Народний депутат України
Верховна Рада складається з 450 народних депутатів України (конституційний склад), якими можуть бути лише громадяни України, що на день виборів досягай 21 року, мають право голосу і проживають в Україні протягом останніх п'яти років.
Депутат має бути громадянином України, бо саме громадянство визначає наявність повноцінних правових зв'язків між особою і державою, у тому числі й усіх юридичних прав та обов'язків, передбачених Конституцією. Встановлення вікового цензу пояснюється тим, що для участі у виробленні та прийнятті важливих і складних рішень загальнодержавного значення народний депутат України має мати певний життєвий досвід.
Вимога щодо проживання депутата протягом останніх п'яти років на території нашої держави спрямована на забезпечення знання і розуміння тих проблем, які постали перед суспільством і державою.
За відповідності усім зазначеним вище вимогам громадянин не може бути обраний до Верховної Ради України лише утому разі, якщо він має непогашену і не зняту у встановленому законом порядку судимість. Однак наявність непогашеної судимості за злочин, вчинений з необережності (тобто коли особа не бажала, але передбачала можливість виникнення суспільне небезпечних наслідків своєї дії чи бездіяльності та легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла передбачати — наприклад, убивство з необережності), не є юридичною перепоною для обрання громадянина народним депутатом України.
Особи, обрані до складу парламенту, мають здійснювати депутатські повноваження на постійній основі. Це означає, що вони повинні відмовитися від іншого представницького мандата і не можуть перебувати на державній службі. Що ж до несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, то вона повинна бути встановлена спеціальним законом.
При вирішенні цього питання у деяких країнах парламентаріям забороняється займатися будь-якою діяльністю, крім наукової та викладацької, а поєднання депутатських повноважень і посад у структурах виконавчої влади принципово не допускається. В інших державах, наприклад, у Великій Британії, прем'єр-міністром може бути лише депутат парламенту — представник партії, яка має у ньому більшість голосів.
Повноваження народних депутатів України починаються від моменту складання ними перед Верховною Радою присяги такого змісту: "Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.
Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників".
Текст присяги перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради зачитує найстарший за віком народний депутат України. Потім депутати ставлять свій підпис під її текстом, що й означає її складання. Якщо ж депутат відмовляється скласти передбачену Конституцією присягу, він втрачає депутатський мандат. У такому разі у відповідному виборчому окрузі повинні відбутися нові вибори до Верховної Ради України.
У деяких державах, де набуття депутатами повноважень також обумовлюється необхідністю складання присяги, відмова зробити це може мати інші наслідки. Так, якщо депутат італійського парламенту не складе присягу протягом трьох пленарних засідань, він не втрачає депутатський мандат, однак позбавляється депутатських прав до виконання передбачених у зв'язку зі складанням присяги процедур.
Конституція закріплює низку гарантій, покликаних забезпечити сприятливі умови для виконання депутатами своїх повноважень, а також захистити їх від репресій. Однією з таких гарантій є депутатська недоторканність. Народних депутатів України не може бути притягнено до будь-якого виду юридичної відповідальності за діяльність, яку вони здійснюють у ході реалізації депутатських повноважень. Йдеться про виступи у парламенті чи в його комісіях, про позицію при голосуванні з того чи іншого питання тощо. Це правило чинне і після того, як депутат втрачає свої повноваження.
Однак з нього є виняток: депутати несуть юридичну відповідальність за образу чи наклеп. Ця особливість покликана запобігати зловживанню народними обранцями своїм статусом, дисциплінувати їх. Вона закликає керуватися не емоціями, а неспростовними, юридичне значущими фактами.
Депутатська недоторканність означає й те, що народного депутата України не можна притягнути до кримінальної відповідальності, затримати чи заарештувати, якщо на це немає згоди Верховної Ради. Така згода має бути висловлена у відповідній постанові, прийнятій на пленарному засіданні парламенту. Однак для допиту депутата як свідка згоди парламенту не потрібно.
Депутатська недоторканність поширюється на членів практично всіх парламентів світу, але її зміст може відрізнятися від недоторканності народних депутатів України. Так, у Росії та деяких інших країнах депутата можна затримати, заарештувати, обшукати, якщо він затриманий на місці вчинення злочину, без звернення до парламенту за одержанням згоди на це.
Обсяг повноважень народних депутатів України визначається Конституцією і законодавством. Ці повноваження починаються від моменту складення депутатом присяги і припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради відповідного скликання.
Конституція України (ст. 81) передбачає й можливість дострокового припинення депутатських повноважень у разі:
1) їх складення за особистою заявою депутата. Конституція не визначає причин подання такої заяви, а тому вони можуть бути будь-якими. Однак для складення повноважень необхідно, щоб Верховна Рада визнала ці причини переконливими;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо депутата. Треба мати на увазі, що притягнення до кримінальної відповідальності, арешт, винесення судом обвинувального вироку ще не є законними підставами для дострокового припинення депутатських повноважень. Так, вирок набуває законної сили через десять днів після оголошення, а в разі його оскарження — після здійснення відповідних процедур;
3) визнання депутата судом недієздатним або безвісно відсутнім. Суд може визнати депутата, як і будь-яку іншу особу, недієздатним, якщо він внаслідок душевної хвороби, травми та інших причин не може розуміти значення своїх дій або керувати ними. Безвісно відсутньою вважається особа, про яку за місцем її постійного проживання протягом року немає ніяких відомостей;
4) припинення громадянства депутата або його виїзду на постійне проживання за межі України. Ці обставини призводять до втрати депутатом юридичних або фактичних зв'язків з нашою державою, що й робить неможливим виконання ним депутатських обов'язків;
5) смерті депутата.
За наявності зазначених вище обставин питання про дострокове припинення повноважень народного депутата України розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради. Відповідне рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради, тобто не менш як 226 депутатів.
Достроково за рішенням суду повноваження народного депутата України припиняються й у разі невиконання ним вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, тобто коли після обрання до Верховної Ради особа не відмовляється від інших мандатів або продовжує перебувати на державній службі. Відповідна процедура має бути врегульована законом.
Однією з конституційних форм депутатської діяльності є депутатський запит звернення народного депутата до певного органу чи посадової особи дати офіційне пояснення з питань, які належать до їхньої компетенції.
Процедура здійснення депутатського запиту встановлена Законом України "Про статус народного депутата України" від 17 листопада 1992 р. та регламентом Верховної Ради України. Відповідно до регламенту депутатський запиту письмовій формі вноситься Голові Верховної Ради, оголошується ним на засіданні та передається Секретаріату, який зобов'язаний негайно надіслати текст запиту відповідному адресату. Офіційна письмова відповідь на запит у семиденний або інший, встановлений Верховною Радою, термін повинна бути надіслана Голові Верховної Ради та депутату, який його вніс. За наполяганням автора запиту і не менш як однієї п'ятої частини від фактично обраних до Верховної Ради депутатів відповідь може бути обговорена на пленарному засіданні Верховної Ради. Підсумки такого обговорення дістають вияв у постанові, яка разом із текстом депутатського запиту і відповіддю на нього публікується у Відомостях Верховної Ради України та газеті "Голос України".
Гарантією ефективності депутатського запиту є закріплений у ч. 2 ст. 86 Конституції України обов'язок відповідних посадових осіб повідомити народного депутата про результати розгляду його запиту.
Другие работы по теме:
Депутат
История происхождение понятия "депутат".
Народные депутаты Украины
план. 1. Правовой статус депутата и конституционные гарантии его деятельности. 2 2. Правовая регламентация статуса депутатов, природа их депутатского мандата. 4
«Народный депутат»
Правоцентристская депутатская группа консервативно-патриотического толка, созданная в Государственной Думе Федерального Собрания РФ третьего созыва 11 января 2000.
Александров, Борис Владимирович
Введение 1 Биография 2 Роли в театре 3 Признание и награды Список литературы Введение Борис Владимирович Александров (1949—2010) — артист Ульяновского областного драматического театра, народный артист России (2002)[1].
Рейтан, Тадеуш
Ян Матейко «Рейтан — упадок Польши» (1866) Таде́уш Рейтан (белор. Тадэвуш Рэйтан, польск. Tadeusz Rejtan, Tadeusz Reytan; 20 августа 1742 — 8 августа 1780) — участник Барской конфедерации, депутат Сейма Речи Посполитой от Новогрудского воеводства ВКЛ. Происходил из дворянского рода немецкого происхождения, осевшего в ВКЛ в XVII веке.
Клейтон, Джон Миддлтон
Джон Миддлтон Клейтон (англ. John Middleton Clayton; 24 июля 1796 года — 9 ноября 1856 года) — североамериканский государственный деятель. Окончил Йельский университет и занимал юридической практикой с 1819 года. C 1824 года депутат Палаты представителей штата Делавэр, в 1826—1828 государственный секретарь штата.
Рекабаррен, Луис Эмилио
Луис Эмилио Рекабаррен Серрано (исп. Luis Emilio Recabarren Serrano, 6 июля 1876, Вальпараисо — 19 декабря 1924, Сантьяго) — чилийский революционер-социалист, основатель Социалистической (Коммунистической) партии Чили и Коммунистической партии Аргентины, депутат. Из семьи рабочего. Будучи рабочим-типографом, Рекабаррен возглавил ряд забастовок печатников и явился инициатором создания в Чили рабочих ежедневных газет марксистского направления («El Grito Popular», 1911, «El Socialista», 1912, «El Despertar», 1912, «La Vanguardia», 1915, «La Defensa Obrera», 1917, и др.).
Глава официальной оппозиции Канада
Глава́ оппози́ции (англ. Leader of the Opposition, фр. Chef de l'Opposition) — в Канаде обычно депутат в Палате общин Канады, управляющий Лояльной оппозицией Её Величества (то есть партией, считающейся официальной оппозицией).
Сирола, Юрьё Элиас
Ю́рьё Э́лиас Си́рола (фин. Yrjц Elias Sirola, настоящая фамилия Сирен, 8 ноября 1876 Пииккиё — 18 марта 1936, Москва) — финский писатель и политик, начинал учителем народной школы. Один из основателей Коммунистической партии Финляндии.
Барер, Бертран
Бертран Барер де Вьёзак (фр. Bertrand Barиre de Vieuzac) (10 сентября 1755, Тарб, — 13 января 1841, Тарб) — французский политик, адвокат, деятель Великой французской революции, депутат Учредительного собрания и Национального конвента.
Пелоси, Нэнси
Нэ́нси Патрисия Д’Алесандро Пело́си (англ. Nancy Patricia D'Alesandro Pelosi; род. 26 марта 1940, Балтимор, Мэриленд, США) — американский политик-демократ, депутат Палаты представителей Конгресса США (с 1993 г.) от 8-го избирательного округа (Сан-Франциско) штата Калифорния. Ее отец Томас Д’Алессандро (en:Thomas D'Alesandro, Jr.) был членом Конгресса и мэром Балтимора, этот же пост мэра занимал и ее брат.
Гетманская столица заповедник
Введение 1 Описание заповедника 2 Научная деятельность заповедника 3 Премия имени Ивана Мазепы 4 Археологические раскопки Список литературы Введение
Палата представителей Бельгия
Введение 1 Принцип формирования 2 Нынешний состав Список литературы Введение Палата представителей Бельгии (нидерл. Kamer van Volksvertegenwoordigers, фр. la Chambre des Reprйsentants, нем. Abgeordnetenkammer) — нижняя палата Федерального парламента Бельгии.
Абжалилов, Халил Галеевич
Введение 1 Биография 2 Награды и звания 3 Роли в театре Список литературы Введение Халил Галеевич Абжали́лов (тат. Xəlil Ğali uğlı Əbcəlilev, Хәлил Гали улы Әбҗелилев) (17 (29) сентября 1896, с. Мустафино Оренбургской губернии, (ныне - Шарлыкский район Оренбургской области) — 18 марта 1963, Казань) — советский татарский актёр.
Гилинский, Абрам Лазаревич
Введение 1 Биография 2 Награды Список литературы Введение Гилинский Абрам Лазаревич (7 января 1897, Двинск Витебской губернии — 26 февраля 1939) — советский государственный деятель.
Совет украинского казачества
План Введение 1 История создания 2 Структура Совета украинского казачества 3 Задачи Совета украинского казачества 4 Взаимодействие с органами государственной власти
Антонов, Владимир Иванович
План Введение 1 Биография 2 Роли в кино 3 Признание и награды 4 Факты Список литературы Введение Антонов Владимир Иванович — советский и украинский актёр, Народный артист Украины (1991).
Украинская католическая народная партия
Украинская католическая народная партия (укр. Українська Католицька Народна Партія (УКНП), с 1931 года — Українська Народна Обнова (УНО)) — политическая партия, основанная в 1930 году во Львове. УКНП, придерживаясь христианского направления, заменила собой Христианско-Общественную Партию. УКНП выступала за более широкую автономию украинского населения, проживавшего на востоке Польши.
Кот, Пьер
Пьер Кот (фр. Pierre Cot; 20 ноября 1895(18951120), Гренобль — 21 августа 1977, Куаз-Сен-Жан-Пье-Готье, Савойя) — французский политический деятель. По образованию — юрист. Депутат Национального собрания от партии радикалов и радикал-социалистов (1928 — 40). В 1933—1934 и 1936—1938 годах министр авиации, в марте 1938 — мае 1939 года министр торговли.
Ио сиф Виссарио нович Ста лин
Ио́сиф Виссарио́нович Ста́лин (настоящая фамилия — Джугашви́ли, груз. იოსებ ჯუღაშვილი, 6 (18) декабря 1878 (по официальной версии 9 (21) декабря 1879), Гори, Тифлисская губерния, Российская империя — 5 марта 1953, Кунцево, Московская область, РСФСР, СССР) — российский революционный и советский государственный, политический, партийный и военный деятель.
Антоненко, Григорий Николаевич
Введение 1 Биография 2 Почетные звания и награды 3 Творчество 4 Роли в театре 4.1 Роли в кино Список литературы Введение Григорий Николаевич Антоненко — актёр театра и кино театра, народный артист Украины (1996)[1].
Маннер, Куллерво
Ку́ллерво Ахи́ллес Ма́ннер (фин. Kullervo Achilles Manner, 12 октября 1880 — 15 января 1939) — финский журналист, депутат парламента, председатель СДП 1917-1918, Председатель Народного Совета Финляндии 1918, один из основателей Коммунистической партии, её председатель в 1920-1935.
Прамнэк, Эдуард Карлович
Эдуа́рд Ка́рлович Пра́мнэк (Прамниекс, латыш. Prāmnieks Eduards; 19 (31) декабря 1899, Яунраунская волость Лифляндской губернии (ныне Цесисский район Латвии) — 29 июля 1938) — советский партийный деятель. Член компартии с мая 1917 года, кандидат в члены ЦК союзной партии (1934—1937), член ЦК компартии Украины (1937—1938), член Политбюро ЦК компартии Украины (1937—1938), член ЦК союзной компартии (1937—1938).
Ребеки, Франсуа Трофим
Франсуа Трофим Ребеки (фр. Franзois Trophime Rebecqui, в некоторых источниках встречается транскрипция Ребекки; 1760 (или 1744)—май 1794[1]) — марсельский негоциант, деятель Великой французской революции, депутат Конвента, жирондист. Покончил жизнь самоубийством, утопившись в море.
Бланко, Уго
Уго Бланко Гальдос (исп. Hugo Blanco Galdуs, род. в 1934(1934), Куско, Перу) — перуанский левый политический деятель, руководитель крестьянского вооружённого восстания, депутат Конституционной ассамблеи.
Верховна Рада України 3
Коломийський коледж права і бізнесу РЕФЕРАТ на тему: “Верховна Рада України” Коломия – 2001 1. Повноваження Верховної Ради України Конституція закріплює широкі повноваження Верховної Ради Україні, які визначають її місце і роль у державі. Ці повноваження за сутністю і призначенням можна поділити на декілька груп.
Акт провозглашения независимости Украины 2
24 августа 1991 г. Акт провозглашения независимости Украины . (одобренный всенародным голосованием (референдумом) 1 декабря 1991 г.) 28 июня 1996 г День принятия Конституции Украины
Вимоги до виборчої системи НД України
Розгляд існуючої виборчої системи. Громадянин України як складова однієї із сфер діяльності суспільства. Діяльність профільного комітету ВР України. Необхідність зміни правлячої та обрання дієздатної еліти. Умови, що забезпечує нова виборча система.
Гарантии депутатской деятельности (Украина)
Введение 2 Виды и содержание гарантий депутатской деятельности 5 Вопросы неприкосновенности народного депутата Украины 14 Проблемы соответствия института депутатского иммунитета с требованиями Конституции Украины 18
Статус народного депутата України
Реферат на тему: Статус народного депутат України Народні депутат України є обрані вiдповiдно до Закону України “Про вибори народних депутатiв України” представник Українського народу у Верховнiй Радi України i уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здiйснювати повноваження, передбаченi Конституцiєю України та законами України.
Кобзон Иосиф Давыдович
Народный артист СССР, Народный артист РСФСР, Народный артист Украины, лауреат Государственной Премии СССР, профессор Российской Академии музыки им.Гнесиных, депутат Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации.
Тулеев Аман-гельды Молдагазыевич
Глава администрации Кемеровской области, Доктор транспорта, Почетный железнодорожник, Почетный профессор Академии прикладных наук, Академик Международной Академии информатизации.
Морозов Олег Викторович
Депутат Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации, руководитель депутатской группы "Российские регионы".
Виталий Севастьянов
Дважды Герой Советского Союза, Летчик-космонавт СССР, депутат Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации