Економічна природа митного тарифу, його класифікація та функціональні завдання

Рефераты по таможенной системе » Економічна природа митного тарифу, його класифікація та функціональні завдання

Реферат

з митної справи

на тему: "Економічна природа митного тарифу його класифікація та функціональні завдання"

Київ 2009


Одним із найпоширеніших економічних заходів регулювання міжнародних економічних відносин є митний тариф який містить деталізований перелік товарів що оподатковуються імпортним експортним і транзитним митом з наведенням способу нарахування ставки мита а також коефіцієнтів надбавок і знижок та переліку товарів заборонених до ввезення вивезення і транзиту відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності. Його можна розглядати також як конкретну ставку мита яка застосовується при ввезенні певного товару чи вивезенні його за її межі на митну територію країни. У даному разі поняття митного тарифу повністю збігається з поняттям мита при переміщенні товарів через митний кордон країни і може визначатись як вид митного платежу що стягується з товарів та предметів які переміщуються через митний кордон держави.

Водночас в економічній літературі поняття митного тарифу часто використовується у більш широкому розумінні - як особливий інструмент торговельної політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни у його взаємодії зі світовим ринком тобто це не конкретна ставка щодо визначеної групи товарів а засіб регулювання зовнішньої торгівлі який за термінологією визначається як "тарифне" регулювання. Тому інколи такі поняття як "мито" та "митний тариф" розглядаються як еквівалентні.

Разом з тим слід зауважити що митний тариф є - не єдиний економічний інструмент державного регулювання зовнішньої торгівлі як це засвідчується в економічній літературі. Поряд з ним до системи економічного інструментарію можна віднести як податки особливо це стосується непрямих податків так і різні види митних чи прикордонних зборів.

Незважаючи на те що мито за характером дії - економічна категорія його застосування може мати як економічний так і політичний характер. Введення мита може бути засобом економічного тиску на відповідні держави або створення режиму найбільшого сприяння з політичних мотивів. Тому на нашу думку з точки зору мотивації доцільно визначити економічну і торговельно-політичну роль митного тарифу.

Економічна роль митного тарифу пов'язана насамперед з тим що впливаючи на ціну товару та відмежовуючи національний ринок від світового підвищуючи рівень цін на товари мито активно впливає на конкурентоспроможність товару що в свою чергу позначається і на рівні накопичення капіталу темпах розвитку нормах прибутку в окремих галузях економіки нівелюючи різницю яка склалася в міжнародних і національних умовах виробництва. Тому роль мита в економічному контексті полягає у:

• створенні вартісного бар'єра який підвищує ціну товару незалежно від застосованого експортного імпортного чи транзитного мита;

• збільшення внутрішньої зайнятості. Сукупні витрати у відкритій економіці складаються із витрат споживачів капіталовкладень державних витрат чистого експорту. Збільшення сукупних витрат внаслідок скорочення імпорту стимулює внутрішньо-економічний розвиток оскільки збільшуються доходи і зайнятість;

• стимулюванні державою розвитку окремих галузей економіки чи підприємств. В першу чергу мова йде про захист молодих галузей. Тимчасовий захист молодих національних фірм від жорсткої конкуренції іноземних корпорацій дозволяє галузям які утворюються зміцніти і стати ефективними виробниками;

• надходженні коштів до Державного бюджету країни;

• захисті від демпінгу. Митні тарифи необхідні для захисту вітчизняних фірм від іноземних конкурентів які реалізують свою

продукцію за цінами нижчими за собівартість; Торговельно-політична роль мита:

• захищати галузі від конкуренції іноземних товарів;

• у необхідності забезпечення обороноздатності країни. Захисне мито потрібне для збереження і посилення ролі галузей що спеціалізуються на виробництві стратегічних товарів і матеріалів необхідних для їх обробки;

• диверсифікація заради стабільності. Доходи високоспеціалізованих економік знаходяться у прямій залежності від міжнародних ринків. Захист за допомогою митного тарифу потрібен для стимулювання промислової диверсифікації що зменшує залежність країни від світових процесів;

• бути інструментом тиску на конкурентів з метою отримання певних поступок.

Отже можна зробити висновок що більшість країн світу використовуючи митний тариф у своїй зовнішньоекономічній політиці вирішують низку завдань таких як:

• захист економіки країни від негативного впливу іноземної конкуренції;

• забезпечення умов для ефективної інтеграції країни до світового економічного простору;

• підтримання раціонального співвідношення вивезення і ввезення товарів валютних надходжень і витрат на території країни;

• створення умов для прогресивних змін у структурі виробництва і споживання товарів;

• раціоналізація товарної структури вивезення і ввезення товарів. Таким чином за основними функціональними ознаками мито - це:

• регулювання зовнішньоторговельного обігу з іноземними державами

 

Систематизація функції митного тарифу.

• джерело поповнення Державного бюджету;

• захист національного товаровиробника.

Регулятивна функціональна ознака мита насамперед виявляється при регулюванні внутрішніх економічних відносин національної економіки. Основним об'єктом регулювання є зовнішньоторговельний оборот тобто операції з експорту та імпорту товарів. Завдяки митному тарифу як інструменту зовнішньоторговельної політики відбувається раціоналізація товарної структури підтримується оптимальне співвідношення валютних доходів і витрат держави. Крім цього митний тариф - економічний інструмент впливу на зовнішні економічні відносини країни. За допомогою даного інструменту держава може здійснювати контроль над обсягами і характером товаропотоку тобто стимулювати рух товарів або навпаки його блокувати. При цьому стимулювання може відбуватись не тільки відносно певної товарної групи але й товаропотоку з конкретної країни чи групи країн.

Мито завжди є тарифним бар'єром на шляху товаропотоку з однієї країни до іншої навіть якщо розмір ставки незначний а торговельні перешкоди ніколи не сприяють переміщенню товарів. При транзиті якщо ставки значні вони змінюють напрям товаропотоку при експорті знижують обсяги вивозу товарів а при запровадженні імпортного мита спонукають інші країни до створення відповідних перешкод на шляху ввезення товарів з країни-ініціатора застосування митного тарифу.

Регулятивність митного тарифу виявляється також у тому що він - інструмент державного регулювання цін. Як вже зазначалось існують певні відмінності між внутрішніми і світовими цінами що зумовлені наявністю різного рівня витрат на виробництво та різницею в системі оподаткування. При цьому простежуються певні закономірності а саме: перевищення цін над світовими робить вигідним імпортування товарів іноземного виробництва і навпаки низький рівень внутрішніх цін стимулює експорт вітчизняних товарів.

Поглиблення даних диспропорцій у цінах може завдати шкоди національним підприємствам що призводить до спаду виробництва та зростання безробіття. Для запобігання таких ситуацій держава може застосовувати механізм тарифного регулювання: за допомогою застосування ввізного мита на імпортні товари підвищується їх ціна що сприяє підвищенню конкурентоспроможності національних товарів а якщо виникає необхідність стримати експорт певних товарів з країни держава через механізм застосування експортного мита підвищує ціну вітчизняних товарів до необхідного рівня який зменшує обсяги експорту.

Прикладом застосування тарифного механізму як регулятора імпорту є його використання Урядом США з метою збалансування національного ринку нафтопродуктів. При падінні цін на нафтопродукти на світовому ринку США вводять значне мито на імпорт отримуючи при цьому додаткові надходження а також створюючи суттєві перешкоди для імпортерів дешевої нафти. В даній ситуації країни-продавці починаючи нести значні збитки як від зниження цін так і від падіння обсягів експорту вибирають наступну модель поведінки зниження обсягів видобутку тобто скорочення пропозиції на американський ринок. Таким чином реалізується регулятивна функція мита з метою стабілізації ринку.

Регулятивність митного тарифу при захисті національного ринку може реалізуватись через систему ескалації мита тобто збільшення митної ставки в залежності від ступеня обробки товару. При проведенні системної регулятивної політики імпортерам створюються умови за яких економічно недоцільне ввезення готових виробів а рентабельно налагодження відповідного виробництва в потенційній країні імпорту.

Крім цього функціональна регулятивність митного тарифу проявляється в тому що він є інструментом раціонального використання іноземної валюти в країнах із незначними валютними резервами а також у реалізації соціальних цілей. Так високі митні тарифи на предмети розкоші і деякі готові вироби стримують їх імпорт тоді як зниження ставок мита на товари широкого вжитку і сировину для промисловості стимулюють дані товаропотоки до країни. Дана модель тарифної політики країни сприяє раціональному використанню іноземної валюти виходячи із загальноекономічних інтересів та суттєвих потреб країни.

Безперечно домінуючими функціями застосування митного тарифу є акумуляція доходів та захист національного ринку від іноземної конкуренції. Моделі використання митного тарифу з метою виконання фіскальної функції можуть бути найрізноманітнішими. Одна з них базується на обов'язковому впровадженні мита відносно товарів широкого вжитку при цьому ставки мита утримуються на низькому рівні з метою максимізації митних надходжень до Державного бюджету. Низькі ставки мита стимулюють імпортерів до офіційного отримання імпортного вантажу а не до пошуку контрабандних шляхів. У свою чергу широке охоплення імпортним митом великої кількості товарних позицій дає можливість країні мати великі обсяги товарів.

Фіскальної мети може бути досягнуто через митне оподаткування тільки певної категорії товарів але при цьому ставки мита мають бути значно вищі ніж у першому варіанті щоб зберегти певний рівень митних надходжень. Можливе також використання варіанта впровадження єдиної низької ставки мита на всі товари що перетинають митний кордон країни незалежно від напряму руху - експорт імпорт транзит але це може мати тільки тимчасовий фіскальний ефект оскільки реакція торговельних партнерів буде адекватною що знизить обсяги зовнішньоекономічної діяльності.

Застосування митного тарифу завжди виконує фіскальну функцію оскільки митний тариф завжди є податком який є засобом поповнення державної казни і покривається за рахунок кінцевого споживача. Ефект фіску прямо залежить від митної ставки. Якщо вона незначна то й ефект від даного податку невеликий а якщо розмір ставки підвищується то й посилюється податковий ефект.

Імпортне мито забезпечує ефект захисту оскільки митний тариф знижує насамперед цінову конкурентоспроможність товару відносно якого він застосовується. Зі збільшенням ставки мита зростає його протекціоністська спрямованість як інструменту зовнішньоторговельної політики.

Митний тариф за своєю суттю виконує захисну функцію навіть тоді коли вітчизняна продукція не вступає в пряму конкуренцію з іноземними товарами. Наприклад коли країна хоче знизити валютні витрати своїх громадян у зв'язку з проблемами платіжного балансу аіада йде на підвищення ціни на деякі іноземні товари хоча аналогічні імпортозамінні вітчизняні товари відсутні з метою тимчасового скорочення споживання.

Отже використання митного тарифу зумовлює одночасну дію як фіскальної так і захисної функції. Тобто країна застосовуючи митний тариф розв'язує як проблему акумуляції доходів так і проблему захисту національного ринку. Спостерігається певна закономірність - низькі ставки використовуються для отримання фіскального ефекту а високі - для ефекту захисту.

Враховуючи специфіку яка залежить від політики окремих країн виокремлюють:

• тарифи промислово розвинутих держав рівень яких як правило помірний з огляду на певний економічний розвиток країни. Так середньоарифметичний імпортний тариф в економічно розвинутих країнах на промислові вироби складає 6 3% у тому числі в США - 4 6% ЄС - 5 7 Канаді - 9 0 Японії - тільки 3 9%. Водночас слід зазначити що навіть незначний рівень митних ставок є досить суттєвою перешкодою для виходу імпортних товарів на дані ринки збуту. Так за оцінками експертів зниження торговельно-митних бар'єрів на ринках економічно розвинутих країн хоча б наполовину принесло б країнам периферійної зони додатково від 110 млрд до 140 млрд. дол. США на рік;

• тарифи країн що розвиваються де рівень мита як правило досить високий через високі національні витрати на виробництво товарів та бажання захистити свій ринок від конкуренції іноземних товарів. Відповідно до розмірів митних ставок ці країни можна поділити на три групи: для першої характерні ставки які не перевищують як правило 50% мита для більшості товарів; до другої групи належать країни з більш високими ставками мита - 50-100%; в третій групі ставки митного тарифу перевищують 100%.

Точки зору з приводу визначення мита як економічної категорії вельми різноманітні але їх більшість об'єднується розумінням даного поняття як податку. Хоча існують визначення у яких митний тариф не ототожнюється як податок.

Мито - це вид державного непрямого податку який справляється з імпорту експорту і транзиту товарів торговельно-промислового прибутку майна цінностей і предметів що перетинають кордон у визначених державою пунктах під контролем митних служб. Незалежно від виду мита воно включається до ціни товарів і сплачується за рахунок кінцевого споживача. Однак під час перетину митного кордону мито сплачує суб'єкт господарювання за рахунок своїх оборотних коштів що суттєво впливає на фінансовий стан підприємств тим більше що даний вид податку не залежить від фінансово-господарської діяльності платника. Наприклад при дії імпортного мита на період від сплати ввізного мита до реалізації споживачам імпортованих товарів відволікаються оборотні кошти імпортерів.

Механізм застосування митного тарифу складається з декількох елементів: товарна класифікація об'єкта оподаткування методи оцінки вартості оподатковуваних товарів методи визначення країни походження товарів процедура застосування митних ставок. Тому ефективне застосування митного тарифу не обмежується простою зміною рівнів митних ставок. Досягнення певних цілей: протекціоністських чи фіскальних можливе за умови маніпуляції всіма елементами митного тарифу.

Нині відсутня єдина методика класифікації митного тарифу яка б давала змогу сприймати митний тариф не як окремий інструмент державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності а як систему заходів яку використовує країна у сфері міжнародних економічних відносин. І тому кожна країна світу використовує свою систему застосування різних видів мита в різній послідовності.

Основними критеріями які дають можливість чітко класифікувати види митного тарифу мають бути: мета і функціональність застосування; вплив на економіку; походження; напрям руху; спосіб нарахування; принцип обмеження; період застосування; спосіб застосування митних ставок; типи митних ставок. Відповідно до зазначених критеріїв нами класифіковано види мита.

Залежно від мети і функціональності застосовуються такі види мита:

• фіскальне встановлюється для забезпечення надходжень коштів до бюджету країни від зовнішньоекономічних операцій. Основна мета його встановлення має винятково економічний характер. Фіскальну функцію мито може виконувати в різних формах: і як експортне і як імпортне мито і в формі застосування транзитного мита;

• протекціоністське мито спрямоване на захист національного виробника і явно дискримінаційне відносно ввезення товарів іноземного виробництва тому застосовується здебільшого у формі імпортного мита;

• преференційне що передбачає особливі переваги держави щодо розміру ставок які надаються іншим державам головним чином з торговельно-політичними цілями.

Інколи за даним критерієм мито поділяють на фіскальне протекціоністське та заборонне. На нашу думку за суттю заборонне та протекціоністське мито виконують однакові функціональні завдання а саме: блокування товаропотоку до певних країн або з певних країн. Тому при використанні протекціоністського мита відбувається виконання і функції руйнації міжнародних торгових відносин тобто заборонної.

Аналіз застосування митного тарифу з огляду на товарну спрямованість дозволяє виявити такі тенденції: протекціоністське мито застосовується відносно товарів які створюють значну конкуренцію вітчизняним виробникам фіскальне застосовується відносно товарів які виробляються в країні але є достатньо конкурентноспроможними з товарами іноземного виробництва преференційне поширюється на ті товари які не виробляються у державі і відповідно створюються сприятливі умови для їх імпорту.

Класифікація митного тарифу залежно від мети та функціональності його застосування:

Вил мита М era застосування Ставки Наслідки застосування
Преференційне Стимулювання торговельно-економічних відносин 3 іншими країнами Мінімальні Імпорт іноземних товарів збільшується
Фіскальне Забезпечення до жодної частини бюджету стабільними надходження ми Помірні Незначне скорочення імпорту іноземних товарів
Протекціоністське Призначене для захисту національного виробника від іноземної конкуренції Максимальні Припинення ввезення іноземних товарів

Якщо проаналізувати використання митного тарифу під кутом зору напряму руху товаропотоків то можна простежити певну закономірність. Фіскальне мито застосовується для усіх видів товаропотоків незалежно від напряму: експорт імпорт чи транзит. Сфера дії протекціоністського мита - це винятково імпорт товарів оскільки всі країни зацікавлені в реалізації насамперед національного експортного потенціалу. Преференційне мито використовується як при експорті так і при імпорті товарів.

Митний тариф існував ще за часів коли централізована держава починала зароджуватись. У той час він мав в основному фіскальний характер оскільки головна мета полягала в поповненні державної казни. Протягом розвитку суспільства значення митного тарифу як інструменту фіску поступово зменшувалось зростала роль його як ефективного засобу проведення торговельної політики.

Наприкінці XIX і на початку XX століття хоча і домінував фіскальний підхід але разом з тим високі митні тарифи більшості держав світу захищали національну економіку від припливу англійських товарів які на той час завдяки технічній революції мали високу конкурентоспроможність.

Починаючи з XX століття намітилась тенденція до зниження митних тарифів послабилась їхня роль у формуванні доходів держави тобто почала домінувати регулятивна функція. При цьому відчувалася значна потреба в більш деталізованій диференціації митних ставок залежно від товарних груп і конкретних виробів з врахуванням потреби в імпорті рівні національних і світових цін.

Страницы: 1 2 3