Для лікування використовують квіти і листя або всю надземну частину.
Хімічний склад: глікозиди конвалятоксин (0,3—0,4%) і конвалямарин, ефірна олія, конваляринова кислота, сапоніни, аспарагін, нукор, крохмаль, органічні кислоти (лимонна, яблучна).
Фармакологічні властивості. Конвалія регулює діяльність серця, підвищує його працездатність, збільшує діурез.
Показання до призначення: аритмія, невроз серця, екстрасистолія, біль у ділянці серця, хронічний ендокардит, значне фізичне навантаження, нервові потрясіння, епілепсія, безсоння, тіреотоксикоз, хвороби очей, використовується як сечогінний, заспокійливий й легкий проносний засіб.
Способи застосування. Внутрішньо—настій (6 г квітів на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці або спиртову настойку— по 10—15 крапель на прийом 3 рази на день.
Для промивання очей застосовують настій (15 г квітів на 200 мл окропу).
Льон звичайний — Linum usitatissimum L.
Однорічна трав'яна рослина. Стебло циліндричне, вгорі гілчасте, листки чергові, вузьколанцетовидні, квітки крупні, голубі, зібрані розлогими зонтовидними суцвіттями. Віночок з п'ятьма пелюстками блакитного кольору з темно-синіми прожилками. Плід — куляста коробочка з десятьма насінинами.
Цвіте з червня до серпня, насіння достигає у липні— серпні.
Вирощують як культурну рослину.
Райони поширення — північні і середні області Європейської частини.
Для виготовлення ліків використовують товчене насіння або порошок з лляної макухи.
Збирають восени і сушать на вільному повітрі. Оболонка сім'я гладенька, блискуча, сім'я солодке, без запаху.
Сім'я льону містить 40 % жирної олії, оболонки — 6—8% слизових речовин, до 24% білків, вітамін С, каротин. В усіх частинах льону є глюкозид лінамарин, який при розкладанні утворює синильну кислоту. Слизові речовини льону в гарячій воді набрякають, утворюючи слизовий відвар, що має здатність обволікати запалені слизові оболонки і пом'якшувати дію різних подразників.
У народній і науковій медицині сім'я використовують як пом'якшувальний і обволікальний засіб, легке проносне. З лляної олії готують різні мазі.
Застосовують: 1) як обволікальний протизапальний засіб — слиз, який готують безпосередньо перед використанням: 1 чайну ложку сім'я заварюють у 4 столових ложках окропу;
2) у випадку частих запорів — відвар 1 чайної ложки сім'я на 1 склянку окропу або свіжу лляну олію по 1—2 столові ложки на прийом;
3) для припарок беруть 1 склянку товченого сім'я або лляної макухи.
Льон входить до складу пом'якшувальної суміші.
Малина звичайна — Rubus idaeus L.
Багаторічний гілчастий кущ заввишки 0,5—2 м. Корінь дерев'янистий, покручений (звивистий), сланкий, з надземними відгалуженнями. Стебла колючі, листки довгасто-яйцевидні, зверху зелені, зісподу білоповстисті. Квітки середні, зеленувато-білі, знаходяться в пазухових китицях і на кінцевому щитовидно-волотистому суцвітті. Плід — складна кістянка, куляста, малиново-червона, зрідка жовта; дрібні кістянки вкриті волосинками. Достиглі плоди легко знімаються з конічного квітколожа.
Цвіте у травні—червні, достигає у липні—серпні. Росте дика малина у лісах, між чагарниками. Райони поширення — майже вся територія СРСР. Найбільше малини в лісах північної і середньої смуги Європейської частини СРСР і в Сибіру, трапляється в горах Карпат, Кавказу, Середньої Азії. Садову малину вирощують повсюди. Збирання і заготівля: Свердловська і Томська області, Краснодарський край, Чувашія, Татарія, Білорусія, Україна.
Для виготовлення ліків використовують достиглі плоди (ягоди) без квітколожа.
Збирають стиглі ягоди в липні—серпні, обережно відокремлюючи ягоди від квітколожа і складаючи у кошик.
Ягоди, очищені від зіпсованих плодів, сушать негайно після збирання, розклавши їх тонким шаром на полотняних рамах, ситах, фанерних листах на вільному повітрі, горищі, на печі, а також в овочевих сушарках при температурі 50—60° С. Рекомендується перед сушінням ягоди прив'ялювати на сонці. Добре висушені плоди не повинні забарвлювати рук, злипатися в грудки; почорнілі ягоди викидають. Малина пахуча, кисло-солодка.
Зберігати малину треба у сухому місці, стежачи, щоб вона не збивалась у грудочки, щоб не завелися черви.
Малина містить органічні кислоти (яблучну, винну, лимонну), цукор, барвники, слиз, вітамін С. Малина — найкращий засіб проти простуди (відвар, варення, сироп).. Витяжка з малинового кореня має антигонадотропну дію.
Застосовують у випадку простуди — перебуваючи перший день у ліжку п'ють по 2—3 склянки на ніч малинового чаю з 4 столових ложок ягід сухої малини в 2 склянках окропу (настоюють 20 хв., проціджують), а як потогінний засіб — п'ють 2—3 склянки чаю на ніч з малиновим варенням (2 чайні ложки на 1 склянку окропу). Малиновий сироп додають до ліків для дітей. Ягоди малини входять До складу потогінного чаю № 1, 2.
Другие работы по теме:
Ландыш майский
Народные названия: ванник, виновник, воронец, гладыш, заячья соль, заячьи ушки, конвалия, кокушкины ушки, ландышник, ландушка, лянушки, молодильник.
Ландыш майский
Ландыш майский— многолетнее травянистое растение семейства лилейных с ползучим разветвленным корневищем и тонкими корнями в узлах. От верхушек и боковых ответвлений корневища отходят побеги, состоящие из 3—6 влагалищных листьев.
Лилия долин: ландыш
Именно так звучит в переводе на русский язык латинское название ландыша. Этот прелестный цветок, растущий в тенистых лиственных лесах, является символом весны, чистоты, любви и… грусти.
Дерева та ліси України
РЕФЕРАТ на тему: Найдавніші екземпляри В геологічному музеї Львівського національного університету ім. І.Франка зберігається уламок стовбура дерева, що росло поблизу Каракуби (південний Донбас) у період девону, тобто 360-370 млн. років тому. Ці дерева належать до плаунових, вони росли на Землі ще перед тим, як з’явились папоротеподібні, й були заввишки до 30-40 м.
Семейство лилейные
Ботаническое описание лилейные (лат. Liliaceae) — семейство однодольных растений из порядка Лилиецветных: подсемейство Спаржецветные, Лилиеподобные, Мелантовые. Целебные свойства и применение в народной медицине. Разнообразие растительного мира Якутии.
Охорона рослин народами світу
Реферат З етноботаніки на тему: Охорона рослин народами світу” Кожний народ в тій чи іншій мірі зобов’язаний турбуватися охороною навколишнього середовища, адже це його сьогодення і майбутнє. Не обійшла охорона і рослин. Це, в першу чергу, пов’язано з тим, що людина більше програє від того, коли втрачає певні види рослин, ніж виграє.
Дикі ягоди і трави
Суниця лісова Багаторічна трав’яниста з повзучими пагонами рослина сімейства розоцвітих. Листя трійчате. Квіточки великі, білі в щитовидних суцвіттям їх. Плоди – моди яскраво-червоного кольору, пахучі. Цвітуть в травні-червні, плоди дозрівають в червні-липні.
Квасоля звичайна кмин звичайний козельці лучні
Реферат на тему: КВАСОЛЯ ЗВИЧАЙНА КМИН ЗВИЧАЙНИЙ КОЗЕЛЬЦІ ЛУЧНІ КВАСОЛЯ ЗВИЧАЙНА (фасоля) Phaseolus vulgaris Однорiчна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло прямостояче, розгалужене, невитке, до 80 см заввишки (у виглядi куща). Листки двочерешковi, трiйчастi. Квiтки бiлi, рожевi або лiловi, в пазушних китицях.
Горобина звичайна
оробина звичайна — Sorbus auciiparia L. Родина розоцвітих — Rosaceae. Дерево заввишки 4—15 м. Кора гладенька, сіра. Гілки пухнасті, бруньки повстянисті, чорвувато-фіолетового кольору, конусовидні. Листки чергові, неяарнонір-часті. Квітки дрібні, білі, запашні, зібрані у густі щитки. Плід — ягодоподібний, дрібний, соковитий, кулькоподібний, блискучий, оранжево-червоний, на смак гіркий, терпкий, після заморожування приємний гіркувато-кислий.
Волошка синя деревій звичайний калина звичайна
Волошка синя Centaurea cyanus Волошка синя, або польова — однорічна рослина з родини складно-цвітних, яка росте серед посівів жита й інших польових культур переважно в середній і північній смугах Європейської частини Радянського Союзу і зокрема всюди на Україні та в Західному Сибіру.
Суниці лісові суріпиця звичайна
Реферат на тему: СУНИЦІ ЛІСОВІ, СУРІПИЦЯ ЗВИЧАЙНА СУНИЦІ ЛІСОВІ (агудка, базінка, байбара, капшук, пазубник, поземка, позьомка з'їдома, полевниці, полявчик, полониці, полуниці, ягода, яриця)
Арніка гірська оман високий конвалія звичайна
Арніка гірська — Arnka montana L. Родина айстрові (складноцвіті) —Asteraceae (Compositae). Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 60 см, з коротким циліндричним кореневищем, від якого відходять численні тонкі придаткові корені. Стебло пряме або малогілчасте у верхній частині, опушене короткими волосками.
Опис рослин козлятник лікарський комонник лучний конвалія звичайна
Реферат на тему: Опис рослин: КОЗЛЯТНИК ЛІКАРСЬКИЙ, КОМОННИК ЛУЧНИЙ, КОНВАЛІЯ ЗВИЧАЙНА КОЗЛЯТНИК ЛІКАРСЬКИЙ (чокабук) Galega officinalis Багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло висхідне, розгалужене, голе або розсіяноволосисте, до 80 см заввишки. Листки непарноперисті, з 4 - 10 пар бокових довгасто-лінійних або лінійно-ланцетних листочків.
Капуста городня картопля квасениця звичайна
Реферат на тему: КАПУСТА ГОРОДНЯ, КАРТОПЛЯ, КВАСЕНИЦЯ ЗВИЧАЙНА КАПУСТА ГОРОДНЯ Brassica oleracea Дворiчна овочева рослина родини хрестоцвітих. Протягом першого року утворю низьке стебло iз значної кiлькості листкiв щiльну гладеньку головку. На другий рiк розвивається квiтуче стебло, до 150 см заввишки.
Слива домашня і смоковниця звичайна
Реферат з біології на тему: СЛИВА ДОМАШНЯ І СМОКОВНИЦЯ ЗВИЧАЙНА СЛИВА ДОМАШНЯ лива звичайна, Prunus domestica — дерево родини розових, заввишки 6—12 м. Гілки неколючі, голі, з гладенькою корою. Листки чергові, черешкові, еліптичні або оберненояйцевидні, темно-зелені, товсті, зісподу опушені, зарубчасто-пилчасті.
Метод магнітної стінки
Лекція 16 . Він застосовується при аналізі діелектричних резонаторів. Обернена ситуація – хвиля виходить з металу (або діелектрика) в вакуум. Зліва – стояча хвиля, справа – біжуча, звичайна, зі сталою амплітудою.
Шовковиця біла шоломниця звичайна
Реферат на тему: ШОВКОВИЦЯ БІЛА, ШОЛОМНИЦЯ ЗВИЧАЙНА ШОВКОВИЦЯ БІЛА (еперка, шовковиця) Morus alba Однодомне, рiдко дводомне, з розкидистою кроною дерево родини шовковицевих, до 12 м заввишки. Листки м'якi, черговi, черешковi, яйцеподібнi. Квiтки одностатевi, зiбранi пазушними цилiндричними, густими колосоподібними суцвiттями.
Настурція лікарська незабудка польова нетреба звичайна
Реферат на тему: НАСТУРЦІЯ ЛІКАРСЬКА, НЕЗАБУДКА ПОЛЬОВА , НЕТРЕБА ЗВИЧАЙНА НАСТУРЦІЯ ЛІКАРСЬКА (поточарка) Nasturtium officinale Багаторiчна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих. Стебло висхiдне, до 60 см заввишки, порожнисте, гранчасто-борозенчасте, розгалужене. Листки черговi, перистороздiльнi, овальнi або яйцеподібнi.
Фітотерапія і дієта сечостатевої системи
ФІТОТЕРАПІЯ І ДІЄТА СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ Рослинні ліки – продукт живих клітин. Вони доступні всім. Вони відіграють роль стимуляторів функцій хворих органів нормалізуючи їх. Їх треба вміло підшукувати і застосовувати. Дикорослі рослини і фітотерапії застосовують ширше через наявність у них антибіотичних речовин, так званих фітоалексинів, що діє їм перевагу над культурними.
Дієтотерапія для ендокринної системи
Правильно спланована дієта має велике значення. У більшості випадків лікувальне харчування являється доповненням медикаментозної терапії лікувальне харчування має свої цілі не тільки зберегти життя хворого, але й зберегти йому працездатність.