Реферат на тему:
Найдавніший пласт народних пісень, пов'язаних з порами року, називають обрядовим або календарно-обрядовим. Це колядки та щедрівки (зима), веснянки (весна), купальські (літо) й обжинкові (осінь), а також пісні, пов'язані з обрядами весілля та захоронення.
Колядки й щедрівки супроводжували обряд колядування й щедрування з нагоди новорічних свят.
Це була своєрідна театралізована музична вистава. Групи хлопців, хлопців і дівчат або дітей від 3 до 10—15 чоловік під керуванням досвідченої у цих справах людини готували святкове дійство. Колядники перевдягалися козою, чортом тощо і обходили двори із співанням пісень, музикою й танцями (у деяких місцевостях колядували під вікнами). Обряд цей існував з давніх-давен у різних місцевостях на території нинішньої нашої республіки.
Який зміст колядок і щедрівок? Сюжети цих пісень досить різноманітні, але неодмінно пов'язані з працею та життям селян. Це побажання успіхів у новому землеробському році, щастя й здоров'я господареві, його жінці й дітям, іноді в них розповідалося про одруження чи вибір нареченої.
Ой сивая та зозуленька,
Щедрий вечір, добрий вечір
Добрим людям на здоров'я,
Усі сади облітала. Щедрий вечір...
А в одному та і не бувала. Щедрий вечір...
А в тім саду — три тереми. Щедрий вечір...
А в першому — красне сонце. Щедрий вечір...
А в другому — ясен місяць. Щедрий вечір...
Ясен місяць — наш господар. Щедрий вечір...
Красне сонце — жона його. Щедрий вечір...
Дрібні зірки — його діти. Щедрий вечір ... 1
Ой рано, рано кури запіли. Добрий вечір.
А ще раніше Іванко (або інше ім'я) встав,
Лучком забряжчав, братів побуджав:
— Да вставайте, браття, коні сідлайте,
Коні сідлайте, хорти скликайте...
Да поїдем в чисте поле на погуляння,
На погуляння, на розглядання.
Да найдемо, браття, куну в дереві,
Куну в дереві, дівку в теремі.
Ой се вам, браття, куна в дереві,—
А мені, браття, дівка в теремі...2
Пішов Семеньо в поле з косою, бреніла,
Бреніла коса коло покоса, бреніла 3.
Обрядові пісні сформувались ще у східних слов'ян. У часи Київської Русі й наступні періоди їх текст і музика дещо змінювалися й удосконалювалися. В колядках відображалась також боротьба з ворогами, скликання ради, набирання дружини для далекого заморського походу, облога міста й багатий викуп або ворожий напад.
А чи дома, дома
Пан Микола, виноград,
Мій красний, зелений сад?
Його нема дома,
Десь у Царгороді 1, виноград,
Мій красний, зелений сад 2,
У колядках виробився особливий поетичний ритм — 10-складовий вірш з цезурою посередині (5+5):
Йа, в городочку зацвила ружа,
Загніваласи жінка на мужа 3.
або такий вірш із приспівом (рефреном), як у колядці «Ой рано, рано кури запіли».
У щедрівках переважає 8-складовий розмір вірша (4+4) з рефреном або без нього:
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати.
Зимові календарні пісні виконувались хором одно-, дво- й багатоголосне (найдавніші тільки одноголосно). Вони різняться між собою ладовими особливостями, метроритмом і будовою. Відомий фольклорист К. Квітка з цього приводу говорить: «Найдавніші наспіви (мелодії) обмежувались невеликою кількістю ступенів звукоряду» 4 (1).
Мелодія «Щедрика» — коротка терцова поспівка, яка повторюється багато разів. Але ця простота найкраще відповідає змісту вірша. Єдність слова і музики створює викінчений художній образ.
У колядці «Ходить павойка» діапазон значно ширший — соль — мі (секста), рисунок мелодії розвинутіший. Спільним для обох мелодій є опора на стійкі ступені ладу: у першій — III—І ступені, у другій — V—III—І.
Метр і ритм колядок і щедрівок різноманітний. Поряд з простою ритмікою є і досить складна (2).
Різною є і музична форма зимових календарних пісень. Це переважно короткі побудови, що дорівнюють періоду, реченню, фразі й навіть мотиву. В «Щедрику» музична форма — мотив, що повторюється багато разів; у колядці «Ой пляшу, пляшу»— період (мотив а — мотив а — фраза в); в «Йа, в городочку зацвила ружа» — період з двох однакових речень (3).
Досить часто колядки й щедрівки мають заспів і приспів (4а, б).
Щедрівкою «Ой сивая та і зозуленька» вітали господаря дому й усю його сім'ю, називаючи його ясним місяцем, дружину — красним сонцем, дітей — дрібними зірками. М'яка й лагідна мелодія пісні передає доброзичливість, щирість цього привітання. Мелодія має дві частини: перша (два такти) — стрибок на квінту вгору з поступовим його заповненням, ця фраза спирається на три ладові устої: ля першої октави — початкова, відправна точка; мі другої октави — верхня опора; мі першої — нижній ладовий устій. Другу частину (чотиритакт) утворено повторенням однотактової поспівки (мотиву). Ладова будова приспіву нагадує «Щедрика», але, на відміну від нього, тут інші ритм і розмір.
Навіть із прийняттям християнства на Русі в 988 році «нехристиянські обряди довгий час могли не тільки зберігатися, а навіть розвиватися і збагачуватися, обрядові пісні й їх мелодії могли створюватися і змінюватися»1. Церковні власті, з одного боку, боролися з «поганськими» піснями, переслідуючи народних співців, забороняючи нехристиянські обряди, а з іншого,—намагалися прилучити обрядовий спів до християнських свят — Різдва і Хрещення.
Багато спільних рис знаходимо в російських, білоруських та українських зимових обрядових піснях, бо народи ці вийшли з однієї колиски — Київської Русі.
Список використаної літератури
С. Лісецький. Українська музична література для 4-5 класів ДМШ. К.: «Музична Україна», – 1991.
Фільц Б. Джерела музичної культури [України] // Дзвін. – 1990.
Рудницький А. Українська музика. Історико-критичний огляд. – Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1963. – 406 с.
Ольховський А. Нарис історії української музики / Ред. Л.Корній. – К.: Муз.Україна, 2003. – 512 с. ІІ нот. Музика Західної України (Галичина та Закарпатська Україна). - С.355-364.
Л. Й. Височанська, В. А. Уманець “Музика і співи”, ст.5;
1 Текст колядки взято з «Історії української дожовтневої музики» (загальна редакція та упорядкування О. Я. Шреєр-Ткаченко). К., 1969. С. 29.
2 Історія української дожовтневої музики. К., 1969. С. 29, 30.
3 Квитка К. Избранные труды: В 2 т. М., 1971. Т. 1. С. 129.
1 Царгород — столиця Візантійської імперії, нині Стамбул (Туреччина).
2 Текст колядки взято з 20-го тому творів М. Лисенка (К., 1956. С. 74—77), яку композитор записав у 60-ті поки XIX ст.
3 Квитка К. Цит, праця. С. 109.
4 Квитка К. Цит, праця. С. 99.
1 Квитка К. Цит. праця. С. 88—89.
Другие работы по теме:
Святки
Санкт-Петербургский Государственный Университет Растительных Полимеров Святки Выполнил ст. гр124 Павлов Юрий Санкт-Петербург 2002 Содержание:
Наша песня, наша дума
Много веков песня сопровождала украинцев на протяжении всей жизни. Новорожденный ребенок слышал первую в жизни и, наверное, наилучшую и нежнейшую песню - материнскую колыбельную. Подрастая, он сам начинал петь песни: весной - веснушки, летом - купальские, зимой - колядки, щедривки и т.п.. Потом приходила первая любовь, а с ним - лирические, задушевные песни.
Харчук Борис
(1931 — 1988) Народився Борис Микитович 1931 року в селі Лози Збаразького району. Навчався на філологічному факультеті Кременецького педагогічного інституту. Згодом його було вигнано звідти за складання пародій на керівництво вузу. Продовживши навчання в Полтавському педінституті, Харчук вступає на Вищі московські літературні курси.
В чём красота и мудрость русских обрядов
Автор: Сочинения на свободную тему У всех народов есть свои традиции и обычаи. Например, у всех есть обычай отмечать дни рождения, а вот как их отмечают в разных странах - это уже обряд. Есть обряды семейные и календарные. К первым относятся обряды сватовства, свадеб, рождения. Календарные обряды связаны со сменой времён года.
Песня - душа народа
По мнению китайских исследователей, историю народа можно изучать по смыслу как народных, так и авторских песен. С этим нельзя не согласиться, поскольку украинская песня, которая своими корнями достигает в седую древность, - это гениальная поэтическая биография нашего народа. Во все времена человеческого бытия песня была частицей человеческой жизни, непочатым источником воодушевления, творением гения народа, дивом из дива мира.
Анализ колядки
Три дня святок (Сочельник, Рождество, день св. Степана), канун и первый день Нового года и Крещения типичный период колядования. Посещение колядников, по поверьям, обеспечивало хозяевам урожайность в поле, приплод скота и общее благополучие в доме.
Усна народна творчість
Фольклор як художньо-словесна творчість народу, його розвиток на Русi та вплив язичництва. Роди та жанри фольклору: народний епос, народна лірика, народна драма. Опис деяких його видів: легенди, народні прикмети, байки, гуморески, прислів’я та приказки.
Писанки та писанкарство на Україні
Реферат натему: Писанки та писанкарство на Україні исанка – це неповторне багатство. Його треба берегти, як безцінний скарб! Нам слід пишатися ним перед усім світом.
Українські ліричні пісні
Реферат на тему: Українські ліричні пісні Якщо в думах та історичних піснях оспівано історію народу, то в ліричних піснях розкривається особисте та родинне життя людей.
Українські жартівливі та танцювальні пісні
Реферат на тему: Українські жартівливі та танцювальні пісні ЖАРТІВЛИВІ ПІСНІ Жартівливі й сатиричні пісні об'єднуються в одну групу близькістю характеру, загальним настроєм: вони жваві, веселі, іноді ущипливі, а то й сатиричні. Люди весело кепкують з надмірно боязких хлопців, які навіть не насмілюються розмовляти з дівчиною {«Да куди їдеш, Явтуше?», «Дівка в сінях стояла») (34):
Мислення та світоглядні уявлення в первісному мистецтві
РЕФЕРАТ на тему: Мислення та світоглядні уявлення в первісному мистецтві Причини появи первісного мистецтва криються в особливостях первісного мислення та первісного суспільства. Саме в цих двох умовах криється той перший поштовх, який за своїм значенням споріднений з ефектом самого опстання світу.
Свято народної пісні та музичних інструментів України
Реферат з музики Свято народної пісні та музичних інструментів України Мета: Ознайомити учнів з історією пісні і музичних інструментів; розвивати інтерес до культурної спадщини свого народу, почуття прекрасного; виховувати інтерес до мистецтва України, повагу до митців культури, національну гордість, любов до рідної землі.
Народная песня. Жанровая разновидность
Министерство культуры российской федерации Федеральное государственное образовательное учреждение высшего Профессионального обучения «челябинская государственная академия культуры и искусств»
Мистецтво скоромохів
Побутування скомороства в Київській Русі і в Україні, згадки про них у билинах та літописах, зображення на фресках, пластинчатих браслетах. Розігрування комедійних імпровізованих сцен. Народна творчість, музичний фольклор як джерело мистецтва скоморохів.
Мої улюблені народні свята
Звичаї та обряди як органічна складова святково-обрядової культури українського народу. Свята, які належать до різних природних циклів: зимових, весняних, осінніх, літніх. Обрядовість зимового та весняного циклу. Літні та осінні звичаї та обряди.
Різновиди українських народних пісень
Календарно-обрядові пісні (веснянки, купальські, жниварські пісні, колядки, щедрівки). Роль пісень в трудовому житті. Гумористично-сатиричні жанри української народної творчості, її родинно–побутова тематика та значення в художньому житті народу.
Головна Руська Рада
Під впливом революційних подій у Західній Європі львівські українці 19 квітня 1848 р. від імені всіх українців Галичини подали на ім'я цісаря петицію з низкою демократичних вимог. У ній, зокрема, зазначалось, що українці становлять частину великого слов'янського народу, що вони — автохтони в Галичині й мали колись державну самостійність, цінують свою націю і хочуть її зберегти.
Українські землі під владою іноземних держав ХІV-ХV ст.
Реферат на тему: Українські землі під владою іноземних держав (ХІV-ХV ст.) В 40-х роках ХІV ст. українські землі зазнали розчленування. Після війни 1351—1352 рр. між Польщею і Литвою Галичина залишилась під владою Польщі, а Берестейщина і Волинь перейшли до Литовської держави.
Український колабораціонізм у Другій світовій війні
Українці складали 50% (більше 30 мільйонів людей) від тих, хто потрапив в окупацію. Українські частини поліції вермахту і СС, а також українці-колабораціоністи в інших гітлерівських формуваннях, на думку російського історика С. Дроб’язка, складали 20% від всіх колабораціоністів, але українські історики вважають, що до 25%.
Украинские сечевые стрельцы
План Введение 1 Форменная одежда 2 Награды 3 Галерея Список литературы Украинские сечевые стрельцы Введение Украи́нские сечевы́е стрельцы́ (укр. Українські Січові Стрільці, УСС) — украинские военные формирования, первоначально — подразделения армии Австро-Венгерской империи, сформированые по национальному признаку во время Первой мировой войны из галичан украинофильского толка, проживавших на территории Австро-Венгрии.
Універсали Центральної Ради
Міністерство освіти і науки України Київський державний торговельно-економічний університет Коломийський економіко-правовий коледж РЕФЕРАТ на тему:
Правління Романа Мстиславича та Данила Галицького
Реферат на тему: Правління Романа Мстиславича та Данила Галицького Микитчук Ніни 7-Б клас Роман Мстиславович. Коли вмер останній князь з роду Ростиславовичів, галицьке князівство перейшло під владу волинського князя Романа Мстиславовича. Князь Роман був славний з хоробрости і відваги. Роман наслідував свого прадіда Володимира Мономаха і всіма силами старався знищити степового ворога.
Східна українська діаспора
Міністерство освіти та науки України Луцький державний технічний університет Кафедра українознавства РЕФЕРАТ на тему: Східна українська діаспора.
Б М Котляренко відомий інфекціоніст
Пошукова робота Українські інфекціоністи. яті видатного інфекціоніста Б.М.Котляренка (1900-1969 рр.) 2001 6 червня 2000 р. виповнилося б 1000 років видатному інфекціоністу, клініцисту і педагогу, відомому вченому Борису Миколайовичу Котляренко. Б.М.Котляренко народився у м.Ряжську Рязанської губернії.
Червона Українська Галицька Армія
(ЧУГА) - військове формування, створене у лютому 1920 з частин Української Галицької армії, що змушені увійти до складу Червоної армії. У кін. вересня 1919 обидві українські армії-Армія УНР і УГА розпочали воєнні дії проти Добровольчої армії ген. А.Денікіна. Наступ українських військ відбувався у надзвичайно складних умовах - раптово вдарили морози і спалахнула епідемія тифу.
Шляхи розвитку валеологічної культури школярів засобами української музики
Розучування в школі українських пісень на уроках музики. У час духовного відродження українського народу постає актуальною проблемою вивчення національної музики, зокрема популярного і масового жанру – пісні. У всі часи вона не тільки вбирала та відтворювала реальне життя людей, але й зміцнювала їхній дух у важкі хвилини.
Українські учительські товариства на Буковині ХІХ-ХХ ст
УКРАЇНСЬКІ УЧИТЕЛЬСЬКІ ТОВАРИСТВА НА БУКОВИНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТ. Друга половина ХІХ - початок ХХ ст. на Буковині позначилися швидким ростом кількості народних шкіл. Напередодні Першої світової війни в них працювало понад 820 українських учителів. Вони були добре організовані і згуртовані завдяки діяльності українських учительських товариств.
Грошові одиниці України
У зв’язку з введенням української національної валюти походження окремих грошових одиниць цікавить не тільки спеціалістів, а й широкі верстви населення.