. Моря України
Чорне море є внутрішньоконтинентальним морем Атлантичного океану. Омиває береги України, Росії (Краснодарський край), Грузії, Румунії, Болгарії, Туреччини. Море займає площу 420,3 тис. км2, об'єм водної маси становить 547 тис. км3, що перевищує об'єми Каспійського у шість, а Балтійського – у 16 разів, хоча за площею всі три моря майже однакові. Найбільша ширина Чорного моря – від Батумі до Бургаса – 1150 км, найменша між мисом Сарич і мисом Керемпе – 265 км.
Здавна Чорне море вважалось непривітним та негостинним. Це пояснює походження його першої назви – “Pontos Axeinos” (Негостинне море). Коли ж під час грецької колонізації мореплавство тут дещо пожвавилось, то і назва змінилась: з того часу воно стало називатись “Pontos Euxenius” (Гостинне море). Пануючи на Чорному морі, греки вели торгівлю з Іраном, Середньою Азією і Східною Європою. Наступниками греків у чорноморській торгівлі були генуезці. Під час турецького панування Чорне море опустіло – шторми і тумани лякали турецьких мореплавців, які дали морю у 13 ст. назву Караденіз (“Kara Deniz”, Чорне – тобто Погане море).
Виникнення Чорного моря пов’язане з тектонічними перетвореннями, що відбулися на початку третинного періоду у східному районі Середземного моря. Ще у ранньому пліоцені увесь понтійський простір був частиною великого прісноводного озера, яке виникло внаслідок поділу Сарматського моря на окремі басейни. Пізніші зміни перетворили басейн майбутнього Чорного моря у самостійне озеро, однак на межі пліоцену і плейстоцену відбулися останні вертикальні переміщення ділянок земної кори, внаслідок чого море набуло теперішніх обрисів та глибини. На початку четвертинного періоду подальші тектонічні зміни надали остаточну форму берегової лінії і перетворили річкову долину Босфора у протоку.
Береги Чорного моря, крім північно-західних, порізані мало. Прилеглі до України акваторії Чорного моря утворюють великі лимани: Дністровський, Тілігульський, Дніпровсько-Бузький; затоки: Одеську, Каламіцьку, Кіркінітську, Феодосійську. Довжина берегової лінії в межах нашої країни становить 1540 км. Значна її частина припадає на Кримський півострів.
Середня глибина моря становить 1256 м, а максимальна – 2245 м. У північно-західній частині є широка смуга (до 200 км) мілководдя з глибинами до 100 м. Морське ложе з глибинами понад 2000 м займає понад 30 % площі моря.
Щорічно річки приносять у Чорне морс близько 310 км3 прісної води, причому понад 130 км3 річного стоку припадає на Дунай, що більше, ніж річні атмосферні опади. Верхньою течією з Азовського моря у Чорне надходять опріснені води, а глибинною течією через Босфор вливаються солоні води з Мармурового моря. Щорічно Чорне море віддає у вигляді випаровування в атмосферу 360 км3 води, решта виноситься поверхневим стоком у Мармурове та нижньою течією – в Азовське моря.
У результаті цих процесів солоність поверхневих вод моря становить 17-18 ‰, біля дна вона збільшується до 22-22,5 ‰.
Клімат Чорного моря має риси субтропічного, тобто спекотне і сухе літо та теплу і вологу зиму. Безхмарна й спекотна погода влітку зумовлена Азорським максимумом. Лише зрідка проходять грози і смерчі. Взимку середземноморські, рідше – атлантичні циклони спричиняють дощі та тумани. В окремі роки арктичне повітря викликає замерзання моря в Одеській затоці. Вітри й притік річкових вод призводять до виникнення двох кілець постійних морських течій, спрямованих проти годинникової стрілки.
Температура чорноморської води біля поверхні підвищується влітку до 24-26°С, в мілководних затоках – іноді до 29°С, взимку вона знижується до 5-7°С, а у північно-західній частині – до нуля і навіть нижче (з утворенням льоду). Температура глибинних вод протягом року зберігається майже без змін і становить 9°С.
Чорне море – унікальне через наявність у ньому сірководню. У центральних районах з глибин 100-150 м, а ближче до берегів – від 150-200 м і до самого дна вода насичена сірководнем. Сірководнева "подушка" займає 87 % об'єму всього моря й заселена лише бактеріями, які споживають сірководень. Верхня частина вод містить кисень і заселена тваринами, рослинами та мікроорганізмами.
У Чорному морі живе понад 660 видів рослин. Більшість із них – це донні та планктонні водорості. Тваринний світ Чорного моря – значно бідніший, ніж Середземного. У верхньому, багатому на кисень, шарі води живе понад 180 видів риб, серед них промислові – хамса, ставрида, шпроти, скумбрія, кефаль, камбала, тунець. Є у Чорному морі дельфіни (афаліна, білобочка, азовка), а також тюлень-монах. Цих тюленів залишилося в морі не більше як десять особин.
Неоціненною є здатність Чорного моря зміцнювати і поліпшувати здоров'я людей. Тепле і лагідне море, яскраве і ніжне сонце, напоєне пахощами трав і морською вологою повітря, унікальні лікувальні грязі заохочують сюди щороку сотні тисяч людей. Найвідомішими курортами Чорного моря є Ялта, Алушта, Євпаторія, Гурзуф, Одеса.
Господарська діяльність людини значно погіршила природний стан морів. Великої шкоди завдають викиди в моря стоків промислових підприємств, міських каналізаційних мереж, тваринницьких комплексів, змиті з полів мінеральні добрива та отрутохімікати тощо. Це призводить до скорочення видового складу органічного світу морів, а також поширення бактерій, які викликають захворювання у людей.
Основними забруднювачами Чорною моря є господарські об’єкти, розміщені на його узбережжі та вздовж річок Дунаю, Дністра, Дніпра. Значну частку забруднення становлять відходи, що нагромаджуються при розвідці та освоєнні морського дна. Каламутна вода моря із збільшеним вмістом відмерлої органіки забруднена також бактеріями і нафтопродуктами.
Специфічною особливістю екологічної ситуації у Чорному морі є підняття отруйного сірководню середовища. Вже зараз в окремих місцях це призводить до заморів (масової загибелі риб та інших мешканців вод). Зокрема, значно скоротилася у морі чисельність риб-хижаків і дельфінів.
Другие работы по теме:
Старушка
Случай из жизни Однажды мы с семьей проводили выходной день на пляже. Дети купались в море и строили замки на песке. Вдруг вдали показалась маленькая старушка, ее седые волосы развивались на ветру, одежда была грязной и оборванной. Она что-то бормотала о себе, подбирая с песка какие-то предметы и перекладывая их в сумку.
Море
Сочинение-описание Море… Я очень люблю море. Оно никогда не бывает однообразным, неинтересным, так как каждый день, даже каждую минуту оно разное. Таинственное, непостоянное, необъятное - оно волнует душу, не оставляет равнодушным сердце. В один день оно тихое и спокойное, будто большое зеркало, холодное и прозрачное.
О земле втрачена, явися
Автор: Стус Василь. О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні і лазурове простелися, пролийся мертвому мені! І поверни у дні забуті, росою згадок окропи,
Буря на чорному морі
Автор: Народна творчість. Ой на Чорному морі, На білому камені, Ой то там сидить ясен сокіл-білозорець: Низенько голову склонив, Та жалібно квилить-проквиляє;
Балада прикмет
Автор: Франсуа Вийон. Я знаю - мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю - є співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину,
Біла лелека
Автор: Голобородько Василь. Біла лелека — дивний птах. Він увесь білий, тільки на кінці крил — чорний. Коли крила згорнуті, то чорне залишається ззаду. Тому його називають чорногузом. У деяких місцевостях України лелека носить німецьке ім'я гайстер. Чому названо лелеку турецьким Ім'ям «лелека» — це загадка.
Роль пейзажа в рассказе
Автор: Горький М. План Введение Рассказ М. Горького начала 90-х годов ХIХ века посвящены проблемам человеческих взаимоотношений, но и природе в рассказе отводится большое место.
Баллада о двадцати шести
Автор: Есенин С.А. С любовью - прекрасному художнику Г.Якулову Пой песню, поэт, Пой. Ситец неба такой Голубой. Море тоже рокочет Песнь. Их было 26 их было,
Два кольори
Автор: Павличко Дмитро. Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Два кольори мої, два кольори,
Яка доля людини яка живе у не свою епоху
У своєму романі «Червоне й чорне» Стендаль розповідає про трагічну долю талановитого плебея у Франції часів Реставрації Жульєна Сореля. Син бідняка-теслі, Жульєн повинен був разом з батьком та братами працювати на лісопилці. Але він виріс не схожим і не зрозумілим для своїх близьких, що ненавидять його мрійність, нездатність до фізичної праці, любов до книг.
Скуратов, Алексей Иванович
Введение 1 Память Введение Русская карта Дальнего Востока (1745). Алексей Иванович Скуратов — один из первых русских исследователей Арктики. Участник Великой Северной экспедиции.
Аполлония Иллирийская
Аполлония — крупнейший древнегреческий порт в Иллирии, основанный выходцами из Коринфа и Керкиры в 588 г. до н. э. в стране иллирийского племени талантиев, на правом берегу реки Аоя (теперь Вьоса), приблизительно в 10 км от впадения ее в Адриатическое море.
Герулы
(лат. Heruli), Верлы — германское племя, жившее в Северном Причерноморье, на среднем Дунае и нижнем Рейне в 3-5 вв. н. э. С IV в. известны как наёмники в Древнем Риме. Связи между различными группами герулов неясны. Из различных источников известно, что герулы совершали морские набеги в Галлии, Испании, на Балканах (Афины, Спарта) и на Чёрном море.
Кольчатая нерпа
Введение 1 Внешний вид 2 Распространение 3 Поведение 4 Изображения Список литературы Введение Кольчатая нерпа, или кольчатый тюлень или акиба[1] (лат. Phoca hispida) — вид настоящих тюленей, наиболее часто встречающийся в Арктике. Помимо Северного Ледовитого океана этот близкий родственник обыкновенного тюленя обитает и в Балтийском море.
Нападения акул в Шарм-эль-Шейхе 2010
Нападения акул в Шарм-эль-Шейхе (30 ноября - 5 декабря 2010 года) - серия нападений акул на отдыхающих здесь купальщиков в окрестностях египетского курорта Шарм-эль-Шейх (Красное море)[1]. В результате нападений три гражданина РФ (48, 70 и 54 лет) и один гражданин Украины (49 лет) получили серьезные ранения, в некоторых случаях приведшие к ампутациям конечностей. 5 декабря 2010 года 71-летняя гражданка ФРГ погибла от полученных увечий.
Борисов, Михаил Иванович
Михаил Иванович Борисов (?—1801) — контр-адмирал, герой Красногорского сражения со шведами в 1790 году. Дата рождения не выяснена. В 1762 году он поступил в Морской шляхетский кадетский корпус, в 1769 году произведён в гардемарины и послан на корабле «Св. Ианнуарий» из Кронштадта в Средиземное море, 17 февраля 1770 года произведён в мичманы и участвовал в Морейской экспедиции и Чесменском бою.
Дугдаль, Роберт Карлович
Дугдаль, Роберт Карлович Роберт Карлович Дугдаль (Дунгал) — контр-адмирал, герой Чесменского морского сражения. Выходец из Англии, служил в британском военном флоте. На русскую службу вступил в 1769 году лейтенантом на корабль «Евстафий Плакида» в эскадру Г. А. Спиридова и из Гулля отправился в плавание в Средиземное море.
Атлантический осётр
Атлантический осётр Атлантический осётр (Acipenser oxyrinchus oxyrinchus) Научная классификация Латинское название Acipenser sturio Linnaeus, 1758
Фёдоров, Николай Степанович
Фёдоров, Николай Степанович Николай Степанович Фёдоров (1745—1796) — контр-адмирал, командир Астраханского порта и Каспийской флотилии. Родился в 1745 году.
Салих-реис
Салих-реис (прибл. 1488(1488) — 1568) — турецкий корсар и адмирал османского флота. Салих-реис зарекомендовал себя как способного и умелого командира как на море так и на суше.
Ребеки, Франсуа Трофим
Франсуа Трофим Ребеки (фр. Franзois Trophime Rebecqui, в некоторых источниках встречается транскрипция Ребекки; 1760 (или 1744)—май 1794[1]) — марсельский негоциант, деятель Великой французской революции, депутат Конвента, жирондист. Покончил жизнь самоубийством, утопившись в море.
Загальна характеристика Чорного моря
Історія досліджень Чорного та Азовського морів. Руйнування берегів Чорного моря. Клімат, температура повітря, кількість опадів, об'єм води та вітри над морем. Види морських течій. Подвійна течія в Босфорській протоці. Господарська діяльність людини.
Красное море
— внутреннее море Индийского океана, расположенное между Аравийским полуостровом и Африкой. Одно из самых теплых и соленых морей. Существуют несколько версий происхождения названия Красного моря. По одной из версий название моря происходит от части света. В мифических сказаниях многих народов мира стороны света связаны с определенными цветовыми оттенками.
Балтийское море
Балти́йское мо́ре (c древности и до XVIII века в России было известно как «Варяжское море»; названия на разных языках см. ниже) — внутриматериковое окраинное море, глубоко вдающееся в материк. Балтийское море расположено в северной Европе, принадлежит бассейну Атлантического океана.
ДУНАЙСЬКА ВОДНА АРТЕРІЯ УКРАЇНИ
План Фізико-географічні особливості судноплавного Дунаю. Основні історичні події вільного користування Дунаєм. Розвиток судноплавства на Дунаї за останні два десятиліття.
Мінливість стоку основних річок басейну Чорного моря
Багаторічна Басейн Чорного моря займає значну частину Євроазійського континенту, його площа становить – 2, 5 млн.км2 [ 6 ]. На цій території розміщується повністю або частково 17 країн з населенням понад 200 млн. чоловік [ 7 ]. Територія басейну характеризується великою різноманітністю природних умов та рівнем господарської освоєності території.
Характеристика Баренцева моря
Первые визиты европейцев начались, с конца 11 века. Баренцево море было названо в 1853 г. в честь голландского мореплавателя Виллема Баренца.
Фарерские Острова
Расположены в Норвежском море. Насчитывают свыше 34 островов, 18 из которых — обитаемые.
Булдаков Тимофей
Служилый человек Якутского округа, известный своими путешествиями по Ледовитому морю. В 1649 г. он был отправлен с отрядом в качестве приказчика для сбора ясака на Колыму.