Шляхи інтеграції України у світовий простір

Рефераты по астрономии » Шляхи інтеграції України у світовий простір
ВСТУП

Нинішня ситуація характеризується глобальною трансформа- цією усіх країн світу до нового якісного стану нового типу цивілі-

зації третього тисячоліття . Розв`язання цих нагальних завдань здійснюється на різних рівнях та у різноманітних сферах сус- пільства .Світові проблеми обговорюються вивчаються й вирішу-

ютсья певною мірою в Організації Об`єднаних Націй та її підроз-ділах регіональні питання -у межах сучасних інтеграційних об`єд-

нань економіка окремих країн - державними та іншими установа- ми науково-дослідними інституціями . За такого великого розма-

їття неабиякого значення набувають наукове узагальнення син-

тез існуючих теорій і концепцій та їх адаптація до потреб і реалій

економіки України .



I

Об`єктивна необхідність вимагає поступового але не-

ухильного включення економіки України до системи міжна-

родного поділу праці (МПП) світових інтеграційних про-

цесів треба враховувати усі вихідні визначальні умови

що складаються у світовій економічній системі.


по-перше вона дедалі більша стає глобальною цілісністю в якій посилюєть-

ся взаємозалежність національних економік на основі поглиблення трансна

ціоналізації виробництва та обігу всього господарського життя .

по-друге зростає інтенсивність регіональних інтеграційних процесів що веде з одного боку до виникнення великих економічних просторів та вилу-

чення відповідного ефекту за рахунок зростання масштабів виробництва а з

іншого - до сегментації світового ринку до секторизації єдиного світового

господарства внаслідок створення відносно замкнутих торгово-економічних

блоків та інтеграційних угрупувань .

по-третє глобальна економіка як міжнародна господарська система характе- ризується циклічністю розвитку яка впливає на динаміку темпи та пропор-

ції економічного пступу окремих країн як її елементів та ланок .

по-четверте домінуючими факторами і світового і національного економіч-

ного розвитку стають інтелектуально-інформаційні складові які отримують

могутній поштовх внаслідок науково-технологічної революції .

по-п`яте поступово змінюється економічна основа сучасної цивілізації . Індустріальна модель розвитку визначається пріорітетом знань людського капіталу формування «економіки розуму» «економіки думки» .



ІІ

Одним з найважливіших етапів в інтеграції України у світовий простір є входження України до ЄС .

Важливими етапамина шляху повернення України в Європу були підписання Угоди про Партнерство і Співробітництво

між Україною та ЄС і ратіфікація цієї Угоди Верховною Ра-

дою в листопаді 1995 року підписання Тимчасової Угоди про торгівлю та питання пов`язані з торгівлею - першої такої угоди з однією з Нових Незалежних Держав а також

підписання Президентом України Л.Д.Кучмою та Головою Єв-ропейської Комісії паном Жаком Сантером Спільної заяви по

результатам переговорів що стало першим прецедентом по відношенню до держави не члена ЄС в червні 1995 року .

Особливого значення для поглиблення довіри до України та

закріплення позитивного ставлення Європейської спільноти

до нашої держави набуває вирішення питання про вступ Ук- раїни до Ради Європи що вже відбулося .


Інтеграція у західноєвропейські структури та розвиток

співробітництва з ЄС є не самоціллю а засобом досягнен- ня в першу чергу конкретних економічних цілей .Обсяг

торгівлі між Україню та ЄС у 7 разів перевищує обсяг тор-

гівлі України з США .Українські товаровиробники у першу чергу з найбільш конкурентноздатних сфер української еко-

номіки : металургійної і текстильної промисловості сільського господарства певних сфер науковомістких та енергетичних технологій мають отримати більше можливості

для експорту своїх товарів у Західну Європу .Підготовка

нової угоди з ЄС по текстилю угоди щодо науково-техніч- ного співробітництва зменьшення митних нетарифних та

інших обмежень у взаємній торгівлі сприяння скорішому на-

буттю чинності Угоди про Партнерство та Співробітництво та практичній реалізації Тимчасової Угоди про торгівлю між Україною та ЄС - цим та багатьом іншим невідкладним

завданням буде присвячена головна увага Постійного предс- тавництва України при ЄС.


ІІІ

Україна не є самотньою у своїх намаганнях вирішувати нагальні завдання економічних відносин з ЄС . Консульта-

ції з цього приводу з представниками кількох країн-членів

ЄС свідчать зокрема про їх принципову готовність у межах політичних та економічних реалій сприяти зменшенню митних та інших зборів на продукцїю що експортується з України до ЄС та розширення існуючих квот по групі так званих «чутливих товарів» : сталі текстилю ядерних товарів та сільгосппродукції.Ці країни підтримують раціо-

нальне і прагматичне ставлення України до її інтеграції у

західноєвропейські структури .


Під час останніх зустрічей і переговорів в Європейсь-

кий Комісії розглядалися хід підготовки до запланового на

1995 р. в м.Києві засідання Спільного комітету України та

Європейської Комісії процес ратифікації Угоди про Парт-нерство та Співробітництво і набуття чинності Угодою про

торгівлю між Україноюта ЄС проблеми узгодження підходів

сторін до чорнобильського питання підвищення ефективнос-

ті програм технічної допомоги по лінії Тасіс які мають

розглядатись не як самодостатня категорія а як засіб для досягнення конкретних в першу чергу - економічних -

цілей .

Багато зусиль Україна доклала щоб стати повноправним

членом РЄ -впливової міжнародної регіональної інституції.

Історична для нашої держави подія відбулася 9 листопада 1995 р. коли Комітет Міністрів Ради Європи юридично зат-

вердив рішення Парламентської Ассамблеї РЄ про вступ України до цієї авторитетної міжнародної організації.Ця

подія стала актом юридичного визнання авторитету України

її права на входження в усі європейські структури що створює на континенті нову політичну ситуацію дає Украї- ні шанс на поглиблення демократичних перетворень .




Використана література


Економіка зарубіжних країн ; Київ «Либідь» 1996


Политическа экономия - словарь;Москва политиздат 1979


«Україна - Європейський Союз : зовнішньоекономічна діяльність і перспективи співробітництва» ;Київ 1995