ЗАКОНИ СОЛОНА
ВЛАДА АРИСТОКРАТІВ. Тривалий час усі важливі справи в Афінах вирішували лише знатні та багаті люди — аристократи. Щороку з-поміж них вибирали дев'ять правителів поліса — архонтів. Один керував міськими справами, другий був верховним жерцем, третій командував військом, ще шестеро були суддями.
Прості громадяни — демос — не мали таких прав. Більше того, аристократи почали їх пригноблювати й утискувати. Особливо жорстокі закони ухвалив архонт Драконт; про них казали, що вони написані не чорнилом, а кров'ю. Наприклад, за зірване в чужому саду гроно винограду людину страчували.
Від суворих законів особливо страждали селяни. Якщо рік видавався неврожайним, селянин позичав у багатія збіжжя або гроші й обіцяв повернути борг з нового врожаю. Аристократ ставив на межі борговий камінь, на якому було викарбувано, коли, кому і скільки селянин винен. Якщо селянин не розраховувався вчасно, в нього відбирали землю, а його самого продавали у рабство.
ЗАКОНИ СОЛОНА. У VI ст. до н. е. між аристократами та демосом почалися криваві сутички. Афінський правитель Солон у 594 р. до н. е. помирив аристократів і демос: він встановив нові закони, за якими всі боргові камені познімали, а борги селян скасували. Заборонялося продавати вільних афінських громадян у рабство, а тих, кого вже продали, Солон викупив і повернув додому. Сам Солон так сказав про це у віршах:
Подякувать могла б богиня віщая
Мати-Земля, з якої зняв рішуче я
Стовпів поставлених багато боргових,—
Колишняя рабиня, нині ж вільная!
За законами Солона, ніхто не мав права принижувати простих людей тільки через те, що вони не знатні.
ПОДІЛ ГРОМАДЯН НА РОЗРЯДИ. Віднині всі вільні чоловіки Афінської держави були рівні перед законом. Солон своїми законами зробив так, що всі вони брали участь в управлінні полісом.
Але їхні обов'язки перед державою були різні і залежали від розміру майна і прибутків.
Солон розділив усіх громадян за майновою ознакою на чотири розряди. До першого увійшли найбагатші люди. Під час війни вони командували флотом і повинні були за свій кошт споряджати кораблі.
До другого розряду належали просто заможні люди. Під час війни вони служили в кінноті і повинні були самі забезпечити себе всім необхідним — кіньми, колісницею, зброєю.
До третього розряду, найчисленнішого, увійшли люди середнього достатку, які могли купити для себе обладунок. Ці воїни, гопліти, складали важкоозброєну піхоту — головну силу афінського війська.
Бідняки з четвертого розряду, фети, служили матросами і гребцями на кораблях або легкоозброєними воїнами в піхоті.
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВОЮ. За часів Солона зросла роль нарадних зборів — екклесії. Збори вирішували всі найважливіші для держави питання, наприклад оголошення війни чи укладення миру. В екклесії брали участь усі дорослі чоловіки поліса. Віднині громадяни всіх чотирьох розрядів обирали органи управління («Раду чотирьохсот») і суд. Солон залишив посади архонтів, яких вибирали також з громадян усіх розрядів. Вищим органом, який слідкував за виконанням законів, був Ареопаг — рада старійшин. Він обирався з представників аристократії.
ЗАПОВІТИ СОЛОНА. Греки шанували Солона як видатного законодавця і вважали його одним із семи великих мудреців давнини. Його закони були викарбувані на дерев'яних таблицях і виставлені на головному майдані Афін. Солон постановив, щоб усі дотримували його законів протягом 100 років. «Рада чотирьохсот» вирішила, що той, хто порушить закони, мусить присвятити богові статую з чистого золота заввишки з людину. Подарувавши афінянам свої закони, Солон залишив державні справи і поїхав мандрувати по світу.
Мудрі заповіді Солона спочатку передавали усно; згодом їх записали його учні. Найважливіші з них такі:
Богам шана — батькам честь.
Не спілкуйся з поганими людьми.
Твій розум хай буде тобі поводирем.
Нехай твої думки будуть зайняті лише важливими справами.
Вір не тому, хто божиться, а тому хто добрий і прекрасний.
Чого не клав — не бери! Не бреши!
ТИРАНІЯ В ГРЕЦЬКИХ ПОЛІСАХ
ТИРАНІЯ ПІСІСТРАТА. Не всі аристократи та селяни були задоволені законами Солона. Почалися чвари. Родич Солона — Пісістрат, відомий полководець, вирішив захопити владу, щоб встановити в Афінах порядок. Він вдався до хитрощів. Навмисне поранивши себе кинджалом, закривавлений, він з'явився на міському майдані і зажадав від народних зборів, щоб йому дозволили тримати загін охоронців, бо інакше вороги його вб'ють. Коли Пісістрат отримав дозвіл, він тут же встановив в Афінах свою владу. Так він став тираном. Тиранія — це одноосібна влада, яка спирається на підтримку армії і передається спадкоємцеві.
Афіняни незабаром збагнули свою помилку і кілька разів намагалися вигнати Пісістрата, та невдало.
ПОЛІТИКА ПІСІСТРАТА. Здобувши перемогу, Пісістрат відібрав частину земель у своїх противників-аристократів і роздав їх бідним селянам, але за умови, що десяту частину свого врожаю вони віддаватимуть йому.
Пісістрат хотів, щоб усі елліни визнали Афіни найвизначнішим грецьким полісом. З цією метою він почав будувати храм верховному богові Зевсу — Олімпейон. Пісістрат багато зробив для розвитку афінської культури, мистецтв, торгівлі. При дворі жили, користуючись його щедрими дарами, знамениті поети, скульптори, музиканти. Він наказав записати «Іліаду» й «Одіссею» Гомера, які досі виконувалися усно. Однак афіняни не могли пробачити йому те, що він усунув їх від державних справ.
Після смерті Пісістрата у 527 р. до н. е. владу успадкували його сини. Обидва сини підтримували мистецтво, а один з них, Гіппарх, уславився як знаменитий астроном. Та невдовзі Гіппарх був убитий, а другий син, Гіппій, вигнаний із батьківщини прихильниками народної волі.
Гармодію та Арістогітону, які вбили Гіпарха Пісістратида, греки поставили мідну статую. Коли якось один тиран запитав у філософа Діогена, який метал краще підходить для статуй, той відповів: «Той, з якого вилиті Гармодій і Арістогітон».
РЕФОРМИ КЛІСФЕНА. На чолі повсталих проти тиранії став Клісфен. Він надав усім громадянам Афін рівні права незалежно від того, хто ким був — аристократом чи купцем, селянином чи ремісником. Клісфен відновив авторитет народних зборів. Ці заходи зменшили значення аристократії в житті поліса і піднесли роль демосу — народу.
Клісфен запровадив остракізм — звичай голосувати черепками (грецьке слово «остракон» означає «черепок від розбитого посуду»). Кожний афінський громадянин міг видряпати на черепку ім'я людини, яка, на його думку, є небезпечною для держави. На народних зборах ці остракони опускали в урну, а потім їх лічили, і засуджену людину виганяли з Афін.
Спочатку остракізм застосовували для захисту від тиранії. Але згодом його стали використовувати нечесні політики, щоб знищити своїх політичних супротивників. Відомо, що афіняни незаслужено засудили і вигнали видатного воєначальника Фемістокла. Вони засудили на смерть філософа Сократа, і він, за вироком суду, випив смертельну отруту. Так корисний захід на підтримку влади народу перетворився на засіб розправи з невинними людьми.
ТИРАНІЯ ПОЛІКРАТА. У VI ст. до н. е. тиранія була поширена в багатьох грецьких полісах. У 540 р. до н. е. на острові Самос тираном став купець Полікрат. Він побудував великий флот і контролював торгові шляхи між Єгиптом, Малою Азією і Грецією. Самос перетворився на квітучий острів. При дворі тирана довго жили знамениті музиканти, поети (Анакреонт), учені (Піфагор).
Полікрат вважав себе найщасливішою людиною (його ім'я дослівно перекладається як «всемогутній»). Його радісне життя і трагічна смерть .ще в давнину були оповиті поетичними легендами.
ЛЕГЕНДА ПРО ПОЛІКРАТІЄ ПЕРСТЕНЬ
Полікрат вважав себе найбагатшою людиною в світі. Але він боявся викликати гнів богів своїм надмірним багатством. За порадою свого друга, єгипетського царя, він вирішив подарувати богам свою найбільшу коштовність — дорогоцінний перстень. Він кинув його у море при великому зібранні народу. Та ось невдовзі рибалка приніс Полікрату велику рибину надзвичайної краси. Коли рибину розрізали, то знайшли в ній царський перстень. Всі зрозуміли, що боги прогнівалися на Полікрата і відмовилися прийняти його жертву. Друзі тирана поспіхом залишили його острів. Невдовзі перси зрадницьки вбили Полікрата і захопили Самое (522 р. до н. е.).
Німецький поет Фрідріх Шіллер написав на цю тему баладу «Полікратів перстень».
Другие работы по теме:
Фалес
Д о к л а д По философии На тему: "Фалес". Рязань 2002. Первым в ряду милетских философов был Фалес (родился приблизительно в 625 г. умер в середине VI в. до н.э.) – родоначальник европейской науки и философии, кроме того, он математик, астроном и политический деятель, пользовавшийся большим уважением сограждан, Фалес происходил из знатного финикийского рода, был современником Солона и Креза.
Вчення Платона про державу
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАТИКИ І ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ Кафедра гуманітарних і суспільних дисциплін РЕФЕРАТ по філософії
Умови виникнення та особливості античної філософії
Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання, основні етапи її зародження та розвитку, місце та значення в сучасному суспільстві. Характеристика та специфічні риси античної філософії, її найвидатніші представники, її вклад в розвиток науки.
Біографія та політичні погляди Арістотеля
Деякі етапи життєвого шляху Арістотеля: навчання у платонівській академії, виховання Олександра Македонського, заснування філософської школи — Лікея. Розробка науки про політику, її зв'язок з етикою. Форми правління державою. Політичне право і закон.
Виникнення і первісний розвиток фізичної культури і спорту
Виникнення фізичної культури як частини загальнолюдської культури. Високий рівень розвитку фізичної культури в Стародавній Греції. Військова спрямованість спортивної культури Стародавнього Сходу. Видовищність як головна риса спорту в епоху імператорства.
Гражданская проституция в Древней Греции
Прочное распространение религиозной проституции и натолкнуло, вероятно, Солона на признание и регламентацию гражданской проституции. При нем она впервые является официальной в государстве, которое получает от нее известный доход.
Політичні ідеї Стародавнього світу
Перші ідеї про форми організованого державного існування і розвитку суспільства. Політичні ідеї у країнах Стародавнього Сходу. Конфуціанство. Політичні вчення у Стародавній Греції, форми правління за Сократом. Політична думка у Стародавньому Римі.
Організація стратегічного планування на підприємствах
Історія політичної думки. Виникнення політичної думки в історії цивілізації. Двохтисячорічна історія Римської держави. Політичні думки й ідеї Платона, Аристотеля та Цицерона. Переваги різних форм правління. Основний порок простих форм держави.
Ідеальна держава Платона
Давньогрецький поліс як тип суспільного і державного устрою-реалістичні концепції влади, демократичне правління. Ідеальна держава Платона: політична влада є первинною щодо існуючих правових відносин, усуспільненість, рівність і колективізм.
Велика грецька колонізація
Загальна характеристика причин грецької колонізації в країнах Середземномор'я. Відмінність ранніх грецьких колоній від фінікійських. Особливості напрямків колонізації та класової боротьби в цих поселеннях. Грецькі колонії Північного Причорномор’я.
Реформи Солона і Клісфена та Перікла в Афінах
Сутність реформ Солона наприкінці VII–початку VI ст. до н. е. в Афінах. Входження на трон Клісфена після падіння тиранії Пісістратидів. Спроба відродити в Афінах аристократичний лад за допомогою спартанців. Афінська демократія під владою Перикла.
Реформы Солона (638-559 до н.э.)
Решающее значение для становления и развития Афинского государства имели реформы знаменитого политического деятеля той эпохи Солона.Прежде всего, они (реформы) способствовали переходу от родового общества к классовому.
Реформи Солона і Клісфена, тиранія Пісістрата
Вступ Антична Греція, і особливо, Афіни, є яскравим прикладом того, наскільки складний шлях цивілізаційного розвитку, як важко первісній людині позбутися майже тваринного стану і стати частиною цивілізації.
Жизнь Солона
Солон, живший приблизительно в 640-559 гг. до Р.Х., был одним из наиболее почитаемых людей в древней Греции.
Архімед
рхімед Архімед народився у 287 році до нашої ери у грецькому місті Сіракузи, де і прожив майже усе своє життя. Його батьком був Фідій, астроном при дворі правителя міста Гієрона. Учився Архімед в Олександрії, де правителі Єгипту Птолемеї зібрали найкращих грецьких вчених і мислителів, а також заснували найбільшу у світі бібліотеку.
Фалес Мілетський
(близько 624—548 pp. до н. е.) Початки культури стародавньої Греції, як уже згадувалось, сягають у сиву давнину. У VII—V ст. до н. е. на узбережжі Іонійського моря (східна частина Середземного моря) були розташовані квітучі грецькі міста-колонії Мілет, Ефес, Кротон та ін. їх географічне положення сприяло розвитку економіки й культури.
Реформи Солона 3
Реферат на тему: Реформи Солона” Вирішальне значення для становлення і розвитку Афінської держави мали реформи знаменитого політичного діяча тієї епохи Солона. Адже насамперед , вони (реформи) сприяли переходу від родового суспільства до класового.
Евклід
(IV—III ст. до н. е.) Під час завойовницьких воєн цар Олександр Македонський заснував багато міст. Деякі з них, особливо Александрія, значно розвинулись. Грецькі архітектори збудували Александрію за докладно розробленим планом. Місто перетинали під прямим кутом дві магістралі. Тут були широкі, вулиці й прямокутні квартали.
Максиміліан Робесп`єр
Реферат на тему: Максиміліан Робесп’єр” На початок Французької революції Максиміліану Марі Ізидору де Робесп’єру, адвокату з міста Арраса, було тридцять років. Стриманий, серйозний, завжди ретельно одягнений, молодий адвокат викликав повагу у своїх громадян. Які справи він вів? Чому увійшов у історію усіх тиранів? От найбільш відомі з них.
Давньогрецькі математики
Математика виникла і розвивалася з практичних потреб людини. Наприклад, стародавні єгипетські вчені цікавилися насамперед тим, як застосовувати математичні знання у землевпорядкуванні, спорудженні храмів для богів, палаців і пірамід для фараонів, визначних воєначальників і жерців. На основі практики єгиптяни сформували правила обчислення площ найпростіших плоских фігур, об'ємів куба, прямокутного паралелепіпеда, піраміди з квадратною основою, зокрема зрізаної.
Суспільний та державний устрій Риму в період принципату
1. Встановлення принципату. Епоха Августа. Рим, отриманий в правління Августом після багатьох літ громадянських воєн був далекий від колишньої величі часів ранньої республіки. Сама республіканська форма правління цілком себе дискредитувала. Поняття "республіка" було зв'язано у свідомості кожного римлянина з безперервними війнами, руйнівними і кривавими.
Особливості економічного розвитку Стародавньої Греції
1. Причини раннього економічного розвитку і особливості економічної системи грецького рабовласництва. Природні умови в Греції відрізняються від природних умов старосхідних країн тим, що тут для нормального заняття землеробством немає необхідності будувати складні гідротехнічні споруди, як на древньому Сході.
СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ТЕСТ
СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 1.У який період прадавньої історії, люди почали використовувати човни? А. Середній палеоліт. Б. Енеоліт. В. Мезоліт. Г.Неоліт.
Закони Кеплера 2
Назва реферату : Закони Кеплера Розділ : Астрономія, авіація, космонавтика Закони Кеплера Заслуга відкриття законів руху планет належить видатному німецькому вченому Йоганну Кеплеру (1571 —1630). На початку XVII ст. Кеплер, вивчаючи рух Марса навколо Сонця, встановив три закони руху планет.
Державний лад Карфагену
Розгляд державного устрою Карфагена як зразка внутріполітичної стабільності: здійснення управління радою старійшин, відсутність податків та рівномірний розподіл військової здобичі серед жителів міста, фінансове збагачення за рахунок праці лівійців.
Навчання і виховання у Стародавній Греції Система спартання виховання
Реферат на тему: Навчання і виховання у Стародавній Греції. Система спартання, виховання Понад дві з половиною тисячі років тому в південній частині Балканського півострова, на островах Егейського моря, на західному узбережжі Малої Азії, по берегах Мармурового і Чорного морів, на узбережжі Південної Італії і в східній частині острова Сицилія виникла група рабовласницьких держав, відомих в історії як Стародавня Греція, або Еллада.
Дія цивільних законів
ЦИВІЛЬНИХ ЗАКОНІВ Для правильного застосування правової норми в кожному конкретному випадку необхідно з'ясувати: — чи діє ця норма на момент її застосування (дія закону в часі);
Що вивчає астрономія Предмет астрономії
Реферат на тему: ЩО ВИВЧАЄ АСТРОНОМІЯ? ПРЕДМЕТ АСТРОНОМІЇ Що вивчає астрономія. Зв'язок астрономії з іншими науками, її значення. Астрономія1 — наука, що вивчає рух, будову, походження і розвиток небесних тіл і їх систем. Нагромаджені нею знання застосовуються для практичних потреб людства.
Поняття про абсолютизм
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: ПОНЯТТЯ АБСОЛЮТИЗМ Цей термін нині не має точного значення. Він вільно застосовується до такого суспільного ладу, за якою влада здійснюється без представницьких інституцій чи конституційних обмежень. Хоча термін “абсолютизм” в наш час часто вживають як синонім тиранії чи деспотизму, він звичайно застосовується до держав раннього Нового часу.