(980—1015).
Зійшовши на київський престол у 980 р. і зосередивши в своїх руках неподільну владу, Володимир (по- скандінавському
Вальдемар) започаткував нову добу в історії Київської Русі. Невгамовні варязькі князі вже не дивилися на Русь лише як на арену подальших завоювань чи край, який можна лише визискувати. Володимир упровадив далеко
конструктивніший
підхід до управління державою. На відміну від попередників у центрі його уваги був насамперед добробут володінь, а не загарбання земель і збір данини. Власне за його князювання Русь почала підноситися як цілісне суспільство й держава.
Щоправда, на початку правління Володимир, здавалося, мало чим відрізнявся
від попередників. Він обдаровував свою численну дружину, підтримувавтрадиційні язичницькі культи, ходив на непокірних вятичів
і поширив свою владу на радимичів.
Як і його батько, Володимир посадив власних синів (мав він 12 законних синів)
по великих містах і землях своїх володінь. Так він усунув від влади місцевих
князів, зосередивши її виключно у руках своєї династії. Коли його варязька дружина стала вимагати більших винагород, Володимир улаштував так, щоб вона перейшла на службу до візантійців.
Замість далеких походів Володимир зосередився на захисті власних кордонів.
Щоб протистояти загрозі печенігів, він збудував розгалужену мережу укріплень,
а також нові міста на південь від Києва. Знову порушуючи традицію попередни-ків він звернув погляд на захід і додав до своїх володінь землі сучасної Західної
України, тим самим поклавши початок тривалому суперництву з поляками за цей
регіон. Він також змусив литовських ятвягів
визнати його верховенство.
Володимир установив загалом дружні стосунки з поляками, мадярами і чехами.В основі цієї нової західної орієнтації лежало його прагнення підпорядкувати собі
головні торгові шляхина захід, а також прокласти інші шляхи на Константинополь. Внаслідок цих надбань володіння Володимира стали найбільшими в Європі, охоплюючи близько800 тис. кв. км. Найголовнішим досягненням Володимира було, без сумніву, впровадження на його неозорих землях християнства. Розуміючи, що Київська Русь уже пережила свою традиційну анімістичну язичницьку релігію, він став замислюватися над тим, щоб знайти більш витончені способи вираження духовних, соціальних та політичних прагнень суспільства. Якщо провести аналогію із сучасністю, він потрапив у становище глави однієї з держав «третього світу», що прагне прискорити модернізацію своєї країни й відтак змушений вибрати якусь одну з двох провідних ідеологій найбільш розвинутих суспільств світу — капіталізм чи соціалізм. Для Володимира цими двома високорозвиненими системами віри, які потрапили до поля його зору,
були християнство та іслам, тобто релігії тих країн, з якими Русь мала й намагалася утримати якнайтісніші торговельні та політичні стосунки. Хоч у «Повісті временних
літ» розповідається, як посланці Русі відкинули іслам через те, що він забороняв уживати алкогольні напої, й начебто спинили вибір на християнстві з Візантії, яке розкішними релігійними обрядами викликало захват. Насправді ж за виборомВолодимира стояли конкретні політичні та економічні чинники.Як свідчить хрещення Ольги, християнство вже пустило коріння в Києві. Сусід-
ство Русі з поспіль християнізованими болгарами і новонаверненими
поляками
та уграми лише прискорило цей процес. Проте прийняття християнства й саме йоговізантійського різновиду насамперед пояснювалося політичними причинами. У 987 р.за надану візантійським імператорам допомогу у придушенніповстання Володимирстав вимагати видати за нього їхню сестру Анну.
Побоюючись, що згода на шлюбіз «варваром» похитне престиж імператорської династії, візантійці всіляко намагалися п
оправити становище, домагаючись від Володимира п
рийняти християнство. Але навіть п
ісля хрещення Володимира у 988 р. вони робили спроби відтягнути шлюб. І все ж після того як русичі завоювали у Криму візантійське місто Херсонес (Корсунь), шлюб нарешті відбувся. У 988 р., прагнучи якнайшвидше охрестити свійнарод, Володимир наказав позаганяти юрби киян у притоку Дніпра р. Почайну
й тамусіх разом вихрестити. Незважаючи на опір людей, ламалися язичницькі ідоли, а на-
томість будувалися християнські церкви. Церква, організаційні структури й служителі якої були цілком запозичені й привезені з Константинополя, не лише отрималаширокі привілеї та автономію, на її потреби надходила, крім того, десята частинакняжих прибутків. Унаслідок цих нововведень значно зріс престиж Володимирової
династії, пов'язаної тепер зі славетним домом візантійських імператорів.Тіснішими ставали стосунки Володимира, що тепер н
алежав до християнської«сім'ї правителів», з іншими монархами. П
рийняття християнства мало позитивнінаслідки й для внутрішнього життя країни. Оскільки вчення візантійської церкви підтримувало монарше право на владу, київські князі знайшли в ній ту ідеологічну опо
ру,
якої раніше не мали. До того ж церква з її складною внутрішньою підпорядкованістю знайомила київських правителів з новими моделями управління. А в самомусуспільстві Київської Русі з'явилася активно діюча установа, що не лише забезпечувала незнане раніше духовне й культурне єднання, а й справляла величезний впливна культурне і господарське життя. Взагалі кажучи, завдяки епохальному виборуВолодимира Русь стала пов'язаною з християнським Заходом, а не з ісламськимСходом. Цей зв'язок зумовив її небачений історичний, суспільний і культурний розвиток. Важко переоцінити те, що християнство прийшло до Києва не з Риму, а з
Ві-
зантії. Згодом, коли відбувся релігійний розкол між цими двома центрами, Київ ставна бік Константинополя, відкинувши католицизм. Так була закладена основа майбутніх запеклих конфліктів між українцями та їхніми найближчими сусідами католицької віри — поляками.
Другие работы по теме:
Впровадження християнства в Русі
Реферат на тему: Запровадження християнства на Русі В чорноморських грецьких містах, так само на Подунав’ю християнство почало поширювати ся вже в перших віках, і звідти заносило ся в наші сторони, через купців і всякий мандрівний люд. Нема сумніву, що вже в ІХ віці християнська віра стала ширити ся в головніших містах України, де було багато такого мандрівного люду, й захоплювала вищі верстви громадянства.
Білий кінь Шептало
Автор: Дрозд Володимир. Ішов підпасок і тягнув позад себе батіг, потім хвацько стрельнув ним, сказавши дядькові Степану, що йому потрібен кінь для приводу. Шептало зіщулився від звуку батога, шарпнувся разом з іншими кіньми в закуток й гидливо підібрав губи, бо ненавидів табун, гурт і загорожі. Спочатку бригадні коні глузували з нього, потім самі стали його обходити.
Винниченко - відданий син України
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Винниченко Володимир – відданий син України Незалежної (1880-1951) Письменник, громадський і державний діяч. Голова Директорії (1918-1919 рр.)
Великий Русский язык живет и развивается
Автор: Сочинения на свободную тему Все мы знаем, что наш великий русский язык живёт и развивается, то есть на смену устаревшим словам приходят более новые слова. И это необходимо, так как наука набирает высоту и узнаёт новые вещи, о которые никто никогда не знал и для того, чтобы рассказать об этом всему миру учёные придумывают им названия, таким образом и мы узнаём открытия учёных и в нашем русском языке появляются новые.
Васильки
Автор: Сосюра Володимир. Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій, і гаї синіють ген на видноколі, і синіє щасті у душі моїй. Одсіяють роки, мов хмарки над нами,
Слово про закон і благодать
Автор: Народна творчість. Твір оспівує діяння великого князя Київського Володимира, онука Ігоря, сина Святослава, «про мужність і хоробрість якого... слух пройшов по багатьох сторонах...» Володарював він у Руській землі, що відома в усьому світі.
Похід князя Ігоря Святославовича на половців у 1185 р.
Автор: Народна творчість. ДАВНЬОРУСЬКА ЛІТЕРАТУРА (Уривки з Іпатського літопису) Ігор рушає в похід. У вівторок 23 квітня 6693 р. Ігор Святославич, внук Олега, виїхав з Новгорода, взявши з собою брата Всеволода з Трубчевська, Святослава Ольговича — свого племінника з Рильська, — свого сина Володимира з Путивля і Ольстина Олексича, Прохорова внука, з Чернігівськими ковцями.
Поучення Володимира Мономаха
Автор: Народна творчість. Будучи вже старою людиною і «сидячи на санях», тобто готуючись до смерті, великий князь київський Володимир Мономах написав поучення своїм дітям, бажаючи їм домогтись успіхів у доброчесності, а також «іншим християнським людям», яких прагнув оберегти від «усяких бід».
Любіть Україну
Автор: Сосюра Володимир. Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води, в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди! Любіть Україну у сні й наяву,
Тиха елегія
Автор: Підпалий Володимир. Коли мене питають: «Любиш ріки, річки, і річечки, і потічки?» — відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу на віки...
Тай-цзу
(кит. 太祖, пиньинь Tаizǔ, буквально «Великий родоначальник») — посмертный титул (мяо-хао), присваиваемый в Китае основателям некоторых династий:
Затонский, Владимир Петрович
Влади́мир Петро́вич Зато́нский (укр. Володимир Петрович Затонський, 27 июля (8 августа) 1878(18780808) — 29 июля 1938) — украинский и советский политический деятель. Академик ВУАН (1929; с 1936 — АН УССР).
Карл Фридрих Баденский
Карл Фридрих (нем. Karl Friedrich von Baden; 22 ноября 1728, Карлсруэ — 10 июня 1811, там же) — маркграф Баден-Дурлаха (1746—1771), маркграф объединённого Бадена (1771—1803), курфюрст Бадена (1803—1806), великий герцог Бадена (1806—1811). Сын Фридриха Баден-Дурлахского и Анны Шарлотты Амалии Нассау-Диц.
Масальский, Михаил Юзеф
Михаил Юзеф Масальский (польск. Michał Jуzef Massalski; ок. 1700—1768) — военный деятель Великого княжества Литовского и Речи Посполитой, великий гетман литовский.
Винчестер Англия
Ви́нчестер (англ. Winchester [ˈwɪntʃɨstər]) — город в Великобритании в графстве Хэмпшир (Англия), в 19 км от побережья Ла-Манша и Саутгемптонского порта. В Винчестере покоятся знаменитые средневековые правители Альфред Великий и Кнуд Великий.
Grand Si cle
Великий век (Grand Siиcle) — период во французской историографии, включающий в себя правления трёх первых королей династии Бурбонов — Генриха IV Великого (1589—1610), Людовика XIII Справедливого (1610—1643) и Людовика XIV, Короля-Солнце (1643—1715). Эпоха Ренессанса и Религиозных войн, Великий век и галантный век в совокупности образуют эпоху дореволюционного, или Старого режима во Франции.
Історична біографія Володимира Леніна
Р е ф е р а т з всесвітньої історії на тему: Історична біографія Володимира Леніна” Учениці 10Б класу школи №56 Файт Ілони Ленін (Ульянов) Володимир Ілліч (1870 – 1924 рр.) – лідер більшовиків. Прихильник створення партії «нового типу», яка здійснювала б управління країною за допомогою розгалуженої мережі місцевих організацій.
Украинская католическая народная партия
Украинская католическая народная партия (укр. Українська Католицька Народна Партія (УКНП), с 1931 года — Українська Народна Обнова (УНО)) — политическая партия, основанная в 1930 году во Львове. УКНП, придерживаясь христианского направления, заменила собой Христианско-Общественную Партию. УКНП выступала за более широкую автономию украинского населения, проживавшего на востоке Польши.
Володимир Великий. Соціально-політичний портрет
Роль історичного досвіду у процесі національного відродження. Основні напрямки і форми діяльності Володимира Великого. Адміністративна реформа і побудова держави. Культурно-освітня діяльність і політика князя. Запровадження християнства на Русі.
Володимир Великий
Прихід до влади. Звязки з громадою. Розбудова держави. Хрещення і поширення християнства. Крим. Вплив Візантії. справжній розвиток письменництва починається щойно з христиєнством. Значення освіти.
Господин Великий Новгород
Особенного расцвета Новгород достиг в 12-м и 13-м вв. Этот город объединил тогда под своей властью весь север Руси, и его с уважением называли «Господин Великий Новгород». Сюда по рекам свозили товары из глубин Руси и от самого Черного моря.
Володимир Мономах
(1053-1125) великий князь київський (1113-1125) Володимир Мономах — онук Ярослава Мудрого, син великого князя київського Всеволода Ярославича та грецької царівни, дочки візантійського імператора Костянтина IX Мономаха, звідки й походить його прізвище. Народився 1053 року. Одержав від батька уділ у Смоленську та Чернігові.
Кишка, Станислав
Станислав Петрович Кишка (ум. 1513/1514) — государственный и военный деятель Великого княжества Литовского из рода Кишек, дипломат, гродненский староста, Великий гетман литовский, литовский великий маршалок.
Кишка, Януш
Януш Кишка (лит. Jonušas Kiška, польск. Janusz Kiszka; 1586 — 13 января 1654, Кривичи, Ошмянский повет Виленского воеводства) — военный и государственный деятель Великого княжества Литовского и Речи Посполитой из рода Кишек, полоцкий воевода, польный гетман литовский, великий гетман литовский.
Людвиг IV великий герцог Гессенский
Людвиг IV Гессенский (полное имя Фридрих Вильгельм Людвиг Карл, нем. Friedrich Wilhelm Ludwig Karl von Hessen und bei Rhein; 12 сентября 1837 — 13 марта 1892) — великий герцог Гессенский и Прирейнский (1877—1892).
Людвиг I Гессенский
Людвиг I, великий герцог Гессен (нем. Ludwig I. von Hessen-Darmstadt; 14 июня 1753(17530614) — 6 апреля 1830, Дармштадт) — ландграф Гессен-Дармштадтский (как
Міхновський Микола Іванович 2
Київський інститут муніципального менеджменту та бізнесу Реферат з курсу “ Історія України на тему Володимир Великий” Виконав: студент першого курсу
Військові звання збройних сил України
Реферат з ДПЮ Леонід Данилович КУЧМА – головнокомандуючий Збройними Силами України. Володимир Петрович ШКІДЧЕНКО – Міністр оборони Збройних Сил України.