Иван Карпенко – Карий
(29.09.1845 – 1907 )
Іван Карпович Тобілевич народився 29 вересня 1845 р. в с. Арсенівці ( тепер с. Веселівка Новомиргородського району Кіровоградської області).
Його батько працював управителем поміщицьких маєтків, походив із збіднілого шляхетського роду. Одружуючись, батько викупив свою дружину з кріпацької неволі, хоч у минулому її рід був козацьким.
У цій простій родині виховалася пледа діячів української культури – три брати, відомі під псевдонімами Іван Карпенко –Кари, Микола Садовський і Панас Саксаганський та їхня сестра Марія Садовська – Барілотті.
Їх мати Євдокія Садовська виконувала народні пісні, тим самим заронила в душі дітей глибоке розуміння багатства й краси українського слова та перші зерна артистичного хисту.
Дитинство Івана минуло у селі, звідки він і виніс добру ознайомленість з життям, побутом, звичаями народу.
У Бобринецькій повітовій, де навчався Іван, навчання проводилися російською мовою, проте вона не заглушила рідної.
Підлітком Іван пішов на свій хліб, працюючи писарчуком спочатку в містечку Мала Виска, а потім у Бобринці. Багато читає, займається самоосвітою, захоплюється аматорським театральним рухом.
В 1865 р. повітовим центром став Єлисаветград, Тобілевич почав працювати там у канцелярії поліційного управління. Однак знаходив відраду в керівництві драматичним гуртком, до складу якого входили вчителі, в організації вистав, де також виступав і як актор.
Коли емським указом 1876 р. було заборонено не тільки друкувати книжки українською мовою, а й організовувати українські вистави та концерти, Іван Тобілевич разом з Марком Кропивницьким, Євгеном Чикаленком, Олександром Тарковським, Панасом Михалевичем домагається припинення переслідування української культури.
У його будинку поселився колишній активний учасник Київської громади Олександр Русов з дружиною Софією, яка перебувала під наглядом поліції. Тому власті запідозрюють Тобілевича в політичній неблагонадійності й у вересні 1883 р. звільняють зі служби.
Тепер Іван Тобілевич має повну змогу повністю віддатися не тільки літературній , а й театральній діяльності: він входить до професійної трупи Михайла Старицького.
У 1884 р. Тобілевичу було заборонено жити в Україні, піддано поліційному наглядові на три роки. Він оселився в Новочеркаську, займався оправою книжок, написав кілька п’єс, що друкувалися і виставлялися під псевдонімом Іван Карпенко – Карий.
У 1887 р. він живе на власному хуторі Надія на Єлисаветградщині, займається хліборобством, багато часу віддає літературній праці.
У 1888р. було знято поліційний нагляд, він знову кидається у вир театрального життя. Саме тоді український театр корифеїв з успіхом виступає не тільки в багатьох містах України, а й далеко за її межами. До складу ансамблю входили такі таланти : Марія Заньковецька, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марко Кропивницький. До репертуару труп входять кращі твори української і світової драматургії, зокрема й драми та комедії Івана Карпенко – Карого.
Постійна напружена праця, нервові переживання, шовіністичні переслідування позначаються на здоров’ї Карпенко - Карого. Кілька останніх років недуга все частіше давала про себе знати, аж поки у січні 1907 р. остаточно підірвала його сили. Не допомогла й поїздка до Берліна:оперувати хворого було пізно. Там він і помер 15 вересня 1907 рок. Тіло небіжчика було перевезено в Україну й поховано за його заповітом на кладовищі сусіднього до хворого Надія села Карлюжина.
Драма (грець. δρδμα — дія) — це п'єса з гострим конфліктом соціального чи побутового характеру, який розвивається в постійній напрузі. Героями творів, написаних у цьому жанрі, є переважно звичайні, рядові люди. Автор прагне розкрити їхню психологію, естетично дослідити еволюцію характерів, мотивацію вчинків і дій.
Коме́дія (грець. komodia, від komos — весела процесія і ode — пісня) — драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири розвінчуються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності чи людині.
Другие работы по теме:
Карпенко-Карий Іван
(1845 — 1907) Народився Іван Карпович Тобілевич 29 вересня 1845р. в с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда; батько його походив із старовинного зубожілого дворянського роду й працював прикажчиком поміщицького маєтку, а мати була простою селянкою. Освіту, до якої так тягнувся хлопець, довелося через матеріальну скруту обмежити чотирикласним училищем і з чотирнадцяти років заробляти на прожиття.
Карпенко-Карый
(Иван Карпович Тобилевич) (1845 - 1907) Майже півтора сторіччя минуло від дня народження видатного українського драматурга і театрального діяча Івана Тобілевича, широко відомого також під псевдонімом Карпенко-Карого.Його славне ім’я тісно пов’язане не тільки з українським театральним ренесансом останньої чверті XIX століття, а й з розвитком визвольного руху на Україні, з боротьбою за ідейність та народність літератури.
В чём драма Ивана Флягина
Автор: Лесков Н.С. Иван Флягин – крепостной крестьянин. Он молитвенный сын, то есть его мать обещала богу. Он об этом узнал только во сне. К Ивану во сне явился монах, и сказал, что тот (то есть Иван) должен служить богу, что он будет несколько раз умирать, но не умрёт. Иван обо всем забыл. Детство его повлияло на дальнейшую жизнь.
Мартин Боруля
Автор: Карпенко-Карий Іван. Мартин Боруля, багатий шляхтич, чиншовик (той, хто платить за оренду землі якомусь іншому власникові), просить повіреного Трандалєва прочитати документ, де вказано, що «Дворянскоє депутатскоє собраніє» зачисляє його, Борулю, до дворянського роду і по дає на затвердження до Сенату.
Життєвий і творчий шлях Івана Карпенка-Карого
Перші роки навчання майбутнього драматургу. Робота Івана Карповича Тобілевича у повітових канцеляріях. Утворення аматорського гуртка у Єлисаветграді. Революційна діяльність Карпенка-Карого, роки заслання. Сценічність, щирість та безпосередність п'єс.
Іван Карпенко-Карий
Розуміння Карпенко-Карим багатства й краси українського слова та перші зерна артистичного хисту ще в дитинстві. Роки праці писарчуком. Боротьба за припинення переслідувань української культури. Формування світогляду письменника, його тонка гра на сцені.
Акторська діяльність І. Тобілевича
Значення постаті Івана Карповича Тобілевича з точки зору розвитку української національної культури і театру. Факти з його життя і творчості. Робота в аматорських гуртках Бобринця і Єлисаветграда. Особистість І. Карпенка-Карого як театрального діяча.
Загорский, Иван Васильевич украинский актёр
Иван Васильевич Загорский (1861—1908) — украинский актёр. Биография С отроческих лет был занят в любительских спектаклях. С 1879 года — в русской труппе Н. Н. Савина в Харькове. В 1880 году в труппе Г. Выходцева (Кременчуг) познакомился с М. Л. Кропивницким, с которым работал до 1888 года. В 1888—1900 годах — в труппе Н.
Семён Иванович Бельский
Бельские (Гедиминовичи) Владимир Ольгердович, князь Киевский Иван Владимирович, князь Карельский и Бельский Иван Иванович Бельский "Большой" Иван Иванович Бельский "Меньшой"
Война за флагшток
, англ. Flagstaff War, также известна как восстание Хоне Хеке , произошла в период с 11 марта 1845 по 11 января 1846 в Заливе Островов, Новая Зеландия между британскими поселенцами в Новой Зеландии и коренными жителями маори. Наиболее яркими событиями войны были действия вождя Хоне Хеке, бросившего вызов британской короне, срубив флагшток на Флаговом Холме в Корорарека, ныне Рассел.
Тайлер, Джон
Джо́н Та́йлер младший (англ. John Tyler, Jr., 1790—1862) — десятый президент США (1841—1845). Тайлер стал первым президентом, вступившим на должность не по избранию, а как вице-президент после кончины действующего главы государства.
Куинси, Джозайя III
Введение 1 Краткая биография 2 Творчество Список литературы Введение Джозайя Куинси III (англ. Josiah Quincy III; 4 февраля 1772 — 1 июля 1864) — американский государственный деятель. Мэр г. Бостона (1823—1828), Президент Гарвардского университета (1829—1845) Сын публициста Джозайи Куинси II.
Бобрищев, Иван Дмитриевич
Введение 1 Биография Список литературы Введение Ива́н Дми́триевич Бобри́щев (также Иван Бобров, Бобр, упомянается и как Юшка) (годы рождения неизвестен — год смерти не позже 1556) — постельничий или печатник (по разрядным книгам), основатель палат в Зарядье, переданных позже англичанам.
Сиамско-вьетнамская война
(1841—1845) , война между Вьетнамом и Сиамом, вызванная попыткой Сиама расширить своё влияние в Камбодже и воспрепятствовать приобретению Вьетнамом новых территорий в регионе в результате ослабления Кхмерской Империи.
Силва Карвалью, Жозе да
Связать Жозе́ да Си́лва Карва́лью (порт. Josй da Silva Carvalho; 19 декабря 1782—1845) — португальский государственный деятель. Был судьёй; принял участие в революции 1820; был членом временного правительства, а в 1821 собравшимися кортесами назначен регентом до прибытия короля Жуана VI.
Базельская голубка почтовая марка
Введение 1 Описание 2 История Список литературы Базельская голубка (почтовая марка) Введение «Ба́зельская голу́бка» (нем. Basler Taube; алем. Basler Dybli) — филателистическое название первой и единственной почтовой марки швейцарского кантона Базель 1845 года.
Англо-русское соглашение 1907
года Петербургское соглашение 1907 года — разграничивало сферы влияния России и Британской империи в Азии, положило конец «Большой игре» в Азии и завершило складывание тройственной Антанты. Было подписано в Санкт-Петербурге 18 (31) августа 1907 года министром иностранных дел А. П. Извольским и британским послом Артуром Николсоном.
Киселевский, Иван Платонович
Иван Платонович Киселевский (1839—1898) — русский артист. Закончил морской кадетский корпус, затем был мировым посредником Петергофского уезда и старшим нотариусом курского окружного суда. В 1873 поступил на сцену, играл в провинции, в 1879—1886 в Санкт-Петербурге, затем в Москве; неоднократно приезжал с частными труппами в Петербург.
Лавров, Иван Иванович оперный певец
Введение 1 Биография 2 Творчество 2.1 Оперные партии 2.2 Роли в театре Список литературы Введение Иван Иванович Лавров (1827—1902) — российский артист оперы (тенор) и драматический актёр.
Жеребцовы дворянские роды
Жеребцовы — русские дворянские роды. Один из них происходит от черниговского боярина Фёдора Акинфовича Бяконта, выехавшего в Москву около 1300 и бывшего боярином у великого князя Симеона Гордого. Константин Михайлович Жеребцов убит при взятии Казани. Иван Алексеевич (умер в 1600) был московским сокольничим при царях Фёдоре Ивановиче и Борисе.
Список генералов Третьего Болгарского царства
Содержание 1 Список 1.1 А 1.2 Б 1.3 В 1.4 Г 1.5 Д 1.6 Ж 1.7 З 1.8 И 1.9 Й 1.10 К 1.11 Л 1.12 М 1.13 Н 1.14 П 1.15 Р 1.16 С 1.17 Т 1.18 Ф 1.19 Х 1.20 Ц 1.21 Ч 1.22 Ш 1.23 Я 1. Список
Бенкендорфы
Бенкендо́рфы (нем. Benckendorff) — графы и дворяне, происходящие от Иоанна Бенкендорфа, старшего бургомистра города Риги, приобретшего этим званием дворянство (по шведскому закону 1660 года со званием старшего рижского бургомистра было сопряжено потомственное дворянство).
Українська культура початку ХХ ст.
Реферат на тему: Українська культура початку ХХ ст. Розвиток української культури був невід'ємною складовою тих загальних процесів, які проходили в країні. Ці процеси мали складний, неоднозначний характер: досягнення супроводжувалися значними труднощами й перепонами, і сфера культури, природно, не була винятком.
Бланко, Франсиско Мануэль
Франси́ско Мануэ́ль Бла́нко (исп. Francisco Manuel Blanco; 1778, исп. Navianos — 1845, Манила) — испанский монах и ботаник. Автор первого всестороннего труда о природе Филиппин — «Флора Филиппин согласно системе Линнея» (исп. Flora de Filipinas segъn el sistema de Linneo). Им было описано 39 новых родов растений и большое количество видов.
Капгер, Иван Христианович
Иван Христианович Капгер (1806 — 1867) — российский юрист и государственный деятель. Брат А. Х. Капгера. В 1830-ых годах, будучи старшим чиновником II отделения Собственной Его Величества канцелярии, участвовал в составлении свода местных законов остзейских губерний; в 1851 г. назначен сенатором.
Карпенко, Моисей Иванович
Моисей Иванович Карпенко (1775—1854) — генерал-лейтенант. Биография Из малороссийских дворян. В 1790 г. вступил фурьером в Таврический гренадерский полк. Воевал в Польше в 1792 и 1794 г. и 22 сентября 1794 получил чин прапорщика. В 1807 г. сражался с французами в Восточной Пруссии, в 1808—1809 гг. участвовал в войне со шведами.
Трейден, Иван фон
Иван фон Трейден — второй (по хронологии) обер-комендант (первая половина 1758), комендант Кёнигсберга (лето 1758 — 28 января 1759) во время Семилетней войны.
Иван Ворёнок
(5 января 1611, Калуга — 16 июля 1614, Москва) — малолетний сын Марины Мнишек от Лжедмитрия II. Сторонники называли его Иван Дмитриевич и считали претендентом на русский престол, а противники называли
Irish Potato Famine Essay Research Paper One
Irish Potato Famine Essay, Research Paper One hundred fifty years ago in the late summer of 1845 one of the greatest human ecological disasters in the history of the world began in Ireland.
Summary On The Raven Essay Research Paper
Edger Allen Poe?s poems are best known for their haunting themes. For example in the poem ?The Raven? which was published in 1845 seemed to be filled with melancholy and thoughts of death. Poe makes use of symbolism in the poem ?The Raven?. On line 3 Poe writes, ?While I nodded, nearly napping, suddenly there comes a tapping?, I think that?s a sign that this entire poem takes place while he is in the state of unconscious (dreaming).
Тургенев Иван Сергеевич
Тургенев Иван Сергеевич (1818 – 1883), русский писатель, член – корреспондент Петербургской АН (1860).
Шарль Луи Альфонс Лаверан
Лаверан, Шарль Луи Альфонс (Laveran, Charles Louis Alphonse) (1845–1922), французский врач и эпидемиолог, удостоенный в 1907 Нобелевской премии по физиологии и медицине за изучение малярии и других эпидемиологических заболеваний.