РЕФЕРАТ
на тему:
“Хронічний обструктивний бронхіт.
Типові клінічні прояви.
Методи діагностики.
Організація догляду за хворими”.
Хронічний обструктивний бронхіт – це дифузне, прогресуюче нейтрофільне запалення бронхів, пов’язане з тривалим подразненням повітряносних шляхів шкідливими агентами, характеризується перебудовою секреторного апарату слизової оболонки, склеротичними змінами в глибоких шарах бронхіальної стінки і перібронхіальної тканини, супроводжується гіперсекрецією слизі, порушенням очищувальної і захисної функції мукоциліарного апарату бронхів, проявляється постійним, або періодичним кашлем з виділенням харкотиння не менше 3 місяців в році на протязі останніх 2 літ, з повторним спалахом запального процесу в бронхах, що призводить до стійких обструктивних порушень вентиляції і формування легеневого серця.
Клінічні критерії обструктивного бронхіту (по Вотчалу Б.Е.)
Про порушення бронхіальної прохідності свідчать наступні ознаки:
1. Поява задишки, переважно експіраторного характеру при фізичному навантаженні і при виході з теплого приміщення на холод.
2. Виділення харкотиння після тривалого і виснажливого кашлю.
3. Наявність сухих, свистячого характеру хрипів, що виникають переважно на видосі, особливо форсованому.
4. Подовження фази видоху. Наявність скритого бронхоспазму виявляється з допомогою проб з форсованим видихом (в положенні стоячи) та проби Вотчала Б.Е. (в лежачому положенні).
Оцінка важкості захворювання
По рекомендації Європейської респіраторної спілки визначена важкість ХОБ по значенню ОФВ:
Легка ступінь – ОФВ – 70%;
Середня ступінь – ОФВ – 59-69%;
Важка ступінь – ОФВ – менше 50,0%.
Діагностика ХОБ
1. Початок захворювання пацієнти пов’язують з яким-небудь “простудним” захворюванням. Однак, при даному анамнезі вдається вияснити, що ранковий кашель викликаний необхідністю “ранкового туалету бронхів”, виникає у них вже давно. З роками кашель стає постійним, зменшується у літні місяці. Збільшується виділення слизисто-гнійного харкання. Появляється задишка, переважно експіраторного характеру на початку при фізичному навантаженні, а потім і в спокої. Хворі зауважують періодичне погіршення здоров’я, особливо в холодний і сирий час року, пов’язують це погіршення з ГРЗ, грипом.
Задишка та кашель з виділенням слизисто-гнійного харкотиння зберігаються і в період ремісії. Часто спостерігається і бронхоспазм. На відміну від не обструктивного хронічного бронхіту вентиляційна здатність легень в фазі ремісії не нормалізується, продовжують вислуховуватися поодинокі сухі свистячі хрипи.
Детальний аналіз виявляє активне або пасивне куріння тютюну, вплив виробничих інгаляційних шкідливих факторів або забруднення навколишнього середовища.
2. Показники клінічного аналізу крові: ШОЕ у багатьох хворих змінюються мало. Може появлятися лейкоцитоз і зсув формули вліво. Через еритрацитозу, згущення крові і дихального ацидозу ШОЕ сповільнена і нерідко дорівнює “0”.
Дослідження харкотиння використовують у діагностиці: поява гною в харкотинні, лейкоцитів, клітин згущеного епітелію. При обстеженні хворих використовують рентгенологічне обстеження, бронхоскопію.
Лікування ХОБ повинно включати розділи:
Навчання пацієнтів. Активна участь хворих в лікувальному процесі – одна з головних умов ефективного лікування ХОБ. Це досягається шляхом інформування пацієнтів про природу хвороби, лікувальних заходах, формулюванню спільно з хворими реалістичної мети лікування, складання індивідуальної програми виздоровлення і навчання пацієнта основним принципом самоконтролю (моніторинг з допомогою “Пікфлоуметра”). При тісному співробітництві пацієнта з лікарем, лікар може розробити план лікування у відповідності до змін пікової швидкості видиху (ПШВ) по пікфлоуметру, що дозволить хворому в певній мірі самостійно коректувати своє лікування. При цьому план лікування будується на основі допустимих змін ПШВ для пацієнта. Показники ПШВ пацієнт регіструє самостійно ранком і вечором і порівнює їх з нормальними стандартами, які додаються до апарату.
Припинення куріння.
Усунення інгаляційної дії шкідливих факторів виробництва.
Базисна терапія хронічної обструктивної хвороби легень включає в себе ряд моментів:
І. Протизапальна та антибактеріальна терапія;
ІІ. Бронходилятаційна терапія;
ІІІ. Глюкокортекостероїди;
IV. Муколітики;
V. Стабілізатори імунної системи.
Другие работы по теме:
Сучасні проблеми діагностики і лікування муковісцидозу
Муковісцидоз — тяжке, найпоширеніше моногенне спадкове захворювання з аутосомно-рецесивним типом успадкування, універсальна екзокринопатія. Основними проявами муковісцидозу є хронічний обструктивний бронхолегеневий процес, порушення травної системи, підвищений вміст електролітів у потовій рідині та безпліддя у чоловіків, обумовлене вродженою агенезією сім’явивідних протоків.
Хронічні гепатити. Пієлонефрит
Класифікація, клінічні особливості, діагностика та стратегія лікування хронічних гепатитів. Термінологія мікробно-запальних захворювань нирок і сечових шляхів. Принципи лікування пієлонефриту в дітей. Патогенетична терапія та показання до її призначення.
Хронічний тонзиліт
Хронічний тонзиліт - це запалення піднебінних миндали. Діагностика хронічного тонзиліту. Існування двох форм тонзиліту: компенсована і декомпенсована. Взаємозв'язк хронічного тонзиліту і порушень в репродуктивній системі у жінок дітородного віку.
Хронічний обструктивний бронхіт
Типові клінічні прояви та методи діагностики хронічного обструктивного бронхіту. Етіологія хронічного бронхіту. Фактори розвитку загострення захворювання. Неухильне прогресування хвороби як найважливіша ознака хронічного обструктивного бронхіту.
Розлади зовнішнього дихання
Різновиди та загальна характеристика розладів зовнішнього дихання. Відмінності брадипное, трахіпное, гіперпное, апное. Передумови задишки в патологічних умовах. Захворювання рото-носової порожнини та бронхів: риніт, гайморит, ларингіт та бронхіт.
Рикетсії. Віруси
Класифікація, лабораторна діагностика і способи лікування рикетсій, їх специфічна і неспецефічна профілактика. Типові представники вірусів, їх патогенез і етапи взаємодії з клітиною хазяїна. Форми та особливості вірусних інфекцій і виникнення імунітету.
Набуті вади серця у дітей. Неревматичні кардити в дітей
Причини та фактори впливу на розвиток набутих вад серця в новонароджених дітей. Діагностичні критерії аортального стенозу та аортальної недостатності. Характеристика та клінічні ознаки неревматичних кардитів у дітей, складання схеми їх лікування.
Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) та бронхіти у дітей
Основні клінічні синдроми ГРВІ у дітей залежно від її етіології. Принципи та особливості госпіталізації та терапії невідкладних станів у дітей, хворих на ГРВІ та бронхіти. Загальна характеристика сучасних препаратів для етіопатогенетичної терапії ГРВІ.
Гострі пневмонії
Поняття, сутність, класифікація, етіологія, клінічна діагностика та антибактеріальна терапія пневмоній. Особливості діагностики та лікування хронічного бронхіту. Характеристика та принципи лікування спадкових захворювань та вад розвитку бронхів і легень.
Анамнез Епідеміологічний аналіз
Анамнез. Епідеміологічний аналіз. Об’єктивне обстеження. Лабораторні та додаткові методи обстеження. Анамнез . Розпитування хворого розпочинається з питання „що вас турбує?”.
Професійні хвороби органів дихання токсіко-хімічної етіології
Гострі ураження легень токсико-хімічної етіології. Гострі токсичні бронхіт, бронхіоліт, набряк легенів та пневмонія. Хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів. Визнання інвалідами II або І групи хворих з ускладненими формами токсичного бронхіту.
Покази та протипокази для видалення зубів
ПОКАЗИ ДО ВИДАЛЕННЯ ЗУБА І.Загальні: 1)Одонтогенний хроніосепсис і одонтогенна хронічна інтоксикація. 2)Одонтогенні захворювання будь-якого органу або системи органів.
Онкологія
Курси підвищення кваліфікації медичних сестер терапевтичних дільниць при Коломийській ЦРЛ реферат Слухач циклу Сумарчук Марія Василівна Коломия, 2001р.
Операція видалення зуба
Незважаючи на успішний розвиток терапевтичної стоматології операція видалення зуба є самим поширеним хірургічним втручанням 90% операцій, які проводяться в умовах поліклініки.
Покровський В І - видатний вчений-медик
Покровський Валентин Іванович __________________________________ ____________ Покровський Валентин Іванович народився в 1929 р. – інфекціоніст, епідеміолог, академік АМН ССР (1982). В 1952 р. закінчив перший ММИ. З 1955 – 1964 рр. працював на кафедрі інфекційних захворювань того ж інституту.
Краснуха 3
КРАСНУХА Краснуха(червоничка, багряниця) – готрий вірусний антропоноз, що характеризується явищами помірної загальної інтоксикації, збвльшенням потиличних і шийних лімфатичних вузлів, появою висипки на шкірі й ураженням плода у вагітних, які захворіли.
Хронічна неспецифічна інфекція
Хронічна неспецифічна інфекція, як і гостра, є сутністю не нозологічною, а клінічною. Між гострою (гнійною та гнильною) і хронічною неспецифічною інфекцією нема чіткої різниці. Головними критеріями, які кладуться в основу цього розмежування, є менші прояви запального процесу та триваліший перебіг хронічного інфекційного захворювання чи інфекційного ускладнення травми (рани, перелому та ін.) порівняно з гострими формами хірургічної неспецифічної інфекції.
Методи обстеження гінекологічних хворих
РЕФЕРАТ на тему: Методи обстеження гінекологічних хворих Методи обстеження гінекологічних хворих. Методика обстеження гінекологічної хворої складається з анамнезу захворюваності і життя, об’єктивного обстеження та додаткових методів.
Гепатити
Коломийське медичне училище ім. І.Я.Франка Методична розробка теоретичного заняття з внутрішніх захворювань на тему: “ГЕПАТИТИ” м.Коломия 2001 р.
Хронічна недостатність кровообігу
Визначення. Етіологія. Основні клінічні стадії і проблеми хворих. Принципи лікування. Догляд за хворими з ХНК. 1. Хронічна недостатність кровообігу – патологічний стан при якому робота серця не забезпечує потребу організму в кисні спочатку при фізичному навантаженні а пізніше і в стані спокою.
Перинатальона патологія у новонароджених на сучасному етапі
Реферат на тему: ПЕРИНАТАЛЬНА ПАТОЛОГІЯ У НОВОНАРОДЖЕНИХ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ В останні 5 років відбулися значні зміни у формуванні перинатальної патології у новонароджених. Значно збільшилась (на 29,5 %) захворюваність новонароджених, яка в 1998 році досягла рівня 260 на 1000 народжених живими (за даними акушерських стаціонарів).
Здоров я людини на клітинному рівні
Реферат на тему: Здоров я людини на клітинному рівні Людина щаслива, коли вона, її рідні – здорові. Стан людини, фенотипові ознаки визначає генотип, тобто сукупність генів, що отримані від батьків. А гени – це ланки ДНК, які відповідають за синтез білків. І білки відповідають за ознаки. Таким чином: хромосома → ген → білок → ознака, це ті закономірності, що вивчає наука генетика.