(1864 — 1915)
Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864р. в м. Вінниці в сім'ї дрібного урядовця. Дитинство та юність майбутнього письменника минули в містечках і селах Поділля, куди переводили батька по службі. Освіту здобував у Барській початковій школі (1875 — 1876) та Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880).
Коцюбинський почав пробувати свої сили в літературі рано, брався за поезію, переклади, нариси, та швидко головним полем його письменницької діяльності, справжнім покликанням стає художня проза. З перших спроб Коцюбинського-прозаїка до нас дійшли оповідання “Андрій Соловійко, або Вченіє світ, а невченіє тьма” (1884), “21-го грудня, на введеніє” (1885), “Дядько та тітка” (1885).
Друкуватися Коцюбинський почав у 1890р. — львівський дитячий журнал “Дзвінок” опублікував його вірш “Наша хатка”. В цьому ж році він побував у Львові, встановивши творчі контакти з місцевими літераторами та видавцями, зокрема Франком. Поїздка поклала початок постійному співробітництву Коцюбинського в західноукраїнських виданнях.
На початку 1891р. він їде в с. Лопатинці на Вінниччині, де поєднує роботу домашнього вчителя в родині місцевого службовця з поглибленим вивченням життя села, народної мови, культури і розпочинає серйозну літературну працю. За один 1891 рік з-під його пера виходять оповідання “Харитя”, “Ялинка”, “П'ятизлотник”, повість “На віру”, віршована казка “Завидющий брат”. Твори привернули увагу літературної громадськості, засвідчили, що в українську прозу прийшов талановитий художник.
На початку 90-х рр. частина молодої української інтелігенції, перейнятої ліберально-просвітительськими ідеями, утворює організацію “Братство тарасівців”, з учасниками якої Коцюбинський деякий час підтримував зв'язок. Цей зв'язок відбився на його творчості. У казці “Хо” (1894) Коцюбинський підносить значення ліберально-просвітительської діяльності.
Роки перебування Коцюбинського на урядовій службі в Молдавії і Криму дали життєвий матеріал для його творів “Для загального добра” (1895), “Пе-коптьор” (1896), “Посол від чорного царя” (1897), “Відьма” (1898), “В путах шайтана” (1899), “Дорогою ціною” (1901), “На камені” (1902), “У грішний світ”, “Під мінаретами” (1904). Одним із свідчень того, що Коцюбинський своїми творами молдавсько-кримського циклу виходив за межі локальних проблем, є те, що його повість “Для загального добра” була надрукована в перекладі російською мовою у журналі “Жизнь” (1899, кн. 12).
Багата творчими здобутками п'ятирічна служба у філоксерній комісії стала періодом інтенсивного зростання письменника Залишивши роботу в комісії, він після безуспішної спроби влаштуватися на роботу в Чернігові, де жила сім'я, їде до Житомира і займає різні посади в редакції місцевої газети “Волынь”. На початку 1898р. Коцюбинський нарешті дістає роботу в чернігівському земстві.
Важливим моментом світоглядно-художньої еволюції Коцюбинського було оповідання “Лялечка” (1901). У “Лялечці” Коцюбинський постає визначним майстром психологічного аналізу. Зосередження уваги на психологічних колізіях стає визначальною рисою творчості Коцюбинського.
Дещо окремо в доробку Коцюбинського стоять твори на теми з минулого українського народу — “На крилах пісні” (1895) і “Дорогою ціною” (1901). Їх єднає романтично-піднесена, героїчна тональність.
Новела “Цвіт яблуні” була в українській літературі новаторською за темою: порушувалась проблема ставлення письменника до дійсності, говорилося, що митець за будь-яких обставин не може забувати про свій громадянсько-професійний обов'язок, повинен боліти чужим горем, як власним.
До теми “Цвіту яблуні” Коцюбинський повертається ще не раз (цикл мініатюр “З глибини”, поезія в прозі “Пам'ять душі”, незавершений твір “Павутиння”, новели “Intermezzo” і “Сон”). Виражене у цих творах ідейно-мистецьке кредо декларується й у листі-відозві М. Коцюбинського і М. Чернявського 1903р. до українських письменників. Наступний розвиток української літератури Коцюбинський бачив у розширенні її тематичних та ідейних обріїв, пошукові нових художніх форм.
У п'ятиліття перед революцією 1905 — 1907 рр. Коцюбинський написав і опублікував оповідання “Fata morgana” (Киевская старина, 1904), в якому вловив ті головні зрушення у свідомості селянства і нові тенденції в еволюції соціальної психології села, які на повну силу виявилися під час революції. Революція остаточно відкрила світові нове село, а Коцюбинський без будь-якого втручання в текст оповідання продовжив його як другу частину повісті. Друга частина повісті “Fata morgana” (опублікована в квітневому номері “Літературно-наукового вісника” за 1910р.) належить до найвизначніших творчих досягнень Коцюбинського, пов'язаних з подіями першої російської революції.
Провідним жанром малої прози Коцюбинського після 1901р. стає соціально-психологічна новела.
У 1906 — 1912 рр. крім другої частини “Fata morgana” М. Коцюбинський створює новели “Сміх”, “Він іде” (1906), “Невідомий”, “Intermezzo”, “В дорозі” (1907), “Persona grata”, “Як ми їздили до Криниці” (1908), “Дебют” (1909), “Сон”, “Лист” (1911), “Подарунок на іменини”, “Коні не винні”, образки-етюди “Хвала життю!”, “На острові” (1912), а також повість “Тіні забутих предків” (1911).
Під час поїздок на острів Капрі письменник часто зустрічався з Горьким, взимку 1911 — 1912 рр. навіть жив у нього і написав там “Коні не винні” та “Подарунок на іменини”.
Художні нариси “Хвала життю!” й “На острові”, написані влітку 1912р., — останні твори М. Коцюбинського. Пафосом торжества життя над смертю пройнятий нарис “Хвала життю!”. Лейтмотивом нарису “На острові” також є ідея безперервності, вічності людського буття.
Коцюбинський побував у багатьох екзотичних місцях — у Криму, Бессарабії, на Гуцульщині та в Італії, його листи переповнені враженнями від природи цих країв. Коцюбинський вражав своїх сучасників знанням природничих наук. Він проникав у таємниці природи через наукову літературу і власні спостереження. Це допомагало йому глибше, по-філософськи сприймати навколишній світ, краще збагнути і точніше відтворити життя людини в органічному зв'язку з усім світом. Природа і людина зливаються у нього в одне ціле, стоять в одному поетично-філософському ряду.
Мовна практика Коцюбинського — один з яскравих прикладів широкого підходу до розвитку літературної мови. Не заперечуючи ваги різних стилів української літературної мови, слів-новотворів, оригінальних виразів, конструкцій, він головним джерелом збагачення мови літератури вважав загальнонародну розмову.
Творчість Коцюбинського служить художнім прикладом уже не одному поколінню українських письменників.
Другие работы по теме:
Михайло Андрела - релігійний діяч і полеміст
Єдність віри Закарпаття: мукачівська єпархія від XVII ст. Михайло Оросвигівський (Андрела): життєвий шлях уніатського священника, критичне ставлення до вчення папських місіонерів та місцевих попів. Перехід до православ’я - гонитва, полеміка з католиками.
Толстой Три медведя
Лев Николаевич Толстой Три медведя Толстой Лев Николаевич Три медведя Л.Н.Толстой ТРИ МЕДВЕДЯ (Сказка) Одна девочка ушла из дома в лес. В лесу она заблудилась и стала искать дорогу домой, да не нашла, а пришла в лесу к домику.
Украдене щастя
Автор: Франко Іван. Драма з сільського життя в 5 діях Дія перша Події розгортаються коло 1870 року в підгірськім селі Незваничах. Сільська хата. Ніч. Анна, молодиця років двадцяти п'яти, дружина селянина Миколи Задорожного, і Настя, кума Анни, дружина сусіда Миколи Олекси Бабича, пораються коло печі.
Життя і творчість Івана Франка
іністерство науки та освіти України середня загальноосвітна школа № 16 Реферат на тему: Життя і творчість Івана Франка Виконала: Шмілько Христина 8-В клас
Бажання
Автор: Михайль (Михайло) Семенко. Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками.
Intermezzo
Автор: Коцюбинський Михайло. Присвячую кононівським полям Дійові особи: Моя утома Ниви у червні Сонце Три білих вівчарки Зозуля Жайворонки Залізна рука города
Дорогою ціною
Автор: Коцюбинський Михайло. Пролог Тяжко жилося селянству в тридцяті роки вісімнадцятого століття: «Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі». Той народне був звичайнісіньким господарським волом, якого вдовольняли тяжка й спочинок. Ярмо наклади на шию дикому турові, який корився силі, але очі йому від гніву наливалися кров'ю.
Життя і творчість Михайла Коцюбинського
Короткий нарис життєвого та творчого шляху великого українського письменника Михайла Коцюбинського, роль матері в розвитку його таланту. Аналіз перших оповідань Коцюбинського, особливості їх стилістичного устрою. Інтернаціональні переконання письменника.
Світогляд М. Коцюбинського
Видатний український письменник Михайло Коцюбинський – біографія, суспільно-політичні, філософські та естетичні погляди. Творчість Коцюбинського, його видатні твори "Fata morgana" та "Тіні забутих предків". Композиційна побудова творів та їхні герої.
Льтвтёьъв ыхухэфш
Міжнародний центр, освіти, науки і культури. Міністерство освіти України в м. Львові Середня школа №96 Конкурс “Історія нашого міста” Реферат на тему:
Михайло Демцю
Народився в середині минулого століття, 1953, у Львові. Закінчив Львівське художнє училище. Певний час працював дизайнером. Свою виставкову діяльність почав у 1987 року. Виставлявся в багатьох країнах світу. Його картини відвідували престижні зали Німеччини, Франції, Голландії. І його завжди чекають з нетерпінням.
М. Бойчук та його концепція розвитку українського мистецтва.
Михайло Львович Бойчук народився у селі Романівці на Тернопільщині. Ще у своєму селі почав займатися малюванням. Романівський учитель, помітивши здібності юнака, дав об’яву про нього в газеті, на яку відгукнувся художник Юліан Панькевич і допоміг Михайлові переїхати до Львова, де він знайомиться з церковним мистецтвом — іконописом та книжковою мініатюрою. Вже тоді Бойчук виявив зацікавлення візантійськими витоками українського християнського мистецтва.
Антоновский, Михаил Иванович
Михаил Иванович Антоновский (укр. Антоновський Михайло Іванович; 1759-1816) — российский и украинский историк, публицист, переводчик, выпускник Киево-Могилянской академии (1779) и Московского университета (1783).
Віра Багірова
Народилася 1948 року в селі Слобідка-Більшівцівська, Галицького району Івано-Франківської області в сім'ї робітника та службовиці. Мама Чеслава Легік, уродженка Кракова з вищою фінансовою освітою, прищепила любов до книжки, іноземних мов. Батько, Михайло Николин, отримав початкову освіту, механік – самоучка, любив брати мене в підмайстрові, а ще – рибалити на Дністер, Гнилу Липу.
Аркадий Тимофеевич Аверченко. Широкая масленица
К Кулакову должен прийти «нужный» гость, считаться с затратами не приходится. И вот он стоит перед хозяином гастрономического магазина: «Шесть с полтиной? С ума сойти можно! Мы, Михайло Поликарпыч, сделаем тогда вот что… Вы мне дайте коробку зернистой в фунт, а завтра по весу обратно примете… Что съедим — за то заплачу.
Мансуров, Павел Дмитриевич
Па́вел Дми́триевич Мансу́ров (1726—1798) — российский генерал-поручик, участник войн России XVIII века, один из главных участников подавления в 1774 г. Пугачёвского восстания.
Михайло-Архангельский собор Уральск
Михайло-Архангельский собор (более известен как Старый собор ) в Уральске — древнейшее здание города, заложен в 1741 году, освящён в 1751 году. Посвящён Архангелу Михаилу — небесному покровителю Яицкого (Уральского) казачьего войска. Имена зодчих собора, построенного в Псковско-Новгородском стиле, не сохранились.
Лавров, Иван Иванович актёр
Введение 1 Биография 2 Роли в театре Список литературы Введение Иван Иванович Лавров (1812—1890; настоящая фамилия Барсуков) — российский актёр и антрепренёр[1].
Траубенберг, Михаил Михайлович
Михаил Михайлович Траубенберг (фон Траубенберг) (1722—1772) — российский генерал-майор, с убийства Траубенберга берёт начало Яицкое казачье восстание 1772 года и Пугачёвское восстание 1773—1775 годов.
Жизненный путь Михаила Васильевича Ломоносова
Ранние годы жизни М. Ломоносова, путешествие в Москву, учеба в славяно-греко-латинской академии. Научная деятельность: молекулярно-кинетическая теория тепла, астрономия, оптика, механика и приборостроение, металлургия, горное дело, геология и география.
Михайло Грушевський та соціологія в Україні
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ Михайло Грушевський та соціологія в Україні” На початку ХХ століття соціологія в Україні безперечно розвивалася під впливом розростання ідей про національне відродження українського народу. Соціологічна думка відображала перехід національно-визвольного руху від стадії культурного українофільства до стадії організованої соборної української державності.
Караваев, Денис Константинович
Денис Константинович Караваев (1724 - дата смерти неизвестна) - яицкий казак, бывший одним из первых, кто присоединился к Емельяну Пугачеву в организации нового восстания на Яике.
Перфильев, Афанасий Петрович
Афана́сий Петро́вич Перфи́льев (1731 — 10 (21) января 1775) — яицкий казак, один из сподвижников Е.И. Пугачева. Перфильев был одним из участников восстания яицких казаков 1772 года. После поражения, нанесённого казакам карательной экспедицией генерала Фреймана, посланной из Оренбурга, укрывался в удалённых степных хуторах.
Каргин, Никита Афанасьевич
Карги́н, Ники́та Афана́сьевич (1719—1774) — яицкий казак, пугачевский атаман. Один из активных участников восстания казаков 1772 года. После поражения восстания укрывался на степных хуторах.
Михайло Сергійович Горбачов
Горбачов Михайло Сергійович ата народження: 2 березня 1931 р. Місце народження: с. Привільне Червоногвардійського району, Ставропольський край Родиний стан: Удівець. Має дочка. Онученята - Ксенія і Настасія.
Literature in Ukraine: Mykhaylo Kotsiubynsky and Oles Honchar
"The Precept of Volodymyr Monomakh" as an outstanding literary memorial of the distant past. The life of the Ukrainian writers. The universal humanistic significance as an eloquent expression of the hopes and aspirations of a downtrodden nation.