Автор: Стефаник Василь.
«Старий Максим волочив яру пшеницю кіньми добрими, молодими». Був він добрим хазяїном, міцним чоловіком. Односельці про нього говорили так: «Старий пес, все лютий, але молоді коні ще міцно тримає; бригадир, іззамолоду добре годований, та втратив обох синів і відтоді все кричить і на полі, і в селі».
Він справді кричить, сам із собою розмовляє, бо вже ні з ким більше. Була у Максима сім'я, але тепер він залишився сам. Невеселі його думи про те, що він вже старий, що втрачає сили, але гірше за все те, що самотній:
«Та на піч, брє, я ще годен вилізти, але піч студена, облупана. Образи на стінах почорніли, а святі дивлються на пусту хату, як голодні пси. Стара ціле житє обтикала їх бервінком та васильком та голуби перед ними золотила, аби ласкаві були, аби хата ясна була, аби діти росли». З болем дорікає Максим святим, що «синів нема, стару запорпав у землю...» Єдине, що залишилося йому, — це праця на землі, і він працює завзято, вперто, майже без спочинку, аби тільки не думати про свою самотність.
Він говорить до коней, звертається до сонця, навіть до своєї пораненої ноги: «Тепер або боли, або переставай, або як хочеш, а волочити таки будеш». Кожна дрібничка навкруги нагадує йому про втрату: сонце, що світило його синам, пташка, за якою ганявся маленьким син Іван. Все це мало сенс: «Так треба було робити. Твій спів і Іванова сопілка ішли низом, а поверх вас сонце, і всі ви сипали божий глас і надо мною, і над всім миром веселим. А крізь сонце бог, як крізь золоте сито, обсипав насясностев, і вся земля, всі люди відблискували золотом. Так то сонце розчинило весну на землі, яку великім кориті».
Згадка про щасливі й безжурні роки ще більше вражає душу Максима, для якого світ спочатку був сповнений поезії, радості. А нині він з розпачем вигукує: «Ех, сини мої, сини мої, де ваші голови покладені?!» Адже батько навіть не може на могилу до них сходити, тому й звертається до Бога: «А я тобі не кажу: воскреси їх, я тобі кажу: покажи гроби, най я ляжу коло них...» Максим ладен звертатися до цілого світу, аби хоч яку вісточку, яку згадку про синів мати. Кликав у світ, сподіваючись на диво.
Може, думав, залишилась у світі бодай кохана котрогось з синів: «Ти ще є на світі, а їх нема жадного, то найдіть дорогу до мене та принесіть вість. Насипте студеної роси на мій сивий волос...» Але мовчала земля, лише пташки, як завжди весною, усе співали. А старий, обезсилений, приліг до землі і лежав так мовчки. Потім почав лагідно розповідати про синів:
«Послідній раз прийшов Андрій: він був у мене вчений. «Тату, — каже, — тепер ідемо воювати за Україну». — «За яку Україну? А він підоймив шаблев груду землі та й каже: «Оце Україна, а тут, — і він справив шаблев у груди, — отут її кров; землю нашу ідем від ворога відбирати». Відвага й завзятість синівських слів наповнили серце Максима гордістю за сина, і блиск його шаблі засліпив очі: «Сину, — кажу, — та є ще в мене менший від тебе Іван, бери і його на це діло; він дужий, най вас обох закопаю у цу нашу землю, аби воріг з цего коріння її не віторгав у свій бік».
Дружина Максима, як це почула, то немов закам'яніла, ніби серце материнське чуло біду. Світ для неї відразу потьмянів. Старий згадує: «А рано вони оба виходили, а стара сперлася на ворота та не говорила, але так здалека дивиласи, як з неба. А як я їх скидав на колії, то—м сказав: «Андрію, Іване, взад не йдіть, за мене пам'єтайте, бо я сам, ваша мама на воротях умерла...»
До пізнього вечора «Максим водив коні по ниві ...замазаний грязюкою, обдертий, кривавий, він неначе западався в землю», бо не хотів повертатися до самотньої хати. Та пізно ввечері, упоравшись з коровами, кіньми та вівцями, прийшов додому. Йому було жаль навіть цю спорожнілу хату, немов живу істоту: «Ти, небого, геть затихла, замертвіла, як би в тебе хто ніж упхав, не годна слова сказати... Та я в тобі ще розгрібу трохи вогню...»
Зваривши собі кулешу, убрав білу сорочку, повечеряв і став до молитви: «Ати, Мати Божа, будь мойов ґаздинев; ти з своїм сином посередині, а коло тебе Андрій та Іван по боках... Ти дала сина одного, а я двох».
Другие работы по теме:
Бог - наш отець
Бог є наш Отець. Це головна Добра Новина Христового Євангелія. Коли - згідно з практикою релігійних груп учнів у тих часах мати окрему молитву, яку складав їхній учитель - учні Христа просили його дати їм своєрідну, особливу молитву, Христос сказав: Моліться так:
Релігія Месопотамії
Реферат на тему: Релігія Месопотамії” Месопотамська релігія, являє собою складний комплекс, що складається з багатьох шарів. Протягом довгих століть у культурі Межиріччя йшов процес ліквідації одних божеств і культів і звеличування інших, обробки і злиття міфологічних сюжетів, зміни характеру і вигляду тих богів, яким стояло піднятися і стати загальними.
Лаборатория ветеринарно-санитарной экспертизы
ЛВСЭ Ленинского рынка находится в составе ГУ Омской области «Омский областной центр по профилактике, экспертизе и лечению животных». Основная задача лаборатории – ветеринарно-санитарная экспертиза мяса, молока и других пищевых продуктов, поступающих для реализации на рынок, осуществление мероприятий по предупреждению заболевания людей и распространения возбудителей заразных болезней животных через продукты.
Сочинение-описание внешности человека
Моя бабушка Я люблю свою бабушку, и все выходные дни провожу у нее. Бабушка небольшая на рост, худенькая, с голубыми жилками на шее и руках. Черты лица выразительны, четко очерчены, правильны. Они указывают на то, что раньше она была красавицей. Особенно мне нравятся ее глаза. В ее взгляде никогда не было ни фальши, ни лукавости, ни ухищрения.
Тема родины в творчестве Есенина
В музее Есенина, в бревенчатом с голубыми ставнями домике, где родился поэт, среди сотен отзывов посетителей есть и такой: «Поэзия Есенина заражает силой правды, глубиной любви к родине. Она дарит счастье открытий». Когда мы говорим о Есенине, то представляем себе портрет светловолосого, синеглазого юноши, ласково смотрящего на мир, из которого он сумел извлечь золотые россыпи народной поэзии.
Буря на чорному морі
Автор: Народна творчість. Ой на Чорному морі, На білому камені, Ой то там сидить ясен сокіл-білозорець: Низенько голову склонив, Та жалібно квилить-проквиляє;
Человек и природа у Есенина
Великий русский поэт Сергей Есенин — "певец страны березового ситца", "певец любви, грусти, скорби", он же "московский озорной гуляка" и, конечно, поэт-философ.
На золотих богів
Автор: Косинка Григорій. Уже третій день, як ревуть гарматні бої над околицями Медвина; гукає-сміється ворожа артилерія, - а за кожним її гуком піднімаються до неба криваво-червоні стежки полум'я з селянських осель... Горить село.
Камінний Хрест
Автор: Стефаник Василь. «Відколи Івана Дідуха запам'ятали в селі ґаздою, відтоді він мав усе лиш одного коня і малий візок із дубовим дишлем. Коня запрягав у підруку, сам себе в борозну...» Отак разом із конем і підпрягався до будь—якої роботи. Іван Дідух працював багато, не менше, ніж його кінь. Але коня жалів більш, ніж себе.
Вовчок Марко
(1833—1907) Народилася Марко Вовчок (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської) 10 (22) грудня 1833р. в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у збіднілій дворянській сім'ї. Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові.
Зенітка
Автор: Вишня Остап. «Сидить дід Свирид на колодках. Сидить, стружить верболозину. — Як діла, дідусю? Драстуйте! — Драсігуйте! Діла? Діла — нічого! Діла, як кажуть оці песиголовці, — гут!
Есенин как поэт "золотой бревенчатой избы"
Сергей Есенин как один из самых ярких поэтов крестьянского направления. Влияние философии и литературных памятников православной мысли, литературы старообрядцев на творчество поэта. Лирика Есенина на примере сборников - "Радуница" и "Сельский часослов".
Степан Васильченко
Кращі твори талановитого митця i педагога Степана Васильовича Васильченка, написані з народних, реалістичних засад, належать до справжніх надбань української національної культури і міцно ввійшли в наше сьогодення.
Троп сварки у повісті І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я"
Процес переосмислення творчості митців. Творчість самобутнього художника слова І. Нечуя-Левицького. Характери персонажів творів з погляду національної своєрідності. Національно-культурні фактори та "подружні" сварки. Реалізація тропу "сварки" у повісті.
Элегия литературный клуб
Введение 1 История 2 Участники 3 Акции и публикации 5 Источники Введение Клуб «Элегия» — литературно-художественное объединение, возникшее в Находке в 1970 году. Объединяет широкий круг поэтов, писателей (включая членов Российского союза писателей), а также художников и музыкантов. Создатели клуба — Дина Усатая и Станислав Кабелев, они же остаются руководителями клуба.
Українські землі під владою іноземних держав ХІV-ХV ст.
Реферат на тему: Українські землі під владою іноземних держав (ХІV-ХV ст.) В 40-х роках ХІV ст. українські землі зазнали розчленування. Після війни 1351—1352 рр. між Польщею і Литвою Галичина залишилась під владою Польщі, а Берестейщина і Волинь перейшли до Литовської держави.
Бердник, Олесь Павлович
План Введение 1 Биография 2 Книги 2.1 На украинском языке 2.2 Опубликованы в переводе на русский язык 3 Критика современниками Введение Алекса́ндр (Оле́сь) Па́влович Бе́рдник (27 ноября 1926, с. Вавилово, Херсонской, ныне Николаевской области — 18 марта 2003, Киевская область) — украинский советский писатель-фантаст, участник правозащитного движения в СССР, один из основателей Украинской Хельсинкской группы.
Закони солона. Тиранія в грецьких полісах
ЗАКОНИ СОЛОНА ВЛАДА АРИСТОКРАТІВ . Тривалий час усі важливі справи в Афінах вирішували лише знатні та багаті люди — аристократи. Щороку з-поміж них вибирали дев'ять правителів поліса — архонтів. Один керував міськими справами, другий був верховним жерцем, третій командував військом, ще шестеро були суддями.
Політичний портрет Конрад Аденауер
Реферат на тему: едеральний канцлер ФРН (1949-1963 рр.), міністр закордонних справ (1951-1955 рр.). Правління Аденауера склало цілу епоху повоєнного відновлення Західної Німеччини, створення ФРН, її вступу в Західноєвропейський союз і НАТО. У 1955 році встановив дипломатичні стосунки з Радянським Союзом.
Відносини батьків і дітей у Стародавньому Римі
Правовий аспект взаємин між матір'ю і дітьми в Стародавньому Римі. Шляхи потрапляння дитини під батьківську владу: через народження в законному шлюбі, усиновлення та узаконення. Необхідні умови для усиновлення. Особисті права і обов'язки батьків і дітей.
Регулювання земельних відносин в Україні за новим ЗК України
Загальні положення про регулювання земельних відносин в Україні. Предметом регулювання земельного права виступають вольові суспільні відносини, об'єкт яких - земля. Регулювання земельних відносин. Земельне законодавство і регулювання земельних відносин.
Закони царя Хаммурапі
Договір купівлі-продажу відповідно до Законів Хаммурапі. Система штрафів згідно Салічної правди. Заповіт у Французькому Цивільному Кодексі 1804 р. Договір найму в Цивільному уложенні Германської імперії. Покарання за вбивство відповідно до Законів Ману.
Анализ смеси сухих солей
Анализ смеси сухих солей Лабораторная работа Российский химико-технологический университет имени Д. И. Менделеева Москва, 2005 г. Анализ смеси сухих солей FeCl3 и FeSO4
Задача про розміщення ферзів Дерево пошуку та його обхід
Реферат на тему: Задача про розміщення ферзів. Дерево пошуку та його обхід Розглянемо шахівницю, що має розміри не 8 8, а n n, де n>0. Як відомо, шаховий ферзь атакує всі клітини та фігури на одній з ним вертикалі, горизонталі та діагоналі. Будь-яке розташування кількох ферзів на шахівниці будемо називати їх
Іван Самойлович
(1672—1887) Це була людина освічена, з широким світоглядом, талановитий політик і безперечно патріот, що прагнув незалежної України, але в той же час умів добре ладнати з Москвою.
Цивільні процесуальні норми у міжнародних договорах за участю України
Міжнародні договори є формою права, яка може містити цивільні процесуальні норми. Сьогодні питання про значення таких міжнародних договорів та їх зміст є особливо актуальним. Ця актуальність зумовлюється, по-перше, інтеграцією держав у правовій, економічній та інших сферах відносин. Другою причиною є трансформація СРСР, Чехословаччини, Югославії та утворення незалежних держав, внаслідок чого приватно-правові відносини суб'єктів цих утворень втратили внутрішньонаціональний характер і стали міжнародними.
Науковий та життєвий шлях М І Вавілова
НАУКОВИЙ ТА ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ М.І. ВАВІЛОВА “...Скільки разів його хотіли умертвити змії, скорпіони і фаланги, проковтнути крокодили, розірвати мріяв голодний лев...”