КОЛОМИЙСЬКИЙ КОЛЕДЖ ПРАВА І БІЗНЕСУ
РЕФЕРАТ
на тему:
“СУДЖЕННЯ”
Виконав студент групи Ю-21
Кривий Василь
Викладач: Ганущак М. В.
КОЛОМИЯ’99
ПЛАН
Загальна характеристика суджень.
Судження і речення.
Судження і висловлювання.
Прості судження. Їх структура: суб’єкт, предикат, зв’язка, кванторне слово.
Пізнаючи предмети і явища навколишнього світу, виділяючи в них певні ознаки, ми висловлюємо судження. Наприклад: “Злочин є діяння суспільно небезпечне”; “Крадіжка здійснюється тільки навмисне” і т. д.
Судженням називається думка, в якій утверджується або заперечується що-небудь про предмети та явища об’єктивної діяльності.
Судження відображає наявність або відсутність у предметів певних властивостей, ознак, зв’язків і відношень. У судженні виражається наше знання про саме існування предметів і явищ та про всі різноманітні зв’язки і відношення між предметами, явищами та їхніми властивостями. За допомогою суджень ми охоплюємо предмет у найрізноманітніших його проявах. Так, висловлюючи судження: “Право є сукупність правил поведінки”, “Право не існує без держави”…, ми виявляємо найрізноманітніші сторони права і його зв’язок із іншими явищами.
Таким чином, судження – це не просто зв’язок понять чи уявлень, за якими немає ніякої реальності, як твердить ідеалістична логіка, а відображення дійсно існуючих суттєвих зв’язків і відношень між предметами.
Судження може бути або істинним, або хибним.
Істинним називається таке судження, котре правильно відображає дійсність, не відповідає тому, що є насправді.
Хибним є судження, яке неправильно відображає дійсність, не відповідає тому, що є насправді.
Так, судження: “Суд – орган правосуддя” – є істинним, воно відповідає дійсності, правильно відображає її. А таке судження, як “Харків є більшим від Києва”, “Крадіжка не є злочин” – хибні, оскільки те, що висловлюється, не відповідає дійсності.
Питання про те, яким є конкретне судження – істинним чи хибним, розв’язується практикою.
Кожне судження завжди виражається у формі граматичного речення. Судження не може існувати поза реченням. Речення є безпосередньою дійсністю судження, його матеріальною оболонкою. Проте не всяке речення виражає судження.
Характерні особливості судження полягають у ствердженні або запереченні чого не-будь про що-небудь. Тому якщо у реченні що-небудь стверджується або заперечується, то воно виражає судження, якщо ж у реченні відсутнє ствердження або заперечення, то таке речення не є судженням.
Судження – категорія логічна, речення – категорія граматична. Судження завжди тричленне: воно має суб’єкт, предикат і зв’язку. Речення не завжди є тричленним: воно може бути і одночленним, і двочленним , і многочленним. Окрім підмета і присудка, граматичне речення має ще й інші другорядні члени: означення, додаток, обставина.
Логічна будова судження інтернаціональна. В основних своїх рисах вона є спільною для найрізноманітніших народів. Будова речення, навпаки, значною мірою національна, вона визначається сукупністю граматичних особливостей, характерних для даної мови, що відрізняє його від інших мов. За складом суб’єкта і предиката судження поділяються на прості та складні.
Простим судженням називається судження, яке складається з одного суб’єкта і одного предиката.
Складним судженням називається таке судження, в якому наявні кілька предикатів чи суб’єктів. Складні судження складаються з кількох простих суджень.
Судження складається із суб’єкта, предиката і зв’язки.
Суб’єкт – це те, про що йдеться в судженні. Суб’єкт – не сам предмет дійсності, а поняття про нього. Суб’єкт позначається S (перша літера латинського слова subjektum).
Предикат – це те, що мовиться у судженні про предмет думки. Предикат є поняття про те, що стверджується або заперечується про предмет, виражений суб’єктом. Предикат позначається літерою Р (від латинського слова praedicatum).
Зв’язка в судженні є відображенням зв’язку, існуючого між предметом думки і певною властивістю; зв’язка установлює, належить чи не належить предметові судження властивість, мислима в предикаті. Зв’язка виражається такими словами, як “є”, “не є” тощо.
Наприклад, у судженні “Правові відносини є вольовими відносинами” суб’єктом є поняття “правові відносини”, предикатом – поняття “вольові відносини”, зв’язка виражена словом “є”.
Математична логіка ввела для кількісної характеристики суджень спеціальні оператори, що здобули назву кванторів.
Квантори бувають двох видів: квантор існування і квантор спільності.
Квантор спільності означає вислів: “Для усякого (всіх) х. Позначається він знаком – Vх.
Квантор існування позначає ствердження: “Існують такі х”. Відображається знаком – Эх.
Наприклад, “деякі S не є Р” може бути виражене так:
Эх (х є S і х є Р)
КОНРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
Що таке судження?
Які бувають судження?
Який зв’язок між судженням і реченням?
Які є види кванторів?
ЛІТЕРАТУРА
Тофтул М.Г. Логіка. – К., 1999. – С. 332
Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 1997. – С. 386
Конверський А.С. Логіка. – К., 1998. – С. 266
Кондаков И.В. Логика. – М., 1954. – С. 68
Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996. – С. 113
Формальная логика. Л., 1977
Хоменко І.В. Що таке логіка //Барви творчості. К., 1995. – С. 83-95
Другие работы по теме:
Умовивід 3
Реферат на тему: Умовивід План Умовивід як форма мислення, загальні особливості, істинність та хибність, види умовиводів. Види дедуктивних умовиводів (силогізм, полісилогізм, ентимема).
Структура та функції умовиводу
Умовивід як процес мислення, що складається з певної системи послідовно зв'язаних між собою суджень. Логічний перехід від посилок до висновку. Основні елементи, функції, структура та роль умовиводу. Необхідні умови створення достовірного висновку.
Простий категоричний силогізм
Контрольна робота З дисципліни: “Логіка” Зміст Завдання Теоретичне питання Простий категоричний силогізм Практичні завдання Список літератури Завдання контрольної роботи
Поняття про умовиводи його види
Поняття про умовивід, його види План Поняття про умовивід. Види умовиводів. Простий категоричний силогізм. . Знання, які ми виводимо з уже існуючих є опосередкованими чи виводними. Логічною формою отримання виводних знань є
Основи логіки
Поняття визначення, його сутність і особливості, гносеологічні завдання та роль у практичному пізнанні. Термін "умовивід", його тлумачення, структура та елементи. Доведення як процес думки, його етапи, структурні елементи та значення в мисленні людини.
Категоричні силогізми
Логіка – наука, що вивчає мислення людини. Категоричні силогізми, в яких засновником є судження-визначення та побудовані із судження можливості. Судження як вираження реченнь утверджень чи заперечень, які володіють обумовленим значенням істинності.
Безпосередні умовиводи
Загальна характеристика умовиводів, поняття і судження як його елементи. Безпосередні та опосередковані знання. Основні способи побудови безпосередніх умовиводів: перетворення, обернення та протиставлення суджень. Поняття та суть правила співмірності.
Прості і складні судження
Контрольна робота З курсу „Логіка” Завдання: ВАРІАНТ 2 Теоретичне питання: Прості і складні судження. Задачі: 1. Здійсніть обмеження понять: вечеря; держава; м. Суми.
Соціальне прогнозування
КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ „СОЦІОЛОГІЯ” Принципи і методи соціального прогнозування. У соціологічному вивченні особливе місце займає соціальне прогнозування, як конкретне уявлення, передбачення, і судження про подію, стан соціальною об'єкта в майбутньому. Його не слід плутати із соціальним плануванням.
Умовивід та його види
Термін “умовивід” вживається у подвійному значенні. Це і розумовий процес виведення нового знання із суджень, і нове судження. Це форма мислення, за допомогою якої з двох або кількох суджень виводиться нове судження, котре містить в собі нове знання.
Імплікація, умови істинності. Дедуктивні умовиводи
КОНТРОЛЬНА РОБОТА на тему: Імплікація, умови істинності. Дедуктивні умовиводи 1. Імплікація, умови істинності Існують судження, які складаються з двох або більше простих суджень. Наприклад: “Я вийшов вранці з дому, замкнув двері і поїхав на роботу”, “Студенти ДонДУУ є активними громадськими діячами і відмінно штудіюють логіку”.
Логічні аспекти слідчої версії
РЕФЕРАТ на тему: Логічні аспекти слідчої версії ПЛАН 1. Поняття слідчої версії, її характеристики 2. Головні вимоги до слідчих версій, особливості їх побудови
Закони логіки
Реферат на тему: Закони логіки План Поняття про закон мислення. Закон тотожності, закон суперечності (несуперечності), закон достатньої підстави, закон виключеного третього.
Закони виключеного третього та несуперечності
Несуперечність думки. Закон виключення третього та його практичне значення для юриспруденції. Несумісність думок. Закон несуперечності та його роль у діяльності законодавчих та правоохоронних органів.
Судження та силогізм у формальній логіці
Поняття, структура та типи судження у формальній логіці. Перевірка його істинності чи хибності. Суб'єкт, предикат і зв'язка простого атрибутивного судження. Посилання та висновок як складові частини силогізму. Структура простого категоричного силогізму.
Загальна характеристика суджень 2
СУДЖЕННЯ Загальна характеристика суджень Пізнаючи предмети і явища навколишнього світу, виділяючи в них певні ознаки, ми висловлюємо судження. Наприклад: "Право є надбудова"; "Злочин є діяння суспільне небезпечне"; "Крадіжка здійснюється тільки навмисне" і т. д.
Словесна наочність в ораторському мистецтві
Реферат на тему: Словесна наочність в ораторському мистецтві ПОВТОР — повторення того самого слова чи виразу з метою виділити, підкреслити істотне у мовленні, підкреслити ті чи інші деталі в описах, посилити експресивно-зображувальні властивості мови. Повтор допомагає повніше відобразити хвилюючі моменти в житті людини, її емоційний стан: "Ох, як весело на світі, як весело стало" (T.
Гіпотеза 4
Кафедра філософії РЕФЕРАТ з дисципліни “Логіка” на тему: “Гіпотеза” Дніпропетровськ 2000 Гіпотезою називається спосіб мислення, який полягає в побудові припущення про те, що таке досліджуване явище, та в доведенні цього припущення.
Поняття: ознаки та характеристика
Характеристика поняття. Творення понять є результатом активної діяльності суб'єкта пізнання. Дефініція (визначення) та поділ (класифікація) поняття. Визначення через рід і видову відмінність. Роль логічних правил дефініції та поділу в юриспруденції.
Значення логіки для професійної діяльності
КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисципліни “Логіка” на тему: Значення логіки для професійної діяльності” Людське мислення підпорядковується логічним законам і протікає в логічних формах незалежно від науки логіки. Люди мислять логічно, навіть не знаючи, що їх мислення підпорядковується логічним закономірностям.
Доведення і спростування
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ” САМОСТІЙНА РОБОТА з курсу “Логіка” на тему: “ДОВЕДЕННЯ І СПРОСТУВАПННЯ” Виконала: студентка 1 курсу
Види модальності в логіці 2
Види модальності в логіці План Деонтична модальність. Атлетична модальність. Деонтична модальність (“обов’язок” /грец. ) – виражений в судженні припис в формі поради, побажання, правила поведінки чи наказу, які зумовлюють людину на конкретні дії. До них відносять різні нормативні висловлювання, в тому числі і норми права, тобто офіційно прийняті уповноваженим органом загальнообов’язкові правила поведінки, які регулюють правові відносини в соціальному середовищі, невиконання яких веде до застосування юридичних санкцій. елементами правової норми є такі явно чи неявно виражені в ній компоненти:
Контрольна робота з логіки
Практичні завдання При допомозі колових схем покажіть відношення між поняттями: повітря, атмосфера, кисень. и є демонстративним даний умовивід (міркування)?
Модальність суджень
Модальність – характеристика судження, яка визначається принципом розрізнення об’єктивно можливо, дійсного і необхідного. Йдеться про об’єктивну модальність. А формальну логіку цікавить передусім логічна модальність, яка полягає в ступені встановленої достовірності думок завдяки тому чи іншому різновиду судження.
Складні судження
КОЛОМИЙСЬКИЙ КОЛЕДЖ ПРАВА І БІЗНЕСУ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: “Складні судження” Виконала студентка Групи Ю-22 Іваночко Наталія Викладач: Ганущак М. В. КОЛОМИЯ’99
Загальна характеристика суджень
Контрольна робота З логіки Зміст Вступ Загальна характеристика суджень Структура судження Судження і речення Про роль запитання в судовому пізнанні
З логіки
КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисципліни “Логіка” 1. Умовиводи та їх види Умовивід – це логічний засіб здобування нового знання. У процесі умовиводу здійснюється перехід від відомого до невідомого. Об’єктивною підставою умовиводу є зв’язок і взаємозалежність предметів і явищ дійсності. Якби навколишній світ складався з нагромаджених не пов’язаних між собою випадкових предметів і явищ, то від знання одних предметів не можна було б перейти до знання інших і, отже, умовивід як форма мислення був би неможливим.
Поняття гіпотези Її структура і види
КОЛОМИЙСЬКИЙ КОЛЕДЖ ПРАВА І БІЗНЕСУ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: “Поняття гіпотези. ЇЇ структура і види” Виконала студентка групи Ю-21 Якубовська Альона Викладач: Ганущак М. В.
Позитивна економіка
має справу з фактами (уже відібраними і які перейшли на рівень теорії) і вільна від суб'єктивних оцінних суджень. Позитивна економіці намагається формулювати наукові уявлення про економічне поводження. На противагу цьому, нормативна економіці уособлює оцінні судження якихось людей щодо того, який повинна бути економіка або яку конкретну політичну акцію варто рекомендувати, базуючись на визначеній економічній теорії або на визначеному економічному відношенні.
Логіка Давньої Греції
Реферат на тему: Логіка Давньої Греції Попередники логіки Арістотеля у Давній Греції: Термін «логіка» походить від давньогрецького слова «логос» , що означає «слово (або «речення», «висловлювання) і «смисл» (або «поняття, «судження). У Стародавній Греції цей термін був одним із основних філософських термінів.