Реферат на тему:
ІНШІ ЗОРЯНІ СИСТЕМИ — ГАЛАКТИКИ
1. Основні характеристики галактик. В. Гершель у XVIII ст. відкрив і вніс до каталогів тисячі туманних плям (туманностей), що спостерігаються на небі. У багатьох з них згодом було виявлено спіральну структуру.
Американський астроном Е. Хаббл (1889—1953) зробив фотографії туманності в сузір'ї Андромеди, на яких було видно, що ця туманна пляма складається з безлічі зір (мал. 93). Він виявив серед них розсіяні й кульові скупчення, нові зорі й цефеїди. Визначивши періоди змінності й видиму зоряну величину цефеїд, Хаббл дійшов висновку, що вони знаходяться дуже далеко за межами нашої Галактики.
Знаючи відстань до туманності та її кутові розміри, легко обчислити її діаметр у лінійних одиницях (див. § 12.4, мал. 34).
Виявилось, що спіральна туманність у сузір'ї Андромеди — величезна зоряна система, приблизно така сама, як і наша Галактика. Ми знаємо тепер, що відстань до неї 2 млн. світлових років. У ній є газопилові туманності, як і в нашій Галактиці. Оскільки галактику в сузір'ї Андромеди ми бачимо під великим кутом до її осі, то вона має довгасту форму. Галактика в сузір'ї Трикутника також спіральна, вона менше нахилена до променя і тому має інший вигляд (мал. 94)
Астрономи знайшли величезну кількість гігантських зоряних систем за межами нашої Галактики, дали їм загальну назву галактик1 на відміну від нашої Галактики.
Хаббл з'ясував, що в спектрах галактик, відстані до яких були оцінені за видимою Яскравістю їхніх найяскравіших зір, лінії зміщені до червоного кінця спектра. Це червоне зміщення зростає пропорційно відстані до галактики (мал. 95). За ефектом Доплера (див. § 14.3) червоне зміщення означає віддалення джерела від спостерігача. Швидкість віддалення пропорційна зміщенню і, отже, відстані. Спостережувана пропорційність між відстанню О до галактик і швидкістю V називається законом X а б б л а:
= HD
Коефіцієнт пропорційності Я називають сталою X а б б л а.
Мал. 94. Спіральна галактика М 33 в сузір'ї Трикутника, видима майже плазом, її найяскравіші зорі в спіральних вітках розмішені менш скупчене, ніж у М 31, і тому помітніші.
Доведено, що величина сталої Хаббла' Н становить приблизно 100 , тобто на кожний мільйон парсеків швидкість від-с • Мпк
далення зростає на 100 км/с. Тому відстань до далекої галактики можна визначити за величиною червоного зміщення ліній у її спектрі:
де — швидкість, визначена за червоним зміщенням. Якщо, наприклад, зсув лінії спектра відповідає 10000 км/с, то до галактики 100 Мпк. Цей спосіб використовують тоді, коли в далеких галактиках цефеїд або навіть яскравих надгігантів не видно.
1 Значення цієї величини ще уточнюється.
За своїм зовнішнім виглядом галактики поділяють на с п і-альні, неправильні й еліптичні. Більшість спостережуваних галактик спіральні. Наша Галактика й галактика сузір'ї Андромеди належать до спіральних галактик дужі-Великого розміру. Усі спіральні галактики обертаються з періодами Кілька сотень мільйонів років. Маси їх становлять 1010—1011 мас Сонця.
95. Червоне зміщення у спектрах галактик зростає із збільшенням від-тані до них (на фотографії спектра найпомітніші дві головні лінії вбирання онізованого кальцію). Ширина спектра залежить від видимого розміру і яскра--чггі галактики. Яскраві лінії — спектр земного джерела світла.
Вітки спіральних галактик, як і в нашої Галактики, складаються з гарячих зір, цефеїд, надгігантів, розсіяних зоряних скупчень і газових, туманностей. Галактики випромінюють радіохвилі. Радіовипромінювання йде від нейтрального водню на довжині хвилі 21 см, а такбж від іонізованого гарячого водню в світлих туманностях. Нейтрального водню в галактиках — до 10 % їхньої маси. Є в них і пил. Його особливо добре помітно в тих галактиках, які повернуті до нас ребром, тому схожі на веретено або сочевицю (мал. 96). Вздовж екваторіальної площини в них проходить темна смуга — скупчення пилових, туманностей.
Під .час експедиції Магеллана в XVI ст. дві великі зоряні хмари, які спостерігали в південній півкулі неба, назвали Великою і Малою Магеллановими Хмарами (мал. 97). Ці галактики через їхній безформний вигляд відносять до типу неправильних. Вони є супутниками нашої Галактики. Відстань до них близько 150 000 світлових років, їхній зоряний склад такий самий, як і віток спіральних галактик, а ядра немає. Неправильні галактики (мал. 98, а) значно менші від спіральних і зустрічаються рідко.
Еліптичні галактики спостерігаються часто. За виглядом вони схожі на кульові зоряні скупчення (мал. 98, б), але значно більші за них розмірами. Вони обертаються дуже повільно й тому мало сплющені на відміну від спіральних галактик, які швидко обертаються (мал. 98, в). Еліптичні галактики не мають ні зір-надгігантів, ні темних або світлих дифузних туманностей.
Світності галактик різноманітні. У гігантських галактик абсолютна зоряна величина близько — 21. Існують в тисячі разів слабші галак-тики-карлики з абсолютною зоряною величиною близько — 13.
Академік В. А. Амбарцумян першим показав, що в центральних областях багатьох спіральних і еліптичних галактик — їхніх ядрах — відбуваються вибухоподібні явища, які супроводяться виділенням дуже великої кількості енергії.
Потужне рентгенівське випромінювання деяких галактичних ядер е важливим свідченням їхньої високої активності. В. А. Амбарцумян висунув також припущення, що галактики утворилися з якоїсь надгустої «дозоряно'ї речовини». На його думку, вона здатна самовільно дробитися й утворює галактики, їхні ядра дробилися, породжуючи асоціації «дозоряних тіл», а ті, дроблячись, породжують і зорі, і дифузну матерію. Галактики з активними ядрами, з якими пов'язане потужне радіовипромінювання і з яких викидаються великі маси газу, в рамках цього припущення вважають молодими.
Більшість учених додержують докладніше розробленої гіпотези про те, що зорі й галактики виникали з воднево-геліевого середовища внаслідок його розпаду на окремі хмари. Потім ці хмари стискалися під дією тяжіння. Процес утворення зір у кульових скупченнях та еліптичних галактиках давно закінчився, їхні зорі найстаріші. В спіральних і неправильних галактиках зоре-утворення триває.
Приклад розв'язування задачі
Задача. У галактиці з червоним зміщенням ліній у спектрі 2000 км/с спалахнула наднова зоря, її яскравість у максимумі відповідала 18-й видимій зоряній величині. Які її абсолютна зоряна величина і світність?
2. Радіогалактики і квазари. Деякі галактики виділяються серед інших особливо потужним синхротронним радіовипромінюванням, що виникає при взаємодії дуже швидких електронів з магнітним полем, їх назвали радіогалактиками. Найчастіше в них два осередки радіовипромінювання, розміщені по обидва боки від галактики. Вони виникли в результаті активності ядер галактик, які викидають у протилежні боки швидкі потоки речовини.
На місці деяких радіоджерел на небі виявили об'єкти, що не відрізняються на фотографіях від дуже слабких зір. Як показали особливості випромінювання цих об'єктів, вони не можуть бути зорями. У їхньому спектрі є яскраві лінії із значним червоним зміщенням. У деяких випадках це лінії, що звичайно спостерігаються в ультрафіолетовій ділянці спектра і зміщені в його видиму частину. Червоне зміщення їх настільки велике, що йому відповідають відстані в мільярди світлових років. Зазначені об'єкти, названі квазізоряними (зореподібними) джерелами радіовипромінювання або квазарами, є найдальшими небесними тілами, відстані до яких удалося визначити. Найяскравіший з квазарів має вигляд зорі 13-ї зоряної величини, але за світністю деякі квазари в сотні разів яскравіші від гігантських галактик. Залишається незрозумілим походження колосальних потоків енергії, випромінюваної ними у вигляді світла та у вигляді радіохвиль. Спостереження показують, що за своєю природою квазари схожі на активні ядра галактик і, мабуть, є ядрами дуже далеких зоряних систем.
Другие работы по теме:
Наша галактика 3
«НАША ГАЛАКТИКА» I.СКЛАД І СТРУКТУРА ГАЛАКТИКИ 1.Молочний Шлях і структура Галактики. Вже до початку нашого століття було відоме, що ті зірки, що спостерігаються неозброєним чи оком у телескоп, утворять у просторі сплюснений зоряний диск величезного розміру. Ми знаходимося усередині цього диска і тому поблизу його площини бачимо дуже багато далеких зірок.
Происхождение комет
Мелкие кометы происходят преимущественно в Солнечной системе, главным образом на ее периферии, где количество комет, по-видимому, исчисляется многими миллиардами и триллионами.
Происхождение Солнца
Планета-гигант еще раньше произошла из ледяной планеты, а та - из кометы. Эта комета произошла на периферии Галактики одним из тех двух способов, которыми происходят кометы на периферии Солнечной системы.
Конденсация диффузной материи
Рост небесных тел происходит, за счет вычерпывания диффузной материи небесными телами, за счет падений на небесные тела Солнечной системы других, меньших по массе и размерам небесных тел; и за счет конденсации диффузной материи.
Торможение небесных тел
Все движущиеся в газовой или иной среде тела, как известно, тормозятся, вследствие чего их скорость движения уменьшается. Это относится и к небесным телам Солнечной системы.
Спиральные рукава Галактики
Спиральные рукава Галактики играют огромную, как мы видели выше, роль в развитии небесных тел Солнечной системы, поэтому необходимо выяснить вопрос об их происхождении.
Возраст небесных тел
Возраст небесных тел определяют разными методами. Самый точный из них состоит в определении возраста горных пород по отношению количества в ней радиоактивного элемента урана к количеству свинца.
Возникновение галактик и звезд
Существует теория, что в предыдущем состоянии галактики, и может быть даже Метагалактика, состояли из какого-то сверхплотного «дозвездного вещества». Оно обладает способностью самопроизвольно дробиться и образует галактики.
Наша галактика
Английский ученый Вильям Гершель первым указал правильный путь, состоящий в подсчете звезд в малых избранных участках неба. Гершель предполагал, что все звезды подобны Солнцу не только по своей природе, но и по светимости.
Другие галактики
Гершель в XVIII веке открыл и занес в каталоги тысячи наблюдаемых на небе туманных пятен. У многих из них впоследствии была обнаружена спиральная структура.
Интересные обьекты Вселенной
Карликовая галактика в созвездии Стрельца - самая близкая галактика к Галактике Млечный Путь. Эта небольшая галактика настолько близка, что Млечный Путь как бы поглощает ее.
Галактики: основные сведения
С давних времен до недавнего времени многие считали звезды на ночном небе лишь изящным украшением сферы. Многие годы астрономы и ученые мечтали достичь пределов космоса и узнать – где же все-таки находится граница Вселенной.
Созвездие Стрелец
Наблюдая галактики, сходные по строению с нашей звездной системой, мы убеждаемся, что в их центральных областях количество звезд в единице объема гораздо больше, чем на периферии.
Размеры и строение нашей галактики
Истинные размеры Галактики были установлены только в XX в. Оказалось, что она является значительно более плоским образованием, чем предполагали ранее. Диаметр галактического диска превышает 100 тыс. световых лет, а толщина - около 1000 световых лет.
Вселенная
Когда говорят о Вселенной, обычно понимают под этим понятием небесные тела, космическое пространство и все то, что его заполняет: газ, пыль, электромагнитное излучение и т. д.
Галактика
Понятие "галактика". Строение и состав галактик.
Квазары
Астрономы обнаружили, что некоторые галактики, всего несколько процентов от их общего числа, обладают необычайной мощностью. Нормальные галактики – основное население Вселенной – излучает энергию, вырабатываемую их звездами.
Созвездие Гончие псы
Как уже говорилось, звезда а созвездия Гончих Псов была названа Флемстидом Сердцем Карла Второго! Да, именно того самого английского короля Карла II, который, как мог, мстил сторонникам Кромвеля за казнь своего отца.
Расширяющаяся Вселенная
Одной из основных концепций современного естествознания является учение о Вселенной как едином целом и о всей охваченной астрономическими наблюдениями области Вселенной (Метагалактике) как части целого - космология.
Формирование космических тел
Причина, по которой из однородной среды образовались массивные тела (звезды, планеты, галактики и т.д.) кроется в силе гравитации.
Виникнення зір
Назва реферату : Виникнення зір Розділ : Астрономія, авіація, космонавтика Виникнення зір ВИНИКНЕННЯ ЗІР План Відкриття міжзоряної речовини У гру вступають фізики
Галактики різних видів Зорі чорні діри холодні об єкти
Учня 10-Г класу Підгорного Олександра Галактики різних видів. Зорі, чорні діри, холодні об’єкти. Галактика, в перекладі з грецької мови – молоко. Назва нашої Галактики – Молочний Шлях, українська народна назва – Чумацький Шлях.
Лекция 5A Манипуляторы
Маніпулятори За типом керування маніпулятори поділяються на дві основні групи: маніпулятори з ручним та автоматичним управлінням. Маніпулятори з ручним управлінням не мають самокерування. В їхній системі автоматичного регулювання завжди присутня людина. Оскільки рухи цих маніпуляторів синхронно чи паралельно наслідують дії оператора чи копіюють їх, вони називаються синхронні, паралельні та копіювальні маніпулятори, чи маніпулятори системи Master-Slave (M-S-Системи).
Найважливіші закономірності у світі зір Еволюція зір
Реферат на тему: НАЙВАЖЛИВІШІ ЗАКОНОМІРНОСТІ У СВІТІ ЗІР. ЕВОЛЮЦІЯ ЗІР. Ми бачили, що існують і поодинокі, і подвійні, і кратні зорі, змінні зорі різних типів, нові й наднові, надгіганти і карлики, зорі найрізноманітніших розмірів, світностей, температур і густин. Чи не створюють вони хаос фізичних характеристик? Виявляється, ні.
Масштаби всесвіту склад і масштаби сонячної системи
Масштаби Всесвіту Ви вже знаєте, що природний супутник Землі — Місяць — є найближчим до нас небесним тілом, що наша планета разом з іншими великими і малими планетами входить до складу Сонячної системи, що всі планети обертаються навколо Сонця. У свою чергу Сонце, як і всі видимі на небі зорі, входить до складу нашої зоряної системи — Галактики.
Будова та еволюція Всесвіту Наша Галактика
Реферат на тему: БУДОВА ТА ЕВОЛЮЦІЯ ВСЕСВІТУ. НАША ГАЛАКТИКА 1. Молочний Шлях і Галактика. Довгий шлях пройшла наука, перш ніж було встановлено структуру навколишнього Всесвіту. Тільки на початку XX ст. остаточно доведено, що всі видимі на небі зорі утворюють відокремлену зоряну систему — Галактику, хоч задовго до цього висловлювалось немало правильних ідей.
Склад і масштаби сонячної системи
Назва реферату : Склад і масштаби сонячної системи Розділ : Астрономія, авіація, космонавтика Склад і масштаби сонячної системи 1. Склад і масштаб Сонячної системи.
Мир галактик 2
Многообразный мир галактик. Мир галактик необъятен, но еще большее удивление вызывает богатство его форм. Выдающаяся роль в исследовании подобных космических объектов принадлежит американскому астроному Эдвину Хабблу. Много лет он с помощью крупнейшего для своего времени телескопа изучал галактики.
Типы Галактик. Наша Галактика - Млечный Путь
Доклад ученицы 11 "Б" ср. школы № 1257 Масоловой Елены. Типы Галактик. Наша Галактика - Млечный Путь. МНОГООБРАЗИЕ ГАЛАКТИК етагалактика - часть Вселенной, доступная современным астрономическим методам исследований - содержит несколько миллиардов галактик - звездных систем, в которых звезды связаны друг с другом силами гравитации.
Розміри і структура нашої Галактики
Обертання зірок Галактики. Ефект гравітаційного лінзування. Встановлення розмірів Галактики. Характерна особливість зірочок гало. Спіральні гілки (рукави) як одне з найбільш помітних утворень в дисках галактик. Спіральні рукави Чумацького Шляху.
Скорость вращения галактик
Скорость вращения галактики как скорость вращения различных компонентов галактики вокруг её центра. Особенности движения газа и звёзд. Распределение звезд, анализ их поля скоростей как информация о движении в галактике, оценка вероятности столкновения.
Просторовий розподіл галактик
Різноманітність галактик, історія їх дослідження. Групи, скупчення, надскупчення та місцева група галактик. Великомасштабна структура Всесвіту, розширення метагалактики. Дослідження просторового розподілу та еволюції галактик; позагалактична астрономія.