Реферат: Країни центрально-східної та східної Європи - сусіди України - Refy.ru - Сайт рефератов, докладов, сочинений, дипломных и курсовых работ

Країни центрально-східної та східної Європи - сусіди України

Рефераты по географии » Країни центрально-східної та східної Європи - сусіди України

Країни центрально-східної та східної Європи - сусіди України



 

Польща - однонаціональна країна

Територія та географічне положення. Польща — держава в Центральній Європі, у басейні річок Вісла й Одер, західний сусід України. Офіційна назва — Республіка Польща. На півночі країна межує з Калінінградською областю Росії (1), на сході — із Литвою (2), Білоруссю (3) та Україною (4), на півдні — зі Словаччиною (5) і Чехією (6), на заході — із Німеччиною (7). Крім того, на півночі Польща має великий вихід до Балтійського моря, довжина берегової лінії становить 788 км. Через територію країни здавна проходять найкоротші шляхи зі Східної в Західну Європу, а також на Південь і Північ Європи.

Природа. Рельєф Польщі переважно рівнинний. Близько 2/3 території північної та центральної частин країни розташовано на Польській низовині. Уздовж Балтійського узбережжя простягнулося Балтійське пасмо, на півдні й південному сході лежать Малопольська й Люблінська височини. Уздовж південного й південно-західного кордонів простягаються гори — Карпати й Судети. Найвища точка країни — гора Риси (2499 м).

Клімат Польщі помірний, перехідний від морського до континентального, що характеризується похмурою й дощовою погодою влітку, частими відлигами й туманами — узимку.

Річки й озера країни з давніх часів використовувалися як транспортні й торговельні шляхи, загальна довжина судноплавних водойм становить більше ніж 4000 км. Головними річками є Одер і Вісла. Одер протікає вздовж західного кордону, а на сході й у центрі Віслу з її численними притоками оточують великі болота. Річки з'єднані між собою каналами. У північній частині країни особливо багато озер — близько 9300.

Ліси, переважно хвойні, укривають близько 26 % площі Польщі. Раніше вони розміщувалися практично по всій території, але тепер майже половина країни розорана. У лісах, переважно в заповідниках і національних парках, живуть рись, дикий .кабан, лось, олень, дикий кіт; у Біловежжі — на кордоні з Білоруссю — охороняється європейський бізон (зубр). У гірських районах водяться вовки й бурі ведмеді.

Країна має великі запаси корисних копалин і значну площу родючих земель. Польща входить до п'ятірки країн світу — лідерів за запасами вугілля — кам'яного й бурого. Є великі родовища сірки, мідних руд, цинку, свинцю, срібла, кам'яної солі. На піщаних пляжах узбережжя Балтійського моря зустрічається сонячний камінь — бурштин.

Історичний розвиток. Племена західних слов'ян (полян, віслян, машвшан, померанців) осіли на території сучасної Польщі в V ст. Перша польська держава утворилася близько 840 р. за правління короля П'ясте — засновника династії П'ястів. У X ст. територія польських лемель була розширена королем Мешком І, який прийняв і поширив у країні християнство. Його син Болеслав І продовжував розширювати польські володіння, однак після його смерті настав занепад Польського королівства, що тривав до початку XIV ст., коли Казимир III Великий відновив міць держави. У ті часи тевтонські рицарі проводили активну колонізацію земель. 15 липня 1410 р. поляки, литовці й росіяни па чолі з польським королем Владиславом II Яґайлом у кровопролитній битві зупинили похід рицарів Тевтонського ордену на схід. У, 1569р. була підписана Люблінська унія, що об'єднала Польщу й Велике князівство Литовське в єдину державу — Річ Посполиту. Протягом кількох століть Польща залишалася однією з наймогутніших і найбільших держав Європи. Але у XVIII ст. важкі війни призвели до занепаду країни, вона втратила незалежність, оскільки її територія була поділена між більш могутніми державами — Австрією, Пруссією та Росією.

Під час Першої світової війни Польський легіон, сформований ; Юзефом Пілсудським, воював на боці Австро-Угорщини проти російських військ. Після об'єднання німецької та австрійської окупаційних зон у 1916 р. і поразки всіх держав, що брали участь у поділі країни, у 1918 р. Польща знову здобула незалежність. Однак у 1939 р. вона була захоплена нацистською Німеччиною, що поклало початок Другій світовій війні. Радянсько-німецьким пактом Молотова-Ріббентропа був здійснений новий таємний поділ її території: СРСР приєднав до себе землі Західної України й Західної Білорусії, решта земель відходили Німеччині. Після звільнення Польщі до влади прийшов блок, очолюваний Польською робітничою партією, що дотримувалася комуністичних поглядів. До кінця XX ст. Польща входила до соціалістичного табору. На початку 1980-х рр. країну охопила глибока політична й соціально-економічна криза, і в 1989 р. Польща першою серед країн І Східної та Центральної Європи звільнилася від влади комуністів. У 1990 р. у результаті перших вільних виборів президентом держави став Лях Валенса, що почав проведення серйозних демократичних перетворень та економічних реформ.

Сучасна Польща — президентсько-парламентська республіка. Головою держави є президент, що обирається терміном на п'ять років. Вищий законодавчий орган — двопалатний парламент (Національні збори), що складається з верхньої палати (Сенату) і нижньої палати (Сейму). Після реорганізації в 1998 р. адміністративного управління до складу країни ввійшли 16 воєводств.

Населення. Польща вважається однонаціональною країною: переважна більшість жителів (97 %) — поляки: Решта — українці, німці, білоруси, литовці й представники інших національностей.

За віковою структурою1 Польща є однією з наймолодших країн Європи: діти й підлітки складають близько 19 % від усього населення країни, а середній вік жителів — 36 років. Більшість поляків — католики. У країні дуже сильні позиції католицької церкви. Вона одержала високе визнання й у Ватикані. У 1978 р. Папою Римським за ім'ям Іоанна Павла II вперше був вибраний польський кардинал — Кароль Войтила.

Середня густота населення — 123 особи/км2, однак південна й центральна частини Польщі заселені більш густо порівняно з північно-східними регіонами. У містах проживає близько 63 % населення. Дев'ять великих міських агломерацій зосереджені переважно в центрі й на півдні країни. Найбільшими містами є Варшава (1,7 млн осіб), Лодзь (776,4 тис. осіб), Краків (757,8 тис. осіб).

Варшава — столиця Польщі й адміністративний центр Варшавського воєводства. Місто виникло в XIII ст. біля переправи через Віслу іі швидко розвивалося завдяки вигідному торговельному положенню. Па початку XV ст. Варшава стала центром Мазовецького князівства, м із XVI ст. — столицею Польщі. У роки німецької окупації Варшава була головним центром польського визвольного руху. Під час визвольних битв 1945 р. місто було сильно зруйноване й фактично відбудовувалося заново. Була проведена колосальна робота з відбудови його архітектури. Усього було відбудовано близько тисячі історичних пам'яток, у тому числі Старе місто (Старе Място), Нове місто (І Іове Място) та інші райони. Історичний центр Варшави внесений до списку Всесвітньої спадщини. Варшава — великий річковий порт,

транспортний вузол, промисловий, культурний і науковий центр країни. Тут розташовані Польська академія наук, університет, Медична академія, Національний музей, музей скульптора К. Дуніковського, археологічний музей та ін.

Лодзь — місто в центральній частині Польщі, адміністративний центр Лодзинського воєводства, Із давніх часів є найбільшим центром текстильної промисловості країни. Про розвиток цієї галузі розповідають експозиції Музею історії текстильного виробництва. У місті також зосереджені підприємства машинобудування, хімічної, харчової, швейної, меблевої, паперової, поліграфічної галузей.

Краків — місто на Віслі, адміністративний центр Краківського воєводства, одне з найстаріших міст Польщі, засноване на місці поселення віслян. У 1038 р. Краків став місцем перебування Казимира Обновителя, що вивів державу своїх предків із глибокої кризи. В XI—XVI ст. місто було столицею Польської держави, служило місцем коронації польських королів. Це був період найбільшого розквіту Кракова, коли зводилися чудові Готичні й ренесансні споруди. У 1364 р. тут був відкритий перший у Європі університет. Унікальною визначною пам'яткою є Вавельський замок із ротондою Діви Марії та ґотичним собором із каплицею й капелами, побудованими в X ст., а також Готичний костьол Діви Марії з вівтарем Стоша й старий будинок університету (XV ст.). Сучасний Краків — столиця духовного й культурного життя країни. Тут проводяться міжнародні фестивалі музики, кіно, драматичного мистецтва.

Культура. Насичена подіями історія відбилася на зовнішньому вигляді польських міст. Вони представлені різноманітними пам'ятками архітектури: це й костьоли, і замки епохи Ренесансу, і палацово-паркові комплекси в стилі класицизму. Спадщиною лужицької та поморської культур є дерев'яне зодчество. Готична дерев'яна скульптура перегукується із чеською, нідерландською та давньоруською. У Ченстохові розташована знаменита святиня католиків — Ясна Гура, де в монастирі Паульнав збереглася чудодійна ікона із зображенням Ченстохівської Богоматері, так звана «Чорна мадонна» (XIV ст.).

Поляки подарували світу запальну мазурку, веселий краков'як і врочистий полонез. Музичні твори Фредеріка Шопена набули світової популярності. Ще один всесвітньо відомий польський композитор — Міхал Клеофас Оґінський. У Польщі щорічно проводяться фестивалі й конкурси Шопена, сучасної музики, естрадної пісні («Варшавська осінь», у Зеленій Гурі, Сопоті та ін.).

У Польщі жили й працювали такі відомі вчені, як М. Склодовська-Кюрі, С. Ковалевська, Я. Черський, Р. Вейгель. Переворот у науці здійснив польський астроном середньовіччя М. Коперник. Польща — батьківщина таких відомих письменників, як Юліан Тувім, Станіслав Лем, Адам Міцкевич.

Господарство. Польща має досить розвинену багатогалузеву економіку. До Другої світової війни спеціалізація країни була переважно аграрною. 65 % населення проживало в сільській місцевості й займалося сільським господарством. У промисловості простежувався ішачний вплив іноземного капіталу. Уроки будівництва соціалізму (1945—1990) Польща зазнала впливу від індустріалізації, у перщу чергу розвивалася важка промисловість: енергетика, металургія, машинобудування, хімічна, лісова й лісохімічна галузі. У 1990 р. в Польщі почався етап радикальних економічних перетворень, що дістали назву «план Бальцеровича». Із 1992 р. в Польщі почалося економічне зростання. За даними ЮНЕСКО, вона вийшла на перше місце серед постсоціалістичних країн за динамікою росту іноземних інвестицій. Активно ведеться політика інтеграції у європейські економічні іі иійськово-політичні структури. У 1999 р. Польща була прийнята до 11 АТО, а у 2004 р. стала повноправним членом ЄС.

Основу промисловості країни складають машинобудування, чорна іі кольорова металургія, хімічна, текстильна, швейна, цементна, вугільна галузі. Польща є одним зі світових лідерів за виробництвом рибальських суден, товарних і пасажирських вагонів, тепловозів та електровозів, дорожніх і будівельних машин. Країна посідає одне з провідних місць у Європі за видобутком кам'яного вугілля, сірки, срібла, виплавкою сталі. Промисловий район навколо Катовіце — один із найбільших у Європі.

Головними сільськогосподарськими культурами Польщі є зерно і кормові трави. За вартістю продукції рослинництво випереджає тваринництво (55 % від усієї продукції).

У країні налічується близько 8 млн голів м'ясо-молочної худоби й 19 млн свиней. Досить розвинене птахівництво. Польща — один із найбільших у Європі постачальників яєць.

У Польщі, як і в інших постсоціалістичних країнах, у зв'язку з реструктуризацією економіки відбувається «відтік» робочої сили з галузей промисловості й сільського господарства до сфери послуг. Активно розвивається фінансова й банківська діяльність, розширюється мережа приватних шкіл і вузів, успішно розвивається іноземний туризм. Доходи від індустрії туризму складають більше ніж 9 % від вартості ВВП і продовжують зростати. Найбільш відвідуваними є Варшава й Краків із їхніми численними музеями й видатною архітектурою. Велику популярність також мають балтійські морські зони відпочинку й лижні курорти. Мендзизройе, Колобжег і Сопот — курорти міжнародного значення, відомі чудовими пляжами й добре організованими культурними заходами.

Зимова столиця Польщі — Закопане — розташована біля підніжжя Татрів. Мальовничі ландшафти приваблюють туристів із багатьох країн. Спортивні й культурні заходи, у тому числі міжнародний фестиваль фольклору гірських районів, славляться на весь світ.

Оскільки Польща розташована на перетині транспортних шляхів, вона робить послуги з перевезення транзитних вантажів іншим європейським країнам. Так, через територію країни транспортують нафту й природний газ із Росії в Західну Європу й залізну руду з України. За вантажообігом залізниць країна посідає одне з провідних місць у Європі. Морський транспорт відіграє велику роль у зовнішніх відносинах Польщі. Порт Щецін є лідером вантажообігу в країні.

Словаччина

 

Територія та географічне положення. Словаччина — унітарна держава, що складається з восьми країв. Ця невелика країна розташована в центрі Європи між величними масивами Карпат і повноводним Дунаєм. Словаччина межує з Польщею (1), Україною (2), Угорщиною , Австрією (4) і Чехією (5). Не має виходу до моря.

Країна має дуже вигідне географічне положення на перетині шляхів сполучення з Росії й України до країн Західної Європи, а також із країн Балтії й Польщі до Південної Європи.

Природа. Словаччина — переважно гірська країна, більша частина її території розташована в межах Західних Карпат. Лише на третині Території, на сході й півдні, переважають рівнини, що є головними житницями країни. Гірські ланцюги на території Словаччини за формою нагадують підкову. Найбільшої висоти вони досягають у Високих Татрах, де розташована найвища точка країни та всіх Карпат — Гсрлаховські:Штіт (2655 м). Високі Татри розташовані в центральній чистині Західних Карпат, на кордоні з Польщею. Вони утворюють різко окреслений звивистий гребінь завдовжки в 50 км, від якого відходять більш короткі бічні хребти з високими вершинами й крутостінними долинами.

Під час підйому в гори можна спостерігати, як поступово змінюється рослинність, що вкриває схили Татрів. Унизу ростуть дуб і бук, потім до них домішується ялина, а вище вони поступаються місцем ялиці. Потім густий пишний ялицевий ліс поступово рідшає, і ближче до вершин його змінюють альпійські луки, Що перемежовуються з дрібнорослою сосною. Однак Для верхнього поясу Високих Татрів характерні стрімкі схили, кам'янисті осипи, хаотичні накопичення скель, загострені вершини, деякі з них укриті снігом.

У старих, низьких рудних горах розвинений карст — район знаменитого Словацького карсту. Тут розташована одна з найграндіозніших печер — Домиця, відома численними підземними коридорами, з'єднаними в єдиний багатокілометровий лабіринт, із вигадливими за формою сталактитами й сталагмітами. •

Клімат Словаччини помірний, континентальний, що нагадує клімат українського Закарпаття. Літо тут тепле й вологе, а зима прохолодна, у горах навіть холодна. На рівнині середня температура січня: -1...-3 °С (у горах до -12 °С), липня: +19...+21 °С (у горах до +8 °С)..' Опадів випадає від 500—700 мм до ^00—1000 мм (у горах).

Словаччина — придунайська країна. Дунай протікає на південному заході, де проходить кордон з Австрією та Угорщиною. Поблизу Братислави він виглядає повноводною річкою із руслом завширшки близько 400 м і завглибшки до 3 м> У Дунай упадають багато карпатських річок, що протікають у південному напрямку. Найбільші з при-токів головної центральноєвропейської річки — Ваг, Нітра й Грон. На | сході карпатські річки несуть свої води до найдовшої, лівої притоки Дунаю — Тиси. На заході протікає річка Морава, за її течією проходить кордон Словаччини із Чехією.

Більш як третину території країни займають ліси, рівнинні час-1 тини є майже повністю розораними. У країні дбайливо охороняються тварини й рослини, наприклад легендарний едельвейс. Зберігаючи чистоту озер і річок, словаки забезпечують собі прекрасні рибні лови. Тут можна вивудити лосося, ляща, амура.

На території Словаччини є родовища залізної, мідної та марганцевої руд, піриту, магнезиту, сурми.

Історичний розвиток. Предки сучасних словаків заселяли південні схили Карпат приблизно з V ст. На початку IX ст. між Дунаєм і Гроном виникає слов'янське Штранське князівство. У 833 р. моравський князь Моймир розбив нітранські війська, і землі словаків опинилися в складі Великоморавської держави. Наступний правитель Моравії — Ростислав — запросив із Константинополя проповідників і просвітників, братів Кирила й Мефодія, які навернули словаків на християнську віру. На початку XI ст. частина території Словаччини була захоплена угорськими князями, а до 1018 р. практично вся її територія ввійшла до складу Угорського королівства.

У XV ст. у результаті визвольного руху таборитів посилилися зв'язки між словаками й чехами. Війська таборитів неодноразово вступали на землю Словаччини, де їх усіляко підтримували.

Загроза турецького завоювання прискорила утворення багатонаціональної держави Габсбурґів, основою якої стало австрійське герцогство. До складу нової держави ввійшла більшість словацьких земель. Велике значення для розвитку країни мав період просвіченого абсолютизму за імператора Йосифа II, що правив у 1765—1790 рр.

Великим потрясінням для монархії стала революція 1848—1849 рр. Ідеолог і керівник словацького національного руху Людовіт Штур був учасником Празького повстання 1848р. Син пастора, поет і філолог .І. Штур разом з іншими керівниками національного руху — письменником Й. Гурбаном і філологом М. Годжею — розробили норми словацької літературної мови, її граматику. У 1867 р. Словаччина була включена в угорську частину Австро-Угорської імперії, у результаті чого посилилася залежність словаків від Будапешта.

На відміну від Чехії, де швидко розвивалася економіка, Словаччина залишалася аграрною країною зі слабко розвиненою промисловістю й виконувала роль постачальника сировини. Проте обидві країни мали багато спільного, і 28 жовтня 1918 р., в умовах розпаду Австро-Угорської імперії, Чеська національна рада проголосила незалежність Чехословаччини, а ЗО жовтня Словацька національна рада заявила про відділення Словаччини від Угорщини. Утворення нової незалежної держави дозволило зберегти самобутність, розвивати культуру й економіку Чехії та Словаччини. О

провідне становище в країні посіла більш розвинена Чехія, а державною мовою стала чеська. Основними галузями господарства країни стали гірничодобувна, харчова й легка промисловість. Тільки в 1948 р. Словаччина вперше одержала широку автономію, що в подальшому була урізана.

29 грудня 1989 р., коли президентом Чехословаччини обрали Вацлава Ґавела, у країні були проведені серйозні реформи з переведення національної економіки на ринкові принципи господарювання. У квітні 1990 р. Федеральна асамблея оголосила нову назву держави: Чеська й Словацька Федеративна Республіка. У 1992 р. на референдумі більша частина населення країни проголосувала за вихід зі складу Чехословаччини. Таким чином, 1 січня 1993 р. Словаччина стала незалежною державою.

Населення. За кількістю населення Словаччина - невелика країна. Словаки складають 86 %, угорці - 11 % населення.

Словацька мова належить до західнослов'янської групи, до кінця XIX ст. як літературну мову більшість словаків використовували чеську мову. Крім словацької, поширені угорська, чеська й німецька мови. Країна характеризується відносно сприятливою демографічною ситуацією: народжуваність трохи перевищує смертність, тут кожний п'ятий житель - віком до 15 років, до того ж середній вік становить 35 років.

У містах проживає 57 % населення країни. Найбільше місто й найважливіший річковий порт на Дунаю - столиця Братислава (428,8 тис. осіб). Місто засноване в І ст. н. є. як римське поселення, потім входило до складу Великоморавської держави. У 1526-1784 рр. було столицею Угорського королівства. Габсбурґи коронувалися тут угорською короною в міському кафедральному соборі Св. Мартіна. Із 1993 р. — столиця незалежної Словаччини.

Сьогодні Братислава не тільки політичний, але й промисловий, культурний і науковий центр країни, великий порт на Дунаю. Тут працюють підприємства машинобудування, хімічної, харчової, легкої (текстильна, швейна, трикотажна) промисловості.

Місто розташоване в мальовничому місці на березі Дунаю, неподалік від кордону з Австрією. Головна визначна пам'ятка Братислави - замок Град, що велично височіє над Дунаєм. Замок був побудований у IX ст. на місці римської фортеці. Тривалий час Град був резиденцією австрійського імператорського роду.

Культура. Ще до появи писемних пам'яток у Словаччині існувала багата народна творчість. Були поширені ліричні й епічні пісні, казки, балади. У численних побутових піснях словаків відбився сільський і міський побут середньовіччя. Народні традиції продовжили у своїй творчості словацькі музиканти, поети й письменники. Серед них — автор ліричних циклів патріотичного й гуманістичного змісту поет Павол Гвездослав і творець сатиричного роману «Демократи» Янко Єсенський.

Словаки — великі майстри кухні. Найбільшу популярність мають різноманітні супи (овочеві, сирні, м'ясні, часникові, грибні) І національна страва «пастушачі галушки» з чудовою словацькою бринзою.

Господарство. Основою економіки Словаччини є промисловість. Вона дає більш як третину національного доходу. Найважливіші галузі — машинобудування, металургія, нафтопереробна, хімічна (у тому числі фармацевтична), деревообробна, легка, харчова промисловість.

В останні роки до країни надходять великі іноземні капітали. Інвесторів приваблює висока кваліфікація й відносно низька вартість робочої сили, мінімальний політичний ризик, вигідне географічне положення. Але особливо швидкими темпами розвивається автомобілебудування. Неподалік від словацької столиці побудований

сучасний завод «Фольксваґен», частина продукції якого йде на експорт, зокрема до Японії та Америки. Поблизу міста Трнава будується завод «Пежо», який буде виробляти 300 тис. автомобілів на рік, компанія «Хюндай» планує побудувати в Словаччині свій перший європейський завод.

Крім Братислави, великим промисловим центром є друге за розміром місто — Кощіце (232,3 тис. осіб). Тут розвинене машинобудування, харчова, деревообробна промисловість, працює великий металургійний комбінат.

На річці Ваг побудований каскад ГЕС, однак країна залежить від поставок енергоносіїв із-за кордону, насамперед із Росії. На російській; нафті працює найбільший у країні нафтохімічний комбінат поблизу Братислави.

У сільському господарстві переважає рослинництво, вирощуються зернові культури, цукровий буряк, соняшник, виноград, фрукти. Тваринництво має м'ясо-молочний напрямок, у Карпатах переважає вівчарство.

Словаччина - край, рідкісний за красою та різноманітністю природи, тому не дивно, що країну відвідують сотні тисяч туристів.

Основні види транспорту — залізничний та автомобільний. Найважливіші транспортні магістралі мають транзитний напрямок з України та Росії в Чехію й далі в Західну Європу. По території країни, проходить нафтопровід «Дружба».