Міністерство освіти і науки України.
Київський державний торгово – економічний університет.
Коломийський економіко – правовий коледж.
З курсу “Фізичне виховання”
На тему: “Лікувальна фізична культура”.
2001р.
План.
Вступ………………………………………………………………2ст.
Лікувальна фізкультура як метод лікування, особливості метода ЛФК……………………………………………………………….3ст.
Розвиток лікувальної фізкультури як дисципліни……………..4ст.
Використана література………………………………………….5ст.
Вступ.
Фізична культура – частина всієї культури суспільства, засіб зміцнювати здоров’я, всестороннього фізичного розвитку людини. Включає в себе фізичні вправи, спорт, туризм, методи загартування організму. Фізична культура ціниться в суспільстві передовсім, як проява активної діяльності.
Після Великої Жовтневої революції фізична культура в СССР так і в Україні стала розвиватися як масовий рух.
Важливим в розвитку фізичної культури, заохочення до неї широких мас населення, особливо молоді, явились змагання в 1928р. перша Спартакіада народів СССР і введений в 1931р. всесоюзний фізкультурний комплекс “Готов к труду и обороне СССР”.
В роки Великої Вітчизняної Війни фізична культура стала важливою частиною фізичної підготовки бійців і командирів всіх родів і військ. Широко застосована в воєнно-медичних закладах лікувальна фізкультура сприяла скороченню сроків виздоровлення ранених і хворих, поверненню їх в роту.
В 1972р. принятий новий комплекс “Готов к труду и обороне СССР”, включаючий 5 ступенів для осіб від 10 до 60 років. З 1 вересня 1979р. введена нова навчальна ступінь ГГО “К стартам готов”, для дітей 7-9 років.
Важливе значення мали постанови партії і уряду. Вони були зацікавлені, щоб їхній народ був здоровий, фізично підготовлений.
Особливу увагу відігравав розвиток масового фізичного руху, перетворення його в всенародний, введення фізичної культури в життя кожної людини, організації, колективу чи сім’ї.
В зв’язку з цим перед медробітниками поставлені серйозні задачі, пов’язані з покращенням медичного контролю за станом здоров’я фізкультурників, і спортсменів, розширення сітки лікувально-фізкультурних диспансерів.
Лікувальна фізкультура як метод лікування, особливості метода ЛФК.
Лікувальна фізкультура (ЛФК) як метод лікування – використання комплекса засобів фізкультури з профілактичними лікувальними реабілітаційними цілями. ЛФК широко використовуються в системі комплексного лікування в поліклініках, санаторіях, лікарнях.
Регулярне застосування ЛФК в лікарні, поліклініці, домашніх умовах розвиває у хворого особливе відношення до використання фізичних вправ, проявляє гігієнічні навички, правильне ставлення до загартування організму.
В розвитку метод ЛФК в СССР можна виділити 4 основних етапи.
Перший етап (1923-1930) – розповсюдження і введення ЛФК в систему санітарно-курортних лікувань.
Другий етап (1931-1942) - введення ЛФК в загальну систему лікувально-профілактичних закладів з застосування диференційованої методики при різних захворюваннях.
Третій етап (1941-1945) – знаменитий широким використаанням ЛФК в період Великої Вітчизняної Війни в госпіталях.
Четвертий етап з 1945р. характеризується подальшим широким заглибленням ЛФК в систему лікувально-фрофілактичних закладів.
Характерна особливість метода ЛФК – його фізіологічність і незмінність для організму.
Цим і пояснюється ефективність використання його при різних захворювань і травмах.
Важлива особливість метода ЛФК – активна участь самого хворого в лікувальному процесі, тому лікарю при назначенні ЛФК слідує чітко оприділити ступінь його фізичної активності. В організації лікування хворих і рух не протирічать, а доповнюють один одного.
ЛФК являється також методом патогенетичною терапією. Крім того ЛФК – метод функціональної терапії, так як фізичні вправи стимулюють і розвивають функцію всіх основних органів і систем.
Характерна риса метода ЛФК – треніровка хворих за допомогою фізичних вправ, яка поділяється на загальну і спеціальну.
Загальна треніровка застосовується з метою оздоровлення, укріплення організму в цілому і розвиток адаптації до збільшених фізичних навантажень, спеціально з метою відновлення, нормалізації, і розвитку фонкцій органів чи ситем.
Розвиток лікувальної фізкультури як дисципліни.
Лікувальна фізична культура як дисципліна – розділ клінічної медицини, вимагаючою дію фізичних вправ і других засобів фізичної культури і розроблені методи їх застосування в лікувально-профілактичних і реабілітаційних цілях.
Термін “лікувальна фізкультура” був затверджений пленумом Ради фізкультури Наркомзрава СССР в 1929р. Цим терміном були замінені старі поняття “кінозетерапія”, “мототерапія”, “лікувальна гімнастика” і інше, як правило розглядаючі застосування фізичних вправ з вузько локальних, механістичних позицій.
Великий вплив на формування ЛФК як дисципліни показали роботи видатних вчених І.М. Сеченова, І.П. Павлова, Н.В. введенського, Ш.Я. Мудрова, Г.А. Захаріна, С.П. Боткіна, П.Ф. Лесгафта.
ЛФК як наукова дисципліна сформувалась після Великої Жовтневої революції. Велику роль зіграв в її розвитку зіграв пеший нарком охорони здоров’я, а також Н.А. Семанко.
В 1928р. в центральному інституті культури була організована перша в країні кафедра ЛФК, яку очолив І.М. Саркізов – Серанізі, в 1931р. – кафедра ЛФК в ЦІІ лікарів, якою завідував Б.А.Івановський.
В 30-х рр. 20ст. ЛФК завойовує все більше визнання. В 1944р. виходить перший підручник по ЛФК для студентів-медиків В.В.Горіневськой і Е.Ф.Древінг, в 1950р. – монографія В.Н.Мошкова “Общая основа лечебной физической культури”.
В 1996р. вийшла постанова ЦККПСС і Ради Міністрів СССР “О мерах по дальнейшому розвитию физической культури и спорта”, яка відігравала величезну роль у розширенні застосування ЛФК.
Використана література.
Б.В.Петровський, Большая медическая енциклопедія, том 22/Москва:1985р.
Б.В.петровський, Большая медическая енциклопедия, том 13/Москва:1980р.
Другие работы по теме:
Приватне життя і життя компанії з етичних поглядів
Приватність, її психічна, фізична та соціальна цінність. Право особи на приватність і секретність. Внутрішній світ та життя. Межа між обґрунтованим і необґрунтованим втручанням в приватність. Сфери законного зацікавлення. Інформація про приватне життя.
Значення фізкультури і спорту у житті учня
Харківське вище професійне механіко-технологічне училище Реферат «Значення фізкультури і спорту у житті учня» Виконала: Студентка гр. 310 ПК Клімова Катерина Миколаївна
Фізичне виховання та зміцнення здоров'я людини
Фізичне виховання дітей і молоді в Україні. Природа як джерело фізичного розвитку людини, процедури загартовування. Форми і види оздоровчої роботи засобами фізичної культури: ходьба, біг, купання й плавання, ходьба на лижах, спортивні й рухові ігри.
Характеристика кінетотерапії
Лікувальна фізична культура (ЛФК) як метод лікування: її особливості, показання до використання, співвідношення загальнорозвиваючих та спеціальних вправ. Різновиди фізичних вправ та механізми їх лікувальної дії. Вимоги до методики проведення занять.
Истоки современного понимания термина "культура"
В своем первоначальном значении латинское слово cultura означало культивацию сельскохозяйственных растений или вскармливание домашней птицы или скота. В начале XVI в. этот первоначальный смысл был расширен.
Архаический Юго-запад
, англ. The Archaic Southwest — термин, включающий археологические культуры юго-запада США в период примерно между 6500 г. до н. э. и 200 г. н. э. Культурам, относящимся к указанному периоду, были свойственны следующие характеристики:
Возникновение и развитие первобытной культуры
Первобытная культура — культура собирательства и охоты, имеющая весьма длинную историю и являющаяся в известном смысле культурой исходной, базовой, со всеми вытекающими отсюда особенностями. Описания и анализ первобытной культуры показывают, что в поведении человека добывание пищи, размножение и самозащита неразрывно связаны.
Взаимосвязь понятий культура и цивилизация
Цивилизация – это: Стадия всемирного исторического процесса, связанная с достижением определенного уровня воспроизводства социальной жизни. Локализованные в пространстве и времени общ-ва, которые являются целостными системами, представляющими конкретный социокультурный феномен, имеющими четковыраженные параметры духовного, технологического, экономического и политического развития.
Формування здорового способу життя в режимі дня школяра
РЕФЕРАТ Принцип оздоровчої спрямованості фізичної культури полягає в організації фізичного виховання і зокрема занять фізичними вправами, таким чином, щоб вони сприяли профілактиці захворювань учнів зміцненню їх здоров’ю. В ході фізичного виховання слід забезпечити таке поєднання роз’яснювальної, виховної роботи і різних форм практичних занять фізичними вправами, при якому фізична культура ста усвідомленим обов’язковим компонентом режиму дня школяра.
Поверти-Пойнт культура
Декоративные глиняные шарики из Поверти-Пойнт: вероятно, символы душ предков Культура Поверти-Пойнт — археологическая культура индейцев, обитавших в низовьях р. Миссисипи, ныне штат Луизиана. Существовала примерно в 17-7 вв. до н. э. Памятниками данной культуры являются сохранившиеся до наших дней колоссальные земляные сооружения (курганы) у Поверти-Пойнт около города Эппс в штате Луизиана.
Комп'ютерна мережа
Побудова комп'ютерної мережі за визначеними параметрами, додаткове включення мережного принтера. Характеристика сервера, комутатора, їх підключення до робочої станції. Фізична топологія мережі; статистика завантаженості; звіт з компонентів і витрат.
История культуры 2
История культуры — раздел исторической науки и культурологии, в рамках которого изучаются явления и процессы, связанные с развитием и взаимодействием тех аспектов человеческой деятельности, которые так или иначе связаны с культурой. Также история культуры является социально-гуманитарной академической дисциплиной.
Культура Донг-Шон
Изображение на бронзовом барабане из Нгок-Лу, Вьетнам Культура Донг-Шон , вьетн. Văn hуa Đфng Sơn — доисторическая археологическая культура азиатского бронзового века, существовавшая на территории Индокитая. Названа по поселению на севере Вьетнама, где были обнаружены её следы.
Ортоироидная культура
(ортоироиды; Ortoiroid) — первая известная археологическая культура на островах Вест-Индии. Считается, что она происходит из бассейна Ориноко (север Южной Америки), откуда её носители мигрировали на Малые Антильские острова и дошли до Пуэрто-Рико. Согласно Раузу ортоироидная культура долгое время развивалась в Южной Америки прежде чем началось переселение на Антильские острова.[1] Наиболее ранние радиоуглеродные датировки для Тринидада относятся к 5230 году до н. э., наиболее поздние (190 год н. э.) получены для Пуэрто-Рико.
Культура Тумако-Ла-Толита
— доколумбова культура, существовавшая в прибрежных районах Колумбии (Тумако) и Эквадора (Ла-Толита) в период с VI в. до н. э. по II в. н. э. Между устьем реки Сан-Хуан (Колумбия) и бухтой Байя-де-Сан-Матео (Эквадор) были обнаружены многочисленные археологические находки большой исторической и художественной ценности.
Среднестоговская культура
Введение 1 Погребальный обряд 2 Хозяйство 3 Антропологический облик Список литературы Введение Среднестоговская культу́ра — археологическая культура эпохи энеолита (4500-3500 до н.э), распространённая в степях Приазовья между Днепром и Доном. На востоке её локальные разновидности доходили до среднего Поволжья[1].
Интернет-культура
Содержание 1 Частные случаи интернет-культуры Интернет-культура (англ. Internet culture) — это культура подачи информации и культура общения пользователей в Интернете. Как глобальный феномен интернет-культура (киберкультура пользователей Интернета) возникла благодаря Интернету и приобрела признаки обособленного общественного явления в рамках человеческой цивилизации.
II тысячелетие до н. э.
— временной промежуток с 2000 по 1001 год до нашей эры. Вторая половина II-го тысячелетия до н. э. — Срубная культура в степных и лесостепных районах Украины и Европейской части России, Абашевская культура в лесостепном Подонье, Среднем Поволжье и на Южном Урале.
Культура Санта-Мария
Введение 1 Культура Белен (Belйn) 2 Культура Санагаста (Sanagasta) 3 Культура Уальфин (Hualfнn) Введение Культура Санта-Мария существовала на территории современной Аргентины на северо-западе провинции Катамарка в период 1200—1470 н. э., в основном в долинах Кальчакиес и Йокавиль. По-видимому, была основана народом диагита, проживавшем в данном регионе со времён возникновения данной культуры.
Культура Санагаста
Культура Санагаста , известная также как культура Ангуаласто , возникла на территории Аргентины около 1000 г. н. э. Её центр находился на территории современной провинции Риоха, а влияние распространялось до провинции Сан-Хуан.
Азильская культура
Азильская культура — археологическая культура (или технологическая традиция) эпохи эпипалеолита на севере Испании и юге Франции. Вероятно, азильская культура относится к периоду Аллерёдского климатического перепада около 8 тыс. л. до н. э., и следовала за мадленской культурой. По мнению археологов, азильская культура представляла собой финальную стадию мадленской, в то время, как потепление климата привело к изменениям в образе жизни людей в регионе.
Культура Кловис
Культура Кловис — доисторическая культура аборигенов Северной Америки, первым свидетельствам которой 13 000 лет (11 000 радиоуглеродных лет). Её начало связывают с концом последнего ледникового периода.
Бутмирская культура
Культуры неолита Европы Бутмирская культура — балканская неолитическая культура. Существовала в период 2600—2400 г. до н. э. Является одной из потомков культуры кардиальной керамики.
Проект бази даних
Опис предметної області. Визначення проблеми та постановка задачі. Проектування бази даних. Концептуальна модель. Логічна модель. Фізична модель. Розробка програмних модулів.
Гарбуз звичайний корисна лікарська рослина
План Загальна характеристика рослини. Хімічний склад. Лікарська рослинна сировина, її основна лікувальна дія. Гарбузове насіння. Застосування у медицині м’якуші та черешків гарбуза.
Волейбол 10
ВОЛЕЙБОЛ Навчання основам волейболу є складовою частиною програми з фізичного виховання для вищих учбових закладів. В процесі навчання студенти знайомляться зі змістом і основними правилами гри, опановують техніку ігрових прийомів, засвоюють найпростіші тактичні комбінації.