Мозаїки Київської Русі
Кожний етнос у ході свого культурного розвитку змінюється під дією багатьох факторів, які, якщо користуватись влучною метафорою, обточують його з усіх боків як море мушлю. Таким фактором може бути, по-перше природне середовище, серед якого розвивається етнос – це обумовлює багато важливих рис його культури – від вірувань і релігійного спрямування до зовсім матеріальної сторони культури – матеріалу, з якого будуються споруди та інші витвори людських рук, а матеріал в свою чергу дещо обумовлює характер цих витворів – з дерева іноді неможливо зробити те, що можна зробити з мармуру і навпаки. Також одним із факторів є розташування етносу у просторі – відокремлено від інших (наприклад, високо в горах) або все ж таки в прямій досяжності? Цей фактор обумовлює одну з найважливіших, мабуть, речей в справі формування культури – оточення етносу, його сусідів, близьких і далеких, впливи яких досить істотно можуть вплинути на культуру.
Отже, українська культура (а я дозволю собі називати так культуру племен та народів, які довгий час проживали на території сучасної України і взяли участь у формуванні власне сучасної української нації, не ув`язуючись у суперечки щодо того чи можна називати трипільців або, наприклад, плем`я полян праукраїнцями, а ту культуру - українською) не є виключенням і також формувалась під впливом усіх цих факторів. До того ж українські землі розташовані так, що через них споконвіку проходили торгові шляхи, знаменитий «шлях із варяг в греки», відбувались зносини (найчастіше, звичайно, військові сутички, але не тільки) із східними племенами кочівників та західно-європейською цивілізацією. Не оминула цієї території також міграція племен під час великого переселення народів. То ж ми маємо цілу купу впливів, які протягом років і століть поєднуючись із культурою місцевих мешканців, трансформуючись і змінюючись дали нам таку перлину своєрідності як культура і мистецтво Київської Русі.
На ту сферу, про яку я б хотіла розповісти найбільші впливи мала, звичайно, християнська візантійська культура, яка саме привнесла до Київськї Русі цей вид мистецтва, а саме – мозаїку. З усіх видів давньоруського мистецтва мозаїки Київської Софії та Михайлівського Золотоверхого монастиря (а, на жаль, тільки вони збереглися вповні до нашого часу) справляють чи не найбільше враження. Настінні мозаїки застосовувались в спорудах на Русі з кінця Х до початку ХІІ століття, тобто в період найвищого розвитку давньоруської держави. Мозаїками прикрашались інтер`єри палаців і майже усі церковні споруди часів Володимира і Ярослава Мудрого. Мистецтво мозаїки прийшло до Київської Русі разом із християнізацією, як допоміжний засіб в оздобленні храмів, і, оскільки мозаїка вимагає дуже тонкого вміння, спершу виконання її було прерогативою майстрів-іноземців з Візантії. Але, звичайно, ці майстри не могли працювати без помічників та учнів, тому майстерність мозаїки швидко була перейнята місцевими митцями і набула багатьох характерних локальних рис.
Отже, трошки на тему самої техніки мозаїки: спочатку на підготовчий шар тиньку клали другий шар, на якому компонували зображення і робили контурні малюнки. Поверх них наносили третій шар, швидко покривали зображення фарбами, і, доки не закам`янів розчин, в нього вдавлювали кубики різнокольорової смальти. Смальту варили в тиглях, домішували в розтоплене скло барвники – свинець, мінеральні фарби тощо (до речі, особливо складно було виготовляти золоту смальту - тоненькі золоті пластиночки заливались склом). До речі, палітра собору Св. Софії нараховує близька 177 відтінків! Смальту розливали млинцями на поліровану поверхню. Коли млинці застигали їх кололи на окремі кубики. Кубики робили різних розмірів – з маленьких 4 на 7 мм викладали обличчя, руки, ступні ніг, а з більших – одяг, фони, предмети. Також важливим було те, що шматочки смальти викладали не рівно паралельно стіні, а з невеличкими кутами – це дозволяло надати мозаїці сяючого мінливого кольору, навіть змінювати вираз облич зображуваних за допомогою світла. До того ж мозаїками прикрашались найчастіше вигнуті поверхні – апсиди, куполи, склепіння, арки, що підсилювало цей ефект. Щодо розташування мозаїк у просторі – то на цей рахунок ще у Візантії була розроблена ціла система правил щодо храмів, але на Русі дещо було змінено – біблійні і євангельські теми вибирались з розрахунком, щоб вони найбільш відповідали руським умовам і були зрозумілими для місцевих.
Я хочу конкретніше розкрити тему мозаїки на прикладі тої, яка найбільше мені до вподоби – сцена Євхаристії, яка півколом охоплює апсиду в Софії Київській – на ній, як відомо, зображено апостолів, які урочисто йдуть до Христа, який двічі зображений обабіч престолу (ліворуч він причащає апостолів хлібом, а праворуч – вином). Все в композиції підпорядковано законам монументального мистецтва. В зображеннях навмисне не дано перспективи – вони не розбивають, а підкреслюють напівкруглу стіну апсиди. Постаті не є пов`язаними з дійсністю – це ілюстрація абстрактної ідеї прийняття християнського вчення, а не реальної події. В колориті композиції – вихор світлих, переливчастих тонів – білі плащі та хітони апостолів і як контраст до них – яскраві барви престолу та сині плащі и пурпурові хитони Христа. Ця мозаїка, як і інші прекрасні композиції Київської Софії є справжніми шедеврами мистецтва. А якщо згадати скільки ще таких шедеврів були втрачені або зруйновані під плином часу – воістину велич руського мистецтва була неоціненною, якщо навіть невеличка часточка, приклад цієї величі залишає таке враження!
Другие работы по теме:
Філософія Київської Русі
Реферат на тему: Філософія Київської Русі В "Ізборнику Святослава" (1703 р.) серед інших перекладів знаходяться уривки з "Діалектики" візантійського філософа VІІ - VІІІ ст. Іоанна Дамаскіна, в яких дається таке визначення філософії: "Філософія є пізнанням речей божественних і людських, тобто видимих і невидимих.
Започаткування та становлення митної справи
Зв'язок митних відносин з виникненням і розвитком економічного обігу і зовнішньої торгівлі. Тариф та митна як одні з напрямів здійснення фіскальної функції держави та засоби наповнення державної казни. Ґенеза створення митного інституту в Київській Русі.
Золоті ворота в Києві
Реферат з архітектури на тему: Золоті ворота в Києві” Золоті ворота в Києві — одна з небагатьох пам'яток оборонного зодчества Київської Русі, що дійшла до нашого часу.
Софійський собор
Архітектура Софійського собору. Поєднання мозаїк і фресок у єдиному декоративному ансамблі. Єднання Церкви небесної і церкви земної. Значення в системі розписів собору. Софійський собор як центр духовного, церковного, громадського і культурного життя.
Церкви Києва
Реферат на тему: Церкви Києва Київ... Місто вічної юності... Місто, славна історія якого нараховує півтори тисячі років, де легенди й дійсність живуть поруч. „Матір'ю міст руських" здавна величають його. Мільйони туристів прагнуть побувати тут, постояти на історичній Старокиївській горі, помилуватися з високих круч Славутича білосніжними новобудовами, які щільним колом обступили Київ, торкнутися теплого каміння величних пам'яток сивої давнини...
Кисельов Леонід
(1946-1968) Народився у Києві, в 1946 р., в родині російськомовного письменника Володимири Кисельова. Не сягнувши зеніту свого поетичного обдарування, помер у жовтні 1968 р. від недуги лейкемії, проживши всього двадцять два роки.
Слово про закон і благодать
Автор: Народна творчість. Твір оспівує діяння великого князя Київського Володимира, онука Ігоря, сина Святослава, «про мужність і хоробрість якого... слух пройшов по багатьох сторонах...» Володарював він у Руській землі, що відома в усьому світі.
Писемність і літературна традиція Київської Русі
Свідчення писемністі східних слов'ян до хрещення. Використання систем письма кирилиці та глаголиці. Особливості писемної культури Русі. Героїчний билинний епос. "Повість временних літ". Філософсько-богословська публіцистика. "Ізборник" Князя Святослава.
Писанки та писанкарство на Україні
Реферат натему: Писанки та писанкарство на Україні исанка – це неповторне багатство. Його треба берегти, як безцінний скарб! Нам слід пишатися ним перед усім світом.
Культура України-Русі ІХ-ХІІІ ст.
Реферат Культура України-Русі ІХ-ХІІІ ст. ПЛАН Вступ. 1. Особливості культури Київської Русі. 2. Література й освіта Київської держави. 3. Літописи.
Українські колядки і щедрівки
Реферат на тему: Найдавніший пласт народних пісень, пов'язаних з порами року, називають обрядовим або календарно-обрядовим. Це колядки та щедрівки (зима), веснянки (весна), купальські (літо) й обжинкові (осінь), а також пісні, пов'язані з обрядами весілля та захоронення.
Історія та архітектура Софії Київської
Історія створення та відродження Софії Київської - головного храму держави. Опис архітектурних особливостей собору та його внутрішнього оздоблення. Ознайомлення із найбільш відомими мозаїками, фресками, графіті. Доля позолочених царських врат іконостасу.
Історична Святиня Київа - Софіївський собор
Софіївський собор був закладений князем Ярославом Мудрим. Архітектурно-художній образ Софійського собору вражає своєю досконалістю й є найвидатнішою спорудою Києва. Особливу цінність представляють настінний розпис Софії Київської мозаїками та фресками.
Культура Київської Русі
Збереження, розвиток української національної культури. Духовний розвиток Київської Русі. Релігія. Хрещення Русі. Мистецтво: архітектура, монументальний живопис, іконопис, книжкова мініатюра, народна творчість. Вплив церкви на культуру Київської Русі.
Культурний розвиток Київської Русі
Феномен надзвичайного злету культури Давньоруської держави. Архітектура, мистецтво, писемність та освіта Київської Русі. Літописне повідомлення про раннє ознайомлення на Русі з писемністю. Розкопки в Новгороді та містах Північної і Північно-Східної Русі.
Мистецтво скоромохів
Побутування скомороства в Київській Русі і в Україні, згадки про них у билинах та літописах, зображення на фресках, пластинчатих браслетах. Розігрування комедійних імпровізованих сцен. Народна творчість, музичний фольклор як джерело мистецтва скоморохів.
Дотримання здорового способу життя у Київській Русі
Здоровий спосіб життя – діяльність, спрямована на формування, збереження і зміцнення здоров'я. Виникнення терміну "здоров'я" у Київській Русі. Фізичні вправи, загартування, народні ігри – невід’ємна частина здорового способу життя у період Київської Русі.
Повість минулих літ
РЕФЕРАТ на тему: “Повість минулих літ” Кожен, хто цікавиться національною історією і її передачею і відтворенням у слові знає найдавнішу пам’ятку літератури «Повість минулих літ». Створена на межі ХІ–ХІІ століття Нестором та іншими літописцями, вона є не лише джерелом історії Київської Русі, а й видатним літературним твором.
Феодальна роздробленість Київської Русі
Реферат на тему: Феодальна роздробленість Київської Русі XII—XIII століття на Русі увійшли в історію як період феодальної роздробленості. По смерті великого князя київського Мстислава, сина Володимира Мономаха, Київська Русь розпадається на багато князівств і земель. Поза сумнівом, основною причиною розколу великої централізованої держави була відсутність у місцевих князів і бояр зацікавленості у сильній владі великого київського князя.
Законотворча діяльність Ярослава Мудрого
РЕФЕРАТ на тему: “Законотворча діяльність Ярослава Мудрого” ПЛАН Вступ 1. Коротка редакція “Руської Правди” Ярослава Мудрого – найвизначніше джерело права Київської Русі
Історія утворення Київської Русі
Київська Русь на початку свого існування. Період розквіту, прийняття християнства Володимиром Великим. Монголо-татарська навала і занепад Київської Русі. Зовнішні відносини, державний устрій, економічне, соціальне життя та культура Київської Русі.
Культура Галицько-Волинської Русі ХІІІ-ХІV ст.
Галицько-Волинське князівство і Київська Русь. Галицько-Волинський літопис - найвидатніший історико-культурний документ. Архітектура та образотворче мистецтво Галицько-Волинської Русі. Роль Галицько-Волинської Русі у розвитку української культури.
Київська Русь - теорії походження та розвиток
Зміст норманської, хозарської, панюркської, автохтонної теорій походження Давньоруської держави. Історія розвитку землеробства, ремісництва, торгівлі та політичної системи Київської Русі. Визначення причин феодальної роздробленості в період 1146-1246 рр.
Володимир Великий
(980—1015). Зійшовши на київський престол у 980 р. і зосередивши в своїх руках неподільну владу, Володимир (по- скандінавському Вальдемар) започаткував нову добу в історії Київської Русі. Невгамовні варязькі князі вже не дивилися на Русь лише як на арену подальших завоювань чи край, який можна лише визискувати.
Софійський музей
Державний архітектурно-історичний заповідник "Софійський музей" міститься в центрі Києва. На території заповідника, площа якого становить 5 гектарів, розташований чудової краси ансамбль пам'яток українського зодчества XI-XVIII століть.
Руська правда та її положення
Руська правда та її основні положення “Руська правда”- це найбільш повний кодекс давньоруського феодального права. “Руська Правда” – найвідоміша пам'ятка давньоруського княжого законодавства, основне джерело пізнання суспільного ладу, держави і права Київської Русі. Мала величезне значення для подальшого розвитку українського, російського, білоруського, а почасти й литовського права.
Джерела права та державний лад Київської Русі
У міру становлення класового суспільства окремі звичаї родового ладу, котрі можна було використати в інтересах пануючого класу, що формувався, поступово трансформувалися у норми звичаєвого права. Останнє було пов’язане з державою, що створювалася.
Чехівський Володимир Мусійович
(Чеховський; 20.7.1876 - бл. 1938) - визначний український політичний і церковний діяч, ідеолог УАПЦ, професор. Н. у с.Горохуватці Київського повіту Київської губ. у родині священика. У 1896 закінчив Київську духовну семінарію, в 1900 - Київську духовну академію, одержав ступінь кандидата богослов'я (у 1905 присвоєно звання магістра).
Грошові одиниці України
У зв’язку з введенням української національної валюти походження окремих грошових одиниць цікавить не тільки спеціалістів, а й широкі верстви населення.
Роздроблення Київської Русі
Роздробленiсть Київської держави: Самостiйнi землi-князiвства, Золотоординське панування(12-13ст.) Українська народнiсть.Пiвденно-захiднi землi-князiвства на територiї України