КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Самостійна робота №4 З курсу “Міжнародні економічні відносини”
Тема: “Теорія специфічних факторів виробництва”
Виконав студент
1-ої групи III курсу
відділення МЕВ
Гапєєв Дмитро Сергійович
Київ – 2001
ЗавданняВикористовуючи модель специфічних факторів виробництва, поясніть, як ставитимуться до вільної торгівлі та протекціонізму окремі категорії власників капіталу та праці.
Відповідь
Теорія специфічних факторів виробництва твердить, що в основі міжнародної торгівлі лежать відмінності у відносних цінах на товари. Ці відмінності виникають внаслідок різної забезпеченості країн специфічними факторами виробництва, причому фактори, які специфічні для експортного сектору, розвиваються, а фактори, специфічні для сектора, що конкурує з імпортом, скорочуються. Уже з наведених положень теоретичної схеми Самуельсона і Джонса випливає, що власники факторів, специфічних для експортного сектора, оскільки їх фактори розвиваються, матимуть певну вигоду від міжнародної торгівлі. В той же час міжнародна торгівля, призводячи до скорочення факторів, специфічних для сектора, що конкурує з імпортом, погіршить становище власників цих факторів. Залишається з’ясувати, за яких саме умов власники яких саме факторів отримають позитивні й негативні наслідки від розвитку міжнародної торгівлі.
В теорії специфічних факторів виробництва розглядаються три фактори виробництва: земля, капітал, праця. Причому праця є фактором мобільним. Факторним доходом у випадку з землею є рента, у випадку з капіталом – дохід на інвестиції, виражений у формі відсоткової ставки, у випадку з працею – заробітна плата. Важливим елементом теорії, без якого неможливе розв’язання і даної задачі, є припущення про абсолютну мобільність праці, тобто робітники можуть легко переміщуватися між виробництвами всередині країни миттєво, без лагу, наявність якого на практиці пояснюється необхідністю перекваліфікації робочої сили. Оскільки в умові задачі мова йде про визначення впливу міжнародної торгівлі лише на дохід власників капіталу та робітників (уособлення “праці”), то не будемо розглядати ситуацію із земельною рентою. Тому аналізуючи виробництво двох товарів за допомогою двох пар факторів (капітал+праця і земля+праця), звернемо увагу лише на відносний попит на товари (тобто попит на товар, виготовлений за допомогою землі й праці, виразимо через попит на товар, виготовлений за допомогою капіталу і праці).
Нехай товар “1” капіталомісткий, товар “2” – землемісткий, а країна “І” має порівняльну перевагу у виробництві капіталомісткого товару. Якщо Р1 і Р2 – ціни товарів “1” і “2”, то:
.
Так відображається наявність у країни “І” порівняльної переваги у виробництві капіталомісткого товару “1”. Якщо країні “І” вигідніше виробляти капіталомісткий товар “1”, то вона краще забезпечена капіталом, аніж землею.
Зобразимо графічно відносний попит і відносну пропозиції товару “1” в двох даних країнах в умовах автаркії та на світовому ринку. На вертикальній осі відмітимо відносну ціну товару “1”, а на горизонтальній – відносну кількість виробництва (відповідно і споживання) товару “1”:
Крива RS I (relative supply – відносна пропозиція) відображає умови виробництва в країні “І”, RS II – в країні “ІІ”. За нижчого співвідношення цін на товари (Ap < Bp), в країні “І” обсяг відносної пропозиції товару “1” більший (Aq > Bq). Вища відносна ціна капіталомісткого товару “1” в країні “ІІ” буде спонукати виробників товару “1” в країні “І” експортувати частину продукту за кордон. Причому світова відносна ціна має коливатися в межах Bp > Ep > Ap: лише в цьому випадку торгівля буде взаємовигідною і пропозиція товару “1” буде зрівноважуватися із попитом.
Міжнародна торгівля призвела до того, що фактично відносна ціна товару “1” стала вищою, якщо порівнювати її з тією, що була до початку міжнародної торгівлі в країні “І”. Отже, за всіх інших рівних умов країна “І” за одну й ту саму кількість товару “І” зможе отримати більший дохід від продажу. Оскільки теорія специфічних факторів виробництва передбачає досконалу конкуренцію, то весь дохід від продажу товару буде розподілятися лише між власниками факторів виробництва, які були використані на виробництво цього товару. За припущенням, товар “1” капіталомісткий, тобто для його виробництва інтенсивно використовується капітал плюс певна частина (менш інтенсивно) праці. Отже, доход отримуватимуть власники капіталу і праці. Вища відносна ціна продажу товару означає вищий відносний прибуток, причому цей додатковий прибуток спершу будуть отримувати в більшій мірі власники капіталу – фактора, що використовується інтенсивно. Такий додатковий прибуток від міжнародної торгівлі при незмінному рівні витрат з боку власників капіталу призведе до того, що власники капіталу завжди будуть виступати за розвиток міжнародної торгівлі (вона збільшує їх прибутки, не змінюючи витрат). Але це лише для країни, яка має надлишок капіталу і виробляє капіталомісткий товар. Справа в тому, що власники капіталу в країні, де капітал є дефіцитним фактором (тому відносна ціна виробництва капіталомісткого товару висока) зіткнуться з тим, що міжнародна ціна (в силу описаного вище процесу розширення експорту капіталомісткої продукції країною з надлишком капіталу (див. графік)) виявиться нижчою за внутрішню. Це, безумовно, знизить прибутки власників капіталу, оскільки за тих самих витрат свого ресурсу вони отримуватимуть меншу суму від продажу товару, виготовленого з їх ресурсу. В цьому випадку власники капіталу виступатимуть проти вільної торгівлі, тобто за протекціонізм, бажаючи продавати за вищими внутрішніми цінами, а не за нижчими міжнародними.
Щодо власників такого ресурсу як “праця”, то, зважаючи на абсолютну мобільність трудових ресурсів між виробництвами, процвітання виробництва капіталомісткої продукції в капіталонасиченій країні призведе до “переливання” трудових ресурсів у капіталомістке виробництво із землемісткого. На суто мікроекономічному рівні це пояснюється тим, що певна частина збільшеного доходу від експорту капіталомісткої продукції перепаде й власникам праці, оскільки праця теж використовується у виробництві цього товару. Отже, загалом кажучи, власники праці завжди будуть позитивно відноситися до міжнародної торгівлі. Якщо ж розглянути ситуацію з виробництвом капіталомісткого товару в капіталодефіцитній країні “ІІ”, то зменшення прибутків від продажу капіталомісткого товару призведе до скорочення зарплати робітників, які беруть участь у процесі виробництва цього товару, що змусить їх переміститися у виробництво землемісткого товару. Оскільки в теорії специфічних факторів виробництва розглядається лише дві країни і два товари, то якщо країна “І” матиме порівняльну перевагу у виробництві капіталомісткого товару, то країна “ІІ” – у виробництві земле місткого товару. Знову отримаємо ситуацію, коли робітники переміщуються у прогресивне, зростаюче виробництво. Таким чином, і в цьому разі вони будуть виступати за вільну торгівлю, яка збільшує їх прибутки.
Підведемо підсумки. Якщо існування торгівлі двома товарами між двома країнами пояснювати з позицій теорії специфічних факторів виробництва, то виявиться, що власники праці (робітники) завжди виступатимуть за розвиток вільної торгівлі й відмову від протекціонізму. Власники ж капіталу виступатимуть за вільну торгівлю лише якщо капітал в даній країні є надлишковим фактором виробництва у порівнянні з землею; вони пропагуватимуть протекціонізм, якщо капітал є дефіцитним фактором виробництва. Приблизно такий самий висновок знаходимо в теоремі Самуельсона – Джонса: в результаті вільної торгівлі збільшуються доходи власників фактора, специфічного для експортних галузей, і зменшуються доходи власників фактора, специфічного для галузей, що конкурують з імпортом. А згідно з теоремою Хекшера – Оліна для експортних галузей специфічними будуть надлишкові фактори, в той час як для галузей, що конкурують з імпортом, – дефіцитні.
Другие работы по теме:
Теорія фірми
Фірма як основне поняття мікроекономічної теорії; виробничі функції та співвідношення. Задача раціонального ведення господарства для фірми. Оптимізаційні математичні моделі: рівновага, алгоритм поведінки, недосконала конкуренція, монополія та монопсонія.
Теорія економічного аналізу
Сутність та предмет економічного аналізу. Визначення понять "технологія", "фактор", "резерв", "аналіз". Класифікація господарських резервів. Управлінський та оперативний аналіз. Основні джерела інформації у процесі здійснення аналітичного дослідження.
Витрати виробництва
Реферат з дисципліни "Мікроекономіка" "Витрати виробництва" Витрати виробництва — це вартість усіх видів факторів виробництва, що витрачаються для виготовлення певної кількості товарів. Склад і взаємозв’язок економічних і бухгалтерських витрат та прибутку наведено в табл. 1.
Теорія економічного аналізу
Тести з теорії економічного аналізу 1. Причина, яка впливає на певний результат (наслідок) – це: 1) резерв 2) індукція 3) фактор 4) дедукція 2. Запас ресурсів, який свідомо не витрачається і підтримується на певному рівні як засіб, що забезпечує надійність і безперервність роботи у будь-якій системі, - це:
Особливість ринку факторів виробництва
Ринки факторів виробництва Ринки факторів – це спеціальні ринки, де на відміну від ринків продукції, з боку попиту виступають фірми, які споживають виробничі фактори, з боку позиції – власники факторів – домогосподарства. На ринках факторів визначаються ціни та обсяги використання факторів. Ринки факторів виробництва вважаються вторинними по відношенню до ринків готової продукції, тому що стан перших визначаються станом других.
Витрати виробництва
Витрати виробництва - вартість усіх видів факторів виробництва, що витрачаються для виготовлення певної кількості товарів. У короткостроковому періоді сукупні витрати поділяються на постійні та змінні. У довгостроковому періоді витрати - зміннi.
Економічні теорії Туган-Барановського
Праця українського економіста М.І. Туган-Барановського "Основи політичної економії". Його теорія граничної корисності: граничні корисності вільно відтворених благ пропорційні їх трудовим вартостям. Інвестиційна теорії циклів М.І. Туган–Барановського.
Ізокоста. Довгострокові сукупні витрати
Мінімізація довгострокових сукупних витрат. Траєкторія розвитку фірми. Довгострокові середні витрати. Довгострокові граничні витрати. Співвідношення праці і капіталу. Карта ізокост. Ізокванта. Точка рівноваги фірми. Еквімаржинальний принцип.
Організація і управління як елемент суспільного виробництва
Визначення організації та форми організації кожної зі сторін суспільного виробництва, продуктивних сил і відносин економічної власності. Характеристика натурального господарства. Причини виникнення товарного виробництва. Власність як економічна категорія.
Господарський механізм 2
Господарський механізм - це механізм, що забезпечує взаємодію підсистеми, яка управляє, та підсистеми, якою управляють. Він складається із сукупності конкретних форм і методів свідомого впливу на економіку.
Теорія міжнародної торгівлі та закон абосолютних переваг
Дослідження сутності меркантилізму - економічного вчення періоду становлення капіталізму у XV-XVII ст., чиї прихильники обстоювали повну експлуатацію природних ресурсів, сприяння експорту та обмеження імпорту. Теорія абсолютних та відносних переваг.
Предмет і метод мікроекономіки
Предмет, суб’єкти та об’єкт мікроекономіки. Індивідуальний економічний суб’єкт. Споживач і фірма. поведінка мікроекономічних суб’єктів. Основні поняття та припущення. Економічні ресурси. Альтернативна вартість та ефективність.
Фірма як мікроекономічний суб’єкт
Прибуток як мета діяльності фірми. Фірма як ринково-виробнича система. Вибір рішення щодо обсягу випуску продукції. Теорія виробництва. Поняття виробничої функції. Аналіз факторів виробництва. Теорія спадної граничної продуктивності.
Теорія економічного аналізу
Види аналізу залежно від часу їх проведення. Аналіз на підприємствах і в його підрозділах безпосередньо в процесі господарської діяльності. Основний метод курсу аналізу. Показники діяльності господарства у натуральних вимірах.
Статистика оплати праці
Оплата праці та її статистика. Визначення розміру абсолютної і відносної економії (перевитрати) при умові, що для підприємства корегуючий (банківський) коефіцієнт встановлений у певному розмірі. Методи розрахунку та детальне описання формул їх розрахунку.
Варіації факторів виробництва та оптимум товаровиробника
У мікроекономіці процес виробництва розглядається суто функціонально, тобто як процес перетворення вхідного потоку факторів на вихідний потік — готову продукцію з використанням певної технології виробництва, та описується за допомогою виробничої функції.
Міжнародна торгівля
Реферат на тему: Міжнародна торгівля 1. Міжнародна торгівля: визначення, основні поняття, рівновага на світовому ринку 2. Товари, що торгуються та товари, що не торгуються
Мікроекономічна модель підприємства
Мікроекономіка розглядає підприємство як цілісний об’єкт, що здійснює перетворення ресурсів на готову продукцію. Підприємство є ринково-виробничою системою. Воно водночас виступає споживачем факторів виробництва, виробником продукції та її продавцем.
Короткострокові витрати виробництва
Сукупні витрати. Постійні витрати. Витрати на одиницю продукції. Граничні витрати. Криві витрат виробництва на весь обсяг продукції. Закони зростаючої та спадної віддачі. Зв’язок між динамікою продуктивності факторів виробництва і витрат.
Аналіз виконання планових завдань з виробничої програми за рік
Аналіз річного обсягу продукції. Вплив факторів способом ланцюгових підстановок на зміну обсягу товарної продукції. Аналіз виробітку одного працівника основного виробництва. Аналіз собівартості обсягу товарної продукції та прибутку від її реалізації.
Сутність та характеристика основних теорій фінансів
Теорія фінансів Джона Кейнса. Фіскальна антициклічна теорія фінансів. Сутність теорії мультиплікатора. Теорія функціонування фінансів Лернера. Теорія циклічного балансування та бюджетного стабілізування. Концепція неокласичного синтезу і теорія Лаффера.
Кейнсіанський та неокласичний напрями теорії грошей
Кейнсіанська парадигма у розвитку теорії грошей та її трансформація. Домінування кейнсіанських ідей у міжвоєнний і післявоєнний період. Теорія "керованих грошей". Неокейнсіанська теорія економічної динаміки та зростання. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
Зміст і методика обчислення кошторису виробництва
Собівартість валової товарної і реалізованої продукції та порядок їх обчислення. Собівартість валової продукції як показник , засовується для внутрішніх потреб підприємств, на яких не є стабільною величина залишків незавершеного виробництва. По валовій продукції обчислюється виробнича собівартість, по товарній і реалізованій — повна.
Правоутворення та форми права
Теорія держави та права Правоутворення та форми права содержание Введение. Правотворчество понятие правотворчества; признаки правотворчества; принципы правотворчества;
Маргінальна продуктивність виробництва
У бізнесі маргінального продуктивністю виробництва називають гранично можливу продуктивність при умові постійного відтворювання виробництва. Кількість та якість кінцевого випуску будь-якої продукції фірми залежить від багатьох факторів, які фірма може змінювати. Найбільш важливі фактори – продуктивність праці та вкладений у виробництво капітал.
Теоретичні основи розвитку МЕВ
План. 1.Методи пізнання міжнародних явищ і процесів. 2.Міжнародний поділ праці й еволюція теорій МЕВ. 3.Моделі розвитку МЕВ. Література: І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута” ст.38-45
Проблема умов міжнародної торгівлі
Мойсейченко Павло Олександрович Домашня робота з МЕВ ІІ МЕВ, 1 група Чому проблема умов міжнародної торгівлі не розглядалась в класичній теорії Щоб відповісти на це питання, треба, на мою думку, спочатку вказати, що взагалі є умовами торгівлі, потім розглянути відмінності між класичною та неокласичною теоріями міжнародної торгівлі(МТ), бо саме ними зумовлена поставлена проблема, а потім, проаналізувавши це, зробити відповідний висновок: чому умови МТ не розглядалися в класичій теорії.