Лікарські рослини та їх застосування
(Валеріана лікарська,
чистотіл звичайний,
хвощ польовий)
Валеріана лікарська - Valeriana officinalis L.
Для лікування використовують кореневище з коренями.
Хімічний склад: ефірна, олія (0,5—3%), до складу якої входить камфен (близько 20%), валеріано-бормеоловий ефір, вільний алкоголь борнеол, пінен, терпенол, сесквітерпен, сєс-квітерпінеол та вільні органічні кислоти (мурашина, оцтова, яблучна, масляна, ізовалеріанова); азулен, проазулен, алкалоїди валерин і хатинін (близько 0,02%), борнілестер (9,5%), метилпірилкетон, крохмаль, цукор, камедь, смолисті речовини.
Фармакологічні властивості. Валеріана лікарська діє заспокійливо на центральну норвову систему, знижує збудливість її, а також спинного мозку, ослаблює спазм гладеньких м'язів, сповільнює ритм серця, знижує артеріальний тиск, розширює вінцеві судини, підсилює секрецію залоз травного каналу, збільшує жовчовиділення.
Показання до призначення: безсоння, істерія, вегетоневрози, нервові збудження і душевні переживання, епілепсія, іпохондрія, стани непритомності, мігрень, неврози серцево-судинної системи та травного каналу (особливо спастичного характеру), метеоризм, понос, астма, спазм матки, клімакс, глистяна інвазія.
Способи застосування. Внутрішньо—холодний настій (10 г подрібненого коренерища або 1 столова ложка на склянку окропу, настоюють протягом 6—24 год) по 1 столовій ложці або настойку — по 20—30 крапель 3—4 рази на день: порошок — по 1—3 г на прийом.
Чистотіл звичайний - Chelidoniumma'jusL.
Для лікування використовують надземну частину.
Хімічний склад: алкалоїди хелідонін (0,97—],87% у стеблі, а в корінні— 1,90—4,14%), гемохелідонін, меюксихелідо-нін, оксихелідонін, хєледитрін, берберін, коптизін, оксисан-гвінарін, протопін, сангвінарин, спартеїн, хелідамін, хелі-мотин; ретинолу ацетат, аскорбінова кислота, ефірна олія, органічні кислоти (лимонна, хелідонова, яблучна, янтарна), " ліпаза, жирна олія (близько 40—80%), жовтий барвник хелідоксантин.
Фармакологічні властивості. Чистотіл звичайний має бактерицидні, протиспазматичиі, жовчогінні, знеболюючі, проносні й сечогінні властивості. Препарати з нього викликають пригнічення центральної нервової системи, зниження артеріального тиску, сповільнюють ритм серця, а при нанесенні на шкіру викликають місцеву подразнюючу дію. Найактивнішим фармакологічно е алкалоїд хелідонін, який поєднує в собі властивості папаверину і морфіну. В свою чергу, алкалоїд сангвінарин та інші діють за типом антихолінестераз-них речовин. Чистотіл підвищує тонус гладеньких м'язів кишок і підсилює секрецію залоз травного каналу.
Показання до призначення: шкірні хвороби .(бородавки, екзема, короста, лишай, мозолі, рак, рани, виразки трофічні), хвороби печінки й жовчного міхура (гепатит, холангіт, холецистит).
Способи застосування. Шкіру змащують свіжим соком з товченої рослини, маззю з соку (на вазеліні у співвідношенні 1:4) або порошку чистотілу, змішаного з рівною кількістю вазеліну. Крім того, роблять примочки і місцеві ванни з відвару (10 г рослини подрібненої на 200 мл окропу).
Внутрішньо — теплий відвар (названої вище концентрації) по 1 столовій ложці 3 рази на день або по 1 склянці на день. При ракових станах відвар готують із ЗО г рослини на 500 мл води — варять протягом 3—7 хв., після чого ще настоюють 15 хв. і проціджують. Випивають по півсклянки З рази на день, а з профілактичною метою— по півсклянки відвару в день 2—3 дні на місяць.
Хвощ польовий - Equisetum arvense L.
Для лікування використовують надземну частину.
Хімічний склад: алкалоїд палюстрин, флавонові глікозиди галутеолін, еквізетрин, і'зокверцетин, лютеолін; сапонін еквізотонін (15%), нікотин, смолисті, дубильні й гіркі речовини, аскорбінова кислота, каротин, глюкоза, жирна (3— 3,5%) та ефірна олії, кислоти (аконітова, яблучна, щавлева, кремнієва — близько 25% та її солі — близько 10%), білки, вуглеводи.
Фармакологічні властивості. Хвощ польовий має протизапальні, в'яжучі, кровоспинні, відхаркувальні, дезинфікуючі, протигнильні, сечогінні (сильніші, ніж діуретин) властивості, підсилює проліферацію сполучної тканини, сприяє ремінералізації тканин (що надзвичайно цінно при туберкульозі), стимулює функцію кори надниркових залоз, загальнозміцнювальним засобом.
Показання до призначення: набряки серцевого і ниркового походження (слід мати на увазі подразну дію сапонінів на ниркову паренхіму), кровотечі (носові, маткові, легеневі, гемороїдальні, із сечовивідних шляхів), туберкульоз, катар верхніх дихальних шляхів, ексудативний плеврит, запалення і виразки слизової оболонки рота і зіва, пісок і камені в ' сечовивідних шляхах (розчиняє і виводить їх), цистит, уретрит, отруєння свинцем, геморой, важкозагоюваиі гнійні і різані рани, лишай, екзема, удари і трофічні виразки на шкірі, атеросклероз, радикуліт, фурункули, артрит, подагра, пітливість ніг.
Способи застосування. Внутрішньо — настій (4 чайні ложки подрібненої рослини на склянку окропу, настоюють 2 год.) по 3—4 столові ложки 3—4 рази на день; екстракт рідкий (відвар згущений до половини) — по пів чайної ложки 4—6 разів на день.
Другие работы по теме:
Беладона Валеріана лікарська
Реферат з біології на тему: Беладона. Валеріана лікарська” (опис рослин та особливості їх вирощування) Белладонна (Atropa belladonna L.). Російська назва — белладонна; місцева — вишні песі, вишня вовча, дурман сонний, запридух, зілля сонне, зілля погане, вишня песся, йокшик, красавиця, мадраган, мадрагуля, мадрагуна, матриган, матригуна, матридун, матридуна, матріган, надраголя, надрагуля, німечник, німиця, німиця чорна, одурь сонна, островниця, отровниця, отровниця песя вишня, отруйниця, покшик, райдерево, сонник, царичка, ягода вовча, ягодка бішена.
Алоє деревоподібне алтея лікарська
Лікарські рослини та їх застосування (Валеріана лікарська, Алоє деревоподібне, алтея лікарська) Валеріана лікарська - Valeriana officinalis L. Для лікування використовують кореневище з коренями.
Гарбуз звичайний корисна лікарська рослина
План Загальна характеристика рослини. Хімічний склад. Лікарська рослинна сировина, її основна лікувальна дія. Гарбузове насіння. Застосування у медицині м’якуші та черешків гарбуза.
Синюха блакитна шавлія лікарська собача кропива
Лікарські рослини та їх застосування (Синюха блакитна, Шавлія лікарська, Собача кропива) Синюха блакитна — Polemonium coeruleum Багаторічна трав'яниста рослина з коротким товстим кореневищем, від якого відходять численні довгі сірувато-жовтого кольору тонкі корені. Стебло пряме, негалузисте.
Лікарські рослини цикорій дикий
РЕФЕРАТ на тему: „Лікарські рослини: цикорій дикий” Цикорій дикий, звичайний Cichorium intybus Російська назва — цикорий обыкновенный. В народі цю рослину називають Петровими батогами, серпівником, городньою волошкою.
Барвінок малий Vinca Minor L
БАРВІНОК МАЛИЙ БАРВИНОК МАЛЬІИ VINCA MINOR L. : Родима барвінкові Невисокий, 30 — 60 см заввишки, вічнозелений напівкущик з повзучими пагонами. Листки супротивні, шкірясті, цілокраї, зверху блискучі. Квітки сині, поодинокі, пазушні, правильні, лійковидні, 5-членні. Цвіте в травні — червні. Плід — листянка.
Лікарські рослини Живокіст підбіл валеріана
Тема: . План Вступ. Живокіст лікарський. Підбіл звичайний. Валеріана. Вступ. Незважаючи на бурхливий розвиток хімії і зростання кількості нових, дедалі ефективніших синтетичних лікарських препаратів “антибіотиків” лікарські рослини продовжують займати значне місце в арсеналі лікувальних засобів.
Квасоля звичайна кмин звичайний козельці лучні
Реферат на тему: КВАСОЛЯ ЗВИЧАЙНА КМИН ЗВИЧАЙНИЙ КОЗЕЛЬЦІ ЛУЧНІ КВАСОЛЯ ЗВИЧАЙНА (фасоля) Phaseolus vulgaris Однорiчна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло прямостояче, розгалужене, невитке, до 80 см заввишки (у виглядi куща). Листки двочерешковi, трiйчастi. Квiтки бiлi, рожевi або лiловi, в пазушних китицях.
Нагідки лікарські - Calendula Officinalis L
Нагідки лікарські - Calendula officinalis L. Для лікування використовують квіткові кошики. Хімічний склад: ефірна олія (0,02%), сапоніни, каротиноїдні (каротин, віолаксантин, рубиксантин, цитроксантин, флавохром, флавоксантин) і гіркі речовини, фітостерин, слиз (2,5%), ферменти, смоли (3,44%), кислота яблучна (6— 8%), фітонциди, багато аскорбінової кислоти.
Хвощ польовий
Реферат на тему: Хвощ польовий Хвощ польовий. Його цикл розвитку та значення. Загальна характеристика папоротеподібних, їх відмінності від мохів та класифікація.
Верес звичайний Хвощ польовий хміль звичайний
Calluna vulgaris (L.) Hull верес звичайний. Рос. назва: вереск обыкновенный. Родина: Ericaceae — вересові. Невеликий, сильно галузистий кущик, з дрібними вічнозеленими листочками, розміщеними супротивно, тісночерепичасто, в чотири ряди. Квітки зібрані в однобокі грона, які переходять у вкриті листками гілки; лілові або лілово-рожеві, а іноді білі або кремові, на коротких квітоніжках.
Лікарські рослини та їх застосування
(очанка, жабрій, буквиця) Очанка лікарська — Euphrasia officinalis L. Російська назва — очанка лекарственная. Родина ранникові — Scrophulariaceae
Ботаніка - наука про рослини Загальна характеристика царства рослини
БОТАНІКА – НАУКА ПРО РОСЛИНИ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦАРСТВА РОСЛИНИ. Ботаніка – наука про рослини, їх будову, життєдіяльність, поширення і походження. Ботаніка вивчає рослинний покрив земної поверхні. Ботаніка вивчає рослини на всіх рівнях (молекулярному, клітинному, організмовому, популяційному).
Дієтотерапія цукрового діабету
За останні роки в лікуванні цукрового діабету відбулися докорінні зміни, які значно торкнулися принципів дієтотерапії цього захворювання. Дієтотерапія залишається не лише основою лікування будь-якої форми цукрового діабету, але і дієта повинна бути максимально прийнятою для конкретного хворого.
Біофармацевтичні аспекти ліків для ін єкцій
Шляхи введення ін’єкційних лікарських форм” План Біофармація, як наука. Завдання біофармації. Поняття „фармацевтичні фактори”. Допоміжні речовини, як один з важливих фармацевтичних факторів.
Папоротеподібні Загальна характеристика 2
Назва реферату : Відділ Папоротеподібні. Загальна характеристика Розділ : Біологія Відділ Папоротеподібні. Загальна характеристика Це один з відділів вищих спорових рослин. Поширені по всій земній кулі, починаючи з пустель і закінчуючи болотами, багато видів – мешканці прісних водойм. Сучасні папороті в основному представлені трав’янистими рослинами.
Талабан польовий татарник звичайний терен звичайний
Реферат на тему: ТАЛАБАН ПОЛЬОВИЙ, ТАТАРНИК ЗВИЧАЙНИЙ, ТЕРЕН ЗВИЧАЙНИЙ ТАЛАБАН ПОЛЬОВИЙ Thlaspi arvense Однорiчна трав'яниста рослина родини хрестоцвiтих з запахом часнику. Стебло прямостояче, голе, угорi розгалужене, до 50 см заввишки. Листки черговi. Квiтки двостатевi, правильнi, дрiбнi, бiлi, чотирипелюстковi, зiбранi в китицю.
Шипшина голчаста грицики
Лікарські рослини та їх застосування (Шипшина голчаста, Грицики, хвощ польовий) Шипшина голчаста — Rosa acicularis Lindl. Шипшина голчаста — гарний колючий кущ з бурувато-червоними гілками, з великою кількістю дрібних тонких шипиків і щетинок. Шипики сидять часто по 2 біля основи .-листків, що складаються з 5—7 (9) яйцевидних листочків.
Фітотерапія і дієта сечостатевої системи
ФІТОТЕРАПІЯ І ДІЄТА СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ Рослинні ліки – продукт живих клітин. Вони доступні всім. Вони відіграють роль стимуляторів функцій хворих органів нормалізуючи їх. Їх треба вміло підшукувати і застосовувати. Дикорослі рослини і фітотерапії застосовують ширше через наявність у них антибіотичних речовин, так званих фітоалексинів, що діє їм перевагу над культурними.
Дієтотерапія для ендокринної системи
Правильно спланована дієта має велике значення. У більшості випадків лікувальне харчування являється доповненням медикаментозної терапії лікувальне харчування має свої цілі не тільки зберегти життя хворого, але й зберегти йому працездатність.
Ліки довкілля
Фрагмент уроку "". Тема уроку : "Ліки довкілля". Мета уроку : ознайомити учнів із рослинами луків, вчити розпізнавати Ознайомити з використанням лікарських рослин людиною.
Родина Губоцвітні
НаУКМА РЕФЕРАТИВНА РОБОТА З ЕКОЛОГІЇ РОСЛИН НА ТЕМУ : Родина Губоцвітні ( Lamiaceae ) Студента ФПН—2 Заклецького Олександра Київ 1998р. Родина Губоцвітні ( Lamiaceae ) досить велика налічується біля 3500 губоцвітних , що об’єднуються у 200 родів і поширені у всіх кліматичних зонах та на всіх континентах .