Він – критик.
Він – письменник-парадокс.
Він – Оскар Уальд.
Учень 6-го класу
Мазур Роман
2002р.
Треба знаходити серйозне в любих дрібницях і дрібниці у всьому серйозному
Так було сказано Оскаром Уальдом про свої пєси. Він багато не говорив про них. Але коли казав якусь фразу, то вона вражала своїх слухачів спонтанністю і афористичністю. Спочатку критики не звертали увагу на його висловлювання. Але проходив певний час і люди замислювалися над ними. І аж тоді розуміли всю глибину, всю суть цих прости слів. Оскар Уальд запамятався мені особливо ось за цими виразами. Не те, що їх було багато, а через те, що в них таке було. Мабуть, і у історію він увійде більшою частиною за допомогою своїх афоризмів. Що ж призвело його до становлення письменником? Звідси він брав теми і чому саме їх він брав?
Щоб відповісти на ці та інші питання звернемось до його життя і проаналізуємо його кожний крок.
Період цей був дуже яскравий і водночас важний – період історичних канонів, період передчуттів. Ще не зламалась народна віра у поступовість соціального розвитку, ще було переконання, що і надалі буде плавними, рівними темпами розвиаватись і здійснюватись прогрес з новими заводами, на яких тепер не буде дозволятись дитяча робота і установлюватись прогрес з новими заводами, на яких тепер установлювався ліміт робочого дня. Стара королева Вікторія і надалі викликала захоплення у вітаючого її народу. Світ здавався логічним раціоналним у будь-якій своїй галузі.
Але щось уже тоді захиталося у тому суспільстві, у тому житті. За розквітом виявились всі ті ж самі невиліковні рани, за раціональною порядкістю відкривалася фальшива складність, яка не підпорядковувуаласьніяким тлумаченням згіно з здоровим глуздом. Картина суспільства ставала не такою вже правильною і благополучною. Там, ле батьки вбачали еталон мудрості і краси, діти бачили тільки владу самообману. Те, що було колись моральною нормою, було лише добродушністю, а інколи і безчутливістю і отупінням моральним почуттів.
Ось саме на такій основі виріс Оскар Уальд, який в недалекому майбутньому очолить естетичний рух в Англії.
У 1874 році юний Оскар Уальд став студентом Оксфордського університету, куди він потрапив завдяки винятковій ерудиції у сфері античної поезії. Там він познайомився з естетикою Д. Рескіна і У. Пейтера. Під впливом естетичної теорії останнього. після послухлвування лекцій рескіна про мистецтво, зацікавився ідеалами так званого естецизму і став проповідувати потрібністьвідродженої краси в тогочасному житті для поборення практицизму в буржуазному суспільстві. Уальд пербував практично все життя. По закінченю університету (1878) Уальд зробив турне по Америці, читаючи лекції про мистецтво і сучасну літературу. Повернувся письменник до Лондона, збагачений новими враженнями, зустрічами із знаменитими американськими письменниками – В. Віменом, марком твеном, Г. Лонгфелло.
Свої художні переконання, свій символ віри Уальд виразив у книзі “Задуми”. Вона була видана у 1891р., і до неї увійшли трактати, написані раніше: “Істина масок”, “Занепад мистецтва брехні”, “Критик як художник”. У цій книзі уже сформований естетизм Уальда, що грунтується на парадоксальному утвердженні вищості мистецтва над дійсністю. Початком творчих пошуків уальда став вихід поетичної збірки “Вірші”(1881). Ранні його віоші позначені впливом імпресіонізму, в них виреженні безпосередні враження.
Першим досягненням Уальда – письменника стала книга “Щасливий принц та інші казки”(1888), після якої зявилася друга збірка казок “Гранатова хатина”(1891). У казках Уальд поетизує народні уявлення про людину і доброту. Щирий демократизму проямає картини життя бідняків і суспільної несправедливості. Письменник засуджує егоїзм. Попри навмисну декоративність деяких описів або екзотичних деталей, лексика вражає простотою, а синтаксичність будови прозорістю. У цьому ж році виходить збірка оповідань “Злочин лорда Артура Севіля” та роман “Портрет Доріана Грея”, але бажаної слави письменнику вони не принесли. Тільки 1892-1895 роки стали для Уальда роками бурхливого тріумфу. В цей рік драматургія Уальда сильно зростає. Вона розвивалася двома шляхами. “Герцогиня Потсьдамська”, “Соломея”(1893), “Флорентійська трагедія”(1895), - спроба відродження поетичної драми, великих почуттів, любов в них невідємна від смерті і Уальд постає перед нами послідовником декадентства кінця 19ст. Уальд своїми пєсами відродив мистецтво англійської комедії, повернувши їй національний колорит.
Чудова карєра була перебита засудженням Уальда на 2 роки за безморальність (1895-1897). Душевний переворот і криза дістали відображення у поемі “Балади Редінської тюрми”(1898).
Після відбуття увязнення у Редінській тюрмі, хворий і зламаний морально та духовно. Уальд змушений був покинути Англію і під придбаним імям поселитися у Франції, в Парижі.
30 листопада 1900 року у паризькому готелі свого давнього друга Оскар Уальд помер .
Суперечності його світогляду і творчості були викликані зростаючою заплутаністю соціальної дійсності у добу народження імперіалізму та природою раннього декаденсу, митці якого ще не цілком порвали з реалізмом.
Антибуржуазність Уальда живилась смутком перед зникненням прекрксного сучасного життя. Хоч би інший неглибокий був той смуток, але це ж зумовив його мрію про насичений естетичними і творчими інтересами справедливий суспільний лад без власності, у іншому перед людиною відкриваються безмежні можливості розвивати свій хист. Але не варто перебільшувати антибуржуазне ставлення Уальда. Горький говорив, що уальдовське подавання буржуазної естетики було наслідком “більш-менш свідомого бажання похитнути англійський пуританізм.”
Соціаліз на думку Уальда створить найкращі умови для розвитку особистості і відродження в тогочасному житті
Найулюбленішим прийомом Уальда є парадокс. Парадокси Уальда здебільшого становлять не пусту гру слів, а свідоме викриття банальних, але загальновизнаних моральних догм буржуазного суспільства – він добре знав їхню ціну, добре розбирав їх умовність і відносність.
“Портрет Доріана Грея”
найбільший прозовий твір Уальда “Портрет Доріана Грея”(1891) слід тлумачити у світлі його особистої філософії; письменник шукав переживань і почуттів, які порушили б звичайний хід життя. Головний герой роману у гонитві за пережитими емоціями обертає своє життя на експеримент насолоди. Коли покинута ним актриса наклала на себе руки, віни здивований тим, що “усе сталося, не свплинуло на нього так, як мусило”, що роль яку він відіграв у трагедії не поранила його душі. Ведений порадами лорда Генрі, циніка і філософа егоїзму, Доріан шукав насолоди де можна і да неможна. Генрі Уоттон думає, що “ціль життя – самовираження. Проявити у всій красі своє “я” – ось для чого ми живем”. Доріана хвилює тільки обмеженість сил і часу, прихід старості. Він заздрить портретові, на якому залишається молодим, і висловлює божевільне бажання, щоб він зостався юним, як на портреті, а портрет стрівся. Так і сталося. Залишившись зовнішньо красивим, він внутрішньо зіпсувався, і тільки на портреті дивним образом зафіксовуються його пороки, портрет живе і на ньому відкладаються невиправні відбитки мізерних гріхів і злочинів, а Доріан остаточно втрачає критерії добра і зла. Обурений виглядом своєї совісті на портреті, він ударяє портрет ножем, а сам падає вбитий, старий, ширшавий. Уальд так коментував свій твір:”... намагаючись убити свою совість Доріан Грей вбиває себе”. Але насправді суперечливий: фінал, безумовно, несе естетичний заряд, утверджує ідею кари за егоїзм, за безвідповідальну насолоду, яка топче життя і гідність інших. Уальд справді, повен суперечностей: в його житті і творчості химерносплітаються буржуазне з антибуржуазним; він відкриваєте саме середовище, яке було для нього єдино можливим; його свідомість вражена неправдою світу, але “продовжує працювати за тою ж брехливою системою”(М. Урнов); Уальд висміює саме те, що поважає (Б. Шоу).
Підсумки життя Уальда будуть гіркими. В житті вони навряд чи могли бути іншими. Уальд це зрозуміє і визнає. І все-таки до кінця не відступить від свого переконання, якому він слідував з студенської лави: “За всім заслуговуючим захоплення стоїть творча індивідуальність, і не епоха створює людину, а людина створює епоху”.
Література.
“Зарубіжна література”1871-1973. Л.М. Венгеров. –К.:”Вища школа”, - 1974.
Краткая литературная енциклопедия, - М.: “Советская енциклопедия”, - 1972.
УРЕ, том11, ст422. – К. – 1984.
“Зарубіжна література” – посібник-хрестоматія 10кл., - Тернопіль: “БогДан”, - 2000.
“Оскар Уальд”зверева. – “Художественная литература”. – 1986.
Другие работы по теме:
Тема Кол-во страниц
Арсентьева, Н. Н и др. Русская и зарубежная литература конца 19-начала 20 века: основные течения. Часть Орел, 1998. 275с. – С. 216 – 233
Тарас Бульба народный герой
Тарас Бульба — главный герой одноименной повести Н. Гоголя. Это запорожский полковник, который воплотил в себе лучшие черты украинского казачества. Известный русский критик писал: «Что такое Тарас Бульба? Герой, представитель жизни целого народа, целого политического общества в известную эпоху жизни».
Турянський Осип
(1880-1933) Майбутній письменник народився в с. Оглядів Радехівського району на Львівщині в селянській сім'ї. Був найстаршим серед восьми дітей. За допомогою сільського вчителя вступив до Львівської української гімназії, потім закінчив філософський факультет Віденського університету. Там же захистив докторську дисертацію.
Нобелівський лауреат Габріель Хосе Гарсія Маркес
Реферат на тему: Нобелівський лауреат Габріель Хосе Гарсія Маркес (Mбrquez) за романи й оповідання, в яких фантазія і реальність переплетені в примхливому світі, відображають життя і конфлікти континенту
Роман-символ «Портрет Дориана Грея»
Оскар Уайльд создал свою философию спасения человека и общества. Писатель утверждал, что только искусство способно увести людей из мира пошлости, мещанства.
Голдінг Вільям Джеральд
Вільям Джеральд Голдінг (англ. William Gerald Golding) – британський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1983 року. Народився 19 вересня 1911 р. у Сент-Колумб Майнор (графство Корнуолл). Закінчив Оксфордський університет, де перші два роки присвятив вивченню природничих наук, але згодом вибрав спеціалізацію "англійська мова та література".
Великан-эгоист
Автор: Уайльд Оскар. Каждый день после школы дети играли в чудесно-красивом саду. Но однажды вернулся великан — хозяин этого сада. Он выгнал всех детей и запретил им возвращаться. Он был большим эгоистом. Когда настало время весны, она не пришла в сад великана. Там по-прежнему царили Зима, Снег, Мороз и Северный Ветер и Град.
Мальчик и Великан
Автор: Уайльд Оскар. Каждый день дети играли в прекрасном саду Великана, но когда тот вернулся из гостей, где пробыл 7 лет, то выгнал из своих владений всех детей, построил забор и повесил табличку «Посторонним вход воспрещен». Дети не нашли другого места для игр, с грустью вспоминали сад. Пришла весна, и только в саду Великана бушевала зима — ведь детей не было, и птицам некому было петь свои песни.
Звёздный Мальчик
Автор: Уайльд Оскар. Бедный дровосек принес в дом младенца с янтарным ожерельем на шее, завернутого в плащ с золотыми звездами — он нашел его в зимнем лесу на месте падения звезды (другие дровосеки отказались нести домой нахлебника). Жена сначала была против лишнего рта, но потом сдалась и воспитала его как собственного сына.
Зобpаження укpаїнського побуту і звичаїв у повісті І.С.Hечуя-Левицького Кайдашева сім`я
Зобpаження укpаїнського побуту і звичаїв у повісті І.С.Hечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" Ціла епоха відділяє нас від того часу, коли жив і твоpив письменник. З давнини лихоліття, з цаpства супостатів беpе початок його твоpчий шлях, а закінчується якpаз на поpозі нашої нової доби. І вже на ціле півстоpіччя твоpи пеpежили свого автоpа, оповідаючи новим поколінням пpо побут і звичаї укpаїнського наpоду в ту далеку давнину.
Необыкновенная история, случившаяся с патроном для феерверка
Автор: Уайльд Оскар. Все готовились к свадьбе принца и принцессы-красавицы, которую привезли из далекой России. Придворный Инженер в дальнем конце сада готовил все к феерверку (русская красавица никогда не видела феерверков). Петарда, Римская Свеча и Огненная Карусель обсуждали мир. Карусель, в молодости влюбленная в елочную шкатулку, считала, что любовь умерла, Петарда видела мир прекрасным, а Римская Свеча считала его слишком большим.
О. Уайльд
Оскар Уайльд (1854-1900) Прозаик, эссеист, драматург, поэт, Оскар Уайльд прожил недолгую, исполненную драматизма жизнь. Был наиболее характерным представителем эстетизма, художественно-философского течения, получившего развитие в Англии в 1870-1890-х гг. Его сторонники исходили из принципа "искусства для искусства", из того, что литературе нет смысла выполнять какую-то моральную миссию, учить добру, справедливости, что она "безразлична" к проблемам нравственности.
Блэк, Дастин Лэнс
Введение 1 Ранние годы и личная жизнь 2 Карьера 3 Активизм Список литературы Введение Дастин Лэнс Блэк (англ. Dustin Lance Black, родился 10 июня 1974 года в Сан-Антонио, Техас, США) — американский сценарист, режиссёр, продюсер и ЛГБТ-активист. Лауреат премии «Оскар» в категории «Лучший оригинальный сценарий» за фильм «Харви Милк».
Ачебе, Чинуа
Чину́а Аче́бе (англ. Chinua Achebe, настоящее имя Альберт Чинуалумогу Ачебе (англ. Albert Chinụalụmọgụ Achebe), род. 16 ноября 1930, Огиди, Нигерия), нигерийско-американский писатель, поэт и литературный критик.
Нолини Канта Гупта
(англ. Nolini Kanta Gupta, 13 января 1889 года - 7 февраля 1983 года) - индийский революционер, филолог, учёный, литературный критик, поэт, философ и мистик. Один из самых выдающихся последователей Шри Ауробиндо.
Эберт, Роджер
Введение 1 Биография 2 Взгляды 3 Болезнь Введение Роджер Эберт (англ. Roger Ebert; р. 1942) — американский кинокритик и телеведущий. Лауреат Пулитцеровской премии 1975 года. Автор более 15 книг.
Лианозовская школа
Лиано́зовская шко́ла Лиано́зовская группа — творческое объединение поставангардистов существовало с конца 1950-х до середины 70-х годов. Группа поэтов и художников андеграунда собиравшихся в квартирке барачного дома в посёлке Лианозово, куда входили поэты Генрих Сапгир, Игорь Холин, Ян Сатуновский, Всеволод Некрасов и художники Оскар Рабин, Николай Вечтомов, Лидия Мастеркова, Владимир Немухин, а также художник и поэт Лев Кропивницкий.
Ионеску-Рион, Райку
Райку Ионеску-Рион (рум. Raicu Ionescu-Rion, 1872—1895) — румынский ученый-социалист, литературный критик и публицист. Пропагандист марксизма и атеизма, критик реформизма и анархизма.
Рента, Оскар де ла
Введение 1 Биография Список литературы Введение Оскар де ла Рента (англ. Oscar de la Renta) — американский модельер доминиканского происхождения. 1. Биография
Майкл Голд
(также Майк Голд , англ. Michael Gold; настоящие имя и фамилия Ицик (Ицхок, Айзек) Гранич ; 12 апреля 1894, Нью-Йорк — 14 мая 1967, Терра Инда, Калифорния) — американский писатель, критик и журналист.
Покушение на Трумэна
Покушение на президента США Гарри Трумэна произошло 1 ноября 1950 года в Вашингтоне. Совершено двумя националистами из Пуэрто-Рико. Предпосылки В конце XIX века в результате войны с Испанией США колонизовали Пуэрто-Рико. После второй мировой войны на острове развернулась борьба за независимость.
Уайт, Хейден
Хейден Уайт (англ. Hayden White, род. 12 июля 1928(19280712)) — американский историк и литературный критик. В 1951 году окончил Государственный университет Уэйн в Детройте; магистерскую и докторскую диссертацию защитил в Мичиганском университете в 1952 и 1956 годах соответственно.
Земгальская дивизия
Земгальская дивизия Земгальская дивизия являлась боевым соединением Латвийской армии. Она была сформирована в самом начале 1920 г. и являлась четвертой по времени формирования. Штаб дивизии был сформирован на основе штаба Нижнекурземского военного округа, которым командовал полковник Оскар Данкерс.
Бердник, Олесь Павлович
План Введение 1 Биография 2 Книги 2.1 На украинском языке 2.2 Опубликованы в переводе на русский язык 3 Критика современниками Введение Алекса́ндр (Оле́сь) Па́влович Бе́рдник (27 ноября 1926, с. Вавилово, Херсонской, ныне Николаевской области — 18 марта 2003, Киевская область) — украинский советский писатель-фантаст, участник правозащитного движения в СССР, один из основателей Украинской Хельсинкской группы.
Подгорец, Норман
Но́рман Подго́рец (англ. Norman Podhoretz; род. 16 января 1930 года, Бруклин, Нью-Йорк) — американский публицист, политолог и литературный критик.
Яо Вэньюань
(кит. трад. 姚文元, упр. 姚文元, пиньинь Yбo Wйnyuбn) (11 декабря 1931, Чжуцзи, Чжэцзян, Китайская Республика — 2 декабря 2005, Шанхай, КНР) — китайский литературный критик, писатель и политик, участник «Банды четырёх».
Мгеладзе, Илларион Виссарионович
Илларион Виссарионович Мгеладзе (псевдоним — Вардин ) (1890, Акеты — 27 июля 1941) — советский литератор, критик, публицист, политический деятель. Биография
Катенин П.А.
Русский поэт, переводчик, критик, театральный деятель, почетный член Петербургской Академии наук (1841).
Кожинов В.В.
Русский критик, литературовед, философ, историк. Основные работы посвящены вопросам теории литературы, русской литературе XIX века, современному литературному процессу (в первую очередь поэзии).