Реферат на тему:
Запровадження християнства на Русі
В чорноморських грецьких містах, так само на Подунав’ю християнство почало поширювати ся вже в перших віках, і звідти заносило ся в наші сторони, через купців і всякий мандрівний люд. Нема сумніву, що вже в ІХ віці християнська віра стала ширити ся в головніших містах України, де було багато такого мандрівного люду, й захоплювала вищі верстви громадянства. Знаємо, що в 860-х роках вислані на Русь грецькі духовні охрестили богато людей, так що на Русь вислано потім осібного владику для всіх руських християн. В першій половині Х ст. згадується церква святого Ілі в Київі на Подолі — в трактаті Ігоря з греками, і церед Ігоревої дружини в тім же трактаті згадується Русь християнська і Русь поганська. На княжім дворі і в кругах боярських було чимало християн, і не дивно було, що й жінка Ігорева, княгиня Ольга охрестилася теж. В Києві оповідали потім, що вона їздила хреститися до Царгороду. І послав своїх послів в різні краї — оглянути ті різні віри. Посли вертаються і оповідають, що найбільше їм сподобалася грецька віра; бояре теж кажуть, що мабуть таки грецька віра найкраща, коли на сю віру перейшла Ольга, що була наймудрійша з усіх людей". Володимир постановляє охреститися, але не хоче просити греків, щоб прислали йому для цього духовних, а зачіпає їх іншим способом: іде на Корсунь, здобуває і посилає до візантийського цісаря Василя й його брата Константина, що правили в двох, аби видали за нього цестру, бо інакше піде й на Царгород. Цісарі відповідають, що не можуть видати цестри за поганина - хіба як вихреститься Володимир відписує їм, що радо охреститься, бо знає вже християнську віру й сподобав її собі. Тоді цісарі посилають цестру свою Ганну до Володимира в Корсунь. Володимир одначе ще не похочує хреститись; але захорував на очі, і цісарівна Ганна намовила його, аби скорше хрестився, щоб подужати. Охрестившися, виздоровів справді, повінчався з цісарівною і забравши грецьких духовних з Корсуня, поїхав до Київа — хрестити киян і всю землю. В сїм оповіданню задержало ся тільки дещо з дійсних подій.
Під той час, коли розпочалися переговори про шлюб Володимира з цісарівною, він саме кінчив роботу свою коло відбудовання держави. Задумуючися над тим, як би скріпити цю державну будову і свою вдасть над нею, та й взагалі владу київського великого князя, він рішив пошукати на це способу у Візантиї. Візантия й її столиця Константинополь, або Новий Рим, як його називали, в очах тодЇшнього світу були вінцем блеску, культури, слави, могутности, так само як перед тим Старий Рим цісарів римських. Ріжні творці нових держав, які повставали в тодїшнїх часах, шукали способу приодягнути цебе і свою вдасть блеском і славою сього світового огнища, і для того заходились поріднитися з візантийським цісарським двором, дістати звідти клейноди—знаки своєї власти, якусь корону, убрання цісарські. Записки цісаря Константина, сучасника Ігоревого, згадують, що володарі хозарські, угорські та руські й іньших народів часто звертаються до візантийських цісарів, випрошуючи собі за яку-небудь прислугу візантийської корони, чи уборів цісарських, або просять видати за них царівну візантийську, або оженити якогось царевича у них. Так було і з Володимиром.
Притоку дали до того самі цісарі. Притисла їх біда, збунтувався їх воєвода, Варда Склір, і приступив з військом до самого Константинополя. Цїсарі, не маючи помочи, звернулися до Володимира, просячи помічного війська від нього. Володимир згодився, але захотів, щоб цїсарі видали за нього свою цестру, та й ще мабуть прислали йому корону і убрання цісарські. Є пізнїйший переказ про цісарський вінець присланий з Царгорода до князя Володимира, котрим його короновано; цей переказ звязуеть ся з короною московських царів, званою Мономаховою шапкою, і розуміють тут Володимирового правнука Мономаха, також Володимира на йменнє. Сама та Мономахова шапка мабуть пізнїйша, про те переказ про присланнє грецької корони з Царгорода іде мабуть від того Великого Володимира і тільки потім перейшов на його одноіменного правнука, як близшого предка московських князів.
Володомир післав цісарям шість тисяч війська і воно помогло погромити бунтівників, та й потім зісталося там на службі. Але як минулася біда, цїсарі почали відтягатися від того, що пообіцяли Володимирови. Для візантийського цісаря вважалося дуже великою ганьбою видати свою цестру за варварського володаря, за якого греки вважали київського князя дарма, що він хрестився. Тоді Володимир ударив в болюче місце Візантиі — на її кримські володіння. Туди з давна вже руські князї простягали руки, і в попередніх трактатах Греки раз-у-раз убезпечалися, щоб Русь не воювала їх кримських городів.
Тепер Володимир пішов і обложив столицю кримських володінь Візантиї — Херсонес, або як у нас його звали—Корсунь. Місто було кріпке, обгорожене сильними мурами і трудно було його взяти. Але зрадив один Корсунянин, сказавши Володимирови, як перейняти воду — без води Корсуняне мусіли піддатися. Цісар не міг їм дати помочи, бо в Візантиї знову піднялося повстаннє й иньші війни. Володимир опанував Корсунь і з ним цілий Крим. Щоб вернути собі ці краї, цїсарі мусили сповнити дані Володимирови обіцянки: вислали царівну Ганну до Корсуня, там відбулося весілля її з Володимиром, і той віддав по сім Корсунь Грекам „за віно, за царівну".
Церед сих подїй непомітно проминуло саме охрещеннє Володимира; не знати, де це сталося, в Корсуні, чи в Киіві, а іньші казали, що в Василеві, теперішнїм Василькові коло Київа. Одна звістка каже, що похід Володимира на Корсунь стався на третїй рік по його охре-щенню, і це дуже правдоподібно, що він охрестився ще перед походом. При хрестї прийняв імя Василя—по імени свого швагра цісаря Василя.
Охрестившися сам, Володимир приложив усїх старань, щоб поширити християнство яко мога в своїх землях. Задумавши зблизити свою державу з Візантиєю, приодягнути її блеском візантийськой культури і слави, він натурально мусив бажати приподобити якомога свої землі до візантийського життя. З другого ж боку, як добрий полїтик міг він розуміти, як звяже його землї поширенний в них нової віри з її блискучим обрядом, виробленими формами, міцно організованим духовенством, і звязана тісно з церквою книжність, освіта і артистична творчість. Міг міркувати, як скріпить політичні звязки таке розширеннє цеї нової церкви й духовенства з княжої руки, під її охороною і опікою. Така державна церква як по иньших землях так і тут мусила стати союзником і помічником полї-тичної власти, княжої держави, скріпляти своїми впливами їі вагу і значіннє—так як то й стало ся.
Літопись оповідає, що Володимир, вернувшися з кримського походу до Київа, казав понищити ідоли — статуї богів поганських, що стояли на горі, коло княжого двору: одні порубати, іньші спалити, а ідол Перуна казав привязати коневи до хвоста й так тягнути з гори на ріку, а люде мали йти й бити його палицями „на поруганнє", потім вкинути в Днїпро й не давати йому ніде пристати до берега. Понищивши ідолів, казав.усім людям прийти другого дня на ріку, аби ніхто у не важив ся не послухатися. і Люде посходилися, сказали їм розібратися, війти до води, а попи стояли на березі й читали хрещальні молитви, і так охрещено цїле місто гуртом. Так оповідає літопицець, і подібно справді мусіло статися в Києві та по иньших більших містах; мабуть тільки не так нагло і несподівано: певно, наперед толковано вце таки людям дещо про нову віру, тим більше що й перед тим були вже по більших містах священники й могли поучувати людей.
Другие работы по теме:
Філософія Київської Русі
Реферат на тему: Філософія Київської Русі В "Ізборнику Святослава" (1703 р.) серед інших перекладів знаходяться уривки з "Діалектики" візантійського філософа VІІ - VІІІ ст. Іоанна Дамаскіна, в яких дається таке визначення філософії: "Філософія є пізнанням речей божественних і людських, тобто видимих і невидимих.
Софійський собор
Архітектура Софійського собору. Поєднання мозаїк і фресок у єдиному декоративному ансамблі. Єднання Церкви небесної і церкви земної. Значення в системі розписів собору. Софійський собор як центр духовного, церковного, громадського і культурного життя.
Становлення християнської церковної організації Монастирі
Становлення християнської церковної організації. Церковна організація остаточно склалася VI ст. Імператор Юстиніан І своїм указом визначив п'ять центрів патріаршеств: Рим, Константинополь, Олександрія, Антіохія та Єрусалим. Кожному з них підпорядковувалися відповідні митрополії, а митрополіям — єпископії.
Религия и её функции
Релігія – це складне соціальне і духовне явище , корені якого виходять з глибинних теренів суспільної історії. Соціальна природа та риси релігії вказують на її зв'язок з розвитком суспільства – певної само відтворюючої системи, де один елемент пов'язаний з іншим. Слово походить від лат. Religio – і означає зв'язок.
Язичництво та християнство
Причини запровадження християнства як державної релігії Київської Русі. Спільні та відмінні риси язичницької та християнської ідеологій. Пристосування християнства до традиційного язичницького світогляду. Боротьба поганської та християнської віри.
Літературні памятки стародавньої Русі та України.
Реферат на тему: Літературні пам’ятки стародавньої Русі та України. Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, поширенню писемності, створенню визначних пам'яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам'яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалися і зміцнювалися культурні зв'язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи.
Слово про закон і благодать
Автор: Народна творчість. Твір оспівує діяння великого князя Київського Володимира, онука Ігоря, сина Святослава, «про мужність і хоробрість якого... слух пройшов по багатьох сторонах...» Володарював він у Руській землі, що відома в усьому світі.
Писемність і літературна традиція Київської Русі
Свідчення писемністі східних слов'ян до хрещення. Використання систем письма кирилиці та глаголиці. Особливості писемної культури Русі. Героїчний билинний епос. "Повість временних літ". Філософсько-богословська публіцистика. "Ізборник" Князя Святослава.
Переміщення акорду
Реферат на тему: 1. Переміщення акорду. Його роль Переміщенням акорду називається його повторення в зміненому вигляді; переміщення міняє мелодичне положення або розташування акорду - або і то і інше одночасно.
Українські колядки і щедрівки
Реферат на тему: Найдавніший пласт народних пісень, пов'язаних з порами року, називають обрядовим або календарно-обрядовим. Це колядки та щедрівки (зима), веснянки (весна), купальські (літо) й обжинкові (осінь), а також пісні, пов'язані з обрядами весілля та захоронення.
Християнство, як релігія до Володимира
Реферат на тему: Християнство, як релігія до Володимира е до початку першого тисячоліття язичницький світ вичерпав усі свої потенційні можливості в морально-етичній і релігійній сфері, а отже і на шляхах розвитку соціального устрою і державності. Тому переможний хід християнства по Римській імперії, а слідом за нею і навернення околишніх язичеських племен було неминуче і логічно обумовлено всім ходом світової історії.
Історична Святиня Київа - Софіївський собор
Софіївський собор був закладений князем Ярославом Мудрим. Архітектурно-художній образ Софійського собору вражає своєю досконалістю й є найвидатнішою спорудою Києва. Особливу цінність представляють настінний розпис Софії Київської мозаїками та фресками.
Культура Київської Русі
Збереження, розвиток української національної культури. Духовний розвиток Київської Русі. Релігія. Хрещення Русі. Мистецтво: архітектура, монументальний живопис, іконопис, книжкова мініатюра, народна творчість. Вплив церкви на культуру Київської Русі.
Дотримання здорового способу життя у Київській Русі
Здоровий спосіб життя – діяльність, спрямована на формування, збереження і зміцнення здоров'я. Виникнення терміну "здоров'я" у Київській Русі. Фізичні вправи, загартування, народні ігри – невід’ємна частина здорового способу життя у період Київської Русі.
Феодальна роздробленість Київської Русі
Реферат на тему: Феодальна роздробленість Київської Русі XII—XIII століття на Русі увійшли в історію як період феодальної роздробленості. По смерті великого князя київського Мстислава, сина Володимира Мономаха, Київська Русь розпадається на багато князівств і земель. Поза сумнівом, основною причиною розколу великої централізованої держави була відсутність у місцевих князів і бояр зацікавленості у сильній владі великого київського князя.
Історія утворення Київської Русі
Київська Русь на початку свого існування. Період розквіту, прийняття християнства Володимиром Великим. Монголо-татарська навала і занепад Київської Русі. Зовнішні відносини, державний устрій, економічне, соціальне життя та культура Київської Русі.
Володимир Великий. Соціально-політичний портрет
Роль історичного досвіду у процесі національного відродження. Основні напрямки і форми діяльності Володимира Великого. Адміністративна реформа і побудова держави. Культурно-освітня діяльність і політика князя. Запровадження християнства на Русі.
Володимир Великий
Прихід до влади. Звязки з громадою. Розбудова держави. Хрещення і поширення християнства. Крим. Вплив Візантії. справжній розвиток письменництва починається щойно з христиєнством. Значення освіти.
Етнічний розвиток та релігійне життя Київської Русі
Визначення етнічної структури в Київській Русі для визначення спадкоємця києво-руської культурно-історичної спадщини. Запровадження християнства - Хрещення Русі - епохальний поворот в історії Давньоруської держави. Вплив християнізації на її розвиток.
Володимир Великий
(980—1015). Зійшовши на київський престол у 980 р. і зосередивши в своїх руках неподільну владу, Володимир (по- скандінавському Вальдемар) започаткував нову добу в історії Київської Русі. Невгамовні варязькі князі вже не дивилися на Русь лише як на арену подальших завоювань чи край, який можна лише визискувати.
Принятие христианства на Руси
ПРИЙНЯТТЯ ХРИСТИЯНСТВА НА РУСІ Р Е Ф Е Р А Т Національний технічний університет України (“КПІ”) З М І С Т ПРИЙНЯТТЯ ХРИСТИЯНСТВА НА РУСІ 1 Вступ. 2
Софійський музей
Державний архітектурно-історичний заповідник "Софійський музей" міститься в центрі Києва. На території заповідника, площа якого становить 5 гектарів, розташований чудової краси ансамбль пам'яток українського зодчества XI-XVIII століть.
Реформи Володимира
Князь Володимир як реформатор Русі. Адміністративна, оборонна, укріплення кордонів Русі, зовнішньополітична, воєнна, фінансова реформи Володимира Великого. Запровадження християнства на Русі. Значення реформ Володимира у зміцненні Київської держави.
Острожська Біблія
, ЄРЕСЬ “ЖИДОВСТВУЮЧИХ” ТА ПЕРШОДРУКАР ІВАН ФЕДОРОВ – ДО ІСТОРІЇ ПИТАННЯ ТА ПОГЛЯД У СУЧАСНІСТЬ” “Яко звістка Господь є шлях праведних, і шлях нечестивих загине”
Джерела права та державний лад Київської Русі
У міру становлення класового суспільства окремі звичаї родового ладу, котрі можна було використати в інтересах пануючого класу, що формувався, поступово трансформувалися у норми звичаєвого права. Останнє було пов’язане з державою, що створювалася.
Климент римський символ єднання християнства
Реферат з релігієзнавства КЛИМЕНТ РИМСЬКИЙ — СИМВОЛ ЄДНАННЯ ХРИСТИЯНСТВА Постать святого Климента Римського, священномученика епохи християнської єдності, є однією з найяскравіших в історії Церкви. Ім'я його тисячу років тому було відоме всьому християнському світові, а для середньовічної Русі стало символом її хрещення.
Христос воскрес торжествує життя
Христос воскрес – торжествує життя Наближається Великдень. З приходом цього свята народ пов'язує надії на кращу долю, на мир, злагоду в родинах і суспільстві. Великдень – це справжня суть християнства, це свято гармонійної єдності людини і природи, свято духовного єднання, поваги до своїх пращурів, історії.
Виникнення християнства та його культурно-історичний контекст
Християнство зародилося в середині І ст. н. е. в східних провінціях Римської імперії за часів глибокої кризи рабовласницького ладу. Внутрішня ситуація в імперії відзначалася напруженістю: постійно точилася боротьба між рабами і вільними, багатими і бідними, загарбниками і підкореними.
Християнізація духовного життя українського народу
Історія християнства в українських землях розпочалась ще задовго до хрещення наших предків Володимиром Великим. Напевне, тому в Києві християнство не зустрічало ніякого опору. Поганство вже відмирало природним шляхом. Підтримка князівською владою християнства як релігії вищого типу змусила поганство відступити.
Православна церква в Україні
ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА В УКРАЇНІ План. . Вселенське православ’я. . Початки християнства на Українських землях. Українська Автокефальна Православна Церква.