Видатний український радянський письменник Остап Вишня (1889 — 1956) широко знаний на Україні, в Радянському Союзі і за рубежем. Протягом усього свого творчого шляху Остап Вишня виступав як талановитий і неповторний митець, слово якого глибоко проникало в пласти народного життя й успішно слугувало його безупинному поступові. Справедливо буде сказати: творчість гумориста надихалась і окрилювалась великим поняттям Народ, про що він полишив щирі свідчення в своїх щоденникових записах.
“Який би я був щасливий, — занотував письменник 15 травня 1949р. в щоденнику, — якби своїми творами зміг викликати усмішку, хорошу, теплу усмішку, у радянського народу!
Ви уявляєте собі: народ радісно усміхнувся!
Але як це трудно!”
Неоднораз, особливо на схилі літ, Остап Вишня з великою сердечністю говорив про суспільне покликання радянського письменника, про вірність нашого мистецтва правді життя, про любов і повагу до людини праці. Органічність цих роздумів митець підтвердив своєю художньою творчістю.
Народився Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) 13 листопада 1889р. на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній селянській сім'ї. Він закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові, згодом продовжив навчання в Києві, у військово-фельдшерській школі, після закінчення якої (1907p.) працював фельдшером — спочатку в армії, а з часом — у хірургічному відділі лікарні Південно-Західних залізниць. Та, як згадував письменник, він не збирався присвятити себе медицині — тож, працюючи в лікарні, старанно “налягав” на самоосвіту, склав екстерном екзамен за гімназію і в 1917p. вступив до Київського університету; одначе скоро залишив навчання і повністю віддався журналістській і літературній праці.
Перший надрукований твір Остапа Вишні — “Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)” — побачив світ за підписом “П. Грунський” у кам'янець-подільській газеті “Народна воля” 2 листопада 1919р.
Тут було надруковано ще кілька фейлетонів молодого письменника, а з квітня 1921p., коли він став працівником республіканської газети “Вісті ВУЦВК”, розпочинається період його активної творчості і систематичних виступів у радянській пресі (псевдонім Остап Вишня вперше з'явився 22 липня 1921р. в “Селянській правді” під фейлетоном “Чудака, їй-богу!”).
Для формування і становлення письменницького таланту Остапа Вишні велике значення мали певні біографічні чинники. Дитинство гумориста, як уже згадувалося, пройшло на Полтавщині, де особливо відчувались любов і шана до славетних земляків-класиків І. П. Котляревського й М. В. Гоголя (творами останнього майбутній письменник захоплювався уже в шкільні роки); змалечку пізнавав Павло Губенко всі премудрості селянського буття, навіч бачив яскраві типи людей праці, захоплювався їхньою соковитою мовою, в якій часто озивалася дотепність народного гумору.
Робота в пресі стала своєрідним продовженням, уже на вищому рівні громадянської зрілості, цієї щоденної школи життя, що її сумлінний і спостережливий літератор проходив із справді винятковою невтомністю. Молодому журналістові і письменникові Остапові Вишні вистачало життєвих спостережень і комічних барв — саме тому він мало не щодня міг виступати на сторінках “Вістей”, “Селянської правди” та інших видань з усмішками, фейлетонами чи й просто з лаконічними ущіпливими відгуками на ту чи ту конкретну подію. Його слово користувалося незвичайною популярністю.
Виходять одна за одною і збірки усмішок письменника — “Діли небесні” (1923), “Кому веселе, а кому й сумне”, “Реп'яшки”, “Вишневі усмішки (сільські)” (1924), “Вишневі усмішки кримські” (1925), “Щоб і хліб родився, щоб і скот плодився”, “Лицем до села” (1926), “Вишневі усмішки кооперативні” (1927), “Ну й народ”, “Вишневі усмішки закордонні” (1930); двома виданнями, 1928 і 1930 pp. вийшло зібрання “вишневих усмішок” (самобутній гумористичний жанр) у чотирьох томах тощо. Загалом же протягом десяти років українською мовою (якщо брати до уваги і численні перевидання) з'явилося близько ста книжок вишнівської сатири і гумору, твори гумориста друкуються в перекладах російською та іншими мовами братніх народів Радянської країни, тираж їх досягав, як на той час, колосальної цифри...
О. Вишня здобуває визнання самобутнього майстра української сатири і гумору. Поряд зі своїми колегами по жанру — В. Елланом (як поет-сатирик друкувався під псевдонімом Валер Проноза), В. Чечв'янським, П. Капельгородським, С. Пилипенком, Костем Котком, В. Ярошенком, Ю. Вухналем (І. Ковтуном), М. Годованцем, П. Ванченком — автор вишневих усмішок тепер активно й плідно виступає в літературі. Він гостро висміює віджиле, чуже й вороже народові і пристрасно та послідовно підтримує паростки нового на виробництві, в побуті, культурі, в духовному бутті радянської людини, свого сучасника.
У 1934р. видатний радянський гуморист був незаконно репресований і зміг повернутись до літературної праці лише в 1944р. Першим твором, що знаменував повернення письменника до літературної праці, стала “Зенітка”, опублікована в газеті “Радянська Україна”, 26 лютого 1944р., — вона обійшла всі фронти, часто читалася по радіо, викликаючи теплу усмішку в бійців і трудівників тилу та додаючи їм віри в близьку перемогу над ворогом.
Як і раніше, О. Вишня всім серцем сприймає турботи і клопоти народні — економічні, політичні, морально-виховні, культурно-мистецькі, що сповна засвідчують збірка його політичних фейлетонів і памфлетів “Самостійна дірка” (1945), книжки усмішок “Зенітка” (1947), “Весна-красна” (1949), “Мудрість колгоспна” (1952), “А народ воювати не хоче” (1953), “Великі ростіть!” (1955), “Нещасне кохання” (1956) та інші. Гуморист працює над перекладами творів російської та світової класики — М. Гоголя, А. Чехова, О. Сухово-Кобиліна, Марка Твена, О'Генрі, Б. Нушича, Я. Гашека, Я. Неруди, російських радянських письменників.
О. Вишня провадив і велику громадську роботу. Він брав участь у діяльності літературних об'єднань “Плуг” і “Гарт”, в організації та редагуванні, разом з В. Блакитним, перших двох номерів журналу “Червоний перець” (1922) і продовжив працю в цьому журналі, коли 1927р. було поновлено його вихід.
Відома робота Остапа Вишні в оргкомітеті Спілки радянських письменників України та у Всесоюзному оргкомітеті, що здійснювали підготовку до створення республіканської та союзної письменницьких організацій. Після Великої Вітчизняної війни О. Вишня — член редколегії журналу “Перець” і один з найактивніших його співробітників, член правління Спілки письменників України, інших громадських організацій республіки, учасник численних зустрічей з читачами.
До останніх днів життя (помер Остап Вишня 28 вересня 1956р.) він віддавав талант і натхнення боротьбі за втілення в життя ленінських, комуністичних ідеалів.
Другие работы по теме:
Историко-краеведческий туризм и археология
Cумская область Украины благодаря многим географическим, климатическим и историческим факторам, имеет большие возможности для развития историко-краеведческого туризма и активного отдыха для граждан.
Сравнительная характеристика Остапа и Андрия по повести Гоголя Тарас Бульба
Тема повести Н. В. Гоголя «Тарас Бульба» — не просто изображение жизни украинского казачества в давние времена, не просто экскурс в историю борьбы лучших сынов Отчизны за ее независимость — писатель показал нам душу народа, формирование его национального самосознания. Потому и проводит нас автор на Запорожскую Сечь — сердце украинского казачества.
Украина и ее история глазами австрийского поэта
(по новелле Райнера Марии Рильке «Песня о Правде») Драматической, кровавой и противоречивой была эпоха перехода от XIX к XX столетию. Суть человеческого бытия, духовные ценности были поставлены под сомнение. В это время шли мировые войны, разрушались государства и появлялись новые. Канули в небытие старые представления о мире, наступало время новых научных открытий.
Остап и Андрий
Основываясь на исторических событиях прошлого, Николай Васильевич Гоголь пишет повесть «Тарас Бульба», центральными персонажами которой являются два сына старого казака Тараса Бульбы: Остап и Андрий, внешне похожие друг на друга, но обладающие разным, в чем-то противоположным характером.
Тарас Бульба народный герой
Тарас Бульба — главный герой одноименной повести Н. Гоголя. Это запорожский полковник, который воплотил в себе лучшие черты украинского казачества. Известный русский критик писал: «Что такое Тарас Бульба? Герой, представитель жизни целого народа, целого политического общества в известную эпоху жизни».
Остап и Андрий воплощение двух сторон души Тараса Бульбы
Гоголь — гениальный писатель. Он короткими штрихами может описать внешность так, что сразу представишь наяву, как выглядел человек. "Остап и Андрий только слезли с коней. Это были два дюжих молодца, еще смотревшие исподлобья, как недавно выпущенные семинаристы. Крепкие, здоровые лица их были покрыты первым пухом волос, которого еще не касалась бритва".
Образ Тараса Бульбы
В 1842 году Н.В. Гоголь написал повесть «Тарас Бульба», которая впоследствии вошла в его сборник «Миргород». В повести Николай Васильевич показал в главном герое настоящего патриота, защитника родной земли.
Смех часто бывает великим посредником в деле отличения истины от лжи по роману Ильфа и Петрова
Золотой те «Золотой теленок» — второй сатирический роман Ильфа и Петрова. С романом «Двенадцать стульев» его связывает главный герой — Остап Бендер. Кроме того, действие «Золотого теленка» разворачивается в те же годы — конец 20-х годов, а в основе сюжета — та же погоня за богатством, только в окружении других героев и персонажей, и такие же неотразимые, как в «Двенадцати стульях», выражения: «дети лейтенанта Шмидта», «при наличии отсутствия», «эх, прокачу!», «ударим автопробегом по бездорожью и разгильдяйству», и жизнерадостные улыбки, и хорошее настроение.
Як варити і їсти суп із дикої качки
Автор: Вишня Остап. Був такий славнозвісний орнітолог Мензбір, який на підставі батолітніх спостережень і наукових досліджень визначив, що дикі качки, крім базару, водяться ще по лугових озерцях та наших річках-колисках, по тихих плесах. Словом, ви поїхали на ті самі озерця, на очерети й плеса. «Само бою розуміється, що ви берете з собою рушницю (це така штука, о стріляє), набої і всілякий інший мисливський реманент, без яко-не можна правильно націлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огірки, помідори, десяток укруту яєць стопку...
Образ главного героя в повести Николая Гоголя Тарас Бульба
Повесть «Тарас Бульба» – это одно из самых совершенных творений Николая Васильевича Гоголя. Произведение посвящено героической борьбе украинского народа за национальное освобождение, свободу и равенство. Большое внимание в повести уделяется Запорожской Сечи. Это вольная республика, где все свободны и равны, где интересы народа, свобода и независимость выше всего на свете, где воспитываются сильные и мужественные характеры.
Тарас Бульба
Автор: Гоголь Николай. К старому козацкому полковнику Тарасу Бульбе приезжают после выпуска из Киевской академии два его сына — Остап и Андрий. Два дюжих молодца, здоровых и крепких лиц которых ещё не касалась бритва, смущены встречей с отцом, подшучивающим над их одеждой недавних семинаристов.
Повесть Тарас Бульба Н. В. Гоголь
В повести «Тарас Бульба» Н. В. Гоголь отобразил борьбу украинского народа за свою свободу и независимость против польской шляхты. Остап и Андрий — сыновья казачьего атамана Тараса Бульбы.
Гончар Олесь
(1918 — 1995) Олесь Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918p. Після смерті матері, коли хлопцеві було 3 роки, із заводського селища на околиці Катеринослава (тепер Дніпропетровськ) його забрали на виховання дід і бабуся в слободу Суху Козельщанського району Полтавської області. Працьовита і щира в ставленні до людей бабуся замінила майбутньому письменникові матір.
Усипка, Утечка, Усушка й Утруска
Автор: Вишня Остап. (Теорія) Чотири найулюбленіших слова на господарському фронті. Чотири наймодніших слова нашої доби. І всі на «у»... І от ці чотири «у» ростуть і вниз, і вгору, скрізь розростаються, вкорінюються, «як тропічні маки», хочуть покрити все народне господарство. Коли дивишся здалеку на економічні бази, то здається, ніби бачиш не їх, а лише одні «у».
Моя автобіографія
Автор: Вишня Остап. Письменник не має жодного сумніву, що він таки народився, хоч мати років з десять казала синові, що його «витягли з колодязя, коли напували корову Оришку». Ця подія відбулась 1 листопада (за ст. ст.) 1889 року, в містечку Груні Зіньківського повіту на Полтавщині. Але насправді він народився на хуторі Чечві, поблизу Груні в маєткові поміщиків фон Рот, де працював батько.
Сравнительная характеристика Остапа и Андрия
Н. В. Гоголя глубоко интересовала история Малороссии, хотя отношение к политической и культурной роли украинцев было неоднозначным в разные периоды творчества: от восхищения и больших надежд до пессимизма.
Максим Гримач
Автор: Вовчок Марко. Давно це було, коли панували в Україні Польща і Московщина. Застави між державами хоч і стояли, та не густо, — спритні люди часто перевозили Дніпром усякий крам, не сплачуючи мита.
Остап Вишня
Реферат на тему: План. 1.Вступ. 2.Творчість і життя Остапа Вишні. 3.Висновок. 4.Список використаної літератури. 1.Вступ. ОСТАП ВИШНЯ Справжнє ім'я — Павло Михайлович Губенко (народ. 1889 р. — пом. 1956 р.)
Дорогою ціною
Автор: Коцюбинський Михайло. Пролог Тяжко жилося селянству в тридцяті роки вісімнадцятого століття: «Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі». Той народне був звичайнісіньким господарським волом, якого вдовольняли тяжка й спочинок. Ярмо наклади на шию дикому турові, який корився силі, але очі йому від гніву наливалися кров'ю.
Зенітка
Автор: Вишня Остап. «Сидить дід Свирид на колодках. Сидить, стружить верболозину. — Як діла, дідусю? Драстуйте! — Драсігуйте! Діла? Діла — нічого! Діла, як кажуть оці песиголовці, — гут!
Значення творчості Остапа Вишні
Ліризм, гумор і сатира у творах Остапа Вишні та жанрові різновиди памфлету, фейлетону. Записи iз щоденника Вишнi. Любов до природи і усього живого – духовна сутність митця. Естетичне та трагічне начало в щоденникових записах О. Вишні лагерного періоду.
Кальницкий полк
Введение 1 География 2 История 3 Полковники Введение Кальницкий (Винницкий) полк — административно-территориальная и военная единица Правобережной Украины в XVII веке. Полковой центр — город Кальник (ныне село Ильинецкого района Винницкой области).
Вишнёвая побеговая моль
Введение 1 Описание 2 Ареал 3 Биология Список литературы Введение Вишнёвая побе́говая моль (лат. Argyresthia pruniella) — вид бабочек рода Argyresthia семейства Аргирестииды (Argyresthiidae), вредитель сельскохозяйственных культур. К числу кормовых растений кроме вишни относятся также черешня, слива, абрикос, персик и терн, иногда яблоня, груша, боярышник, рябина и лещина.[1]
Бакштаев, Леонид Георгиевич
Леони́д Гео́ргиевич Бакшта́ев (1934—1995) — советский актёр театра и кино, народный артист Украинской ССР. Биография Леонид Бакштаев родился в селе Добрынь Гомельской области.
Гоголь, Остап
Остап Евстафий Гоголь (начало XVII века — 1679, Дымер) — украинский военный деятель эпохи Хмельницкого и Руины, один из первых полковников Винницкого полка, полковник Подольского полка, гетман Правобережной Украины. Предполагаемый предок Николая Гоголя.
Составление программы Определение фруктово-ягодной культуры приносящей хозяйству максимальный
ФЕДЕРАЛЬНОЕ АГЕНТСТВО ПО ОБРАЗОВАНИЮ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ИДО ГОУ МГИУ Курсовая работа по дисциплине «Информатика» Жуков 2009 Задание В коллективном хозяйстве имеются фруктово-ягодные сады (яблоня, вишня, слива, черная смородина, крыжовник, клубника – всего 6 фруктово-ягодных культур). Каждый год в течение 5 лет колхоз собирал урожай с каждого сада и продавал урожай по закупочным ценам, которые различались по годам.
Cакура - Prunus serrulata Вишня японская
Сакура – японская декоративная вишня (черешня). Это своего рода символ Японии. Её можно встретить в Японии повсюду: в горных районах, по берегам рек, в городских и храмовых парках. Праздник цветущей сакуры – один из древнейших обрядов японцев.
Вишня
Вишня, группа древесных и кустарниковых в основном листопадных видов рода Prunus семейства розовых, часто выделяемая в особый род Cerasus или даже разделяемая на несколько более мелких родов (вишня, черемуха, лавровишня).
Сравнение однодольных и двудольных растений
Сравнительная таблица однодольных и двудольных растений Семейство Растения Формула цветка Соцветия Плод Значение Семейство Розоцветных Роза, яблоня, вишня, малина, лапчатка, шиповник.
Актуальність класичного фейлетону образи та форми
Реферат з журналістики Жанр фейлетону має двохсотрічну історію. Неабиякий інтерес привертають до себе фейлетони 20-50-их років XX ст., особливо прозові твори класиків Остапа Вишні, І.Ільфа та Є.Петрова, М.Зощенка та ін.