Політологія
Лекція
Тема. Політична стабільність і конфлікти.
Риси політичної стабільності.
Конструктивні і деструктивні політичні конфлікти.
1. Політична стабільність, а особливо конфлікти і напруга – це коло питань, на яких значною мірою зосереджена увага політологів.
Стабільність виступає як характеристика стану політичного життя всередині держави, а також в системі міжнародних відносин.
Незалежно від існуючого режиму, важливою функцією політичного керівництва є створення умов для нормального функціонування суспільних інститутів. Це передбачає більш-менш стабільний стан суспільства без втрати здатності до динамічної, адаптації до змін внутрішніх і зовнішніх умов його функціонування.
Стабільність стосується всіх сфер життя. Це явище зумовлене структуризацією суспільства горизонтальною і вертикальною, його диференціацією – утворенням відповідних спільностей, соціальних груп і верств з властивими їм інтересами, відображенням усіх інтересів різними політичними організаціями. Йдеться по суті про об’єднання людей для досягнення певних цілей, розв’язання тих чи інших завдань на основі поділу праці і обов’язків.
Стабільний стан забезпечує вдосконалення політичної системи без величезних втрат, неминучих під час революційних катаклізмів. Стабільний, рівномірний розвиток – найбільш передбачуваний, а отже, дає час для прийняття оптимального зовнішньополітичного рішення, яке дасть змогу з мінімальними втратами зберегти досягнуте – територію, національне багатство, етичні та культурні цінності.
Політична стабільність – одна із сторін соціальної стабільності. Її можна визначити як такий стан співвідношення соціальних груп і політичних сил, при якому жодна із них не може істотно змінити політичну систему в своїх інтересах, тобто забезпечує її статус-кво. Передбачається стан відносної рівноваги, збалансованості спільностей соціальних груп і політичних інститутів як суб’єктів владних відносин.
Збалансованість здійснюється по лінії як вертикальних, так і горизонтальних зв’язків. Їй властиві дві риси. Перша характеризує саму політичну систему – рівновагу її складових частин, відносини та взаємодію між її інститутами – організаційними, нормативними та ціннісно-ідеологічними. Друга стосується взаємовідносин у цілому політичної системи з іншими сторонами суспільного життя. В цьому випадку суб’єктами відносин політичної стабільності виступають, з одного боку, різноманітні політичні сили, з другого – інститути політичної системи. Саме цей аспект політичної стабільності найбільш складний і несе в собі найбільший потенціал невпорядкованості.
Політична стабільність має й інші аспекти. Вона може характеризувати стан усередині партій, інших суспільно-політичних організацій та рухів. Йдеться також про взаємостосунки між різними елементами управлінських державних структур.
Як відображення суспільної організації виступає політична стабільність у системі міжнаціональних, міжетичних відносин. Те ж стосується відносин між соціальними класами, верствами. Політичний характер мають і міжконфесійні відносини. Отже, і тут можливий стан рівноваги різних сил.
Стабільність означає нормальне функціонування політичної системи, всіх її інститутів, відсутність збоїв у механізмах державної влади, її достатню авторитетність. Вони виявляється також у виконанні законів і інших нормативних актів, використанні відносно мирних, ненасильницьких форм політичної боротьби. Об’єктивною стороною стабілізації і її складовою частиною є відсутність політичної напруги.
У суб’єктивному плані стан політичної рівноваги дає громадянам, які не перебувають в опозиції до існуючого ладу, відчуття безпеки і спокою, своєрідного політичного комфорту, впевненості в можливості задоволення своїх потреб і сподівань. Ті, хто знаходяться в опозиції, також мають відчуття захищеності законом. Політичні цінності і настанови більш-менш стійкі, відсутня політична агресивність. В умовах політичної стабільності рівень політичної активності у більшості населення відносно невисокий, оскільки перше місце серед їх пріоритетів посідають не політичні, а звичайні, буденні потреби.
Слід розрізняти статичну, в т.ч. стагнаційну, а також конфронтаційну (“холодна війна”) і динамічну стабільність, яка передбачає не гарантії того, що є, а сприяння зростанню спільного.
Характер політичної стабільності визначається суспільною системою та її політичним режимом.
Як засвідчують дослідження американських політологів для стабільності велике значення має наявність або відсутність сильного середнього класу. Важливу роль відіграє і забезпечення політичної спадкоємності.
2. Політичні конфлікти – різновид соціальних. Під ними розуміється зіткнення протилежних поглядів, неспівпадання інтересів і дій окремих людей та їхніх спільностей – професійних груп, держав, їх блоків. Загальне визначення конфліктів таке: конфлікт є така ситуація, в якій сторони доводять до відома неузгодженість своїх потенціальних позицій або станів і намагаються зайняти позицію, яка виключає спрямування іншого. Тобто конфлікти – це діяльність, в якій люди або групи людей, виходячи із власних інтересів, намагаються відтиснути, чи навіть знищити один одного.
Політологічна теорія конфліктів розвивається у двох напрямах. Перший розглядає конфлікти як конфронтацію великих соціальних груп. Другий напрям зосереджує увагу на розробці концепцій індивідуалізації і дисперсії конфлікту.
Конфлікти відрізняються за рівнем і за суб’єктами. Одним із різновидів політологічних конфліктів можна вважати взаємовідносини, що виявляються в протистоянні політичних інтересів.
До політичних конфліктів усередині держави належать між класові, міжнаціональні і расові, міжконфесійні. Оскільки політичне життя відбувається в умовах багатопартійності, то можливі і реально часто трапляються між партійні конфлікти. Бувають і міжособові політичні конфлікти між членами однієї і тієї ж політичної партії, а може, й між представниками різних партій.
У міжособових політичних конфліктах відбиваються не тільки особисті, а й групові інтереси. Вони різко посилюються, коли до цієї боротьби залучаються засоби масової інформації. В такому випадку конфлікти можуть трансформуватися в між групові, втягуючи значну кількість людей.
Конфліктні ситуації як особливий стан політичного життя – явище різнобічне. Його істотною гранню є політична напруга.
Під напругою розуміється особливий стан суспільного життя на грунті загострення протиріч об’єктивного і суб’єктивного характеру. Вони поглиблюються через такі зовнішні обставини, як наприклад, стихійні лиха, катастрофи і ін.
В основі політичної напруги лежать економічні, соціальні та політичні процеси, хід і спрямованість яких призводить до виникнення конфліктної ситуації.
Політичні конфлікти і політична напруга проходять певні стадії:
передконфліктна ситуація – їй властиве загострення протиріч, сильніше, ніж звичайне, зіткнення інтересів протилежних сторін, тобто конфлікт вже існує в прихованому вигляді;
конфлікт у неприхованому вигляді – це відбувається внаслідок появи якихось нових факторів або дій. Саме вони трансформують перед конфліктну ситуацію в бік загострення. На цій стадії відповідні зміни відбуваються в політичній напрузі. Вона вкрай загострюється. Характерною є також поява вогнищ і навіть зон різкого загострення напруги в окремих населених пунктах і регіонах.
За певних умов політичні конфлікти набувають тенденції до послаблення і, врешті, до подолання, яке може відбуватися само собою, коли стихійно зникають причини конфлікту через зміну обставин. Конфлікт може бути усунений свідомою діяльністю однієї або всіх конфліктуючих сторін. Це передбачає досягнення згоди на грунті взаємних поступок.
Конфлікт не може бути подоланим, якщо навіть одна сторона не здатна вислухати свого суперника. Тоді можлива й інша ситуація – поглиблення, ескалація конфлікту. Вона означає, що протистояння і противоборство сторін здійснюється за рахунок залучення дедалі більшої кількості населення. Розширення зони конфлікту, збільшення конфліктуючих проблем, скорочення можливостей взаємних поступок і загострення взаємних вимог, перехід до більш жорстких, іноді насильницьких і збройних форм боротьби – такі неминучі наслідки ескалації конфліктів. Один із варіантів подолання конфлікту – повернення до можливості його мирного усунення. Про те нова ситуація формує новий рівень взаємних претензій і новий рівень можливих поступок. Неможливість досягнення згоди призводить до політичної кризи, насамперед кризи владних відносин.
3
Другие работы по теме:
Етичні погляди на заробітну плату і умови праці
Справедлива (етична) зарплата. Рівень доходу працівників. Участь у розподілі прибутку. Стабільність та умови праці. Відсутність стабільного прибутку. Стабілізація виробництва . Підприємницька діяльность. Зміцнення загальної стабільності в економіці.
Особа і політика
Вступ. Залучення людини до політичного життя як теоретична проблема. Політична соціалізація. Висновок. 1.Проблема участі особи у політиці є дискусійною із найдавніших часів. Одні мислителі вважали політику елітарним видом діяльності, інші притримувалися думки, що участь громадян у політиці визначена вже самою суттю людської спільноти.
Конфликт 12
Міністерство освіти і науки України Академія Муніципального Управління Доповідь на тему: «Конфлікт» Виконала: Левицька О.І. Група: Пс-41 Київ-2011
Структура конфлікту
Реферат на тему: У структурі конфлікту можна виділити такі основні поняття: учасники конфлікту, умови перебігу конфлікту, образи конфліктної ситуації, можливі дії учасників конфлікту, наслідки конфліктних дій. Учасниками конфлікту можуть бути окремі індивіди, соціальні групи, організації, держави й т.д.
Політичні конфлікти Способи врегулювання конфліктів
ПІДСУМКОВА РОБОТА “Політичні конфлікти. Способи врегулювання конфліктів” Одним із головних завдань політології є вивчення конфліктів. Актуальність теоретичних і практичних аспектів цього поняття обумовлена загостренням різнопланових конфліктів в Україні та інших посткомуністичних країнах.
Конфлікти у взаємодії батьків і дітей
Реферат на тему: Конфлікти у взаємодії батьків і дітей Конфлікти у взаємодії батьків і дітей Даний різновид конфліктів — одна із самих розповсюджених у повсякденному житті. Однак вона деякою мірою обійдена увагою фахівців — психологів і педагогів. Ми не розглядаємо проблему конфлікту поколінь, що набагато ширше й активно розробляється соціологами.
Політична культура 2
Політична культура Термін «культура» (з лат. – обробка, вирощування) означає процес набування знань і досвіду, що включає духовний і практичний аспекти. За іншим визначенням, культура – спосіб і наслідок людської діяльності, що відтворює особисте і суспільне буття в усіх його проявах. Залежно від сфер життєдіяльності суспільства виокремлюють економічну, соціальну, духовну і політичну культуру, яка і є предметом нашого розгляду.
Політична діяльність 3
В кінці 1990-х рр. в Україні активно проходив процес оновлення і організаційного оформлення дитячих та молодіжних організацій. Відновлення молодіжного руху
СУЧАСНА ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ
Політична карта світу відображає поділ його на держави, що реально існують, і розмежовуються національними кордонами. Протягом всього відтинку історичного розвитку людського суспільства спостерігаємо безперервні зміни політичної карти світу.
Політична думка періоду середньовіччя та епохи Відродження
Реферат на тему: Політична думка періоду Середньовіччя та епохи Відродження 1. Політична думка періоду Середньовіччя З самого початку християнство несло в собі мрію принижених про рівність та соціальну справедливість. Проте, реальність феодального життя була зовсім не такою, якою вона бачилась первіснохристиянським пророкам.
Політичний режим і політична влада
Тема: . ПЛАН 1. Режим як найважливіший фактор функціонування політичної системи суспільства. 2. Політична влада та її сучасні концепції. 3.Функції і тенденції політичної влади.
Політична соціалізація
Психічна діяльність людей в державі здійснюється у формі політичної участі та політичного функціонування. Якщо політичне функціонування – це професійна політична діяльність, то політична участь – це здійснення чи підтримка громадянами певних акцій, здійснення тиску на органи влади з метою висловлення певних позицій та вимог.
Політична структура суспільства
Міністерство Освіти України Київський Інститут Менеджменту і Інформаційних Технологій при НАУ Контрольна робота з дисципліни Соціологія” на тему Політична структура суспільства.”
Г. Алмонд та Д. Істон про політичну систему
Історія виникнення та концепції визначення поняття політичної системи Істоном (взаємодія структурних елементів, за допомогою яких у суспільстві авторитарно розподіляються цінності) і Алмондом (система ролей асоціюється із застосуванням фізичного примусу).
Маркетингове середовище
Маркетингове середовище - сукупність суб'єктів, умов та сил, що діють за межами фірми і здатні вплинути на її маркетингову діяльність. Фактори зовнішнього середовища маркетингу та їх класифікація. Складові внутрішнього середовища, їх роль і управлінні.
Нобелівський лауреат Габріель Хосе Гарсія Маркес
Реферат на тему: Нобелівський лауреат Габріель Хосе Гарсія Маркес (Mбrquez) за романи й оповідання, в яких фантазія і реальність переплетені в примхливому світі, відображають життя і конфлікти континенту
Агітаційна промова - як політичне красномовство
Реферат на тему: Агітаційна промова - як політичне красномовство Політичне красномовство — це виступ оратора, що виражає інтереси тієї чи іншої партії (політичної сили) чи роз'яснює якусь суспільно-політичну ситуацію. Політичне красномовство як один Із засобів боротьби за владу чи гармонізацію суспільних відносин заявило про себе у найдавніші часи, коли люди намагалися вирішувати соціальні конфлікти не тільки зброєю, а й силою переконання.
Украинская католическая народная партия
Украинская католическая народная партия (укр. Українська Католицька Народна Партія (УКНП), с 1931 года — Українська Народна Обнова (УНО)) — политическая партия, основанная в 1930 году во Львове. УКНП, придерживаясь христианского направления, заменила собой Христианско-Общественную Партию. УКНП выступала за более широкую автономию украинского населения, проживавшего на востоке Польши.
Міжнародні відносини на Близькому та Середньому Сході в повоєнний період
Реферат на тему: . 1. Геополітичні параметри регіону та його місце в системі МВ. 2. Крах мандатної системи. 3. Утворення Ліги арабських держав. Регіональні підсистеми МЕВ починають формуватися тоді, коли з’вяються суб’єкти МВ – незалежні держави. Таким чином близькосхідна регіональна система починає формуватися на початку 20-го століття, і була остаточно сформована у 70-х роках 20-го століття.
Сучасний стан корейської проблеми
Реферат на тему: Сучасний стан корейської проблеми. Військово-політична ситуація на Корейському півострові після завершення Другої У той час як військова й політична ситуація в розділеній "залізною завісою" Європі ні кінець 40-х рр. у цілому стабілізувалась, на Далекому Сході конфронтація між державами радянського блоку і США та їхніми союзниками набула небаченої гостроти.
Політичний плюралізм як універсальний засіб забезпечення демократії
Реферат на тему: Політичний плюралізм як універсальний спосіб забезпечення демократії” Плюралізм - принцип організації суспільства, заснований на визнанні різноманіття існуючих інтересів і їх конкуренций. Політичний плюралізм є умовою й ознакою демократичного режиму, вона визнає, створює необхідні умови для реалізації, заохочує різноманіття політичних організацій і інтересів, що конкурують між собою.
Природні кофлікти через стан навколишнього середовища
О.М. Микитюк “Екологія людини” ст. 179-186. Сьогодні інвайроментальна агресія стає основним джерелом політичних конфліктів. Поняття “інвайроментальна” агресія виникло на поч. 70-х років і означає руйнування, виснаження природного середовища на території однієї держави під впливом дії іншої держави.
Конфликтные процессы /Укр./
Этапы возникновения и протекания социальных конфликтов. Внутренняя структура социального конфликта. Предконфликтная и послеконфликтная ситуации.
Соціально-політичне середовище життєдіяльності
Реферат на тему: Соціально-політичне середовище життєдіяльності” Життєве середовище — другий елемент системи «людина — життєве середовище». Життєве середовище є частиною Всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час людина і функціонують системи її життєзабезпечення.
Проблеми розвитку демократії в сучасній Україні
Створення інституційної основи незалежної Української держави. Становлення багатопартійної системи, причини його уповільнення. Громадянське суспільство в перші роки незалежності, чинники його формування. "Економічний вимір" української демократизації.
Характеристика об єктів і суб єктів політики
ПЛАН Вступ. Поняття суб’єктів і об’єктів політики. Характеристика головних суб’єктів політики. Основні риси об’єктів політики. ВСТУП Суб’єкті і об’єкті політики – обов’язкові елементи політичних відносин, тому вони повинні розглядатися в єдності, взаємозв’язку і в взаємозалежності, однак кожен з цих елементів має свої властиві йому ознаки.
Політична система США
Республіканська і Демократична партії Сполучених Штатів Америки. Держава США як ядро політичної системи американського суспільства. Професійні союзи. Керівництво американських профспілок. Релігійні общини. Потужна система засобів масової інформації.
Політичні системи
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ІНСТИТУТ КОМП’ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ АААА Кафедра політології та
Політичні відносини та політичне життя суспільства
Реферат на тему: ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ ТА ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА Політика і влада – найважливіші складові суспільного життя. Виявлення їх сутності дозволяє розібратися в складних проблемах сучасності та визначити свою позицію до них. Сучасна людина постійно відчуває на собі вплив політики. в умовах демократичного переходу її ефективність постає важливим чинником стабільності нашого суспільства.
Партійні системи зарубіжних країн
ТЕМА 6. . План лекції. Поняття та види партійних систем. Функції політичних партій. Інституалізація політичних партій. 1. Партійна система – це політична структура, що утворюється із сукупності політичних партій різних типів з їх стійкими зв’язками і взаємовідносинами між собою, а також з державою та іншими інститутами влади.
Холодна війна та її наслідки
Реферат на тему: Холодна війна та її наслідки. План 1. Причини та етапи війни. 2. Доктрина Трумена. 3. План Маршала та його наслідки. 4. Створення військово-політичних блоків.
Політика і засоби масової інформації
Засоби масової інформації: поняття, риси. У політичній системі демократичного суспільства засоби масової інформації (ЗМІ) відіграють важливу роль. Засоби масової інформації - це розгалужена мережа установ, що займаються збором, обробкою, поширенням інформації. У цю мережу входять теле-, радіопрограми, газети, журнали, інформаційні агентства, кінодокументалістика.