Лісовиробничий комплекс України

Рефераты по астрономии » Лісовиробничий комплекс України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Коломийський інститут

Прикарпатського університету імені Василя Стефаника


КУРСОВА РОБОТА з РПС

на тему:

Лісовиробничий комплекс України”


Виконала:

судентка

1 курсу групи О

Гавриш У.І.


Керівник:

викл. МАЦИШИН І.Р.


КОЛОМИЯ-2001

2

ЗМІСТ


І. Вступ 3

ІІ. Лісовиробничий комплекс України 5

1.Загальна характеристика лісового господарства 6

2.Деревообробний підкомплекс 13

3.Целюлозно–паперовий підкомплекс 14

4.Лісохімічний підкомплекс 15

ІІІ.Охорона функції та роль лісів України 16

ІV. Висновок 19

V. Використана література 20


3

І.В С Т У П

Ліс – один з основних типів рослинності що складається з сукупності деревних чагарникових трав’янистих рослин. У лісі живуть також тварини і мікроорганізми які впливають один на одного взаємодіють між собою і навколишнім середовищем. Ліси дають цінну сировину мають велике водоохоронне протиерозійне санітарно-оздоровче природоохоронне значення саме вони є “легенями” великих міст. Лісові ресурси України дуже обмежені.

Україна належить до європейських держав недостатньо забезпечених лісовими ресурсами. Її лісистість становить – 15 6% а відповідний показник у Румунії – 26% Польщі – 28% Німеччині – 30% Білорусі – 35%.

В Україні розширюється площа лісів які під час війни і в повоєнні роки безсистемно вирубувалися. Ліси у Лісостепу і Степу здебільшого мають природоохоронне значення і насаджуються у вигляді лісосмуг. Значної шкоди лісам України завдала катастрофа на Чорнобильській АЕС.

Основні масиви лісів зосереджені в Карпатах на Поліссі в горах Криму. Поширені такі цінні породи дерев як бук дуб сосна ясен ялина смерека.

Лісистість у різних частинах і регіонах країни не однакова. Вона значно вища від середньоукраїнської на заході і півночі далі на південь і південний схід поступово зменшується. У Кримських горах кількість лісів збільшується. У західній і північній частинах України вкрита лісом площа становить 20-40% у Карпатах – близько 40% на Поліссі – 25 7%. На півдні лісові площі невеликі (у Криму лісистість становить 10% у Степу – 4%). У цілому переважають молоді ліси. На стиглі насадження припадає лише 15% загального запасу деревини в тому числі в найбільш заліснених Карпатських областях – 20%.

Протягом тисячоліть діяльність людини негативно впливала на рівновагу в природі. Тепер в умовах небувалого технічного прогресу став великим і вплив людини на навколишнє середовище яке все-таки залишається біологічною основою нашого життя.

Сьогодні Україна є найменш лісистою європейською державою яка не може забезпечити власних потреб у деревині а ліс як основний компонент біосфери не здатний повною мірою утримувати екологічну рівновагу.

На жаль на теперішній день спостерігається зменшення обсягів лісозаготівлі це явище повязують з такими головними чинниками:

руйнування чи зменшення площ природних місць існування лісів;

надмірна експлуатація видів що мають промислове значення;

забруднення навколишнього середовища внаслідок людської діяльності.

З огляду на ці обставини для збереження лісів України необхідно збільшити площу їх насадження в два рази щоб підвищити лісистість до 25%. Одна з найважливіших проблем сьогодення – це боротьба з ерозією та зниження ландшафтів. За ступенем розораності (56 9%) проти 20 30% як того вимагає екологічна теорія територія України у кілька разів перевищує цей показник серед європейських країн.


4

У зв’язку зі складною економічною ситуацією на охорону природи виділяються незначна сума з бюджету країни. Цих коштів не вистачає ні на лісорозведення ні на створення природоохороних служб.

Необхідно створювати ефективний механізм використання коштів які акумулюються внаслідок природоохоронних відрахувань та створення системи ліцензування економічно – небезпечних видів виробничої діяльності. Велика роль у вирішенні цієї проблеми відводиться органам місцевої влади.

5 березня Верховною Радою нашої країни були затверджені “Основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля використання природніх ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”.

Проголошена екологічна політика базується на органічному поєднанні вирішення економічних та екологічних проблем у процесі формування суспільства створення мотивацій бажань та умов для розв’язання екологічних проблем на національному регіональному місцевому та об’єктному рівнях.


5

І. Лісовиробничий комплекс України.


Серед міжгалузевих комплексів питома вага лісовиробничого комплексу (ЛВК) за обсягом виробництва становить 2 8% за чисельністю працюючих – 4 6% за вартісттю основних виробничих фондів близько 2%. Поставками готової продукції і лісоматеріалів комплекс пов’язаний з 100 галузями.

Україна не має значних запасів лісових ресурсів які служать базою для розвитку лісопромислового комплексу. До лісових ресурсів відносять деревні технічні харчові кормові та інші ресурси а також корисні природні властивості лісу – водоохоронні захисні кліматорегулюючі санітарно – гігієнічні оздоровчі тощо.

Лісовиробничий комплекс України має добре розвинені функціонально – компонентну (галузеву виробничо – циклову) та функціонально – територіально структури (див. таблицю №1)


Таблиця № 1
Компонентний склад лісовиробничого комплексу
Підкомплекси у складі ЛПК Галузі і виробництва
Лісогосподарський

Лісове господарство

Лісозаготівельна промисловість

Деревообробний

Лісопильна промисловість

Фанерна промисловість

Меблева промисловість

Виробництво деревно-стружкових і деревно-волокнистих плит

Виробництво будівельних матеріалів з деревної сировини

Целюльозно - паперовий

Целюльозна промисловість

Паперова промисловість

Виробництво картону

Лісохімічний

Гідролізна промисловість

Дубильно – екстратна промисловість

Пірогенетичне виробництво (суха перегонка деревини)

Каніфольно – терпентинне виробництво

Хвойно – ефірне виробництво

Дьогте – курильне виробництво


Лісовиробничий комплекс охоплює лісове господарство деревообробну целюльозно-паперову лісохімічну і гідролізну промисловість (схема № 1). Продукція одного виробництва є сировиною для іншого. Лісозаготівельні підприємства дають деревину для лісописльних заводів. Пиломатеріали – вихідна

6

сировина для меблевих фабрик. Відходи лісозаготівель і деревообробки йдуть у лісохімію. Тому вигідно створювати лісохімічні комбінати де разом з послідовним обробленням деревини можлива повна переробка відходів.


Схема № 1
Лісовиробничий комплекс

Лісохімічна

промисловість



Целюльозно-паперова промисловість







Деревообробна меблева промисловість виробництво будівельних конструкцій і деталей тари тощо





Лісове господарство




1.Загальна характеристика лісогосподарського підкомплдексу


Лісогосподарський підкомплекс який об’єднує власне лісове господарство і лісозаготівельну промисловість є однією з найважливіших складових лісопромислового підкомплексу (див. схему № 2)


7

Схема № 2


Лісогосподарський підкомплекс


Лісогосподарський підкомплекс






Лісове господарство

Лісозаготівельна промисловість





лісове відтворення

поліпшення видового складу лісів

охорона лісів

заготівля грибів дикорослих та лікарських рослин березового соку меду


Заготівля деревини

дров



Власне лісове господарство забезпечує розширене лісовідтворення підвищення продуктивності лісів посилення їх екологічних функцій лісовпорядкування захист та охорону. Вирішальна роль у проведенні цієї роботи належить лісництвам. Головним принципом ведення лісового господарства є комплексність що дає змогу передбачити крім відтворення ресурсів деревини лісозаповідну охоронну та екологічну діяльність заготівлю сировини для лісохімії ефективну переробку лісорубних решток тощо.

За останні 12 років темпи відтворення лісів в Україні сповільнилися. Так з 1965 року лісистість України зросла всього на 1 4% при чому за останні 5 років на 0 1% досягнувши 14 3% що значно нижче від оптимального рівня хоча в країні є чимало невикористовуваних і низькопродуктивних земель. Це пояснюється тим що лісовиробничий комплекс України був зорієнтований на поставки деревини з інших країн і в даний час її потреби в деревинній сировині задовольняється лише на ј. При цьому власні деревні відходи використовуються на 50-60%. Треба мати на увазі й те що зі створенням у лісах України нових заповідників уточненням категорій захисності лісів і площ радіоактивного забруднення деревинні ресурси країни зменшаться на 1 6 млн кбм.

Отже розширення бази місцевих лісоресурсів набуває особливої актуальності насамперед у звязку з тим що для підтримування існуючого рівня

8

виробництва Україна мусить щорічно закуповувати деревину та її продукти на суму до 4 млд доларів США. При цьому слід орієнтуватися на реалізації радикальних заходів бо навіть якщо і будуть здійснені прогнозовані на період до 2005 року посадки та посіви лісу то лісистість України зросте до 15 8% при оптимальному показнику 19%. Це означає що передбачені щорічні площі нових насаджень лісів у розмірі близь 40 тис га є значно меншими від необхідних. Оптимальної лісистості можна досягти виростивши додатково до наявного лісового фонду ліси на площі 2 8 млн га. Якщо вирішувати цю проблему за найблищі 10-15 років то щорічно необхідно розширювати площі нових насаджень лісів на 250-280 тис га або в 6-7 разів більше ніж це передбачено зараз.

У 1975 році було розроблене лісогосподарське районування України (на основі лісорослинного і лісоекономічного районування). Найбільшою таксономією лісогосподарського районування визнано лісогосподарську область яка характеризується спільністю природних умов типів лісництва. Області в свою чергу діляться на лісогосподарські округи округи – на лісогосподарські райони.

В Україні виділено 4 рівні 2 гірські лісогосподарські області 15 округів і 41 район. Є й інші схеми лісогосподарського районування. За П. С. Пастернаком та ін. на території республіки виділяється (1980 р.) 7 лісогосподарських областей 12 округів і 5 підокругів. Це області Лісова (округи – Західно-Подільська і Східно-Подільська) Лісостепова Правобережна (Подільська Черкаська) Лісостепова Лівобережна (Харківська) Північно-Степова (Середньодніпровська Ізюмсько-Старобільська Донбаська) Карпатська гірська (Закарпатська Прикарпатська) Кримська гірська (Кримська гірська) і Південностепова (Південностепова). Вздовж річок і морських берегів з природоохоронним та рекреаційним значенням виділено підокруги.


Загальна площа лісів України – близько 10 млн гектарів що становить близько 14% її території. Найбільшою є лісистість в Українських Карпатах (40 5%) і Кримських горах (32%). Лісистість природних зон рівнинної частини закономірно зменшується з півночі на південь від 26 1% (зона мішаних лісів) до 12 5% (Лісостеп) і 3 8% (Степ) (див. діаграму № 1)


Діаграма № 1


9

Найбільш заліснені Закарпатська Івано-Франківська Рівненська Житомирська Волинська області (31-49%). Дуже низька лісистість у степових областях – Дніпропетровській Херсонській Миколаївській і Запорізькій (2 0–3 5%).

У лісах України росте 200 деревних та чагарникових порід переважають молоді та середньовікові дерева.

Вони займають близько 90% лісопокритої площі (цінні хвойні породи становлять 48% а твердолисті – 42%). Це такі породи як сосна ялина бук дуб. Крім того є насадження м’яколистих порід (10%): граба липи клена берези тополі вільхи тощо (див. діаграму № 2). Соснові (борові) ліси займають великі площі на Поліссі а також у долинах річок Лісостепу і Степу. Вони ростуть на дерново-підзолистих піщаних грунтах бідних на гумос та поживні речовини. На кращих грунтах поширені дубово-соснові ліси.


Діаграма № 2




У лісах України трапляється два види ялини – звичайна або європейська і гірська. На окремі ділянки ялини європейської можна натрапити в західних областях і на Чернігівщині. Великі площі ялина займає в Українських Карпатах.

Ялина біла (смерека) поширена в Карпатах окремих районах Передкарпаття в карпатських лісах трапляється також модрина. Подекуди в Українських Карпатах і Кримських горах збереглися поодинокі дерева і невеликі насадження реліктового тису ягідного.

На території України поширений бук європейський і кримський. Бук європейський є однією з головних порід лісів Українських Карпат і західних районів Волині Поділля і Придністров’я. На схід від лінії Володимир-Волинський – Кременець – Кам’нець-Подільський він зникає. Бук кримський поширений у Кримських горах на висотах від 500 до 1300м.

У лісах України росте дуб звичайний. Він поширений в усіх природних зонах рівнинної частини країни в горах до висоти 900 метрів. Дуб скельний росте в Карпатах і кримських горах а також на заході лісостепової зони. Граб входить

10

до складу дубових дубово-букових і букових лісів утворюючи в них другий ярус. На сході він доходить до лінії Гомель (Білорусь) – Ромни – Полтава – Кременчук. У Криму поширені граб кавказький та граб східний. У лісах трапляється в’яз та берест. Вони проникають далеко на південь у степові байрачні ліси і заплави річок. На узліссях байрачних лісів росте дрібнолистий берест – карагач. Типовою природою для України є липа серцелиста а в Карпатах і в західних областях – липа широколиста в придніпровських лісах – липа срібляста в Кримських горах - липа кримська. Ясен звичайний трапляється у всіх лісових районах України. Росте клен кількох видів (явір гостролистий польовий і татарський). Клен гостролистий поширений скрізь явір - у Карпатах та західному лісостепу клен польовий і клен татарський – в лісостепових і байрачних степових лісах.

Майже в усіх типах лісів України як домішка трапляється береза бородавчаста. На вирубках згарищах по схилах балок і ярів вона часто утворює чисті насадження. Поширені також в Україні біла і чорна тополя осика вільха.

Другою не менш важливою галуззю лісогосподарського підкомплексу є лісозаготівельна промисловість яка проводить лісоосінні роботи вивозить і сплавляє деревину здійснює її первинну обробку. Продукцією цієї галузі є ділова деревина яку використовують у лісопилянні фанерному тарному і целюльозно-паперовому виробництві у будівництві в гірничодобувній промисловості а також дрова що вживаються як паливо і сировина у лісохімічній промисловості. Заготівлею деревини займаються в основному лісгоспзаги. Частину деревини заготовляють у лісовому господарстві (рубки догляду і санітарні). Основними лісозаготівельними районами є українські Карпати (Івано-Франківська і Закарпатська області) і Полісся (Волинська Житомирська Київська і Чернігівська області).

З 1961 року провідне місце у заготівлях деревини здобули рубки догляду за лісом щорічна частка яких у 1985-1990 роках зросла у порівнянні з 1961-1965 роках більше ніж як у 4 рази. Фактично це призвело до порушення технології рубок догляду за лісом – заміни рубок головного користування рубками проміжного (вирубування найбільших дерев і дерев майбутнього) користування.

В умовах дефіциту деревини проблематичною стала орієнтація на виключення їх з експлуатації захисних лісів. Правда цей резерв в Україні порівняно з іншими країнами Європи використовується дуже слабо.

Загальний запас деревини становив на Україні (1996р.) 1319 9 млн кбм що майже на 300 млн кбм більше ніж у 1989 році (1025 5 млн кбм). В розрахунку на душу населення припадає в середньому близько 0 2 га лісу а запасу деревини – 26 кбм. Це відносно низькі показники хоча в Україні є необхідні умови для їх збільшення.

У результаті безсистемної рубки і використання зайнятих лісом земель для потреб землеробства швидко зменшувалися площі лісових масивів на західноукраїнських землях. Протягом ХІХ ст заліснена площа тут скоротилася на 250-300 тис га. Причому змінювався видовий склад лісів: у Карпатах за рахунок зменшення площ бука і ялиці розширювалися площі смереки на Поділлі замість дуба зросли площі граба берези осики.

11

Потребу у деревині за рахунок власних ресурсів Україна заовольняє лише на 20-25% а решту - за рахунок доставки лісу з північної частини європейської території Росії та Сибіру.

Щорічний обсяг деревини що заготовляється в Україні тобто загальне лісовивезення деревини становить 14-14 5 млн кбм. Щорічний завіз деревини з інших країн становить 21-22 млн кбм в умовно круглому лісі. Отже щорічно Україна споживає близько 36 млн кбм деревної сировини. За період 1990-1999 років споживання деревини в цілому по країні знизилося приблизно на 2 млн кбм (насамперед у буівництві промисловості). І все таки велику кількість деревини Україна експортує за кордон (див. таб №2).


Таблиця № 2

Вивезення деревини за кордон


Продукція


1990 1991 1992 1993 1994 1995
Вивіз всього деревини млн кбм 10,5 8,9 8,3 7,8 7,4 7,0

Ділової млн кбм


8,9 7,6 7,0 6,6 6,2 5,9

Дров млн кбм


1,6 1,3 1,3 1,2 1,2 1,1

Оскільки народне господарство країни відчуває гостру нестачу деревини найважливішим напрямом вишукування її резервів є підвищення ефективності використання наявних лісових ресурсів на основі її більш глибокої хіміко-механічної переробки.

Ліси багаті на ягоди гриби плоди дикорослих рослин лікарські рослини. Вони відіграють також важливу водоохоронну і водозахисну роль використовуються для відпочинку населення. В лісах ростуть білі гриби рижики підберезовики підосиновики маслюки опеньки та інші. Поширені в наших лісах такі плодові дерева та кущі: груша яблуня черешня смородина обліпиха шипшина ліщина терен глід суниця малина ожина чорниця тощо.

Страницы: 1 2 3