Дисципліна Екологія України
Тема «Гроші на смітті»
Сміттєві війни, комунальні корупційні оборудки й створення стихійних звалищ триватимуть в Україні безкінечно, якщо докорінно не буде змінено всю систему поводження з відходами.
У Німеччині на одному вуличному сміттєвому контейнері написали ціле послання людству. Воно містило фрази на кшталт «ми, люди, – це біомаса», «ми, люди, – це солома», «ми, люди, – це мислення» тощо. Зрештою, все це мало наштовхнути на думку, що сміття і люди завжди поруч.
У масштабах Європи Україна має величезні проблеми і чи не найбільш застарілі підходи в системі поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ). ТПВ не включають відходів промислового сектору, утилізація яких є окремою великою темою.
Забіг тривалістю десятиліття
«Швейцарії знадобилося до 20 років, щоб запровадити сучасні технології у системі поводження з ТПВ і зробити їх масовими, – розповів Тижню Андре Ольшевскі, фахівець швейцарської компанії Skat, що надає експертну підтримку Україні. – Насамперед для цього потрібно ухвалити відповідне законодавство. Тільки потім має порушуватися питання технологій та тарифів».
Як свідчить практика країн, що досягли найбільших успіхів у царині поводження з ТПВ (Німеччина, Швейцарія, Велика Британія), якість послуг зі збирання, перевезення, переробки й утилізації відходів підвищується паралельно з розвитком бізнесу із переробки сміття у вторинну сировину, яку далі використовують для виробництва безлічі різних товарів. Це скеровує всю систему в конструктивне ринкове русло, породжує конкуренцію підприємств-операторів, тобто тих фірм, які, зокрема, сортують та переробляють сміття. До речі, щонайменше 40% ТПВ в Україні містять скло, папір, пластик.
Утім, хоч би як багато сміття сортувалося та перероблялося для вторинного використання, певну його частину все одно спалюють чи перезахороняють. Щоб поліпшити якість послуг з утилізації сміття й запобігти корупції, європейські країни проводять тендери з вибору компанії-оператора й усебічно сприяють співпраці між муніципалітетами у цій галузі. Якщо тендери є відкритими, а громади активними в оптимізації своїх витрат на перевезення й утилізацію сміття, вдається реально запобігати утворенню стихійних сміттєзвалищ, а до управління звалищем допускаються ті компанії-оператори, які спроможні якісно й вчасно здійснювати пересипання, ущільнення сміттєвих пластів та інші процедури, від яких залежить те, як сміттєвий полігон чи звалище впливає на довкілля.
Про абсолютно далекі від усіх наведених вище міркувань корупційні схеми, за якими відбувається вибір компаній-операторів з перевезення й утилізації сміття в українських містах, Тиждень уже писав (див. «Помийна мафія»). Як наслідок – неринкова й некваліфікована система поводження з ТПВ призвела в Україні до того, що сьогодні, за даними Міністерства з питань ЖКГ, 22% сміттєзвалищ зовсім не відповідають нормам екологічної безпеки.
Нові пропорції
Рамкова схема процесу утилізації відходів у Західній Європі передбачає, що в землю захорянюють лише 20% ТПВ, спалюють 30–35%, а решту 50–60% переробляють як вторинну сировину. Приміром, із перероблених пластикових ПЕТ-пляшок можна виробляти черепицю, тротуарну й облицювальну плитку, каналізаційні люки тощо. У Швейцарії переробляють 60–95% відходів. У той час як Україна загрузла в конфліктах навколо переділу ринку переробки й утилізації відходів, країни на кшталт Швейцарії та Німеччини переймаються тим, як підвищити показники переробки батарейок. В Україні ж на запровадження пілотних проектів сучасного збирання та переробки сміття спромоглися лише поодинокі міста, як-от Івано-Франківськ і Калуш.
Щоб така схема запрацювала в Україні хоча б у довгостроковій перспективі, потрібно вводити чіткі стимули як для підприємців, так і для споживачів. При цьому штрафи за порушення вимог до утилізації відходів – це останній інструмент такого стимулювання, тоді як саме на нього робить ставку чинне законодавство України. За такі порушення громадяни мають заплатити від 340 до 1360 грн., а суб’єкти підприємницької діяльності – від 850 до 1700 грн.
Натомість значно дієвішими для споживачів є матеріальні стимули, що мають сенс, якщо міста запроваджують роздільні збирання, сортування та переробку сміття. Приміром, можуть встановлюватися різні тарифи для тих, хто розділяє сміття та викидає його в спеціальні контейнери, і тих, хто цього не робить. Перші отримують відчутну знижку. Важливою є також відстань від будинку до сміттєвого контейнера. У країнах Західної Європи прийнятною вважається відстань до 200–300 м. Що ближче контейнер до будинку, то ймовірніше, що людина скористається ним.
Щодо стимулів для підприємців, які наважуються працювати з певними типами відходів задля їх сортування та/або переробки у вторсировину, кожна з країн, що заохочує таку діяльність, пропонує різне. Найперше – це особливий режим оподаткування для таких підприємців, а вже потім різні дотації, субсидії, пільгові кредити. У Німеччині, приміром, за кожну перероблену тонну сміття підприємець отримує від держави €90. В Україні ж є законодавча норма про те, що такі бізнесмени мають право на кошти з так званих екологічних фондів місцевих бюджетів. На практиці ця норма не виконується й екогроші перерозподіляються в обласний та державний бюджети. Навіть таке велике місто, як Івано-Франківськ, маючи в бюджеті 170 тис. екогривень, не виділяє грошей підприємцям, які сортують і переробляють сміття.
Солідарність муніципалітетів
Українські мери наголошують на тому, що реалії малого міста та великого мегаполіса, коли йдеться про перевезення й утилізацію ТПВ, абсолютно різні. Ті завдання, які може подужати велике місто, малим часто не до снаги. Якщо навіть швейцарські та німецькі децентралізовані місцеві бюджети не справляються із завданням якісної, високотехнологічної організації цього процесу, то українські й поготів. Як наслідок – тільки 70% нашого населення, за даними Міністерства з питань ЖКГ України, отримують послуги з вивезення відходів, а в селах згаданий показник узагалі становить лише 30%. Це призводить до щорічного утворення 24 тис. несанкціонованих звалищ по всій країні. Тож широко апробований у Німеччині та Швейцарії підхід міжмуніципальної організації всієї ланки поводження з відходами має чудові перспективи в будь-якій країні. Він передбачає, що два-три муніципалітети можуть вивозити, переробляти чи утилізувати сміття спільними зусиллями.
Важливо також, щоб громадяни були готові брати частину фінансового тягаря на себе. «У Швейцарії, купуючи електронний прилад чи батарейку, ви автоматично сплачуєте за подальшу високотехнологічну утилізацію цієї продукції, тобто вона закладається в ціну товару, – пояснює Андре Ольшевскі. – Усі економічні гравці в межах певної галузі мають прийняти те, що ціни через це неминуче підвищаться. У нашій країні, на щастя, вдалося досягти консенсусу щодо цього». До речі, комунальні тарифи за поводження з ТПВ в Україні нижчі, ніж у будь-якій іншій розташованій далі на захід країні Європи.
Отже, якщо Україна не змінить сутнісно всю систему збирання, переробки та утилізації ТВП, спираючись на довгострокову стратегію, в якій якість послуг та екологічна логіка будуть домінантними, у наступні десятиліття ми потонемо у власному смітті. Це і буде змістом нашого можливого послання на сміттєвому контейнері: «Ми, люди, – це сміття».
Другие работы по теме:
Оцінка екологічної ситуації в Україні
Особливо відчутним в умовах кризових явищ в економіці стало загострення екологічної ситуації. Унаслідок нераціонального й неконтрольованого використання природних ресурсів дедалі чіткіше вимальовуються прикмети екологічної катастрофи.
Стан навколишнього середовища в Україні 2
Назва реферату : Стан навколишнього середовища в Україні Розділ : Екологія Стан навколишнього середовища в Україні Україні притаманні такі екологічні проблеми, як кислотні дощі, транскордонне забруднення, руйнування озонового шару, потепління клімату, накопичення відходів, особливо токсичних та радіаційних, зниження біологічного різноманіття.
Поводження з РАВ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ” Реферат з курсу „Техноекологія” на тему: “Поводження з РАВ в Україні” Виконала студентка ФПрН-3
Утилізація відходів харчової промисловості
Харчова промисловість як одна з найбільш матеріалоємних галузей. Проблема та шляхи раціоналізації використання сировини та утилізації відходів. Способи біологічного знешкодження стоків та відходів, причини їх низької ефективності, шляхи усунення.
Методика проведення екологічної експертизи
Шляхи вирішення однієї з найважливіших природоохоронних проблем — утилізації або екологічно безпечного захоронення токсичних та інших промислових відходів. Екологічні експертизи проектів меліоративного будівництва. Сучасні вимоги екологічного контролю.
Біогаз як альтернативне паливо
Біогаз звалищ твердих побутових відходів як вид енергетичних ресурсів, на який впливає густота населення та фактор часу. Транспортування утвореного біогазу та його залучення до процесів виробництва енергії. Вирощування культур для виробництва палива.
Екологічна ситуація в Полтавській області
Стан навколишнього природного середовища у Полтавській області. Причини зменшення вмісту гумусу в ґрунтах області. Руйнування берегів Кременчуцького водосховища внаслідок водної абразії як головне проблемне питання в області. Класи шкідливих речовин.
Екологічна проблема міста Києва
Аналіз та оцінка екологічної ситуації в Києві очима його мешканців. Визначення їх відношення до проблеми забруднення навколишнього середовища при проведенні соціологічного опитування. Внесення пропозицій респондентами про шляхи виходу з екологічної кризи.
Поняття та види відходів
В Україні найбільш високі абсолютні обсяги утворення та накопичення промислових відходів. Проблема захоронення побутових відходів. Закон України “Про відходи” та “Класифікатор відходів”. Небезпечні відходи – хімічні та радіоактивні, як довго існуючі.
Екологічні проблеми зберігання та утилізації відходів
Поняття, сутність та класифікація відходів, а також шляхи їх знешкодження та утилізації. Загальна характеристика головних джерел промислових відходів в Україні. Аналіз основних методів очищення стічних вод. Правові аспекти ізоляції радіоактивних відходів.
Виробництво кальцинованої соди
Матеріальний розрахунок та баланс стадії очищення розсолу вапняно-содовим способом при виробництві кальцинованої соди. Методи зниження кількості відходів, що утворюються, або способи їх утилізації. Принципова схема виробництва меліоранта із шламу.
Токсиканти в ґрунтах
Аналіз проблеми захисту середовища існування людини від подальшої денатурації та виснаження. Характеристика сучасних технологій збирання та утилізації побутового сміття. Санітарна охорона ґрунту як засіб запобігання забрудненню навколишнього середовища.
Екологія Сумської області
Перелік основних джерел забруднення. Природно-заповідний фонд Сумщини. Підприємства хімічної промисловості як найбільші споживачі природних ресурсів в області. Аналіз показників техногенного навантаження на навколишнє середовище у Сумській області.
Виробництво карбаміду
Принципи створення нових безвідходних і маловідходних виробництв, а також підвищення екологічної безпеки існуючих виробництв. Методи утилізації відходів, їх класифікація. Технологія виробництва карбаміду. Матеріальний баланс стадії синтезу карбаміду.
Ядерна енергетика
Використання ядерної енергії у діяльності людини. Стан ядерної енергетики України. Енергетична стратегія України на період до 2030 р. Проблема виводу з експлуатації ядерних енергоблоків та утилізації ядерних відходів. Розробка міні-ядерного реактору.
Утилізація залізобетону, кліщові ножниці
Головна проблема при зносі великих будівельних споруд. Вживання мобільних дробарок для підвищення ефективності і швидкості робіт. Області вживання вторинного бетонного щебеня. Опис технології утилізації бетону і залізобетонних виробів, види модулів.
Металургійний комплекс
Основні проблеми переробки залізної руди в кінцевий продукт. Технічна та технологічна відсталість металургійного комплексу, його структурні перетворення. Запаси металів, добування та використання руди. Види резервів переробки сталі в готовий продукт.
Соціальний проект: "Сортування сміття в м. Суми"
Методика, інструменти комунікації та особливості розробки некомерційного проекту, на прикладі соціального проекту, спрямованого на вирішення проблеми з утилізації сміття у м. Суми. Аналіз та оцінка соціального та економічного ефекту соціального проекту.
Порівняльна характеристика сміттєспалювальних заводів
Сміттєспалювальні заводи як один з найнебезпечніших забруднювачів навколишнього середовища. Проблема сміттєзвалищ, специфіка знешкодження відходів, характеристика шкодливих речовин. Порівняння двох сміттєспалювальних заводів Києва та Дніпропетровська.
Вплив неоднорідних областей на рухливість носіїв струму в твердих розчинах Si1-хGex
Вплив неоднорідних областей на рухливість носіїв струму в твердих розчинах Si Питання про механізми розсіяння, які визначають рухливість носіїв у твердих розчинах Ge1-xSix та Si1-хGex, розглядалися в низці статей [1; 2] і продовжують залишатись актуальними. У праці [1] було зроблено припущення, що причини зменшення рухливості в цих кристалах зі збільшенням концентрації неосновної компоненти одні і ті ж.
Забруднення моря
Реферат на тему: Забруднення моря 1. Забруднення моря в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України або в межах вод виключної (морської) економічної зони України матеріалами чи речовинами, шкідливими для життя чи здоров’я людей, або відходами внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя чи здоров’я людей або живих ресурсів моря чи могло перешкодити законним видам використання моря, а також незаконне скидання чи поховання в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України або у відкритому морі зазначених матеріалів, речовин і відходів —
Записка спеціаліста
Назва реферату : Записка спеціаліста Розділ : Цінні папери Записка спеціаліста Записка спеціаліста Дата "___"__________199___р. Угода: касова
Модель кругового потоку як макроекономічний інструмент екологічної політики
Зіновчук Н.В Кандидат економічних наук Інститут підприємництва та сучасних технологій (м.Житомир) Сучасна екологічна політика в розвинених країнах світу спрямована на досягнення сталості екологічної, економічної та соціальних систем. Сталість визначається як певні суспільні відносини, при яких природні ресурси не виснажуються, не порушується цілісність екосистем та не відбувається руйнівне втручання в екологічні процеси і функції, навколишнє природне середовище займає центральне місце в економіці і розглядається як частина системи, що підтримує існування суспільства та забезпечує його благополуччя протягом довгого часу.
Природні стихії та їх екологічні наслідки 2
УТИЛІЗАЦІЯ ТА ЗНЕШКОДЖЕННЯ ВІДХОДІВ. Усі міста з їхньою концентрацією населення відрізняються утворенням великої кількості промислових і побутових відхів. Відоди підрозділяються на тверді та рідкі, промислові та побутові, вважається, що в середньому їх у містах утворюється приблизно 1 тона на 1 людину в рік.
Утилізація та знешкодження відходів Очисні споруди Усі міста з їхньою високою концентрацією
Тема: Утилізація та знешкодження відходів. Очисні споруди. Усі міста з їхньою високою концентрацією населення відрізняються утвореннями великої кількості промислових відходів. Віходи поіляються на тверді, рідкі, тверді, промислові та побутові. Між містами країн щодо цього є відмінності. Міста Франції та Великобританії щорічно дають промислових відходів до 50 млн. т. кожне, у ФРН – до 61 млн. т., в Італії – до 44 млн.т.