Павло Чубинський
Павло Чубинський відомий в науковому світі як етнограф – фолькльорист та автор гімну “Ще не вмерла Україна”.А як географ – краєзнавець – маловіддомий.Діяльність його тісно пов‘язана з Російським географічним товариством, яке в той час відігравало значну роль в науково – культурному житті Росії.Ще змалку Павло починає захоплюватись епохою географічних відкриттів, мріє про далекі подорожі.Він поступив в Петербурзький університет , на юридичний факультет, де й познайомився з Георгієм Семеновим Тянь – Шанським, який в свою чергу знайомить Чубинського з такими видатними географами як Миколою Пржевальським та Миколою Миклухо – Маклаєм.Саме Миклухо – Маклай вмовив Чубинського всупити до Російського Географічного Товариства і саме під впливом цього видатного географа – дослідника, який вже в той час побував на Канарських островах та Мадагаскарі, Чубинський починає серйозно захоплюватись економічною – географією.Він мріє про експедицію на північ Росії і також плідно збирає інформацію про етнографію та географію України.За те що Чубинський вступив у революційно – літературну організацію його висилають в Архангельськ область де він працює секретарем в місцевому суді.Але він не втрачає звязку з його друзями та з Батьківщиною.Крім того на чужині він збирає цінні етнографічні матеріали.Через 2 роки клопотанням Пржевальського його звільняють з заслання і він повертається до нормальної роботи.
В своїх працях він порушує питання використання природних багатств.Йому належить ідея розоренння цілинних земель на півночі росії для збільшення посівних площ, оскільки в той час перед царем постало питання забезпечення хлібом держави, якого катастрофічно не вистачало.У 1866 році Географічне товариство нагороджує чубинського медаллю “ за полезные труды”.В тому ж році Чубинський бере участь у експедиції, що досліджує Печорськийй край там він зібрав величезний матеріал про кліматичні умови Північно – Двінського басейну.
Павло Чубинський завжди памятав Україну.Перебуваючи в Печорську він пише нарис про народні правові звичаї в Україні.Пізніше він їде в експедицію по Україні та Бесарабіії де Чубинський відвідав більш ніж 30 повітів.Він нагородженний премією Академії наук в 1879р та премією міжнародного географічного конгресу в Парижі, влітку 1875р.Крім того він є одним із організаторів Київського географічного товарисва.
Помер Павло Чубинчський 26 січня 1884 року і похований в Борисполі.
Використана л-ра:
“Краєзнавство Географія Туризм” № 29-32
“Вісник НАН України” №3
Павло Чубинський
Реферат Учня 9-А класу Балана Романа
Другие работы по теме:
Чубинський Павло Платонович
Реферат на тему: Чубинський Павло Платонович (1839-1884) етнограф, фольклорист, поет Народився 27 січня 1839 року на хуторі, що нині входить у межі міста Борисполя поблизу Києва, в сім’ї бідного дворянина. Закінчив Другу Київську гімназію, навчався у Петербурзькому університеті на юридичному факультеті.
Загребельний Павло
(Нар. 1924 р.) Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924р. в с. Солошине на Полтавщині. 1941 року закінчено десятирічку; вчорашній випускник, ще не маючи повних сімнадцяти років, пішов добровольцем до армії. Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва, в серпні 1941р. був поранений.
О панно Інно...
Автор: Тичина Павло. О панно Інно, панно Інно! Я - сам. Вікно. Сніги... Сестру я Вашу так любив - Дитинно, злотоцінно. Любив? - Давно. Цвіли луги... О люба Інно, ніжна Iнно,
Арфами, арфами...
Автор: Тичина Павло. Арфами, арфами — золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Думами, думами —
Вогник далеко в степу
Автор: Тютюнник Григір. Павла, якого всі прозвали Павлентієм, прийняли до училища разом з друзями — Василем Силкою, Василем Оборою та Василем Кібкалом. Павло був сирота. Мати його померла, а коли хлопцеві було дев'ять років, батько одружився з тіткою Ялосоветою. Через місяць батько пішов на війну і не повернувся.
Тичина Павло
Павло Григорович Тичина народився 27(15) січня 1891 р. у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії (тепер Бобровицького району Чернігівської області). Походив зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького).
Бертран де Борн
(1140 - 1215) Бертран де Борн — французький трубадур. Один із видатних прованських трубадурів, Борн був рицарем і разом зі своїм братом володів укріпленим замком Альтафорт (зараз містечко Отефор). Данте хвалить його як талановитого поета, співця війни («Про народне красномовство «), згадує про його щедрість («Бенкет'), але прирікає Борна на дуже важку кару за гріхи серед «злопорадників» у восьмому колі пекла: видатний трубадур тримає свою відрубану голову в руці, «як ліхтар».
Вишня Остап
Видатний український радянський письменник Остап Вишня (1889 — 1956) широко знаний на Україні, в Радянському Союзі і за рубежем. Протягом усього свого творчого шляху Остап Вишня виступав як талановитий і неповторний митець, слово якого глибоко проникало в пласти народного життя й успішно слугувало його безупинному поступові.
Національна основа поетичної творчості П. Грабовського
Україна як центральна тема творчості Павла Грабовського, окреслення її образу в багатьох віршах збірки "Пролісок". Контраст між бажаним і реальним, тяжкі поневіряння, загрозливий стан здоров'я поета у засланні. Патрiотичнi переконання Грабовського.
Українська культура кінця XVIII ст.–початку ХХ ст.
Процес українського національно-культурного відродження кінця XVIII ст.–почату ХХ ст.. Його основні періоди: дворянський, народницький, модерністський. Видатні діячі культури та мистецтва того часу: Квітка-Основ’яненко, Шевченко, Мартос, Франко.
Державний Гімн України
Реферат На тему: Державний Гімн України ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ Один рядок цієї пісні, оці слова, що дали назву віршеві українського поета Павла Чубинського, понад 150 років викликали страх у кількох режимів: царського, польського-шляхетського, румунсько-боярського... У недалекому минулому за виконання цієї пісні, поширення її тексту можна було тяжко поплатитися і на батьківщині П Чубинського: згаданий вірш був заборонений, не входив до жодних видань.
І І Мечников видатний вчений-мікробіолог 2
РЕФЕРАТ на тему: І.І.Мечников – видатний вчений-мікробіолог Мечников Ілля Ілліч народився у 1845 р. в селі Іванівна тепер Куп’янського району Харківської області. Він відомий російський та український біолог. Один з основоположників ембріології, порівняльної патології, імунології та мікробіології.
Нуньес Хименес, Антонио
Введение 1 Биография 2 Книги Список литературы Введение Антонио Нуньес Хименес (исп. Antonio Nъсez Jimйnez, 20 апреля 1923 — 13 сентября 1998) — кубинский революционер и географ, академик и дипломат.
Элизе Реклю, Жан Жак
Введение 1 Биография 2 Вклад в науку 3 Основные труды Введение Жан Жак Элизе Реклю (фр. Jean Jacques Йlisйe Reclus, 15 марта 1830 — 4 июля 1905) — французский географ и историк, член Парижского Географического общества, убежденный вегетарианец и анархист.
Баварский Географ
Введение 1 Список 2 Дата создания списка Список литературы Введение Баварский Географ (или Восточнофранкская таблица племён) — список народов и племён, преимущественно славянского происхождения, населявших в IX веке области восточнее Франкского государства.
Украинский центральный комитет
Украи́нский центра́льный комите́т , укр. Український Центральний Комітет (УЦК) — общественно-политическая организация украинских коллаборационистов, представлявшая в 1939—1945 их интересы на территории Генерал-губернаторства, созданного немецкой оккупационной властью на территории бывшей Польши.
Грабовский, Павел Арсеньевич
Введение 1 Биография, революционная деятельность 2 Творчество 3 Личная жизнь 4 Сборники произведений, изданные на русском языке Введение Па́вел Арсе́ньевич Грабо́вский (укр. Павло Арсенович Грабовський; 1864(1864), село Пушкарное Харьковской губернии, ныне село Грабовское Сумской области — 1902, Тобольск) — украинский поэт, переводчик, участник революционного движения.
Анвиль, Жан Батист Бургиньон де
Введение 1 Биография 2 Память 3 Избранная библиография Список литературы Введение Жан Батист Бургиньон де Анвиль (фр. Jean Baptiste Bourguignon d'Anville; 1697—1782) — французский географ и картограф[1], Почётный член Петербургской академии наук. Его карты по древней географии, характеризуется осторожностью и точностью и основались главным образом на его оригинальные исследования, и потому являются особенно ценными.
Раймонди, Антонио
План Введение 1 Биография 1.1 Археолог 2 Произведения 3 Наследие Введение Антонио Раймонди (исп. Antonio Raimondi; 19 сентября, 1826, Милан, Италия — 26 октября, 1890, Сан-Педро-де-Льок, Перу) — итальяно-перуанский учёный, исследователь, географ, натуралист.
Гiмн України
Пов’язаність національної символіки з духовністю народу, прагненням до єднання, готовністю до здійснення своїх національних завдань, історичним та культурним розвитком. Відображення в гімні традиційної української символіки та історія створення гімну.
Іван Мазепа
Майже триста років, ім’я українського гетьмана Івана Мазепи не залишає до себе байдужим як істориків так і людей, взагалі далеких від історії. Його ім’я сьогодні викликає найрізноманітніші оцінки. Більше дізнайся і створи для себе свій образ Мазепи.
Таблиці стародавня історія України
Таблица 1.1. ТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Кам’яний вік Палеоліт Ранний 1 млн – 150 тис Печера, вогонь, примітивні знаряддя праці, збиральництво, полювання, стадо.
Історія створення Державного Гімну України
Найперші пісні-гімни на теренах України. Спільні риси українських гімнів-пісень. Історія виникнення віршу "Ще не вмерла Україна". Нове життя гімну та офіційне визнання пісні "Ще не вмерла Україна" Державним Гімном незалежної України. Про автора музики.
Отто Юльевич Шмидт
Отто Юльевич Шмидт - советский ученый-математик, геофизик, географ, астроном, академик (с 1935 г.).
Дослідження території України
Перші географічні відомості про Україну належать стародавнім грекам. Так, Геродот (бл. 484 – бл. 425 рр. до н. е.) описав природні умови півдня України і життя скіфів, які заселяли цю територію. Цю територію описував також Гіппократ (460-370 рр. до н. е.). Описи півдня України наводять у своїх працях видатні античні географи Страбон (66 р. до н. е. – 20 р. н. е.)„ Птолемей (90 – бл. 160 рр.), римський натураліст Пліній Старший (23-79 рр.).
Предмет, методы и задачи СЭГ и регионалистики
1. Предмет, методы и задачи СЭГ и регионалистики. СЭГ-наука о терр соц-эк сис-мах, их орг-и и упр-и ими. Предмет СЭГ-процессы формир-я, функц-я и разв-я терр соц-эк систем (строит-во-географ стр-ва, транспорт-география транспорта).
ЮБА (Iuba)
(Греческий историк и географ) Юба (Юба II Мавританский); Iuba, греч. Iobas, ок. 52 г. до н. э.-23 г. н. э. Греческий историк и географ. Сын Юбы I, царя Нумидии. Жил как заложник в Риме, где получил глубокое образование. Август пожаловал ему римское гражданство и посадил на нумидийский трон в 30 г. до н. э. Пятью годами позже вместо Нумидии, которая стала римской провинцией, он получил Мавританию.
Виды межпредметных связей в обучении биологии
Совокупность функций м/п связей реализуется в проц.обуч-я при осущ-и многообразия их видов. Различают 2 гр. м/п связей: 1) внутрицикловые ( физ., хим., биол., географ.) 2) межцикловые ( связь с гумм.предметами – ист., лит-ра, физ-ра). Виды м/п связей дел-ся на гр., исходя из осн. комп-ов обучения: содержание, методы, формы орг.уч.процесса. 1. содержательно- информативный 2.
Шокальский Юлий Михайлович
Русский географ, океанограф, картограф, почетный член АН СССР, чл.-корр. ряда других АН, президент Географического общества с 1917 по 1931. Занимался практическими вопросами метеорологии и гидрологии.
Хафиз-и Абру
Литературный псевдоним; наст. имя Шиххаб ад-дин Абдаллах ибн Лутфаллах ибн Абу ар-Рашид ал-Хавафи (ум. 1430), иранский историк, географ. Уроженец Герата. Известно, что он появился при дворе еще при Тимуре и прославился как шахматист.
Олеарий
Олеарий (Оlearius) Эльшлегер (Olschlager) Адам (1599–1679) – немецкий ученый и путешественник; историк и этнограф, лингвист, географ, математик и астроном, названный потомками «голштинским Леонардо».
Товариство Червоного Хреста України
У квітні виповнюється 85 років від дня заснування Товариства Червоного Хреста України. Найяскравішою сторінкою героїчної діяльності Червоно Хреста стала безприкладна мужність його членів, волонтерів у роки Другої Світової війни. Понад 100 тисяч медсестер і санінструкторів було підготовлено і направлено на фронт.
Видатний мікробіолог Івановський Дмитро Йосипович
РЕФЕРАТ на тему: Видатний мікробіолог Івановський Дмитро Йосипович Івановський Дмитро Йосипович (9.11.1864 р. – 20.06.1920 р.) Російський ботанік, фізіолог, мікробіолог. Народився в селі Низ Тодовського повіту Петербурзької губернії. Закінчив фізико-математичний факультет, Петербурзький університет у 1888 р., в якому викладав з 1895 р., а з 1915 р. до кінця життя – професор університету в Ростові-на-Дону.