УСКЛАДНЕННЯ МІСЦЕВОЇ АНЕСТЕЗІЇ,
ЇХ ПРОФІЛАКТИКА І ТЕРАПІЯ
Клінічна картина отруєння різними місцевими анестетичними засобами має багато спільного. Дія цих речовин на ЦНС проявляється позіханням, неспокоєм, дезорієнтацією, тремором, головним болем, нудотою, блюванням, посмикуванням окремих груп м'язів, генералізовани-ми клонічними і тонічними судомами. У тяжких випадках настає смерть від паралічу дихання.
Вплив анестетика на серцево-судинну діяльність спочатку проявляється тахікардією, артеріальним гіпертензією. У подальшому знижуються електрична збудливість, провідність, спостерігається скорочення міокарда з брадикардією і артеріальною гіпертензією, аж до зупинки серця. Ці порушення виникають у разі передозування анестетика або форсованого внутрішньовенного введення його.
Частим ускладненням місцевого знеболювання є анафілактичні реакції у хворих з підвищеною чутливістю до місцевих анестетиків, що проявляється алергічною шкірною реакцією (дерматит, кропив'янка, набряк підшкірної основи), появою ознак серцево-судинного колапсу (блідість, похолодання кінцівок, холодний липкий піт, різке зниження артеріального тиску, непритомність) або анафілактичного шоку.
Для запобігання алергічнім реакціям слід усім хворим, у яких є анамнестичні дані про підвищену чутливість до місцевих анестетиків, провести пробу на чутливість до них і призначити перед операцією антигістамінні препарати. Добрий ефект щодо профілакти-' ки перезбудження ЦНС у разі передозування місцевих анестетиків дає призначення діазепаму, фенобарбіталу.
Лікування отруєнь залежить від характеру клінічних проявів. За наявності збудження і судом внутрішньовенне повторно до 'досягнення ефекту вводять барбітурати (гексенал і тіо-пентал-натрій по 100 — 200 мг 2 % розчину). У разі пригнічення дихання призначають допоміжну або штучну вентиляцію легенів через маску наркозного апарата. Уводять дитилін по 20 мг через 2—3 хв до припинення судом з обов'язковою штучною вентиляцією легень. У разі розвитку гіпотензії внутрішньовенне вводять кальцію хлорид (10 мл 10 % розчину), ефедрин або мезатон (по 15 мг через 30—60 с до досягнення ефекту), при гіпертензії' вводять 25 % розчин магнію сульфату (по 10—20 мл).
Для зменшення спазму судин мозку слід надати хворому горизонтального положення, дати вдихнути 2— З краплі амілнітриту. Якщо розвинулася алергічна реакція і з'явилися ознаки серцево-судинного колапсу, призначають адреноміметичні засоби (адреналін), антигістамінні препарати (димедрол — по 50 мг або супрастин — по 25 мг), глюкокортикоїди (по 60 мг гідрокортизону).
СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВА РЕАНІМАЦІЯ
Клінічна смерть настає внаслідок припинення кровообігу і дихання. Звичайно вона триває 3—5 хв. У організмі, що перебуває в стані гіпоксії, до настання клінічної смерті необоротні зміни настають швидше, а період клінічної смерті скорочується. Навпаки, якщо кровообіг припиняється раптово на тлі задовільного або доброго стану організму, тривалість клінічної смерті збільшується.
Серцева діяльність може припинитися під дією інтра- і екстракардіаль-них чинників. Зупинка кровообігу, що пов'язана з серцевими чинниками, найчастіше зумовлюється інфарктом міокарда, травмою серцевого м'яза, тампонадою серця, емболією вінцевих судин.
Основними екстракардіальними чинниками, що зумовлюють зупинку кровообігу, є інтоксикація, у тому числі й наркотичними та знеболювальними речовинами, порушення електролітного складу крові, гіповолемія, гостра дихальна недостатність.
Основними патогенними чинниками, що сприяють зупинці кровообігу, найчастіше є гіпоксія, гілеркап-нія і ацидоз. Вплив їх на серцеву діяльність проявляється порушенням обмінних процесів у міокарді, погіршенням його збудливості, провідності. Зокрема, при гіпоксії порушуються вироблення енергії і здатність перетворення її. Гіперкапнія підвищує збудливість серця, посилює вплив блукаючого нерва на нього. Ацидоз погіршує скоротливу здатність міокарда, знижує гемодинамічний ефект катехоламінів.
Важливу роль у патогенезі зупинки серця відіграє порушення електролітного складу плазми, що проявляється особливо часто гіперкаліємією. Остання, поряд із гіпоксією і ацидозом, зумовлює пригнічення провідної систе
ми серця і сприяє розвитку атонії міокарда. Зменшення концентрації зов-нішньоклітинного калію спричинює фібриляцію шлуночків.
Раптова зупинка серця може бути наслідком гальмування синусового вузла за різкої переваги тонусу блукаючого нерва. Це можливо у разі безпосереднього подразнення серця і під час маніпуляцій на інших органах і тканинах, що іннервуються блукаючим нервом. У патогенезі такої асистолії важливу роль грають гіпоксія й гіперкапнія.
Розрізняють такі форми зупинки кровообігу:
1) асистолія (або повне припинення механічної та електричної діяльності серця);
2) фібриляція шлуночків (некоординоване скорочення окремих м'язових волокон);
3) "неефективне серце" (серцева функція настільки ослаблена, що не забезпечує життєдіяльності організму).
Провісники зупинки кровообігу:
1) зниження артеріального тиску понад 60 мм рт.ст.;
2) різке сповільнення пульсу (рідше 40 за 1 хв);
3) виразна тахікардія з аритмією і шлуночковими екстрасистолами;
4) різке збільшення передсердно -шлуночкової провідності, особливо поява повного поперекового блоку.
Причини припинення дихання:
1) порушення функції дихального центра (захворювання і ураження ЦНС, гострі отруєння, передозування лікарських речовин, особливо загальних анестетичних засобів, анал-гетиків);
2) порушення прохідності дихальних шляхів (аспірація, задушення, утеплення);
3) пошкодження апарату зовнішнього дихання (розчавлення грудної клітки, пневмоторакс);
4) порушення функції дихальних м'язів (вплив міорелаксантів, міастенія тощо). Повна неможливість зробити вдих з подальшою зупинкою дихання буває під час обструкції верхніх дихальних шляхів коренем язика внаслідок непритомності і зниження тонусу глософарингеальних м'язів.
Цьому сприяють намагання зробити судомний вдих, за якого корінь язика ніби присмоктується до входу в гортань (стан після наркозу, травми мозку, інсульту, при отруєннях тощо). Повна оклюзія гортані може розвиватися під час ларингоспазму, що виникає у разі вдихання подразних інгаляційних анестетиків, газів, диму, гарячої пари, ускладнень загального знеболювання, утоплення, під час судом.
Швидко розвивається оклюзія гортані при алергічному шоку, укусах бджіл у ділянку гортані і підборіддя. Повільніше розвиваються порушення дихання, майже до зупинки, при ботулізмі, тяжкому перебігу міастенії. Одразу за зупинкою дихання (через 30—40 с) настає зупинка кровообігу.
Ознаки зупинки дихання: відсутність рухів грудної клітки, підчеревної ділянки, гортані, ознак проходження повітря через ніс і рот.
Ознаки зупинки кровообігу:
а) непритомність;
б) відсутність дихання;
в) розширення зіниць;
г) відсутність пульсу на великих артеріях (сонній і стегновій). Досліджувати пульс на променевій артерії не слід, бо його відсутність ще не свідчить про зупинку кровообігу (спазм артерії може заважати відчути пульс за збереження роботи серця).
Крім цього, пульсація власних дрібних артерій пальців лікаря може сприйматися як пульсація променевої артерії пацієнта;
д) блідий колір слизових оболонок і шкіри (якщо першим зупиняється дихання, спостерігається ціаноз);
е) тотальна атонія (їй може передувати короткий приступ судом).
Наявність будь-яких трьох ознак із чотирьох наведених (непритомність, розширення зіниць, відсутність пульсу, зупинка дихання) у будь-якому поєднанні дає право констатувати «зупинку кровообігу» і вимагає проведення серцево-легеневої реанімації. Для встановлення такого діагнозу потрібно не більше 8—10 с.
Ефективність стабілізації життєвих функцій здебільшого визначається швидкістю подання допомоги: якщо серцево-легеневу реанімацію розпочали протягом перших 2 хв, успіх може бути досягнутим у 92 % випадків, у разі зволікання ефективність її зменшується.
Серцево-легенева реанімація проводиться у такому порядку:
1) постановка діагнозу «клінічна смерть»;
2) забезпечення прохідності дихальних шляхів і проведення ШВЛ за методом рот до рота (2—3 рази) або рот до носа;
3) укладання хворого на тверду поверхню на спину;
4) проведення закритого (зовнішнього) масажу серця в поєднанні- з ШВЛ.
Другие работы по теме:
Захворювання органів дихання причини і профілактика
Відкритий урок на тему Захворювання органів дихання, причини і профілактика” Мета: мобілізувати знання учнів про інфекційні хвороби, розкрити шляхи передачі, познайомитись з профілактикою, режимом під час хвороби;
Подразнювальні засоби
Реферат на тему: Подразнювальні засоби” До групи подразнювальних належать засоби, що збуджують закінчення чутливих нервів. При цьому змінюється функція різних відділів нервової системи — як сегментарного апарату, так і центрів довгастого мозку (дихального, судинорухового). Можливо також, що подразнювальні засоби стимулюють біологічно активні точки шкіри і рефлекторно впливають на гіпоталамус, де починають утворюватися енкефаліни, які знижують інтенсивність больового відчуття.
Види травм
Травматологія. Артроз (деформуючий) – Завдання – покращити кровообіг в тканинах суглоба, знеболююча, розсмоктуюча дія, попередити прогресування дегенеративного процесу, відновити функцію суглоба.
Гострі інфекційні захворювання в дерматовенерології
Реферат на тему: Гострі інфекційні захворювання в дерматовенерології” Хломідії Хломідії – це збудники урогенітальних хламідіозів. Основними формами хламідій є елементарні і ретикулярні тільця. Зрілою формою збудника урогенітальних хламадіозів є сферичне елементарне тільце (1980 р.)
Інтоксикації пестицидами
Реферат на тему: Інтоксикації пестицидами” ПЛАН Вступ 1. Патогенез 2. Лікування 3. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на гостре отруєння пестицидами 4. Профілактика інтоксикації пестицидами
Передчасні пологи
Передчасне розродження є однією з невідкладних проблем медицини. Їх профілактика і, по можливості, лікування, є однією з найважливіших частин акушерського догляду. Наслідки передчасного розродження тим частіше і серйозніші, чим менший гестаційний вік новонародженого. Новонароджені, що народилися передчасно, можуть бути з малою або відповідною до терміну гестації масою тіла.
КІР інфекційна хвороба
Кір – надзвичайно контагіозна гостра інфекційна хвороба, первахно дитячого віку, яка характеризується інтоксикацією, підвищенням температури тіля, катаром слизових облонок дихальних шляхів та конюктив, наступною появою аписто папульозного висипу, що покриває шкіру хворого.
СНІД: шляхи зараження, розвиток, профілактика
Загальне поняття про захворювання. Етіологія та епідеміологія СНІДу. Основні стадії захворювання: інкубаційний період; період гострої інфекції; продромальний період. Ураження шкіри, слизових оболонок внаслідок імунного дефіциту. Напрямки лікування СНІДу.
Профілактика невідкладних станів
Фактори ризику невідкладних станів у ході амбулаторного прийому, що включають серцеву недостатність, ішемічну хворобу серця. Профілактика невідкладних станів, що мають патологічні відхилення. Клінічна картина нападу короткочасної втрати свідомості.
Вірусний гепатит А Профілактика
РЕФЕРАТ на тему: Вірусний гепатит А. Профілактика” студентки групи 3М9 з предмету: інфекційні хвороби Грицюк Уляни П. Вірусний гепатит А – (хвороба Боткіна), інфекційний, або епідемічний – гостра інфекційна хвороба, що спричиняється вірусом гепатиту А, з ураженням печінки і травного каналу, переважно з фекально-оральним механізмом зараження.
Бухгалтерський облік 5
Київська Державна Академія Водного Транспорту КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисципліни ОХОРОНА ПРАЦІ Студентки МО - 4 Питання контрольної роботи Підприємницький пил
Фізіотерапія при захворюваннях нервової системи
Завдання: усунути причину, яка викликає біль, зняття домінанти В ЦНС. Лікування не перевищує 1 місяця фізіотерапевтичними методами. Повторний курс проводять через 3-6 місяців. В процесі лікування після 5-6процедур у деяких хворих спостерігається загострення, що не є причиною переривання лікування.
СНІД і шлунково-кишкові хвороби та захворювання печінки
РЕФЕРАТ: СНІД І ШЛУНКОВО-КИШКОВІ ХВОРОБИ ТА ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЧІНКИ Майже половина нагинаючи проявів синдрома придбаним імунодефіцитом (СНІД) проходить на легені.Близько 85% всіх легеневих інфекцій при СНІДі представляє собою пневмонію. Хворі скаржаться на довготривалий (6-8 тижнів) період задишки і сухого кашлю, таким хворим трудно зробити глибокий вдох.
Внутрішньовенні ін єкції
1. При введення внутрішньовенно струменево 10% р-ну хлористого кальцію, у хворого раптом появилися пекучий біль та випинання у місці введення. Яке очевидно ускладнення виникло при цьому?
Краснуха 3
КРАСНУХА Краснуха(червоничка, багряниця) – готрий вірусний антропоноз, що характеризується явищами помірної загальної інтоксикації, збвльшенням потиличних і шийних лімфатичних вузлів, появою висипки на шкірі й ураженням плода у вагітних, які захворіли.
Зубна дуга верхньої щелепи
Номер зуба Вид анестезії при видаленні зуба Іннервація зуба Положення хворого Положення лікаря Положення рук лікаря Методика видалення зуба Інструментарій
Профілактика новоутворень та захворювань гортані та горла
Реферат на тему: Профілактика новоутворень та захворювань гортані та горла Пухлинне ураження гортані зустрічається доброякісне і злоякісне. Деякі доброякісні по своїй будові пухлини здатні переходити в злоякісні. При огляді не завжди вдається їх відрізнити, тому для уточнення діагнозу і правильного вибору лікування необхідне дослідження кусочка пухлини під мікроскопом – так звана біопсія.
Рак шлунка
1. Визначення. Сприятливі чинники розвитку. 2. Ранні симптоми. Дані додаткових методів обстеження. 3. Принципи лікування. Особливості догляду. Прогноз. Профілактика.
Абсцеси і гангрена легень
Абсцеси і гангрена легень — важкий гнійний процес, що протікає з вираженою інтоксикацією, що супроводжується некрозом і розплавлюванням легеневої тканини з утворенням порожнин. Гострий абсцес відрізняється від гангрени легені тенденцією до обмеження вогнища нагноєння.
Гепатити
Коломийське медичне училище ім. І.Я.Франка Методична розробка теоретичного заняття з внутрішніх захворювань на тему: “ГЕПАТИТИ” м.Коломия 2001 р.
Внутрішньо шкірні ін єкції
При внутрішньо шкірних ін’єкціях при порушенні правил асептики і антисептики на місці ін’єкції можуть утворюватися алергічні реакції. При підшкірних ін’єкціях можливі ускладнення. Одним з них є потрапляння голки в просвіт кровоносної судини і введення в неї лікарських речовин. Потрапляння в просвіт судини олійних розчинів може спричинити жирову емболію.
Сибірка
Сибірка (anthrax) — гостре специфічне інфекційне захворювання, яке виникає внаслідок проникнення в організм палички сибірки (Bac.anthracis). Випадки захворювання на сибірку спостерігаються у всіх країнах світу. В минулому сибірка належала до найпоширеніших інфекційних захворювань. Зараз вона зустрічається частіше в економічно відсталих, аграрних країнах.
Снід його профілактика та діагностика
РЕФЕРАТ на тему: СНІД: його профілактика та діагостика” Профілактика СНІДУ Оскільки вакцини проти СНІДу не існує, єдиним способом запобігти інфекції є уникнення ситуацій, що несуть ризик зараження, таких як спільне використання голок та шприців або практикування неубезпечених статевих зносин.
Анестезіологія іcторія розвитку анестезіології
АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ Анестезіологія (від гр. an — заперечення, відсутність + aistesis — відчуття + logos — слово, наука) — наука, яка вивчає способи усунення відчуттів. Це наука про знеболювання та інші методи захисту організму від надмірних подразнень, зумовлених хірургічним втручанням.
Лікування хворих з інфекцією
Незалежно від характеру лікувальних заходів метою місцевої терапії є: а) зменшення чи ліквідація больових відчуттів; б) обмеження поширення запального процесу та деструкції тканин; в) налагодження доброго відтоку ексудату з осередку, що сприяє зменшенню інтоксикації та кількості мікрофлори в зоні інфекції; г) гальмування розвитку чи зменшення кількості мікрофлори у осередку інфекції.
Первинна профілактика цукрового діабету Фактори ризику цукрового діабету
Первинна профілактика цукрового діабету. Фактори ризику цукрового діабету. Профілактика цукрового діабету. Сучасні дані про етіологію і патогенез цукрового діабету, епідеміологічні дослідження, які дозволяють одержати дані про поширеність не лише діабету, але і його судинних проявів, про фактори ризику і природну еволюцію, стають науковою основою профілактичних заходів.
Основні етапи анестезіологічного забезпечення оперативних втручань
Ефективність хірургічного лікування багато в чому визначається адекватністю його анестезіологічного забезпечення. Воно складається з таких етапів: передопераційний огляд та оцінка стану хворого, підготовка до операції та анестезії, проведення загальної анестезії, ведення раннього післяопераційного періоду.
Особливості догляду за хірургічними хворими
ОСОБЛИВОСТІ ДОГЛЯДУ ЗА ХІРУРГІЧНИМИ ХВОРИМИ Особливостями догляду за хурургічними хворими є те, що багато хто з них, хоча переважно й короткочасно, перебувають на постільному режимі, а отже й навантаження на персонал більше .