Cтереотипи

Вступ ......................................................................................................................  3

Частина І. Стереотипи: поняття види рівні класи ....................................      5

1.1.                                                                                                                                            поняття установки як механізму людського мислення..........................           5

1.2.                                                                                                                                            стереотипи....................................................................................................                                                                                                                6

1.2.1.  визначення поняття "стереотип".......................................................     6

1.2.2.  основні властивості та параметри стереотипів................................     9

1.2.3.  класи стереотипів...............................................................................    10

1.2.4.  функції стереотипів............................................................................    11

1.2.5.  основні прийоми виявлення стереотипів.........................................      12

Частина ІІ: Особливості професійної діяльності психолога........................      13

2.1.                                                                                                                                            роль і місце консультанта у консультуванні............................................                13

2.2.                                                                                                                                            вимоги до особистості консультанта – модель ефективного

консультанта......................................................................................................   15

2.2.1.  аутентичність.....................................................................................     18

2.2.2.  відкритість власному досвіду...........................................................     19

2.2.3.  розвиток самопізнання.......................................................................   19

2.2.4.  сила особистості й ідентичність .......................................................     20

2.2.5.  толерантність до невизначеності......................................................     20

2.2.6.  прийняття особистої відповідальності............................................      20

2.2.7.  про глибину відносин з іншими людьми.........................................     21

2.2.8.  постановка реалістичних цілей........................................................      21

2.3.                                                                                                                                            професійна підготовка консультанта........................................................               23

Частина ІІІ: Дослідження сучасних стереотипів відносно особистості

та професійної діяльності психолога................................................................    26

3.1.                                                                                                                                            мета задачі об’єкт та предмет дослідження..........................................                   26

3.2.                                                                                                                                            методика дослідження...............................................................................            26

3.3.                                                                                                                                            аналіз результатів........................................................................................     27

3.3.1.  аналіз результатів відносно діяльності психолога.........................      27

3.3.2.  аналіз результатів відносно особистості психолога.......................      28

3.4.                                                                                                                                            висновок.......................................................................................................                                                                                                                29

Закінчення ............................................................................................................   30

Список літератури................................................................................................   31


ВСТУП

Дослідник вважає дане дослідження досить актуальним тому що всі аспекти і процеси життя людина сприймає і реагує на них тільки через свої стереотипи; взаємодіє з людьми на підставі стереотипів; робить усі свої умовиводи і висновки тільки на підставі своїх стереотипів. Фактично людина не сприймає реальний світ таким який він є а моментально підбудовує його під свої стереотипи замість того щоб перебудовувати себе (свої стереотипи) відповідно до дійсності.

Будь-який аналіз дійсності що здається людині об'єктивним і безстороннім прагнення зайняти визначене місце в цій “дійсності” випливаючи “покажчикам” Свідомості – і є ні що інше як стереотип. Якщо людина говорить про кого чи про щось: “Мені це подобається а те – не подобається” “люблю – не люблю” – вона має стереотип у виді здебільшого вже зовсім марного досвіду кого-небудь із предків. Якщо людина говорить самому собі: “Я це зробити можу а те – не можу” – він має ще один стереотип. Будь-яке його судження про те чи інше а тим більше категоричне судження – стереотип. Якщо особистість визначає для себе: “Це можна а це – не можна” – вона також має стереотипи.

Дослідник упевнений що в суспільстві так само існують певні стереотипи щодо діяльності психолога щодо його особистості стереотипні очікування відносно роботи з психологом знаючи про сутність яких психолог може відповідно коректувати своє поводження при самопрезентації пропозиції власних послуг; знаючи про сутність яких психолог починаючи працювати з клієнтом відразу зможе нейтралізувати невірні стереотипи тим самим попереджаючи розчарування клієнта через невідповідність реальної роботи і її результатів стереотипним очікуванням і уявленням клієнта; попереджаючи розчарування клієнта яке у свою чергу далі буде сприяти формуванню в нього негативної думки яка не відповідає реальності про психолога і його компетентність що негативно позначиться на репутації фахівця.


Об'єкт дослідження: стереотипи.

Предмет дослідження: характеристика особистості та професійної діяльності психолога.

Мета: дослідити сучасні стереотипи відносно особистості та професійної діяльності психолога.

Задачі:

1)    вивчити та провести аналіз існуючих точок зору на стереотипи;

2)    вивчити та провести аналіз існуючих вимог до особистості та діяльності психолога;

3)    дослідити сучасні стереотипи відносно особистості та професійної діяльності психолога;

4)    виходячи з проведеної роботи скласти власну приблизну модель ефективного консультанту.


Частина I   СТЕРЕОТИП: ПОНЯТТЯ ВИДИ РІВНІ КЛАСИ.

1.1. Поняття установки як механізму людського мислення.

Як відомо будь-яка інформація у тому числі й інформація про професійну діяльність психолога впливаючи на людину може створити в нього соціально-психологічну установку і сформувати стереотипи.

Під установкою прийнято розуміти внутрішню психологічну готовність людини до яких-небудь дій. Поняття установки вперше сформульовано німецьким психологом Л. Ланге в 1888 р. Концепція установки розроблялася радянським психологом Дмитром Миколайовичем Узнадзе (1886-1950) і багатьма іншими вченими. В даний час ясно що установка - результат реалізації генеральної стратегії керування в живих системах[1].

Однак формування соціально-психологічної установки може відбуватися під впливом ззовні. У цьому випадку будь-який вплив на людину можна розглядати з погляду теорії установки. Коли він має соціальну природу то говорять про соціально-психологічну природу установки. Розуміння механізму дії установок полегшується розумінням дії принципу так називаної домінанти.

Діяльність людини багато в чому визначається домінантою - стійким осередком підвищеної збудливості в корі і підкірці головного мозку. Це є те саме таємниче "щось" що заважає чи навпроти змушує людину починати які-небудь дії у визначених ситуаціях.

Вважається що домінанта у своєму розвитку проходить три стадії:

На першій стадії домінанта виникає під впливом внутрішніх хіміко-біологічних процесів з одного боку і зовнішніх подразників з іншого. Як приводи для підживлення домінанта залучає самі різні подразники;

На другій стадії з колишньої безлічі діючих збуджень домінанта вибирає групу що для неї особливо "цікава" у результаті чого утвориться умовний рефлекс;

На третій стадії між домінантою і зовнішнім подразником установлюється міцний зв'язок так що подразник буде викликати і підкріплювати її. Зовнішнє середовище містить визначені сигнали на котрі обов'язково реагує відповідна домінанта.

Домінантний осередок володіє рядом специфічних властивостей:

3.     Стійкість у часі;

4.     У конкретний інтервал часу (хвилини години а в деяких особливих випадках - місяці і роки) панує одна домінанта;

5.     Домінанта різко послабляється в зв'язку з її природним вирішенням.

Домінанта - об'єктивно існуючий механізм людського мислення і поводження проте людина здатна усвідомлювати коректувати колишні і створювати нові домінанти.

Після закінчення деякого часу домінанта убуває залишаючи після себе стереотипи сприйняття мислення і отже поводження.

1.2. Стереотипи.

1.2.1   Визначення поняття "стереотип"

У психологічному словнику ми знайшли наступне визначення поняття "стереотип":

Стереотип (від греч. "stereotype": stereos - твердий міцний і typos - форма зразок відбиток) - тверда часто спрощена стандартна думка про соціальні групи чи про окремих індивідів як представниках цих груп.[3]

Дуже схоже трактування поняттю "стереотип" дає Байбурін А.К.: це судження у загострено спрощеній та узагальненій формі з емоційним фарбуванням що приписує визначеному класу обличчя деякі властивості чи навпаки що відмовляє їм у цих властивостях. Стереотипи розглядаються як особливі форми обробки інформації що полегшують орієнтацію людини у світі. Ознаки що містяться в стереотипах використовуються для оцінки співвіднесеності предметів до того чи іншого класу і приписування їм визначених характеристик. [1]

Якщо стереотип формується в результаті зовнішнього впливу на людину що має соціальну природу або стереотипуємим об'єктом є соціальний об'єкт (група об'єктів) то говорять про соціальний стереотип.

Стереотип соціальний - узагальнена спрощена і ригідна система широко розповсюджених представлень про групи людей які пізнають у яких кожна людина розглядається як носій тих самих наборів ведучих характеристик приписуваних будь-якому члену даної групи безвідносно його реальних якостей; система що має високу стійкість найчастіше емоційно зафарбована. Як правило групи членства є реально існуючими і задаються формальними характеристиками такими як національність релігійна конфесія стать професійна приналежність і т.п. Найбільш поширені стереотипи про представників різних расових національних і релігійних груп. Стереотипні представлення про існуючі психологічні типи людей називаються типажами.[3]

Відповідно до даних стереотипів навколишні очікують від індивіда визначеного поводження подібного з рольовим. Основна відмінність соціального стереотипу від соціальної ролі[2] в тім що роль містить у собі набір розпоряджень для визначеної групи осіб відповідно до яких будуються чекання оточуючих людей а соціальний стереотип припускає тільки чекання без розпоряджень. Процес стереотипування (породження стереотипів) є часткою случаю процесу категоризації. При цьому використання стереотипу виглядає як підведення об'єкта під узагальнююче поняття яким є соціальний стереотип. Будучи одним з різновидів життєвих понять стереотип як правило характеризується тим що має неадекватну міру узагальненості істотних ознак об'єкта їхній неповний чи надлишковий набір. Відзначається також що з підвищенням рівня освіти і загальної культури випробуваних прагнення робити узагальнення щодо різних соціальних і в першу чергу етнічних груп людей помітно знижується. Засвоєні індивідом ригідні соціальні установки можуть бути як позитивні так і негативні. Останні прийнято позначати як упередження. Таким чином більшість соціальних стереотипів можна вважати упередженнями позначивши їх як ворожу чи негативну установку[3] на окрему групу людей.

Як термін соціальний стереотип у соціологію і соціальну психологію ввійшов завдяки американському журналісту і психологу У. Ліпману в 1922 р. і в той час уживався для позначення упереджених образів еталонів суспільної думки щодо етнічних станових класово-групових професійних політичних і т.п. груп представників партій і соціальних інститутів.

Соціальний стереотип відіграє важливу роль у формуванні оцінки людиною навколишнього світу хоча використання його може спричинити двоякий наслідок тому що приводить з одного боку до звуження пізнавального процесу що може мати у визначених ситуаціях позитивне значення а з іншого - до вироблення різного роду упереджень. Упередження особливо негативні і навіть небезпечні в оцінці міжнаціональних політичних міжгрупових і економічних відносин тому що породжують соціальну напруженість глибокі соціальні конфлікти. Історична практика показує що соціальні стереотипи які приводять до формування негативних упереджень обумовлені недоліком життєвого досвіду відсутністю інформації чи наявністю помилкової випадкової неперевіреної інформації зайво емоційним сприйняттям маніпулюванням повсякденною свідомістю.

1.2.2   Основні властивості і параметри стереотипів

Працюючи з книгою Ольшанського [5] ми вибрали основні властивості стереотипів:

Ø здатність впливати на прийняття рішення індивіда нерідко всупереч логіці;

Ø у залежності від характеру установки стереотипи майже автоматично "підказують" одні доводи у відношенні вибору об'єкта чи ухвалення рішення і витісняють зі свідомості інші протилежні першим;

Ø стереотип на відміну від "потреби взагалі" має виражену конкретність.

Розглядаючи окремо деякі види стереотипів ми виділили наступні особливості:

1.   Характерні мовним стереотипам:

Ø Ознаки й атрибути що містяться в мовних стереотипах використовуються розмовляючими для оцінки віднесеності предметів до того чи іншого класу на основі сімейної подібності.

Ø Різні типи термінів мають фундаментально різні мовні стереотипи. Кольоровизначення засновано на перцепції: терміни базових кольорів базуються на конкретних зорових образах з різними аспектами сприйняття більш складні ж терміни - на більш абстрактному представленні більш близькому до картин чим до слів. Терміни що характеризують соціальні ролі зв'язані з усвідомленими думками.

Ø Для кожного типу терміна можна пророчити заздалегідь який тип ознак буде включений у семантичну компетенцію. Ознаки сприйняття для кольору типове поводження - для позначень живого світу функціональне призначення - для артефактів[4] соціальні функції місце на соціальній шкалі типові риси чи типове поводження і доход - для термінів соціальної сфери.[7]

2.   Характерні етнічним стереотипам:

Ø Стереотип виникає при відсутності чи недостатності інформації про визначеного індивіда етнічну групу;

Ø Чим більша кількість людей погоджується з даним етнічним стереотипом - тим більше правдивим він вважається;

Ø Якщо дві різні групи людей мають визначений стереотип про третю групу - він вважається більш правдивим.

3.   Гендерні ж стереотипи є окремим випадком стереотипу і виявляють усі його властивості.

Параметри стереотипів [6]:

1.   Ступінь необхідності в повсякденному житті: дуже необхідні в побуті на одному полюсі протипоставлені тим що мають деструктивний заряд.

2.   Ступінь незакостенілості і змінюваності гнучкості в зміні перспектив.

3.   Зміст стереотипів: заперечливе (а тому агресивне) протипоставлено стверджуючому (необразливому).

1.2.3   Класи стереотипів.

У свідомості людини з моменту народження і до глибокої старості народжується формується величезна кількість стереотипів.

Стереотипи бувають:

–    позитивними;

–    негативними;

–    нейтральними. Їх ще називають стереотипами "популярності але байдужності".

А також існує декілька їхніх класів:

1.   Особисті. Ці стереотипи людина формує сама. До них відносяться його різні переконання пристрасті - усе те що (на думку людей) складає особистість індивідуальність людини його інтереси і широту натури.

2.   Гендерні. Являють собою культурно і соціально обумовлені думки про якості атрибути і норми поводження представників обох статтей і їхнє відображення в мові. Гендерна стереотипізація фіксується в мові тісно зв'язана з вираженням оцінки і впливає на формування очікувань від представників тієї чи іншої статі визначеного типу поводження. Гендерні стереотипи дуже спрощують реальну ситуацію однак у колективній суспільній свідомості вони закріплені міцно і міняються повільно.

3.   Сімейні. Сімейні стереотипи формуються під впливом сімейних традицій установок правил.

4.   Суспільні чи соціальні. Формуються під впливом суспільства і соціуму. Політика держави формує державні стереотипи релігія - релігійні реклама - споживчі. [6]

1.2.4   Функції стереотипів.

Стереотипи мають узагальнюючу функцію що складається в упорядкуванні інформації:

1.   Когнітивну функцію - генералізація (іноді надмірна) при упорядкуванні інформації - коли відзначають що-небудь що "кидається в очі". Наприклад при засвоєнні чужої культури на заняттях іноземною мовою приходиться одні стереотипи (регулюючі інтерпретацію мови) заміняти іншими;

2.   Афективну функцію - визначена міра етноцентризму в міжетнічному спілкуванні виявлена як постійне виділення "свого" у противагу "чужому";

3.   Соціальну функцію - розмежування на "внутрігрупове" "позагрупове" приводить до соціальної категоризації до утворення соціальних структур на які активно орієнтуються в повсякденному житті. Важливу роль грає орієнтація по національній ознаці найбільшою мірою виражаючись (для стороннього спостерігача принаймні) як забобони і з найбільшою гостротою реалізуємі при міжетнічному спілкуванні. [6]

1.2.5   Основні прийоми виявлення стереотипів:

ü виявлення стійких тем розмов відносно стереотипуємого об'єкта у досліджуваній аудиторії;

ü проведення опитувань інтерв'ю анкетування на невеликих фокус-групах;

ü прийом незакінченого речення коли людина продовжує фразу почату дослідником у відношенні професії й особистості психолога;

ü використання методу виявлення асоціацій коли невеликій групі опитуваних пропонується в плині 30 секунд написати з чим у них асоціюються слова "психолог" "психологічна допомога" "психологічна консультація".

Таблиця № 1 "Методи вивчення аудиторії".

Аналіз свідомих факторів Структурні опитування, анкетування
Аналіз особистих почуттів і "мови" "Співчуваюче" інтерв'ю, нейролінгвістичне програмування
Аналіз інтуїтивних асоціацій Ігрові методики, невербальні методи, асоціації, рольові ігри
Аналіз несвідомо спонтанних реакцій Проективні методики, психологічний малюнок, завершення малюнка, персоналізація, колаж психодрама, ліплення, пісочниця, спрямовані мрії

Частина II Особливості професійної діяльності психолога

2.1. Роль і місце консультанта в консультуванні

У практиці психологічного консультування і психотерапії щодня приходиться зіштовхуватися з найважливішими аспектами життя людини. Консультант завжди разом із клієнтом обговорює незначні й істотні проблеми своїх підопічних і прагне допомогти клієнту:

–    розібратися в мотивуванні повсякденних виборів і наслідків;

–    вирішити безліч емоційних проблем і заплутані міжособистісні відносини;

–    перебороти почуття внутрішнього хаосу – зробити незрозуміле і мінливе позитивним і доцільним.

Тому консультант повинен усвідомлювати хто він ким може стать і яким його сподівається бачити клієнт. Інакше кажучи виникає питання визначення ролі консультанта. Чи являє собою консультант друга клієнта професійного порадника учителя експерта супутника клієнта в блуканнях по завулках чи життя гуру – випромінювача абсолютної істини? Багатьох особливо початківців консультантів приводить у замішання відсутність універсальної відповіді на питання про роль консультанта в процесі надання психологічної допомоги. Ця роль звичайно залежить від приналежності консультанта до визначеної теоретичної орієнтації його кваліфікації особистісних рис нарешті від очікувань клієнта.

Ефективність діяльності фахівця багато в чому обумовлена тим наскільки ясно він представляє своє місце в консультуванні. Коли немає такої ясності консультант у своїй роботі буде керуватися не визначеними теоретичними принципами а лише чеканнями і потребами клієнта іншими словами буде робити лише те на що сподівається і чого хоче клієнт. Клієнти ж найчастіше очікують що консультант візьме на себе відповідальність за успіх їхнього подальшого життя і розв'яже їх проблеми – де учитися як улагодити конфлікти на роботі чи розводитися з чоловіком і т.д.

Страницы: 1 2 3