Буденне уявлення поняття «культура» включає літературу, мистецтво, театр, морально-естетичне виховання. Часто сюди додають процеси освіти і виховання підростаючого покоління. Суспільні науки (історія, археологія, етнографія) вкладають у поняття культури характеристики, які притаманні аналізованим ними предметам – соціуму, мові, етносу, а також те, що відрізняє їх рівнями розвитку або якісного стану.
Філософський підхід до дослідження культури враховує результати вивчення даного феномена конкретними науками. Вивчення культури опосередковане специфікою філософії як особливої форми суспільного пізнання і полягає в осмисленні дійсності через визначення узагальнених поглядів на світ, місця та ролі людини в ньому, через пізнання загальних законів розвитку природи, суспільства і людського мислення.
У такому вимірі феномен культури не може бути зведеним до одного чи декількох природних або соціальних утворень. Для філософії, яка охоплює світ в цілому, власне він і є світом людської культури. Крізь призму філософії вона постає в узагальнених характеристиках як форма, результат, спосіб зв»язку людини з дійсністю, утвердження людини, як прояв і утвердження сутнісних сил людства. Оскільки способом існування є праця, саме вона – головне джерело культури. У процесі праці людина перетворює природні речі на необхідні для життя блага.
Принциповим тут є твердження про цілеспрямоване, доцільне ставлення людини до природи. Культуротворчою є не всяка діяльність людини, а лише та, що здійснюється адекватно до закономірностей предмета (природи), завдяки чому він спонтанно розкриває внутрішні зв"»зки, властивості, залежності. Людина може і повинна перетворювати природу за законами природи, а не супроти них. У такому разі праця стає засобом однобічно утилінарного споживання природних ресурсів з метою одержати максимальний прибуток. Руйнуючи природу, така праця руйнує і культуру.
Культура є процесом і результатом реалізації в природі людських цілей за законами природи, сферою освоєння природи і її олюднення. Це можливо тільки в суспільстві і через нього. Матеріальні та духовні надбання людей є не чим іншим як предметним втіленням їх здібностей, сутнісних сил і відносин. Ці надбання – зовнішня форма існування культури. Внутрішнім змістом її існування є розвиток людини як суспільної істоти, тобто вдосконалення її творчих сил, потреб, здібностей, форм спілкування тощо. Таким чином, культура постає і як сфера становлення, розвитку, соціалізації людини.
Отже, як сфера олюднення природи, гуманізації соціуму і соціалізації особистості культура виступає якісною характеристикою створюваної людством дійсності, що є предметною сферою культури настільки, наскільки вона «дозволяє побачити в ній міру нашого власного людського розвитку, по якій ми визначаємо довжину пройденого нами історичного шляху». Створені людиною матеріальні та духовні цінності, які розглядаються через людський вимір, за умов відчуження поділяються на культуру та антикультуру. Як культура, вони постають лише в тій мірі, в якій сприяють розвитку сутнісних сил людини, творчих потенцій особистості.
Ті чи інші предмети, що через різноманітні чинники опинились поза межами практики, втрачають (нерідко назавжди) загальнокультурний зміст. Нормальне функціонування культури вимагає безпосередньо – життєвої реалізації, чуттєвої відкритості цінностей для суб»єкта. Як немає людини без праці, так не може бути культури без людини, її суспільно-особистих зв»язків і стосунків, практично-творчої діяльності. Культура стає цінною тоді, коли вона «входить у життя, у звички особистості, виявляється у всій сукупності її соціальної діяльності, в її повсякденній поведінці».
Другие работы по теме:
Філософія Київської Русі
Реферат на тему: Філософія Київської Русі В "Ізборнику Святослава" (1703 р.) серед інших перекладів знаходяться уривки з "Діалектики" візантійського філософа VІІ - VІІІ ст. Іоанна Дамаскіна, в яких дається таке визначення філософії: "Філософія є пізнанням речей божественних і людських, тобто видимих і невидимих.
Людвіг Фейєрбах
РЕФЕРАТ на тему: Людвіг Фейєрбах ПЛАН МІСЦЕ Л.ФЕЙЄРБАХА В НІМЕЦЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ. ГОЛОВНІ ЗАСАДИ ФІЛОСОФІЇ ФЕЙЄРБАХА. МАТЕРІАЛІСТИЧНІ ПІДХОДИ ФЕЙЄРБАХА.
Цінність філософії для особи і суспільства
Фундаментальна роль належить філософії у розвитку і обгрунтуванні культури людства. У теоретичному плані культуро-охоронна та культуро-творча роль філософії полягає у розробці онтології культури, у відповіді на питання: що у бутті матеріальної та духовної культури належить до справжніх, а не ілюзорних людських цінностей.
Предмет філософії та її функції
Вступ З давніх часів люди передавали свій життєвий досвід з покоління в покоління, навчали один одного, пояснювали, як правильно робити ту чи іншу роботу, що треба робити так а не інакше. Одним словом людина жила по виробленій нею ж системі – інструкції. Звідси ж і полилась злива питань „чому”, „чому”, „чому”.
Головні проблеми досліджень у філософії техніки
Головні проблеми досліджень у філософії техніки Однією з найважливіших проблем, якою займається філософія техніки, є проблема і концепція людини, що створює та використовує техніку. Особливість цієї проблеми пов'язана нині зі стрімким зростанням потужних технологій. При цьому кількість людей, які зазнають впливу технічних заходів та їхніх вторинних ефектів, значно зростає.
Діяльність, практика з точки зору філософії
Реферат з філософії Діяльність, практика з точки зору філософії 1. Діяльність Діяльність - форма активного, творчого ставлення людини до оточуючого світу та самої себе з метою таких змін, перетворень, які б полегшували і прикрашували її життя.
Державно-правова концепція Аврелія Августина
Августин Блаженний як найбільший представник латинської патристики, одна із ключових фігур в історії європейської філософії й теології. Характеристика вчення Аврелія Августина як однієї із перших системних християнських державно-правових концепцій.
Аналіз роботи Е.Гуссерля «Криза європейського людства і філософія»
Едмунд Гуссерль (1859 – 1938) – видатний німецький математик, логік і філософ, родоначальник одного з основних напрямків сучасної філосоії – феноменології. Завдяки викладацькій діяльності та багатьом працям зробив великий вплив на філософію Германії та багатьох інших країн.
Аналіз роботи Піко делла Мірандола О достоинстве человека в контексті логіки розвитку філософії.
Джованні Піко делла Мірандолла (Pico della Mirandola) (1463-94рр) – це видатний італійський мислитель та філософ епохи Відродження, представник раннього гуманізму. Основним його твором є «900 тезисів, навіяних філософією, каббалою та теологією» (Conclusiones philosophicae, cabalisticae et theologicae), який був обнародуваний в 1486 році та вступним словом до якого була саме «Речь о достоинстве человека» (Oratio de hominis dignitate, 1487), найвідоміший документ раннього Відродження, в якому відобразився способ мислення епохи.
Позитивізм
Поширення у кінці 19 ст. позитивістського напряму філософії з його орієнтацією на точне знання. Характеристика та основоположники етапів позитивізму в їх історичному розвитку: початкового позитивізму, емпіріокритицизму, неопозитивізму та постпозитивізму.
Умови виникнення та особливості античної філософії
Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання, основні етапи її зародження та розвитку, місце та значення в сучасному суспільстві. Характеристика та специфічні риси античної філософії, її найвидатніші представники, її вклад в розвиток науки.
Предмет, основи поняття та принципи філософії екзистенціалізму
Реферат на тему: Предмет, основи поняття та принципи філософії екзистенціалізму Екзистенціальна філософія – одна з найбільш модних сучасних філософських систем. Це, насамперед, пояснюється тим, що вона звертається до людини, її життя, проблем існування, її внутрішнього світу.
Проблема людини у філософії античності
РЕФЕРАТ на тему: Проблема людини у філософії античності ПЛАН Вступ 1. Основні підходи до розгляду проблеми людини у античній філософії 2. Філософські погляди Сократа на проблему людини
Розвиток логіки в України
Реферат на тему: Розвиток логіки в України Є підстави вважати, що деякі праці античних мислителів з логіки стали відомими в Київській Русі вже в XI ст. Найбільш знаними серед античних мислителів були Арістотель і Платон.
Цiлi фірми
План: Вступ. Цiлi фірми. 1. Аналіз ринкових можливостей. 2. Ситуаційний аналіз. Фактори мікро- і макро маркетингового середовища. 3. Мікромаркетингове середовище
Голдінг Вільям Джеральд
Вільям Джеральд Голдінг (англ. William Gerald Golding) – британський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1983 року. Народився 19 вересня 1911 р. у Сент-Колумб Майнор (графство Корнуолл). Закінчив Оксфордський університет, де перші два роки присвятив вивченню природничих наук, але згодом вибрав спеціалізацію "англійська мова та література".
Барбье, Огюст
Анри́-Огю́ст Барбье́ (фр. Henri-Auguste Barbier, 29 апреля 1805, Париж — 13 февраля 1882, Ницца) — французский поэт, драматург, принадлежавший к романтической школе.
Цивільний кодекс наполеона
ЗМІСТ Вступ ………………………………………………………………………..3 РОЗДІЛ 1 Передумови прийняття, розробники та прийняття Цивільного кодексу Наполеона................................................6
Договір страхування
Цивільне та сімейне право України Договір страхування ЗМІСТ ВСТУП Договір страхування § 1. Поняття та істотні умови договору страхування. § 2. Сторони договору страхування, їхні права та обов’язки.
Договір експедирування
Цивільне та сімейне право України Договір експедирування ЗМІСТ І. Вступ ІІ. Договір транспортного експедирування 1. Поняття договору транспортого експедирування
Аналіз праці Рене Декарта
Міністерство освіти і науки України Економіко Технологічний Університет Кафедра: Соціально Гуманітарних Дисциплін на тему: Аналіз праці Рене Декарта
Представництво та довіреність в цивільному праві
Цивільне та сімейне право України Представництво та довіреність в цивільному праві І. ЗМІСТ І. Вступ ...........................................................................................3
Зошит по земельному кадастру
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: ФІЛОСОФІЯ ф.НІЦШЕ ВСТУП Філософія – це система поглядів на світ у цілому і на відношення людини до цього світу. Філософські добутки, якщо вони дійсно осмислюють буття людини і навколишню дійсність, теж виявляються особистісними, що виражають особистість і переживання філософа, його відношення до дійсності.