Образ Марусі Чурай (за історичним романом Л. Костенко "Маруся
Чурай")
У
романі Ліни Костенко змальовано трагічну долю легендарної народної співачки,
життєвий шлях якої тісно пов'язаний із всенародною драмою – кривавою боротьбою
уярмленого народу проти поневолювачів. Давня легенда доносить нам образ Марусі
Чурай. Мелодійність її пісень переконує, що ця дівчина була надзвичайно
талановитою, а відома історія отруєння її коханого говорить про сильний
характер і палкі почуття. Ліна Костенко дала нове життя цьому легендарному
образу.
Маруся
успадкувала від своїх батьків благородство, гідність, чесність та душевну
красу. А ще їй дістався співучий мамин голос. Вперше вона звернулася до пісні
маленькою дівчинкою, коли загинув від ворожої руки її батько. Маруся побачила
виставлену на острах його відсічену голову, і це незглибиме горе вилилося у співі:
«А смерть кружляє, кружляє, кружляє навколо палі. Наносить білого снігу у очі
його запалі…» А остаточно дівчина відкрила душу пісні, коли почула, як батькова
слава звучить у кобзаревій думі:
Усе
ввижалось: «Орлику Чураю,
Ой
забили тебе ляхи у своєму краю!»
Все
думала: хоч би ж було спитати,
хто
склав слова про нього, про той край.
Що
був же він ріднесенький мій тато,
а от
тепер він – орлик, він Чурай.
Особиста
драма Марусі Чурай була тісно пов'язана із всенародною драмою. Поетеса
звернулася до пісні, щоб висловити своє ставлення до того загального лиха, яке
спіткало її Батьківщину. Загальнонародне боліло у її душі як особисте. Її пісні
дивували багатьох міщанок, тому що, на їхню думку, складати їх повинні лише
кобзарі:
Та й
те сказати, – що вона співає?
Сама
собі видумує слова.
Таких
дівок на світі не буває.
Хіба
для того дівці голова?
Герої
роману по-різному ставляться до її пісень. Одні – захоплюються ними, інші – не
люблять, тому що часто відчувають засудження своїх вчинків з боку Марусі. Таких
персонажів немало у творі. Це насамперед райці, Бобренчиха, Горбань і, звичайно
ж, Вишняк та його рідня. Чураївні, яка вболіває за долю своєї землі, прикро
усвідомлювати, що «у всіх оцих скорботах і печалях… – і чураївські голови на
палях, і вишняківські голови на плечах».
Трагедія
її особистості полягала найперше у невідповідності між Марусиними уявленнями
про честь, гідність, совість, самопожертву в ім'я народу і тим, якими були її
краяни. І тому боляче вразило дівчину те, що її коханий виявився такою ж дріб'язковою
і нешляхетною людиною: «Нерівня душ – це гірше, ніж майна». В розпачі вона
приготувала для себе отруту, але її випадково випив Гриць. Безневинно вона
потрапила під суд, але не сказала й слова на свій захист. Вона була ошукана у
своїй любові, і випалена нею дотла.
Від
смерті її врятував Іван Остряниця, який привіз універсал від Богдана
Хмельницького про скасування вироку. Слова універсалу про значення народного
співця звучать вже не так для Марусі, як для людей, щоб вони зрозуміли, що саме
співець дарує їхнім діянням безсмертя.
Маруся,
несучи в серці свій біль, вирушає на прощу у Київ. Ми бачимо очима Чураївни та
мандрівного дяка руйнацію України. Перед подорожуючими сторінка за сторінкою
гортається велика книга життя українського народу. Перед їхніми очима уявно
проходять мученицькі смерті його ватажків, «подвиги» ката Яреми Вишневецького,
удовині села, голод на Волині та ще багато такого, про що «у селах ридма
плачуть кобзарі».
Ще
Україна в слові не зачата.
Дай,
Боже, їй родити це дитя!
…Маруся
болісно переживала смерть коханого, причиною якої вона вважала себе. Проте
особиста драма не відвернула її очі від страждань народу. її талант продовжував
служити людям – пісні Марусі співає полтавський полк, виходячи в похід. У них
виявляється нескорений дух та моральна краса дівчини, котра болісно переживає
за долю рідного краю. Тому все сказане нею за її непросте життя їй вже не
належить.
Співцям
дарована вічність. їм не судилося померти, бо життя, виспіване у піснях, стає
легендою. Саме з легенди / прийшла до нас Маруся Чурай. І нехай твердять
історики, що ця дівчина – тільки міф, що документальних свідчень про неї немає,
та якось у це не хочеться вірити. Бо Ліна Костенко зробила її образ для нас
таким живим і зримим, наче подарувала йому друге життя.
Читала
роман цієї геніальної поетеси – і здавалося: торкнулась дива, знайшла оту
«неопалиму книгу», що «вціліла в… пожарищі», наче магічна «купина», воскресла з
руїн Полтави.
До
глибини душі схвилював мене роман. Кожен рядок запав у серце, спонукаючи
перейнятися долею Марусі, іти разом із нею на страту, всім єством відчуваючи,
як воно, коли кілька кроків і кілька хвилин відділяє тебе від безповоротної
миті. Переповнює гордість за цю величну стратенницю, яка і в цій – думалося – останній
своїй мандрівці викликає в людей шанобливий захват:
Злочинниця,
– а так би й зняв би шапку.
На
смерть іде – а так би й поклонивсь.
Доля
обдарувала її рідкісним талантом: чарівним голосом та вмінням творити пісні.
Вперше у ній обізвалося слово, народжене з болю і туги за батьком. Старий
кобзар виспівував про «орлика Чурая», а в Марусиній пам'яті кружляв той
незабутий сніг, що замітав дочці і матері шлях до чоловіка і тата – Гордія
Чурая, якого видали полякам на страту.
А
потім їхні голови на палях
Повиставляли
в полкових містах.
Людей
зганяли. Мати моя впала,
І
крик замерз у неї на вустах.
А
смерть кружляє, кружляє, кружляє навколо палі.
Наносить
білого снігу у очі його запалі…
З
пекучого спогаду народилася перша пісня. І відтоді її зранена, але чутлива і
відкрита світові душа співала про любов і ненависть, походи і звитяги, про
сумне і радісне, гірке і величне. Маруся й сама не знала, що це все означатиме
для людей, для Полтави, для України, що люди сприйматимуть «її пісні – як перло
многоцінне, як дивен скарб серед земних марнот».
Бог
не дав моєму народові долі, але дав силу духу. Невидимого, незбагненного, але
відтвореного у Слові. Воно проривалося крізь біль страждань, радість перемог – і
лилося піснею. Пісенний український спадок-то наш постійний оберіг. Звертаєшся
до нього і думаєш: як добре, що не лише яремами та бобренками, які заплямували
свою честь і гідність зрадами, підлотами, не лише примітивними галями та
захланними вишняками повниться наша земля. Багата вона і Хмельницькими,
остряницями, байдами. І я пишаюся цим. І хоч український народ на довгі роки
був позбавлений ворогом-братом історії, незалежності, заможної держави, він мав
рятівницю, «те, що не вмирає» і береже національні корені – пісню. І тих, хто
мав цей дивовижний хист до її творення.
Кращі
моральні риси мого народу, його найвищі духовні злети втілила Ліна Костенко в
образі своєї героїні. І цим полонила нас. Справжнє благородство, вірність,
душевна краса співачки, її великий дар Любові, чистота і мудрість роблять
легендарною і вартою хвали її постать і її творчість. Я вірю: пройдуть роки,
століття, але Маруся Чурай промовлятиме до нащадків устами Ліни Костенко,
промовлятиме зі сторінок книги, яка непідвладна часові, так само як Пісня, як
людські чесноти, як Мистецтво, що з'єднує їх воєдино.
Другие работы по теме:
Литературный герой ВИЛЬГЕЛЬМ МЕЙСТЕР
ВИЛЬГЕЛЬМ МЕЙСТЕР (нем. Wilhelm Meister) - герой романов И.-В.Гете «Театральное призвание Вильгельма Мейстера» (1785), «Годы учения Вильгельма Мейстера» (1796) и «Годы странствий Вильгельма Мейстера, или Отрекающиеся» (1821). Фамилия героя происходит от нем. «der Meister» - мастер, творец. Образ В.М. очень важен в творчестве Гете: история героя должна была стать примером становления личности, образцом выбора жизненного пути.
Литературный герой АБЛЕУХОВ
АБЛЕУХОВ - герой романа Андрея Белого «Петербург» (первая редакция - 1913, вторая - 1922, варианты названия - «Злые тени», «Лакированная карета»). Роман создавался как вторая часть трилогии «Восток и Запад», начатой романом «Серебряный голубь». Петербург не только место действия – образ города приобретает в романе символический характер.
Поэтическая символика лирики Блока
Александр Блок — одна из самых ярких фигур русской литературы начала XX века. Его поэзия от сборника к сборнику отображает не только развитие его таланта, но и сложную эволюцию личности поэта. Сам Блок называл три тома своих стихотворений поэтическим дневником, «романом в стихах».
Маруся
Автор: Квітка-Основ'яненко Григорій. (Повість) Починається повість з філософських роздумів автора про людське життя, про те, що немає на сім світі нічого вічного: сьогодні живеш, а завтра — помер. Кожний батько виховує свою дитину, щоб вона була розумною, доброю. Так само і отець небесний: оберігає людей від усякої напасті, а «коли вже й пошле за гріхи яку біду, то він же і помилує! Тілько покоряйся йому!»
Віють вітри, віють буйні Маруся Чурай
Автор: Народна творчість. Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться, Ой як болить моє серце, А сльзи не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу.
Засвіт встали козаченьки Маруся Чурай
Автор: Народна творчість. Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі. Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися
Ой не ходи, Грицю... Маруся Чурай
Автор: Народна творчість. Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки — чарівниці. Котра дівчина чари добре знала, Вона ж того Гриця та й причарувала.
Маруся Чурай
Автор: Костенко Ліна. Розділ І. Якби знайшлась неопалима книга «...року божого такого—то, і місяця такого—то, і дня... Чурай Маруся — на підсудній лаві, і пів—Полтави свідків піддверми».
Лишь Афродита мне ровня роль женщины в современном обществе
Раньше я мало задумывалась над вопросом общественного положения женщины, считая, что ее назначение - быть хранительницей семейного очага. А тем временем мужчины митингуют в парламенте и на площади возле него, их именами перенасыщены технические издания, мужской ум решает глобальные проблемы, решает судьбы человечества (и не только в положительном значении).
Чайка на крижині
Автор: Костенко Ліна. В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? -- Бідувала в старій із торішніх зів"ялих трав.
Галстук
Автор: Шаламов В.Т. ГАЛСТУК Как рассказать об этом проклятом галстуке? Это правда особого рода, это правда действительности. Но это не очерк, а рассказ. Как мне сделать его вещью прозы будущего - чем-либо вроде рассказов Сент-Экзюпери, открывшего нам воздух.
Дума про Марусю Богуславку
Автор: Народна творчість. «На Чорному морі, на камені біленькому», стояла темниця кам'яна, де вже тридцять літ у неволі пробувало сімсот козаків, «бідних невольників». Прийшла до них дівка—бранка Маруся, попівна Богуславка і запропонувала відгадати, який тепер день у рідній землі християнській.
Евгений Онегин и Александр Пушкин. 4
Евгений Онегин и Александр Пушкин. Автор: Пушкин А.С. Пушкин работал над романом “Евгений Онегин” много лет, это было самое любимое его произведение. Белинский назвал его “энциклопедией русской жизни”. Действительно, в этом романе дана картина всех слоев русского общества. Роман был для поэта, по его словам, плодом “ума холодных наблюдений и сердца горестных замет”.
Мастерство в построении композиции и
Автор: Толстой А.Н. А.Н.Толстой начал работу над романом в 1929 году. Причиной, побудившей писателя к созданию произведения, было, вероятно, ощущение созвучности Петровской эпохи, когда “трещит и рушится старый мир”, с эпохой, в которую жил автор романа. Весь ход повествования должен был показать взаимное влияние личности и эпохи, подчеркнуть прогрессивность преобразовательских действий Петра, их закономерность и необходимость.
Українське альфреско
Автор: Костенко Ліна. Над шляхом, при долині, біля старого граба, де біла-біла хатка стоїть на самоті, живе там дід та баба, і курочка в них ряба, вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.
Любовна лірика Ліни Костенко
Кафедра української філології Любовна лірика Ліни Костенко Реферат учениці 11-Б класу Н В К № 9 Шостик Юлії Полтава 2 Зміст Вступ . Етико-гуманістичний зміст інтимної лірики Ліни Костенко.
Ліна Костенко
I. Вступ. 1. Короткі біографічні дані про Ліну Костенко…………………………………………………2 2. Огляд творчого шляху………………………………………………………………………………………2 II. Історичний роман “Маруся Чурай”…………………………………………………………………………3
Роль эпилога в романе Тургенева Отцы и дети
Автор: Тургенев И.С. В романе «Отцы и дети» роль эпилога играет двадцать восьмая глава. Это – итог, который автор подводит под романом, описывая кратко события, произошедшие с героями после событий романа, показывая, что обычно происходит с людьми, сходными с описанными в романе после событий с ними, похожих на события романа.
Крила
Автор: Костенко Ліна. А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина...
Нравственные ценности Татьяны Лариной по роману Евгений Онегин
Первым реалистическим романом в истории русской литературы считается роман в стихах А.С.Пушкина "Евгений Онегин". Виссарион Григорьевич Белинский считал его "энциклопедией русской жизни". Пушкин всегда мечтал создать какое-нибудь произведение, главными героями которого были бы его современники.
Найвидатніші особистості української літератури
Вивчення біографії, років життя та головних рис творчості видатних українських письменників: І.П. Котляревського, І.Я. Франко, Ліни Костенко, Марко Вовчка, М.Г. Хвильового, О.П. Довженко, Ольги Кобилянський, Панаса Мирного, Тараса Шевченка та інших.
Іван Кочерга
П'єси "Легенда про пісню", "Дівчина з мишкою", "Зубний біль сатани", "Викуп (Весільна поїздка Марусі)", "Фея гіркого мигдалю", "Алмазне жорно", комедія "Натура і культура", драма-феєрія "Марко в пеклі". Літредактор у газеті "Робітник", "Радянська Волинь".
Пейзаж у ліричних і ліро-епічних творах Ліни Костенко
Специфіка зображення живої природи у творах красного письменства. Характеристика пейзажу як елементу композиції ліро-епічних творів Ліни Костенко на матеріалі романів "Маруся Чурай" і "Берестечко". Аналіз пейзажної та натурфілософської лірики письменниці.
Свято народної пісні та музичних інструментів України
Реферат з музики Свято народної пісні та музичних інструментів України Мета: Ознайомити учнів з історією пісні і музичних інструментів; розвивати інтерес до культурної спадщини свого народу, почуття прекрасного; виховувати інтерес до мистецтва України, повагу до митців культури, національну гордість, любов до рідної землі.
Выборы в Европарламент 2007 Болгария
Выборы в Европарламент 2007 г. в Болгарии были первыми выборами представителей в Европейский парламент после вхождения Болгарии в Европейский союз 1 января. Выборы проводились 20 мая 2007 г.
ЗНО украинский язык 2010 3 сессия с ответами
Відповіді на ЗНО з української мови 2010 року - III сесія Номер і зміст завдання Відповідність завдання програмі ЗНО 2010 року, підручникам і посібникам, затвердженим МОН України
ЗНО украинский язык 2010 2 сессия с ответами
Відповіді на ЗНО з української мови 2010 року - I сесія Умова завдання та правильна відповідь Прочитайте текст і виконайте завдання 1–7. (1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному – взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова – це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.
Тенденції розвитку таособливості предмета міжнародного приватного права зарубіжних держав
У зарубіжних державах, як і в Україні, міжнародне приватне право регламентує майнові та немайнові відносини. Проте для цієї галузі характерними є певні тенденції та особливості, зумовлені історичним розвитком держав. Зокрема, Велика французька революція створила багатьом країнам необхідні умови для розвитку приватної ініціативи, капіталістичних відносин.