.
Творча робота
2001.
План.
Короткі біографічні відомості із життя Г. Сковороди.
Лірична збірка “Сад божественних пісень”.
Байки Г. Сковороди.
Притчі – оповіді алегорично-навчального характеру.
Значення творчості Г. Сковороди.
Григорій Савич Сковорода – оригінальний мислитель і письменник, виразник ідей гуманізму та селянського просвітництва.
Народився 3 грудня 1722 року в с. Чорнухах Лубенського полку на Полтавщині, у сім‘ї малоземельного козака. У 1734 – 1753 роках з переривами навчався в Києво-Могилянсткій академії.
У 1750 році викладав поетику в Переяславській гімназії, деякий час працював і домашнім учителем у поміщика С. Томари у с. Ковраях. Тут написав свої перші вірші.
Останні 25 років життя провів у мандрах по Слобожанській Україні. Саме в цей час були написані його філософські твори (трактати, діалоги, притчі). Художня спадщина Сковороди складається з віршів зібраних у книзі “Сад божественних пісень” і збірки байок “Басня харьковская”.
Помер 9 листопада 1794р. в с. Іванівні на Харківщині.
Сад божественних пісень.
Ліричний герой збірки-весь в пошуках правди, добра, щастя. Він як і автор великий народолюбець, гуманіст, кличе до єднання людини з природою. Відкриваючи перед читачем свою благородну , чутливу душу, ліричний герой виливає журбу, тривогу, роздуми. Його мучать нудьга проклята і докучлива печаль. У багатьох творах автор милується красою рідної природи, духовно збагачується її чарами. Красу природи автор висвітлює в віршах “В город не піду багатий – у полях я буду жить” та багатьох інших.
Серед поезій збірки трапляються панегірики (“Іде, хоче нас лишити”, “На день народження Василя Томари”), але від панегіричних віршів попередників Сковороди вони відрізняються чистотою і щирістю почуттів, простотою образів.
Сковорода на кожному кроці бачив закріпачений люд і пристрасно жадав для нього волі - свої роздуми з приводу цього висловив у пісні “De liberate” (“Про свободу”). У ній оспівує волю як найбільше багатство. Золото, порівняне з волею – ніщо – болото. Найбільша турбота ліричного героя про те, щоб не позбутися волі. Тому автор і славить Богдана Хмельницького, називає його героєм, батьком вольності. У своїх творах поет-любомудр відбив надію народу по майбутні часи, коли земля стане “царством любові.. без ворожнечі і чвар”.
Байки.
Григорій Сковорода – не лише талановитий поет-лірик, а й видатний байкар. Сковорода надавав байці жанрової самостійності він створив понад 30 прозових байок. Відтворити істину й висловити критичне ставлення до суспільних явищ – таке завдання і призначення байки, на думку Сковороди. Тому його байки гостро сатиричні, наприклад “Олениця і кабан”.
Розумову обмеженість висміяно в байці “Жайворонки”. Молодий жайворонок сприйняв за орла черепаху, коли та з великим шумом і грюкотом упала на камінь. З приводу такої нерозсудливості старий жайворонок зауважує “Не той орел, що літа, а той, що легко сідає”.
Чванство й самодурство панства засуджено в байці “Голова і тулуб”; в якій бундючний тулуб у розкішній франтовій одежі величається перед головою – невибагливою, здатною обійтися малим, та кмітливою. Простота і розум протиставлені пихатості й глухості.
Байка “Чиж і Щиглик” навчає скромності і волелюбності. Чиж, який потрапив у неволю, бо спокусили його солодкий харч і гарна клітка, тепер зрозумів, що краще вже “сухар з водою, ніж цукор із бідою”.
Ідею “сродної” праці розвив Сковорода в байці “Бджола і Шершень” разом з тим байка є протиставленням трудящих і нероб.
Шершні – паразити “що живуть крадіжкою чужою”. Бджола – це мудра людина “що у своєму сродному ділі працює”. Шершні – це ті люди, що дивляться на науку, як на засіб власного збагачення, які не хочуть бути корисними людству.
Головне джерело байок Сковороди – українська народна казка. Особливість байок Сковороди: мораль, яку він називає силою, буває в кілька разів більшою, ніж основна частина байки.
Притчі.
Г. Сковорода є також автором ряду притч-оповідей алегорично-повчального характеру. Притча за жанром споріднення є байкою, бо вона так само як байка має сюжет, діалог, мораль. У притчах Сковорода висловлював свої філософські, естетичні і педагогічні погляди. Наприклад, у притчі “Вдячний Еродій” йдеться про велику роль природних нахилів людини у справі виховання і навчання.
Притча “Вбогий Жайворонок” навчає судити про людину не за обличчям, а за розумом і серцем. Вістря твору спрямоване проти зажерливості панів, їхнього паразитичного існування. Жити треба чесно, стережися : “споживати чуже добро”, - радить Сковорода. – Що не поклав – то не руш. Письменник закликає до гуманності: “Хай болить тебе горе ближнього”.
Прозираючи думкою в майбутнє, Сковорода замислювався, якою буде людина прийдешнього суспільства. Йому мріялось, що людина буде в майбутньому досконалою – розумною, доброю, порядною, справедливою, тоді виникало запитання: як же досягти такої досконалості?
Поширенням знань насамперед. У філософських листах і працях Сковорода утверджував культ розуму. Також його твори допомагають нам збагнути шляхи їх досягнення, без якого наше життя не має жодного сенсу. Одним з свідчень глибини творів Сковороди є їх афористичність. Не одна крилата фраза пішла мандрувати по світу з його писань:
ні про що не турбуватись – значить не жити, а бути мертвим;
любов виникає з любові, коли я хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю;
не все те отрута, що неприємне на смак;
з усіх втрат – втрата часу – найгірша;
один – у багатстві бідний, а інший у бідності багатий.
Григорій Сковорода змінив основи багатьох наук в Україні. Його просвітницька діяльність сприяла відкриттю першого (в Харкові) на Україні університету. У своїх творах, які наче підсумували найвищі здобутки давньої української літератури, Сковорода оспівував красу природи України, її працьовитих людей, їх прагнення до волі і щастя, висміяв панівну верхівку за її паразитизм і знущання з народу, проголосив людину та її волю – найвищою цінністю. Сковорода розвинув ідею гуманізму, вніс в нашу літературу нові теми й образи. Його сатира підготувала ґрунт для появи політичної сатири Шевченка. Сковорода – перший з українських письменників по-новому поставився до народної творчості, розірвавши ланцюг заборон, який сковував митців. Народна мудрість стала основою в трактуванні письменником-філософом багатьох процесів суспільного життя.
“Спадщина Сковороди – справедливо зауважив літературознавець Іван Піль щук, - є свідченням тієї істини, що в тяжкі часи історичних роздоріж український народ носив в собі невгасиму жагу волелюбства, яка вселилася в поезії і роздумах великих мислителів. Спадщина Сковороди є добрим надбанням української національної і світової культури”.
Пророче передбачаючи майбуття, а в ньому долю свого народу, великий письменник і філософ – писав: “Ми створимо світ кращий. В майбутній Україні бачу все нове: нових людей, нове творіння і нову славу”. Можливо, ми українці ХХІ століття, є тими людьми, які творять нашу нову славу, нашої оновленої землі, на цій землі завжди житиме в серцях вдячних правнуків легендарний любомудр, наша гордість і слава – Григорій Сковорода.
Другие работы по теме:
Философия идеи Г. Сковороды
Мистическая метафизика Сковороды. Философия Сковороды бесспорно-продукт его личного творчества. Г. Сковорода-первый представитель религиозной философии. Внутренняя цельность и бесспорная самостоятельность философии Сковороды-философия мистицизма.
Григорій Сковорода і філософія серця
Вивчення життєвого шляху українського філософа і письменника Г. Сковороди. Узагальнення різних підходів й аспектів до тлумачення серця особистості. Проблема антропології людини. Серце, як божественна сутність та сфера підсвідомого. Витоки філософії серця.
Философия Ницше 5
Философия Ницше не организована в систему. Волю к системе Ницше считал недобросовестной.[1] Его изыскания охватывают всевозможные вопросы философии, религии, этики, психологии, социологии и так далее. Ницше противопоставляет свою философию классической, тем самым провоцируя переоценку ценностей современного ему общества, подвергая сомнению и вопрошанию все завуалированные религией предрассудки разума.
Філософські погляди Григорія Сковороди
Становлення філософської системи, специфічного стилю і форми філософського мислення великого українця. Фундаментальні цінності очима Г. Сковороди. Традиції неоплатонізму і християнської символіки. Принцип барокової культури. Суперечності світу.
Философское наследие Г.С. Сковороды
МЕЖДУНАРОДНЫЙ УНИВЕРСИТЕТ ЭКОНОМИЧЕСКИЙ КОЛЛЕДЖ ФИЛОСОФИЯ "ФИЛОСОФСКОЕ НАСЛЕДИЕ Г. С. СКОВОРОДЫ" Научный руководитель: академик Кочергин А.H.
Філософські погляди Г.С. Сковороди
Київ 2000 тема: «Філософські погляди Г. С. Сковороди» Зміст. ВСТУП……………………………………………………………………..………....3 ШЛЯХ ГРИГОРІЯ САВИЧА СКОВОРОДИ ДО ФІЛОСОФІЇ……….…………..4
Філософські погляди Григорія Сковороди
Ознайомлення із філософськими ідеями Григорія Сковороди про щастя та любов, антиетичність буття та трьохвимірність будови світу, вираженими у світоглядних трактатах християнського богослова "Вступні двері до християнської добронравності" та "Кільце".
Філософія України кінця XVIII - початку XIX ст.
Загальна характеристики стану філософської культури України кінця XVIII – початку XIX ст. Поширення ідей представників французького та німецького просвітництва в Україні. Масонство в історії філософської думки України, теорії та етапи його зародження.
Философские взгляды Григория Сковороды
Предфилософский путь Григория Сковороды. Переплетение идей платонизма и стоицизма с библейской тематикой в диалогах и трактатах философа. "Две натуры" и "три мира" в философской системе Сковороды, связь его философского наследства с современностью.
Життя і філософська творчість Г.С. Сковороди
Історія та особливості становлення професійної філософії в Україні. Біографія Григорія Савича Сковороди, аналіз його впливу на розвиток української філософської думки та художньої літератури. Загальна характеристика основних концепцій філософії Сковороди.
Чертёж цеха по САПР
|№ |Наименование |Модель |Количество|Производитель | | |оборудования | | | | |ПРОИЗВОДСТВЕННЫЕ ПОМЕЩЕНИЯ | |1 |Электрическая плита с |CE9-41 |2 |Fagor Испания | | |жарочным шкафом | | | | |2
Валлийская кухня
Рассказывая о валлийской кухне нужно начать с нарцисса, эмблемы Уэльса. Его привезли в Уэльс римляне-завоеватели, и именно для еды, а не для украшения, как сейчас. Подавали его на десерт с зелеными фигами.
Даровать счастье людям
Бесценным сокровищем является человеческая жизнь. Она дается человеку только раз, потому так хочется, как можно больше увидеть, достичь, создать. Жизнь тогда достойна, когда человек оставляет по себе след в истории, в сердцах людей. Кто я? В чем мое назначение? Эти вопросы, наверно, задавали себе каждый юноша или девушка.
Человек создан для счастья, как птица для полета
Есть такое состояние человеческой души, когда хочется жить и жить, взлететь в небо, смеяться и петь, дарить свою радость всем, кто рядом. Такое чувство называют счастьем. Но, наверное, никто не может дать точного определения этого понятия, как никто до сих пор не определил точно, что такое любовь.
Наш национальный характер
Национальный характер - это «дух» народа, глубочайшие его проявления, которые объединяют людей отдельной наций. Он возникает исторически, вследствие определенных этапов, которые проходит отдельная масса людей, и влияний, которые она испытала.
Что такое настоящая дружба
«В доме человеческого счастья дружба сводит стены, а любовь образовывает купол». В этих словах К. Прутковая образно определенная роль дружбы в человеческих отношениях. Ныне, когда время бежит чрезвычайно быстро, когда ритм жизни приобретает неистовый темп, когда не хватает времени для общения, а телевидение часто заменяет его, как понять что есть Настоящая дружба? Не смешиваются ли эти отношения с поверхностными приятельскими, которые основываются на общности дел и отдыха?
Бджола та Шершень
Автор: Сковорода Григорій. Шершень спитав у Бджоли, чому вона така дурна. Адже, добре знаючи, що плоди її праці корисніші для людей, ніж для неї самої, та до того ж часто їй шкодять, приносячи замість нагороди смерть, Бджола не перестає робити дурниці — збирає мед.
Сковорода Григорій
(1722-1794) просвітитель-гуманіст, філософ, поет, перекладач Народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухах на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака. Батьки відзначалися побожністю, миролюбством, гостинністю, чесністю. Зростаючи у середовищі мудрої праведності, їхній син з ранніх літ відзначався схильністю до зосередженості на своєму внутрішньому світі, твердістю духу, великим бажанням до науки і знань.
Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар Світу
Автор: Сковорода Григорій. ...Моя розмова стосується лише людинолюбних душ, чесних станів і благословенних видів промислу, які не суперечать божому і людському законові, а складають плодоносний церкви, ясніше кажучи, суспільства, сад, як окремі частини складають годинниковий механізм.
Зозуля та Косик
Автор: Сковорода Григорій. Зозул спитала чорного Дроздика, чому він не нудьгує співаючи. Сама вона співає навіть частіше за нього, але це не позбавляє її від нудьги.
Леонiд Глiбов
Творча постать Л. Глібова, його діяльність. Дослідження спадщини Л. Глібова, а також його літературні персонажі. Перелiк творiв Л. Глібова: байки, вірші, загадки і відгадкі, акростіхі. Аналіз байки "Вовк та Ягня". Цитати про автора і його творчість.
Літературна спадщина Григорія Сковороди
Історія життя і творчої діяльності видатного педагога, поета-лірика, байкара й філософа Григорія Савича Сковороди. Дитинство та навчання Григорія. Філософські погляди та особливість його творів. Перелік та хронологія написання основних його витворів.
Григорій Сковорода
Творчість мандрівного філософа, українського письменника Г. Сковороди. Різноманітність творчості: філософські твори, збірки віршів, байок і притч. Поширення філософом вільної передової думки і сприйняття її розвиткові. Значення творчості Г. Сковороди.
Своєрідна концепція Г.С. Сковороди
Г.С. Сковорода та його концепція. Теорія "світу символів". Культурологічна концепція Кирило-Мефодіївського братства. Український романтизм. Концепція романтичного народництва. Багатоплановість культури як системи. Норми культури в їх зовнішньому виразі.
Селище Бабаї
Характеристика Бабаїв – селища міського типу, його географічне положення, рельєф місцевості, населення, природні прикраси. Творчість видатного філософа Г. Сковороди в часи його прибування в селищі. Опис Бабаєвського ставка Гайдучка, історія школи.
Біографія Івана Мазепи
Народження, дитинство, навчання І. Мазепи. Вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури. Формування національно-політичних переконань. Розвиток України в період гетьманства Мазепи.
Сковорода, Григорий Саввич
План Введение 1 Биография 2 Мировоззрение 3 Философские трактаты и диалоги 4 Басни Список литературы Введение Григо́рий Са́ввич Сковорода́ (22 ноября (3 декабря) 1722, село Чернухи Киевской губернии (ныне Чернухинский район Полтавской области) — 29 октября (9 ноября) 1794, село Ивановка, Золочевский уезд, Харьковской губернии) — украинский[2] и русский[3][4][5] философ, поэт, педагог.
Обзор Костромы
Центральная площадь Костромы называют Сковородкой. Названия у нее, конечно, менялись. Некоторое время назад она была Советской, теперь - площадь Ивана Сусанина. Но называют ее все равно Сковородкой, независимо от официального имени.
Ідея народності та природовідповідності виховання Г Сковороди
Реферат з педагогіки 1. ІДЕЯ НАРОДНОСТІ ТА ПРИРОДОВІДПОВІДНОСТІ ВИХОВАННЯ Г. СКОВОРОДИ Григорій Савич Сковорода (1722-1794), видатний український філософ, просвітитель-гуманіст, письменник народився в сім'ї малоземельного козака в с.Чорнухи на Полтавщині. Початкову освіту здобув у школі-дяківці.
Українська педагогіка другої половини XVII кінця XVIII ст
Українська педагогіка другої половини XVII — кінця XVIII Після російсько-польської війни 1654—1667 рр. під владою Польщі залишилися західноукраїнські землі (Східна Галичина, Волинь та Правобережжя). За Росією закріплювалися Лівобережжя з Києвом, території Запорозької Січі, Слобідська Україна.