Інтерв`ю з художником М. Демцю
Михайло Демцю.
Народився в середині минулого століття, 1953, у Львові. Закінчив Львівське художнє училище. Певний час працював дизайнером. Свою виставкову діяльність почав у 1987 року. Виставлявся в багатьох країнах світу. Його картини відвідували престижні зали Німеччини, Франції, Голландії. І його завжди чекають з нетерпінням. Так, із нещодавніх подій, визначним в культурному житті Франкфурта-на-Майні стало відкриття 8 квітня 2005 р. в центральній будівлі «Комерцбанку» його виставки „Фарби України”. Захід, присвячений Україні та її сучасному мистецтву, зібрав понад 300 гостей: дипломатів, банкірів, митців, журналістів, представників української діаспори. 9 вересня 2005 р. у Франкфурті-на-Майні пройшов офіційний прийом, організований Генеральним консульством з нагоди Дня Незалежності України. Серед гостей були керівники федеральної землі Гессен і Франкфуртського магістрату, представники дипломатичних та бізнесових кіл, діячі культури, науки, активісти української діаспори, журналісти, керівники гуманітарних організацій і туристичних агентств, які співпрацюють з Україною. В Києві художник часто виставлявся до розпаду Союзу. Потім була довга пауза. І ось вже три роки як він регулярно відвідує Київ і радує місто та громадян своїми виставками в київській галереї «Триптих». Так, цій виставці, що закінчилась 11 квітня, де я змогла поспілкуватись з художником, передувала виставка 2006, а перед тим – 2004 років.
Михайло Демцю – це дуже «львівський» художник. Закарпатський колорит, настрій просвічує крізь атлантичні пейзажі. Демцю - художник експресіоніст. Власне – є – і сам себе ним вважає. До того ж вважає, що художник має бути експресіоністом всередині, в душі. Назовні ж – як кричуще мовчазний контраст - на диво спокійна та врівноважена людина з чудовим тонким почуттям гумору.
Його живопис злегка грубий, навіть вже просто об’ємний, близький до того стану щоб бути названим «рельєфним». Мазки – у більшості – широкі і впевнені. Часом нервові. Але кінець кінцем цілком гармонійні. Свої роботи пише «на одному подисі», за один день.
Є й картини, де мазки менші, частіші, вибагливіші. Проте вони й вибагливіші у роботі – вимагають більше часу. Так своє «Нічне місто» він писав біля півроку – «сеансно», раз чи два в тиждень - і потім, даючи роботі підсохнути, приступав знову.
Його картини свіжі, живі і нереально справжні в своїй нереальності. Це – картини що робляться в один «сеанс», улюбленому розмірі 116 Х 91 – саме досить щоб устигнути зробити за день на одній хвилі. І такими - на одній ноті, на одному акорді, що тягнеться, звучить, переливається жовтогарячими відтінками, – вони і сприймаються. Пульсуючі – наче саме життя, сангріна реальності. Грайливі – наче Демцю грається з законами природи, живопису, малювання, людей і планети.
Ці картини – це ковток свіжого повітря, вибух кольору після жорстокої кольорової спраги. Демцю вважає, що в наш сірий час нам усім надзвичайно потрібна ця кольорова «швидка допомога». Власне він це і робить – лікує кольором. Саме тому його так полюбляють у стриманій Німеччині, сприймають як свого в експресивній Франції і чекають з нетерпінням у Києві, який хоче і собі трохи того кольорового світла.
Михайло Демцю полюбляє теплу гаму з рідкими вкрапленнями насиченого синього та глибокого фіолетового кольорів. В більшості – це натюрморти або пейзажі. Проте також художник надзвичайно любить малювати людей. Передавати своєю теплотою людські душі – це виходить у нього майстерно.
З цих картин хочеться пити, пити, пити і не зупинятись. І – певно – все одно буде мало.
Хочеться ще. Не можна зупинитись, неможливо напитись. Його картини надзвичайно соковиті.
Як, наприклад, «Квіти ніби сон». Пройнята теплим кольором з поєднанням вкраплень синіх мазків.
Картина така свіжа, наче намальоване це хвилинку назад і нашвидкуруч подвішено в залі галереї – хоча насправді намальовано мінімум місяця зо 2 назад. «Це ж квіти, - пояснює митець. – Свіжі квіти. Художник має вміти це предати.» Передати життя. Передати свіжість.»
Власне, Михайлові це вдається з просто магічною легкістю, за якою - звичайно - роки спроб, пошуків і осяянь, питань і розуміння процесів світобудови.
Його картини живі, свіжі і легкі. Як саме повітря. Відразу як заходиш до галереї – перехоплює подих. Вражає яскравість кольорової гами. Сам Демцю каже, що його завжди називають сміливим художником, адже він працює з такими яскравими кольорами . Проте сам митець вважає це – єдино-правильним. «Адже в наш час так багато сірого, темного, - каже художник, - що не треба того ж на картинах. Вони бути живими, дарувати тепло.»
Можна сказати, що він є молодим художником. Молодим у душі. Хоч сам вважає що художник (як і музикант і взагалі творча людина) не має віку. Бо є молоді, що малюють наче їм за 80, а є і 80-річні, які малюють наче їм усього лиш 30. Сам вважає свій вік не більшим за 25. І це видно з його картин. Молодість, п’янка бурхливість життя.
Його кольори кричать. Кричать радісно. Якби кольори вміли усміхатися, то кольори з його картин усміхалися б його посмішкою. Сам його погляд на світ є експресіоністським. І надзвичайно позитивним. Звивисті лінії мазків вносить певний неспокій, збудження, що посилюється кольоровою палітрою. Проте від картин в цілому віє спокоєм та свіжим вітром. В композиціях домінує горизонталь, привносячи собою рівновагу та легку холодність. Проте іноді вертикаль привносить своє тепло. Різкість зімни кольорів привносить контраст, робить картини яскравими та надзвичайно соковитими. Власне цього ефекту досягають широкі, трохи навіть «жирні» мазки, що рельєфно виступають над полотном.
Це – легкий художник. Глибоко інтуїтивний. Насичений світлом, теплом, позитивом, усмішкою. Про нього можна сказати – оптиміст. Картини несуть позитив. Хоча – як він сам вважає – це не має бути «запрограмовано» художником – типу, ось я несу позитив і все. З того нічого не буде, лише обмеження. Художник має лише виражати себе. Вирішувати, який він і що вийшло – глядачеві. І якщо це виходить легко, інтуїтивно – тоді це буде мистецтвом. І – тільки тоді – справді живим. Таким, певно, як і в самого Михайла Демцю – теплим і справжнім.
Другие работы по теме:
Михайло Андрела - релігійний діяч і полеміст
Єдність віри Закарпаття: мукачівська єпархія від XVII ст. Михайло Оросвигівський (Андрела): життєвий шлях уніатського священника, критичне ставлення до вчення папських місіонерів та місцевих попів. Перехід до православ’я - гонитва, полеміка з католиками.
Математик Остроградський М В
Реферат на тему: Остроградський Михайло Васильович (1801-1862) математик Народився в селi Пашенна на Полтавщині. У 1816—1821 рр. навчався в Харківському університеті. В 1822—1827 рр. вдосконалював математичну освіту у Франції: слухав математичні курси на Паризькому факультеті наук і в Коллеж де Франс, що дозволило йому називати своїми вчителями таких великих французьких учених, як О.Л.Коші, Л.Пуансо, Ж.Ф.М.Біне, Ж.Ш.Ф.Штурма, Г.Ламе.
Толстой Три медведя
Лев Николаевич Толстой Три медведя Толстой Лев Николаевич Три медведя Л.Н.Толстой ТРИ МЕДВЕДЯ (Сказка) Одна девочка ушла из дома в лес. В лесу она заблудилась и стала искать дорогу домой, да не нашла, а пришла в лесу к домику.
Украдене щастя
Автор: Франко Іван. Драма з сільського життя в 5 діях Дія перша Події розгортаються коло 1870 року в підгірськім селі Незваничах. Сільська хата. Ніч. Анна, молодиця років двадцяти п'яти, дружина селянина Миколи Задорожного, і Настя, кума Анни, дружина сусіда Миколи Олекси Бабича, пораються коло печі.
Бажання
Автор: Михайль (Михайло) Семенко. Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками.
Коцюбинський Михайло
(1864 — 1915) Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864р. в м. Вінниці в сім'ї дрібного урядовця. Дитинство та юність майбутнього письменника минули в містечках і селах Поділля, куди переводили батька по службі. Освіту здобував у Барській початковій школі (1875 — 1876) та Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880).
Михайло Драй-Хмара - життєвий і творчий шлях
Поет і перекладач, учений і педагог, Михайло Драй-Хмара народився 28 вересня 1889 р. в с. Малі Канівці на Черкащині в родині козацького походження. Рано залишився без матері, теплі спогади про неї зігріватимуть його душу і виллються пізніше в зворушливі п
Життя і творчість М.П. Старицького
М.П. Старицький — український письменник, театральний і культурний діяч. Біографія, походження, умови формування світогляду й естетичних поглядів; драматургія і організаційно-режисерська діяльність як визначний фактор театрального прогресу в Україні.
М. Бойчук та його концепція розвитку українського мистецтва.
Михайло Львович Бойчук народився у селі Романівці на Тернопільщині. Ще у своєму селі почав займатися малюванням. Романівський учитель, помітивши здібності юнака, дав об’яву про нього в газеті, на яку відгукнувся художник Юліан Панькевич і допоміг Михайлові переїхати до Львова, де він знайомиться з церковним мистецтвом — іконописом та книжковою мініатюрою. Вже тоді Бойчук виявив зацікавлення візантійськими витоками українського християнського мистецтва.
Антоновский, Михаил Иванович
Михаил Иванович Антоновский (укр. Антоновський Михайло Іванович; 1759-1816) — российский и украинский историк, публицист, переводчик, выпускник Киево-Могилянской академии (1779) и Московского университета (1783).
Віра Багірова
Народилася 1948 року в селі Слобідка-Більшівцівська, Галицького району Івано-Франківської області в сім'ї робітника та службовиці. Мама Чеслава Легік, уродженка Кракова з вищою фінансовою освітою, прищепила любов до книжки, іноземних мов. Батько, Михайло Николин, отримав початкову освіту, механік – самоучка, любив брати мене в підмайстрові, а ще – рибалити на Дністер, Гнилу Липу.
Аркадий Тимофеевич Аверченко. Широкая масленица
К Кулакову должен прийти «нужный» гость, считаться с затратами не приходится. И вот он стоит перед хозяином гастрономического магазина: «Шесть с полтиной? С ума сойти можно! Мы, Михайло Поликарпыч, сделаем тогда вот что… Вы мне дайте коробку зернистой в фунт, а завтра по весу обратно примете… Что съедим — за то заплачу.
День памяти жертв Катыни
Всемирный День Памяти Жертв Ка́тыни (польск. Światowy Dzień Pamięci Ofiar Katynia) отмечается 13 апреля, в годовщину опубликования немцами в 1943 году сообщения об обнаружении в СССР массовых могил офицеров Войска Польского.
Мансуров, Павел Дмитриевич
Па́вел Дми́триевич Мансу́ров (1726—1798) — российский генерал-поручик, участник войн России XVIII века, один из главных участников подавления в 1774 г. Пугачёвского восстания.
Богин, Владимир Георгиевич
Введение 1 Биография 2 Признание и награды 3 Творчество 3.1 Роли в театре 3.2 Фильмография Список литературы Введение Богин Владимир Георгиевич — советский и российский актёр театра и кино, лауреат Государственной премии СССР, заслуженный артист РСФСР (1991)[1], народный артист России (2001)[2].
Михайло-Архангельский собор Уральск
Михайло-Архангельский собор (более известен как Старый собор ) в Уральске — древнейшее здание города, заложен в 1741 году, освящён в 1751 году. Посвящён Архангелу Михаилу — небесному покровителю Яицкого (Уральского) казачьего войска. Имена зодчих собора, построенного в Псковско-Новгородском стиле, не сохранились.
Лавров, Иван Иванович актёр
Введение 1 Биография 2 Роли в театре Список литературы Введение Иван Иванович Лавров (1812—1890; настоящая фамилия Барсуков) — российский актёр и антрепренёр[1].
Список правителей Сербии
Введение 1 Династия Властимира 2 Короли средневековой Сербии (1217—1345) 3 Цари сербов и греков (1345—1371) 4 Распад государства 5 Деспоты Сербии (1402—1459)
Афанасьев, Валерий Алексеевич
План Введение 1 Краткая биография 2 Избранная фильмография 2.1 Роли в кино 2.2 Роли в сериалах Введение Валерий Алексеевич Афанасьев (20 августа 1949 — российский актёр театра и кино, Народный артист России (2005).
Траубенберг, Михаил Михайлович
Михаил Михайлович Траубенберг (фон Траубенберг) (1722—1772) — российский генерал-майор, с убийства Траубенберга берёт начало Яицкое казачье восстание 1772 года и Пугачёвское восстание 1773—1775 годов.
Жизненный путь Михаила Васильевича Ломоносова
Ранние годы жизни М. Ломоносова, путешествие в Москву, учеба в славяно-греко-латинской академии. Научная деятельность: молекулярно-кинетическая теория тепла, астрономия, оптика, механика и приборостроение, металлургия, горное дело, геология и география.
Вехи истории Нижнего Новгорода
Середина XII - на устье Оки, на территории современного Нижнего Новгорода, основано славянское укрепленное городище, названное современниками "Старым городком".
Птуха Михайло Васильович - статистик та демограф
Реферат на тему: Птуха Михайло Васильович (1884-1961) статистик і демограф Народився в м. Остер на Чернігівщині. Закінчив юридичний факультет Петербурзького університету (1910 р.). З 1913 р. — приват-доцент Петербурзького університету. В 1916—1918 рр. викладав політичну економію та статистику в Пермському університеті.
Михайло Грушевський та соціологія в Україні
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ Михайло Грушевський та соціологія в Україні” На початку ХХ століття соціологія в Україні безперечно розвивалася під впливом розростання ідей про національне відродження українського народу. Соціологічна думка відображала перехід національно-визвольного руху від стадії культурного українофільства до стадії організованої соборної української державності.
Караваев, Денис Константинович
Денис Константинович Караваев (1724 - дата смерти неизвестна) - яицкий казак, бывший одним из первых, кто присоединился к Емельяну Пугачеву в организации нового восстания на Яике.
Перфильев, Афанасий Петрович
Афана́сий Петро́вич Перфи́льев (1731 — 10 (21) января 1775) — яицкий казак, один из сподвижников Е.И. Пугачева. Перфильев был одним из участников восстания яицких казаков 1772 года. После поражения, нанесённого казакам карательной экспедицией генерала Фреймана, посланной из Оренбурга, укрывался в удалённых степных хуторах.
Каргин, Никита Афанасьевич
Карги́н, Ники́та Афана́сьевич (1719—1774) — яицкий казак, пугачевский атаман. Один из активных участников восстания казаков 1772 года. После поражения восстания укрывался на степных хуторах.
Овчинников, Андрей Афанасьевич
Андре́й Афана́сьевич Овчи́нников (1739(1739) — 25 августа 1774) — яицкий казак, ближайший сподвижник Е. И. Пугачева. Неоднократно избирался в состав делегаций (так называемых «зимовых станиц»), посылавшихся в Петербург по делам Яицкого казачьего войска. Активный участник яицкого казачьего восстания 1772 года.
Михайло Сергійович Горбачов
Горбачов Михайло Сергійович ата народження: 2 березня 1931 р. Місце народження: с. Привільне Червоногвардійського району, Ставропольський край Родиний стан: Удівець. Має дочка. Онученята - Ксенія і Настасія.
Михайло Васильевич Ломоносов
Михаил Васильевич Ломоносов - великий русский учёный-энциклопедист, естествоиспытатель и филолог, поэт и художник, философ естествознания, организатор отечественной науки и естествознания.