Економічна безпека Росії

Рефераты по геополитике » Економічна безпека Росії Скачать

ПЛАН:

I. Економічна безпека Росії: погрози і їхнє відображення

а) елементи економічної безпеки

б) концептуальні підходи

в) функції держави

г) сучасні погрози:

- руйнування науково-технічного потенціалу

- небезпека втрати продовольчої незалежності

- ріст безробіття

- ослаблення трудової мотивації

- збільшення зовнішнього боргу

- криміналізація економіки

- проблеми митного контролю

II. Євро та його значення для Росії

- Карбованець перед вибором: Долар чи Євро?

- Євро - що воно обіцяє росіянам.

- Євро та економічна безпека Росії

III. Елементи концепції економічної безпеки:

а) збереження і підтримка народногосподарського комплексу

б) підтримка економіки в умовах надзвичайних ситуацій

в) перетворення відносин власності:

- відносини власності на додатковий продукт

- відносини власності на загальнонародне надбання

IV. Макроаспекти економічної безпеки:

а) оцінка ризику і керуванням ризиком

б) компенсаційні ресурси і компенсаційний потенціал

V. Оцінки проблеми заходи забезпечення економічної безпеки:

а) стан економічної безпеки в Росії

б) фінансова стабілізація і економічна безпека

в) валютна безпека країни

VI. Додатки

Основні соціально-економічні показники Росії

Найважливішим елементом державної безпеки Росії є економічна безпека. Відповідно до Указу Президента Російської Федерації від 29.04.96 р. №608 "Про Державну стратегію економічної безпеки Російської Федерації (Основних положеннях)" економічна безпека Росії цей стан захищеності економічних інтересів особистості суспільства і держави від внутрішніх і зовнішніх погроз заснована на незалежності ефективності і конкурентноздатності економіки країни [2]. Об'єктами економічної безпеки Російської Федерації відповідно до Указу є особистість суспільство держава й основні елементи економічної системи включаючи систему інституціональних відносин. На думку фахівців стан економічної безпеки може бути досягнуто лише при такому розвитку економіки що забезпечило б:

· захист цивільних прав населення Росії гідний рівень життя що гарантує соціальний світ і спокій у суспільстві;

· ефективне рішення внутрішніх політичних економічних і соціальних проблем виходячи з національних інтересів;

· ефективний вплив на соціально-економічні процеси що відбуваються в різних регіонах Землі і національні інтереси що торкаються Росії.

Стан економіки що відповідає вимогам економічної безпеки Російської Федерації повинен характеризуватися визначеними значеннями деяких параметрів при яких забезпечуються прийнятні для більшості населення умови життя стійкість соціально-економічної ситуації тощо. При переході значень одного чи декількох параметрів (індикаторів) через деякий рубіж (граничне значення) стан економіки країни стає небезпечним. У доповіді містяться рекомендації з вибору індикаторів і побудові системи моніторингу. Дано класифікацію індикаторів.

Відповідно до Закону “Про безпеку” під погрозою безпеки розуміється сукупність умов і факторів що створюють небезпеку життєво важливим інтересам особистості суспільства і держави. Погрози виникають із протиріч економічних інтересів різних елементів взаємодіючих як усередині так і поза соціально-економічною системою. Вони і визначають зміст і напрямки діяльності по забезпеченню безпеки. Слід зазначити що аналіз проблем економічної безпеки необхідно проводити з огляду на взаємозв'язок економічних протиріч погроз і втрат до яких може приводити реалізація погроз. У доповіді представлений комплекс засобів моделювання й аналізу структурних взаємозв'язків соціально – економічїх систем (СЕС) з метою виявлення протиріч і погроз її економічної безпеки. Проведено класифікацію протиріч і погроз по сферах прояву. Реалізована в рамках апарата моделювання задача прогнозування і стратегічного планування.

Рішення задач забезпечення економічної безпеки здійснюється на трьох рівнях: стратегічному тактовному оперативному.

1. Стратегічний рівень забезпечення економічної безпеки припускає ліквідацію протиріч або як мінімум їхню локалізацію й ослаблення. Фактично на стратегічному рівні повинні прийматися і реалізовуватися глобальні (з погляду національної економіки) системоутворюючі рішення.

2. Тактичний рівень припускає рішення задач зв'язаних з ліквідацією самих погроз чи запобіганням їхнього впливу на економічну сферу. На тактовному рівні повинні розроблятися комплекси превентивних заходів.

3. На оперативному рівні економічна безпеку забезпечується шляхом ліквідації наслідків погроз. Результати рішення задач на даному рівні являють собою переважливо комплекси оперативних заходів.

Основні задачі забезпечення економічної безпеки повинні зважуватися в такий спосіб. На першому етапі проводитися аналіз предметної області метою якого є формування моделі що описує стан і розвиток соціально-економічної системи і зовнішнього середовища. Розглянута модель задає безліч “фазових” станів по яких оцінюється зміна стану соціально – економічної системи. Модель системи винна описувати її моментальні стани стан зовнішнього середовища і динаміку зміни стану а також задавати в кожен момент години поточні обмеження на критичні з погляду економічної безпеки стани системи. (Наприклад у виді безлічі “нормальних” станів для шкірного параметра) вихід за які неприйнятний.

На іншому етапі повинні бути сформовані безлічі показників економічної безпеки (індикаторів) як бази для оцінки і прогнозування стану соціально – економічної системи розроблені комплекси методів і інструментальних засобів визначення їхніх значень а також методи визначення граничних значень показників.

На третьому етапі повинний здійснюватися безупинний моніторинг соціально – економічної обстановки. Основною метою моніторингу як оперативної системи спостережень за динамікою зміни значень економічних параметрів є визначення значень показників економічної безпеки й оцінка їхнього виходу за граничні значення.

Основою для оцінки і розрахунку значень показників і їхнього відхилень повинний бути комплекс баз даних що представляє собою істотно інтегроване сховище фактографічних і графічних даних яку має інтерфейси з інформаційними й експертними системами системами моделювання тощо з використанням програмних засобів яких повинне здійснюватися рішення функціональних задач забезпечення економічної безпеки на рівні галузі.

На основі даних моніторингу і результатів дослідження моделі системи повинні виявлятися погрози економічної безпеки країни а також здійснюватися прогнозування й оцінка ваги наслідків.

Для забезпечення економічної безпеки потрібно рішення управлінських задач спрямованих на дозвіл виявлених протиріч протидія погрозам а також зниження ваги наслідків. У вітчизняній науці накопичений визначений досвід розробки методичних підходів до рішення подібних задач. Одним з них є специфічний різновид сценарного підходу.

Представлення інформації у виді послідовності розгортання подій одержало назву сценарного підходу до аналізу рішення проблем. Сценарний підхід базується на модельному представленні системи а в силу дискретності виміру оперує зведеннями лише про виділені дискретні її стани. Отже будь-який прогноз поводження складної системи фактично є прогнозом “деякого сценарію поводження системи” обумовлений тими передумовами на які спирається аналіз поводження системи. Під сценаріями в даному випадку маються на увазі однобічні внутрішньо несуперечливі варіанти рішення проблеми спроби глянути на неї з різних сторін сформулювати точки зору різних учасників федеральної і регіональної політики (у якомусь ступені за них самих) призначені для взаємної адаптації.

Розглянутий підхід до рішення задач забезпечення економічної безпеки є ситуаційним і в той же час об’єктно-орієнтованим методом представлення інформації про обстановку і вироблення необхідних дій у ході вивчення поводження об'єкта що наближається до можливостей природної мови. У доповіді зроблена спроба формалізувати процедури побудови сценаріїв. Вихідною позицією для формалізації служить об'єктно-суб'єктний підхід у сполученні з методологією структурного аналізу складних систем. Для проведення конкретних розрахунків його застосування вимагає чіткої математичної формалізації при цьому можуть бути побудовані експертні системи що дозволяють вивчати різні аспекти розвитку ситуацій у СЕС на основі генерації формалізованих сценаріїв їхнього поводження. Такий підхід до вивчення СЕС називають “сценарним аналізом соціально-економічної системи” основними елементами якого є формалізовані способи побудови сценаріїв поводження системи опис сценарних просторів і застосування сценарного числення.

Підставою для оцінки протиріч а також погроз і збитку від їхнього впливу як прийнятних чи неприйнятних є критерії економічної безпеки що можуть бути якісними чи кількісними. Критерії у свою чергу виражаються показниками економічної безпеки. Таким чином сутність економічної безпеки реалізується в системі її критеріїв і показників.

Передбачається що для кожної позиції можна і потрібно розробити свій сценарій що включає:

· виділення "суб'єкта" (виразника) інтересів тобто тієї групи що має можливість виступати від імені даної позиції;

· аналіз критеріїв якими керується суб'єкт при формулюванні своїх інтересів з підрозділом їх на об'єктивні (заданою самою позицією) і суб'єктивні котрі неминуче присутні в людській діяльності;

· аналіз порівняльної "сили" даної позиції тобто реальної можливості її суб'єктів відстоювати свої інтереси перед обличчям інших позицій;

· власне сценарій тобто спробу змоделювати поводження даного суб'єкта в умовах зіткнення інтересів його дії й аргументи можливі поступки пункти по яких поступки небажані чи принципово неможливі в рамках зайнятої позиції реакцію на компромісні чи пропозиції непоступливість інших сторін.

Одним з найважливіших додатків розроблювального напрямку є створення системного апарата вивчення і керування поводженням складних у тому числі соціально-економічних систем (СЕС) що поєднує всі сторони зазначеної проблематики — від методологічних до практично реалізаційних.

У цілому сценарій розвитку об'єкта є необхідною проміжною ланкою між етапами цілезакладення і формуванням конкретних планів робіт.

На основі розроблених сценаріїв що пропонують концепцію і шлях рішення проблем економічної безпеки будуються конкретні плани і програми управлінських дій і заходів. На наступному етапі зважуються традиційні задачі контролю виконання планів і аналізу їхньої ефективності.

Проблеми забезпечення економічної безпеки Росії як неодмінної умови її відродження залучають до себе все быльш пильну увагу політичних діячів вчених самих широких шарів населення. Така увага аж ніяк не випадкова. Масштаби погроз і навіть реальна втрата нанесена економічній безпеці країни висувають названі проблеми на авансцену громадського життя.

Тут неприпустиме легкодумство і спроби зменшити погрозливі небезпеки. Дуже велика і відповідальна роль науки в розробці концепції економічної безпеки. Причому мова йде не просто про словесні вправи і не про пошук красивих формул різного роду класифікацій небезпек –зовнішніх і внутрішніх довгострокових і поточних. Принципово важливо розкрити саму суть проблеми виявити реальні погрози запропонувати надійні й ефективні методи їхнього відображення.

Як показує світовий досвід забезпечення економічної безпеки - це гарантія незалежності країни умова стабільності й ефективності життєдіяльності суспільства досягнення успіху. Тому забезпечення економічної безпеки належить до числа найважливіших національних пріоритетів.

Економічна безпека органічно включена в систему державної безпеки разом з такими її доданками як забезпечення надійної обороноздатності країни підтримка соціального світу в суспільстві захист від екологічних бід. Тут усе взаємозалежно і один напрямок доповнює інший: не може бути військової безпеки при слабкій і неефективній економіці як не може бути ні військової безпеки ні ефективної економіки у суспільства що роздирається соціальними конфліктами.

Сама економічна безпека має досить складну внутрішню структуру. Можна виділити три її найважливіших елементи:

- економічну незалежність що в умовах сучасного світового господарства аж ніяк не носить абсолютного характеру. Міжнародний поділ праці робить національні економіки взаємозалежними одну від одної. У цих умовах економічна незалежність означає можливість контролю держави за національними ресурсами досягнення такого рівня виробництва ефективності і якості продукції що забезпечує її конкурентноздатність і дозволяє на рівних брати участь у світовій торгівлі обміні науково-технічними досягненнями;

- стабільність і стійкість національної економіки що припускають захист власності у всіх її формах створення надійних умов і гарантій для підприємницької діяльності боротьба з кримінальними структурами в економіці недопущення серйозних розривів у розподілі доходів що грозять викликати соціальні потрясіння і т.д.;

- здатність до саморозвитку і прогресу що особливо важливо в сучасному світі який невпинно розвивається. Створення сприятливого клімату для інвестицій і інновацій постійна модернізація виробництва підвищення професійного освітнього і загальнокультурного рівня працівників стають необхідними й обов'язковими умовами стійкості і самозбереження національної економіки.

Таким чином економічна безпека – це сукупність умов і факторів що забезпечують незалежність національної економіки її стабільність і стійкість здатність до постійного відновлення і самовдосконалення.

Найглибша криза що охопила російське суспільство істотно ускладнює рішення задач зв'язаних з відображенням погроз економічної безпеки. Утрата загальнонаціональних орієнтирів і ідеалів інтуїтивний перехід до стратегії самовиживання що спостерігається на всіх рівнях народного господарства (регіональні структури підприємства родини) турбота про миттєві інтереси відсувають на другий план рішення загальнодержавних задач підривають основи майбутнього відродження Росії і її економіки.

Відображення погроз економічної безпеки вимагає не тільки високопрофесійних і ефективних політичних дій але і зміни соціально-психологічних установок що панують у суспільстві.

Якщо говорити про вищі довгострокові національно-державні інтереси на які спирається вироблення концепції економічної безпеки то тут Росія має свої особливості які диктуються як її федеративним пристроєм так і статусом великої держави. Тут мова йде про ідентифікацію інтересів суб'єктів Федерації і природно їхнього населення з інтересами зміцнення і захисту російської державності. З обліком цього економічна безпека країни може виступати як вища цінність лише за умови що вона гарантує стабільність і стійкий ріст у кожнім з регіонів.

Коли ж мова йде про статус Росії як великої держави виникає новий зріз у розумінні її національно-державних інтересів і відповідно умов забезпечення економічної безпеки. Ці інтереси як і будь-якої іншої великої держави не можуть замикатися межами її границь. Росія має свої особливі життєво важливі інтереси в багатьох регіонах земної кулі з якими вона зв'язана економічно і від обстановки в яких залежить забезпечення її стабільності.

Форми і методи захисту Росією своїх особливих життєво важливих інтересів повинні відповідати нормам міжнародного права. Однак варто підкреслити що облік цих інтересів - необхідна ланка в розробці концепції економічної безпеки.

Крім численних задач розв'язуваних у рамках цивільного суспільства і ринкової економіки існують проблеми що відносяться до виняткової прерогативи держави. Ніхто інший крім держави їх просто не може вирішити. До числа таких проблем відноситься і забезпечення економічної безпеки країни. Строго говорячи сама необхідність існування держави обумовлена наявністю проблем подібного рівня. Якби їх можна було вирішувати без його участі то держава стала б непотрібною.

Ключова функція держави полягає в тому щоб забезпечити стабільність суспільства його самозбереження і розвиток відбити можливі погрози безпеці країни. При цьому вирішальне значення має попередження ще тільки зароджуючихся небезпек а не пасивне слідкування за подіями.

Забезпечення економічної безпеки - задача по самій своїй істоті довгострокова стратегічна. Її рішення припускає розробку і твердження Державної стратегії (доктрини) економічної безпеки Росії. Це повинна бути саме державна стратегія що відповідає вищим національно-державним інтересам Росії і така що має нормативний характер.

Державна стратегія економічної безпеки повинна бути прив'язана до реального часу (15-20 років) і стати орієнтиром при прийнятті найважливіших політичних і господарських рішень. Довгостроковий характер державної стратегії економічної безпеки вимагає не тільки позначення в ній кінцевих цілей але і виділення етапів їхнього досягнення. При цьому глибина сучасної кризи і безліч погроз роблять необхідним концентрацію уваги на першочергових негайних заходах.

Розробка стратегії економічної безпеки додання їй нормативного характеру в процесі прийняття політичних і господарських рішень включення в механізм керування суспільними процесами індикаторів що сигналізують про появу погроз ефективні заходи по їхньому відображенню - такі головні напрямки діяльності держави як гаранта економічної безпеки країни.

Розробка програми першочергових заходів для забезпечення економічної безпеки Росії і практичних кроків у цьому напрямку повинні спиратися на чітке усвідомлення сучасних погроз.

Руйнування науково-технічного потенціалу і деіндустріалізація економіки. Серйозну і дуже реальну погрозу економічній безпеці країни представляють згортання фундаментальних досліджень розпад науково-дослідних колективів і конструкторських бюро світового класу різке скорочення замовлень на цілком конкурентноздатну продукцію "витік мозків" з Росії. Не менш серйозною небезпекою є відхід висококваліфікованих фахівців і робітників зі сфери своєї професійної діяльності в сектори економіки які виявились більш престижними і високооплачуваними.

Істотно змінюється структура промислового виробництва у якому усе більше починають переважати сировинні галузі – паливна промисловість і металургія – при скороченні питомої ваги фінішних галузей – машинобудування хімічної легкої і харчової промисловості.

При загальному спаді промислового виробництва в січні-вересні 1994р. на 23 1% у порівнянні з відповідним періодом 1993р. у ще великих масштабах скоротився випуск високоефективних видів промислової продукції: персональних ЕОМ - на 26-46% металорізальних верстатів – на 86% вантажних автомобілів що працюють на стиснутому і зрідженому газі – на 98%.

Страницы: 1 2 3 4