Мексики вступила в дію Угода про створення Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА). Як показує історичний досвід торгово-економічні відносини між трьома країнами були і залишаються основним фактором розвитку північноамериканського господарського комплексу.

Основна мета даної роботи полягає у дослідженні особливостей функціонування Північноамериканської зони вільної торгівлі та асиметрії економічних відносин між країнами-членами угоди зокрема.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань :

· розглянути фактори створення зони вільної торгівлі в Північній Америці;

· дослідити передумови інтеграції в рамках НАФТА;

· вивчити форми й особливості взаємодії країн у рамках НАФТА

· розкрити перспективи розвитку НАФТА

Предметом курсової роботи є економічні відносини що виникають в процесі функціонування Північноамериканської зони вільної торгівлі.

Об’єктом курсової роботи є Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА).

Курсова робота складається із трьох розділів в яких послідовно досліджується поставлена проблема.

Розділ 1. НАФТА - Північноамериканська зона вільної торгівлі

1.1 Фактори створення зони вільної торгівлі в північноамериканському регіоні

Самим розвинутим інтеграційним угрупуванням на американському континенті є Північноамериканська зона вільної торгівлі (“North American Free Trade Area” – НАФТА) утворена в січні 1994 року США Канадою і Мексикою. НАФТА є в даний час найбільшою в світі регіональною зоною вільної торгівлі з населенням в 406 млн. чол. і сукупним валовим продуктом у розмірі 10 3 трильйона доларів. Угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі містить комплекс домовленостей що розповсюджуються крім торгівлі на сферу послуг і інвестицій і вперше об'єднує промислово розвинуті держави і країну що розвивається.

Створення зони вільно торгівлі в північноамериканському регіоні було обумовлено рядом чинників: по-перше географічною близькістю країн-учасниць і елементами взаємодоповнювання структур національних економік; по-друге тісними торговими зв'язками між ними і виробничою кооперацією що розширяється; по-третє мережею підконтрольних підприємств американських ТНК в Канаді та Мексиці і Канадських ТНК в США і нарешті посиленням позицій ЄС Японії і нових індустріальних країн на світовому ринку [17 c.53].

Про масштаби економічного взаємозв'язку США Канади і Мексики на основі взаємної торгівлі і руху капіталу можна судити за наступними даними. В США реалізовується близько 75-80% канадського експорту (20% ВВП Канади). Частка США в іноземних прямих інвестиціях в Канаді – понад 75% і Канади в США – 9%. В США прямує близько 70% мексиканського експорту а звідти поступає 65% мексиканського імпорту. Частка США в загальному притоці прямих іноземних інвестицій до Мексики перевищує 60%. ВВП США в 14 5 раз перевершує ВВП Канади і в 19 разів – Мексики [12].

Угоду про НАФТА можна вважати принципово новим етапом в процесі лібералізації торгівлі товарами і послугами а також інвестицій між США Канадою і Мексикою. На відміну від Західної Європи в Північній Америці імпульси до створення господарського комплексу йшли “від” низу до верху – від прагнення до співпраці між американськими і канадськими компаніями.
В течії XX в. поступово розмивалися межі між США і Канадою шляхом відносно вільного руху товарів капіталу робочої сили. Якісна зміна економічних відносин між США і канадою відбулася в 1988 р. коли на міждержавному рівні була укладена американо-канадська угода про вільну торгівлю. Воно передбачало взаємні зобов'язання двох країн ліквідовувати обмеження в торгівлі товарами і послугами (на транспорті в телекомунікаціях комп'ютерних фінансових системах в області туризму) відмінити обмеження на іноземну власність в кредитно-фінансовій системі Канади і канадських банків в США і ряд інших положень.

За чисельністю населення за об'ємом сукупного валового продукту і ряду базових економічних показників північноамериканське інтеграційне угрупування сопоставимо з Європейським союзом. НАФТА володіє могутнім (особливо завдяки США) економічним потенціалом наприклад щорічний об'єм виробництва товарів і послуг США Канади і Мексики дорівнює 5 трильйонам доларів а їх частка в світовій торгівлі складає майже 20%.
Структура північноамериканського інтеграційного комплексу має свої особливості в порівнянні з європейською моделлю інтеграції.
Інша особливість північноамериканського економічного угрупування полягає в тому що її учасники знаходяться в різних стартових умовах. Якщо Канаді за останнє десятиріччя вдалося наблизитися по головних економічних макропоказниках (об'єму ВВП на душу населення продуктивності праці) до США то Мексика довгі роки що знаходилася на положенні економічно відсталої держави з великою зовнішньою заборгованістю поки що помітно відстає від цих країн по основних базових показниках [21 c.74].

Створення в 1994 р. НАФТА відображає новий підхід в теорії і практиці інтеграції. Вперше держава “третього миру” добровільно об'єдналася з двома високорозвинутими країнами. Різниця в розмірах ВВП на душу населення між Мексикою і США досягає 6 6 рази а з Канадою – 4 1 рази. Такий істотний розрив в рівнях економічного розвитку країн-членів утрудняє створення єдиного господарського комплексу.

Ключовими моментами угоди про НАФТА детально регламентуючого багато аспектів економічних відносин між сусідніми країнами є:

· відміна всіх митних зборів на товари якими торгують між собою США Канада і Мексика до 2010 року;

· поетапне скасування значного числа нетарифних бар'єрів в торгівлі товарами і послугами;

· пом'якшення режиму для північноамериканських капіталовкладень в Мексиці;

· лібералізація діяльності американських і канадських банків на фінансовому ринку Мексики;

· захист північноамериканського ринку від експансії азіатських і європейських компаній що намагаються уникнути американських мит шляхом реекспорту своїх товарів в США через Мексику;

· створення американо-канадської арбітражної комісії.

Таким чином угода про створення НАФТА припускає що країни учасниці збережуть національні митні тарифи в торгівлі з третіми країнами і у взаємній торгівлі поле перехідного періоду в 10 років (в деяких випадках – 15 років) в цій економічній зоні буде вільний обіг товарів. Воно розповсюджується на товари які кваліфікуються як вироблені в США Канаді і Мексиці. Реалізація угоди приведе до усунення всіх тарифних і нетарифних бар'єрів в торгівлі. Крім того воно передбачає поліпшення торгівлі послугами встановлення справедливих правил для взаємних інвестицій і здійснення державних закупівель посилення захисту прав на інтелектуальну власність створення механізму врегулювання суперечок [12].

Усуваючи тарифи і інші протекціоністські бар'єри НАФТА встановлює обмежувальні правила торгівлі рядом товарів і інвестицій в деяких секторах економіки особливо “чутливих” до іноземної конкуренції (це відноситься до сільського господарства енергетики продукції автомобільної промисловості текстильних виробів). Крім цього угода містить обмовки що дозволяють тимчасово відновити захист для галузей промисловості яким завдано збитку імпортом відповідної продукції.

В угоді всі товари розбиті на три великі групи – промислові (без текстильних товарів) сільськогосподарські і текстильні вироби включаючи одяг. Для кожної групи розроблені графіки зниження мит а на ряд промислових товарів було передбачене і здійснене негайно зняття мит. Мита на решту товарів намічено відмінити протягом 5 10 і 15 років. Відмінність графіків зниження мит на промислові товари (з тимчасовим інтервалом в п'ять років) обумовлена “чутливістю” відповідних галузей промисловості до імпорту конкуруючих виробів.

Диференційовані умови лібералізації торгівлі передбачені і для окремих країн – учасниць угоди. Наприклад мексиканські тарифи на імпорт американських промислових товарів будуть усунені протягом 10 років. При цьому приблизно половина мексиканських мит усувається при вступі угоди в силу; надалі (в перебігу п'яти років) до 70% всіх товарів із США ввозитимуться до Мексики безмитно. З боку США Мексика отримує полегшений доступ до великої частини північноамериканського ринку; зняття мит в перебігу п'яти років розповсюджується майже на 90% промислових виробів. В той же час тарифи на незначне число виробів “чутливих” для американської промисловості не будуть ліквідовані практично до кінця 15-річного періоду.
У взаємній торгівлі США і Канади існує домовленість не змінювати графіки зниження тарифів раніше розроблені в рамках двосторонньої угоди між ними в 1989 році [12 17].

Поетапне зниження митних тарифів в рамках НАФТА відбувається виходячи з базових ставок що діяли на 1 липень 1991 року. Відносно правил походження товарів НАФТА встановлює наступні вимоги: товар повинен бути повністю вироблений в північноамериканській зоні вільної торгівлі або істотно перетворений в новий товар і відповідно потрапляти під іншу тарифну позицію Гармонізованої системи. Для деяких товарів (автомобілі хімічні продукти взуття) крім того необхідно щоб не менше 50-60% компонентів були вироблені в країнах – учасницях угоди.

В НАФТА фактично встановлюється національний режим в торгівлі причому він розповсюджується не тільки на товари але і на послуги включаючи право інвестувати в сферу послуг і продавати послуги закордон. Наприклад у сфері фінансових послуг НАФТА дає можливість банкам США і фірмам діючим на ринку цінних паперів функціонувати в Мексиці вперше за останні півстоліття представництва з повним набором функцій.

Угода про створення НАФТА встановлює 5 основних принципів захисту іноземних інвесторів і їх інвестицій в зоні вільної торгівлі: недискримінаційний режим; зняття особливих вимог до інвестицій або інвесторів (ці вимоги звичайно відносяться до видів діяльності здійснюваних по розпорядженню держави або схваленим їм як умова установи або функціонування іноземних підприємств в конкретній країні); вільне переміщення фінансових коштів що мають відношення до інвестицій; експропріація тільки відповідно до міжнародного права; право звертатися до міжнародного суду у разі порушення Угоди.
Віддаючи належне важливому значенню НАФТА для розвитку регіональної співпраці американські експерти відзначають що угода приносить відносно скромні результати економікам США і Канади оскільки між обома країнами і до угоди були порівняно невеликі обмеження в торгівлі і в області трансграничних інвестицій [7 c.113].

Проте вона принесе вигоди економіці Мексики. Однієї з головних цілей угоди з позицій інтересів США є забезпечення подальшого проведення економічних реформ в цій країні. Ці реформи як очікується створять більш передбачений стабільний підприємницький клімат для американських і канадських експортерів і інвесторів. Мексика сподівається що із створенням сприятливого клімату в області торгівлі і інвестицій можна чекати притоки капіталів і збільшення зайнятості. Крім цього Мексика зацікавлена в ослабленні протекціонізму США і розширенні експорту в США і Канаду а також в отриманні доступу до нових технологій і природних ресурсів.

В цілому реалізація НАФТА як вважають експерти призведе до підвищення темпів зростання США і Канади максимум на 0 5 процентні пункти за умови одночасного виконання всіх його положень. Такий скромний ефект пояснюється з одного боку порівняно низькими бар'єрами в торгівлі і активній інвестиційній діяльності між США і Канадою ще до укладання угоди що сприяло взаємному переміщенню товарів і послуг а з іншою – відносно невеликим розміром економіки Мексики в порівнянні з американською і канадською. Для Мексики вигода за найоптимістичнішим прогнозом оцінюється в 11% зростання ВВП [6 c.285].

Таким чином інтеграційні процеси в НАФТА порівняно з ЄС відрізняють домінуюче положення США в північноамериканському економічному регіоні слабку взаємозалежність економік Канади і Мексики і пов'язану з цими процесами асиметричність економічної взаємодії США Канади і Мексики.

1.2 Передумови інтеграції в рамках НАФТА

Зміна політичної і економічної ситуації в світі в кінці 80-х років активізація інтеграційних процесів в Європі і Азіатсько-тихоокеанському регіоні зростаюча конкуренція з боку Японії соціально-політичні реформи в країнах Латинської Америки знову підняли питання про економічну взаємозалежність США Канади і Мексики про необхідність «повернення» американського бізнесу в Західну півкулю і зрештою про створення Північноамериканської зони вільної торгівлі яка по словах колишнього президента США Б. Клінтона «стане основою для просування до об'єднання всієї Латинської Америки — з населенням 700 млн. чоловік — в торгову одиницю яка принесе процвітання всім народам що проживають на американському континенті». Необхідно відзначити що при підготовці договору Мексика Канада і США розглядали значення потенціал НАФТА з різних позицій.

Для США північноамериканська угода покликана забезпечити приріст не тільки економічної але і геополітичної потужності Сполучених Штатів. Вона — складова частина стратегічної політики США направленої на досягнення широкомасштабної мети: вільний рух американських товарів і послуг вільний доступ для американських інвестицій захист прав інтелектуальної власності зростання конкурентоспроможності використовування нових регіональних порівняльних переваг за рахунок об'єднання високих технологій і інвестицій США з дешевою робочою силою Мексики і дешевими багатими природними ресурсами обох країн-сусідів. Колишній помічник з економічних питань державного секретаря США Роберт Золік так охарактеризував важливість північноамериканської інтеграції: «НАФТА — добра стратегічна можливість забезпечити усилити і розвивати континентальну базу в економічних і політичних відносинах з тим щоб укріплювати економічну потужність лідерство і всесвітній вплив Америки. НАФТА буде ключовим компонентом в розробці і укладанню глобальних регіональних і двосторонніх угод що служать американським інтересам». Вже тоді в 1992p. йшлося про «один континент і одну економіку» [17].

Для Мексики НАФТА була необхідна для успішного виконання економічних реформ модернізації економіки. У минулому Мексика була країною залежною від експорту нафти сьогодні вона є чистим експортером промислових товарів що забезпечує стійке економічне зростання. В ході переговорів Мексика добивалася забезпечення надійного доступу на найбільший в світі ринок (з перспективою витіснення звідти «азіатських тигрів») збільшення потоку інвестицій включаючи повернення мексиканських капіталовкладень а також зниження рівня захисту ринку США. Участь Канади в переговорах надавала для Мексики можливість відкриття нового експортного ринку і джерела інвестицій.

Крім того створення зони вільної торгівлі може забезпечити більш надійний інвестиційний клімат в Мексиці а значить залучить капітали і з третіх країн.

Зацікавленість Канади в членстві в НАФТА пов'язана з можливістю не тільки збереження переваг CUSFTA але і модифікації деяких її положень а також забезпечення надійного доступу своїх товарів на мексиканський ринок а в майбутньому на швидко зростаючі ринки латиноамериканських країн.

На новому «витку цивілізаційної еволюції» на етапі підписання НАФТА США Канада і Мексика визнали необхідність зміцнення взаємної дружби і співпраці; сприяння гармонійному розвитку світової торгівлі; створення розширеного і надійного ринку для своїх товарів послуг і капіталів; усунення перешкод в торгівлі; встановлення чітких і взаємовигідних правил ведення торгівлі з тим щоб забезпечити стабільний розвиток економіки сприяти інноваційним процесам підвищити рівень життя населення [17 12].

1.3 Економічні показники північноамериканського інтеграційного угруповання

Як і інші регіональні інтеграційні блоки НАФТА організоване з метою розширення економічних зв'язків (перш за все взаємної торгівлі) між країнами-учасниками. Забороняючи державам-членам дискримінацію відносно взаємних товаропоставок і інвестицій НАФТА встановлює протекціоністські правила проти зовнішніх виробників (зокрема в текстильній промисловості і автомобілебудуванні).

Економічна інтеграція в Північній Америці відрізняється від інтеграції в Західній Європі і Азії заснованій на злагодженій регулюючій діяльності багатьох високорозвинутих держав.

Страницы: 1 2 3 4