МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КРАСНОАРМІИСЬКИИ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра економіки і управління підприємством
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни „Основи статистики”
на тему:
«Економічно-статистичні методи в аналізі економічних явищ і процесів»
Перевірила ст. викладач Н.Д.Табачкова Виконала Студентка гр.МП-06 І.С. Лозова
2008
Зміст
Вступ
Розділ І. Групування статичних даних та обчислення статичних показників
Практичне застосування методики проведення статистичних групувань
Вивчення залежності на основі статистичних групувань
Визначення показників для перших десяти магазинів фірми
Розділ II. Аналіз рядів динаміки
Розділ III. Індексний аналіз
Розділ IV. Кореляційний аналіз
Розділ V. Визначення тенденції розвитку та прогнозування
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
З давніх часів людство здійснювало облік багатьох явищ і предметів, які виникали в процесі його діяльності.Життя людини, груп чи спілок людей, робота підприємців, менеджерів, економістів в умовах формування ринкових відносин сьогодні наповнюється новим змістом. Це не може не позначитися на дедалі зростаючий ролі статичної науки, оволодіння методологією якої є неодмінною умовою вивчення тенденцій попиту і пропозицій, наслідків підприємницької діяльності, прийнятті оптимальних рішень на всіх її рівнях.
Статистика – це наука, яка вивчає розміри й кількість співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному звязку суспільних явищ за конкретних умов місця й часу.
В даній курсовій роботі будуть розглянуті такі питання, як групування статичних даних; аналіз рядів динаміки; індексний аналіз; кореляційний аналіз; визначення тенденції розвитку.
Метою курсової роботи є закріпити навички використання методів статистичних досліджень.
Розділ І. Групування статичних даних та обчислення статичних показників
Практичне застосування методики проведення статистичних групувань
Статистика, як ібудь-яка інша наука, має свої методи. За допомогою наукової системи правил збирання та опрацювання статистичних даних статистика забезпечує необхідний рівень вірогідності відображення фактів та можливість їх правильного аналізу. Групування є одним з найбільш ефективних методів дослідження, які розробляються статистикою та використовуються багатьма іншими науками. Розробка групувань є особливим способом оброблення та аналізу цифрових даних для виявлення та вивчення якісно різних типів явищ і процесів, а також встановлення зв'язку між ними. Групування є основним методом аналізу статистичних даних, за допомогою групових та комбінаційних таблиць цифрова інформація одержує економічну змістовність.
За допомогою групувань вирішують три важливі взаємопов'язані завдання: виділення різних соціально-економічних типів явищ (процесів) та всебічна їх характеристика; дослідження структури масової сукупності; вивчення взаємодії між окремими ознаками сукупності.
Групуванням називається розподіл усієї сукупності досліджуваних суспільних явищ на групи за будь-якою істотною ознакою.
Залежно від мети та завдань дослідження групування поділяють на такі їх види: типологічні; структурні; аналітичні.
Групування, що приводять до виділення у складі масових явищ їх соціально-економічних типів (тобто однорідних частин за якістю та умовам розвитку, в яких діють одні ї тіж закономірності факторів) називають типологічними.
Структурні групування характеризують склад однорідної сукупності за будь-якою ознакою.
Групування, які спрямовані на виявлення зв'язку між окремими ознаками явища, називаються аналітичними.
Розглянемо практичне застосування методики проведення статистичних групувань та занесемо дані в таблицю 1.
Таблиця 1.
| Номер магазину | Роздрібний товарообіг, тис.грн. | Витрати обігу, тис.грн. | % | |
| План | Факт | |||
| 18 | 518 | 560 | 29 | 108,1 |
| 38 | 306 | 318 | 16 | 103,9 |
| 58 | 206 | 208 | 18 | 100,9 |
| 78 | 356 | 369 | 13 | 103,6 |
| 98 | 446 | 500 | 47 | 112,1 |
| 118 | 740 | 755 | 66 | 102,0 |
| 138 | 922 | 1000 | 72 | 108,4 |
| 158 | 890 | 902 | 62 | 101,3,3 |
| 178 | 754 | 754 | 50 | 100 |
| 198 | 248 | 360 | 40 | 145,1 |
| 218 | 327 | 420 | 32 | 128,4 |
| 238 | 452 | 452 | 20 | 100 |
| 258 | 303 | 325 | 19 | 107,2 |
| 278 | 446 | 500 | 37 | 112,1 |
| 298 | 200 | 245 | 15 | 122,5 |
| 318 | 850 | 870 | 42 | 102,3 |
| 338 | 620 | 629 | 36 | 101,4 |
| 358 | 215 | 219 | 17 | 101,8 |
| 378 | 462 | 490 | 29 | 106,0 |
| 398 | 470 | 512 | 31 | 108,9 |
| 418 | 615 | 626 | 32 | 101,7 |
| 438 | 748 | 790 | 35 | 105,6 |
| 458 | 583 | 590 | 37 | 101,2 |
| 478 | 200 | 200 | 17 | 100 |
| 498 | 748 | 710 | 62 | 94,9 |
| 518 | 600 | 620 | 17 | 103,3 |
| 538 | 906 | 933 | 42 | 102,9 |
| 558 | 960 | 982 | 70 | 102,2 |
| 578 | 186 | 185 | 10 | 99,4 |
| 598 | 495 | 518 | 33 | 104,6 |
| ∑ | 15772 | 16542 | 1046 | |
Для того, щоб визначити відсоток виконання плану скористаємося наступною формулою:
Уі
Вв вик.пл. = --------- * 100%
Упл.
де Вв вик.пл. - відносна величина виконання плану
У і - фактичний рівень
Упл. - плановий рівень
Відсотки, які ми отримали, наведені в табл.1.
За даними табл. 1. побудуємо нову табл. 1.1. за ознакою рівня виконання плану роздрібного товарообігу.
Таблиця. 1.1.
| Число магазинІв | Обсяг роздрібного товарообігу | ||
| Назва групи | План | Факт | |
| Магазини, які не виконали план | 2 | 934 | 895 |
| Магазини, які виконали план на 100-100,99% | 4 | 1612 | 1614 |
| Магазини, які виконали план на 101% і вище | 24 | 13226 | 14033 |
| За сукупністю в цілому | 30 | 15772 | 16542 |
Сума зверхпланового товарообігу складає: Узв. = Уфакт. - Упл.
Узв. = 16542 – 15772 = 770
1.2 Вивчення залежності на основі статистичних групувань
При використанні методу групування вирішують такі питання:
а) вибір групувальної ознаки;
б) визначення кількості груп та величини інтервалу;
в) встановлення переліку показників, якими повинні характеризуватись виділені групи стосовно конкретного групування;
г) складання макетів таблиць, де будуть представлені результати групування;
д) обчислення абсолютних, відносних і середніх показників;
ж) табличне і графічне оформлення результатів групування.
Принципове значення при побудові групувань має вибір групувальної ознаки, на основі якої виділяють різні типи, групи і підгрупи. За групувальні приймають найістотніші ознаки. Групувальною ознакою може бути атрибутивна (якісна) або кількісна ознака.
Після визначення групувальної ознаки важливим кроком є розподіл одиниць сукупності на групи. Для цього треба визначити кількість утворювальних груп та розмір інтервалу.
Значення інтервалу в разі групування із застосуванням рівних інтерваліввизначають за формулою:
Xmax - Xmin
i = -----------------
n
де Хmах – Хmin - відповідно максимальне і мінімальне значення ознаки;
n - кількість груп.
Виходячи з цього, маємо:
Хmах = 1000; Хmin =185; n = 5.
Звідси:
1000 - 185
і = = 163
5
Складемо таблицю 1.2.
Табл.1.2.
| Інтервал | Кіл-ть магази нів | Розмір товарообігу | Витрати обігу | Відносн. Рівень витрат рівень витрат(%) | ||
| магазинів | Всього | В середн. | Всього | В середн. | рівень витрат (%) | |
| 185 - 348 | 7 | 1700 | 242,9 | 112 | 16 | 6,6 |
| 348 - 511 | 7 | 3091 | 441,6 | 218 | 25,9 | 7,1 |
| 511 – 674 | 7 | 4055 | 579,3 | 215 | 30,7 | 5,3 |
| 674 – 837 | 4 | 3009 | 752,3 | 213 | 53,3 | 7,1 |
| 837 – 1000 | 5 | 4687 | 937,4 | 288 | 57,6 | 6,1 |
| ∑ | 30 | 16542 | 1046 | 32,2 | ||
витрати обігу (всього)
Відносний рівень витрат (%) = * 100%
розмір товарообігу
1.3 Визначення показників для перших десяти магазинів фірми
а) відсоток виконання плану товарообігу
б) середній відсоток виконання плану товарообігу, використовуючи даніпро фактичний товарообіг та відсоток виконання плану по кожному магазину.
Таблиця 1.3.
| № пп. | № магазину | Фактичний товарообіг, грн | Відсоток виконання плану товарообігу. (%) | Середн. відсоток виконання плану (%) |
| 1 | 18 | 560 | 108,1 | - |
| 2 | 38 | 318 | 103,9 | 106,5 |
| 3 | 58 | 208 | 100,9 | 102,7 |
| 4 | 78 | 369 | 103,6 | 102,6 |
| 5 | 98 | 500 | 112,1 | 108,4 |
| 6 | 118 | 755 | 102,0 | 160,1 |
| 7 | 138 | 1000 | 108,4 | 105,6 |
| 8 | 158 | 902 | 101,3 | 105,0 |
| 9 | 178 | 754 | 100 | 100,7 |
| 10 | 198 | 360 | 145,1 | 114,6 |
Середній відсоток виконання плану обчислюється за формулою:
%вик.пл. = (Факт тов.1* % вик.пл.1 + Факттов.2 * % вик.пл.2)/ Фтовоб.1+Фтовоб.2
Таким чином, із проведення розрахунків бачимо, що серед десяти магазинів, які було обрано, всі магазини виконують план на 100% і більше.
Розділ ІІ. Аналіз рядів динаміки
Однією з особливостей суспільних явищ є їх безперервний розвиток у динаміці. Так, протягом певного часу (за годину, день, місяць, рік) мають місце відповідні зміни соціально-економічних явищ; кількість населення; споживання електроенергії; продуктивність праці; урожайність зернових культур тощо. Тому одним із важливих завдань статистики є вивчення суспільних явищ у їх розвитку за часом. Це завдання вирішують побудовою та аналізом рядів динаміки.
Рядом динаміки, називають ряд розміщених у хронологічній послідовності числових даних (статистичних показників), які характеризують величину суспільного явища на даний момент або за певний період часу.
Під час аналізу рядів динаміки обчислюють і використовують такі аналітичні показники динаміки: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту і абсолютне значення одного процента приросту.
Обчислення цих показників ґрунтується на абсолютному або відносному зіставленні рівнів ряду динаміки.
Рівень, який зіставляється, називають поточним, а рівень, з яким зіставляють інші рівні, - базисним. Якщо кожний наступний рівень зіставляють з попереднім, то дістають ланцюгові показники динаміки, а якщо кожний наступний рівень зіставляють з рівнем, що взято за базу зіставлення, то знайдені показники називають базисними.
Маємо наступні дані (табл.2) про реалізацію товару у системі споживчої кооперації.
Таблиця 2.
| Роки | 18 |
| і-й базисний | 120 |
| (і+1)-й | 123 |
| (і+2) - й | 125 |
| (і+3) - й | 124 |
| (і+4) - й | 127 |
| (і+5) - й | 130 |
З метою аналізу ряду динаміки розрахуємо:
а) середній рівень ряду;
б) ланцюгові абсолютні прирости;
в) базисні абсолютні прирости;
г) ланцюгові та базисні темпи росту (показати звязок між ними)
д) темпи приросту ланцюгові і базисні;
е) середньорічні темпи росту та приросту;
ж) абсолютне значення одного відсотку приросту;
з) середньо річний абсолютний прирости.
а) Оскільки ми маємо інтервальний ряд динаміки, то середній рівень ряду обчислимо за формулою середньої арифметичної простої:
уі
у = ---------------,
n
де уі – сума рівнів ряду; n - число рівнів.
120 + 123 + 125 + 124 + 127 + 130 749
у = ------------------------------------------ = --------- = 124,8
6 6
б) Абсолютний приріст ланцюговий обчислюють за формулою:
лу = уі - уі-1
де уі – поточний рівень ряду динаміки
уі-1 – попередній рівень ряду динаміки
л у2 = 123 – 120=3
л у3 = 125 – 123=2
л у4 = 124 – 125=-1
л у5 = 127 – 124=3
л у6 = 130 – 127=3
в) Абсолютний приріст базисний обчислюють за формулою:
бу = уі - у1
де у1 – поточний (перший) рівень ряду динаміки
бу1 = 123 – 120=3
бу2= 125 – 120=5
бу3 = 124 – 120=4
бу4= 127 – 120=7
бу5 = 130 – 120=10
г) Темпи росту обчислюють за формулами:
ланцюговий:
Тлр = уі / уі-1
де уі – поточний рівень ряду; уі-1 – попередній рівень ряду
Т л р1 = 123/120 = 1,03
Т л р2 =125/123 = 1,01
Т л р3 =124/125 = 0,1
Т л р4 = 127/124 = 1,02
Т л р5 =130/127 = 1,02
базисний:
Тбр = уі / уі
де у1 – початковий (перший) рівень ряду динаміки
Т б р1 = 123/120 = 1,03
Т б р2 = 125/120 = 1,04
Т б р3 = 124/120 = 1,03
Т б р4 = 127/120 = 1,06
Т б р5= 130/120 = 1,08
Між ланцюговими і базисними темпами росту існує певний взаємозв’язок. Добуток ланцюгових темпів росту дорівнює базисному темпу росту за відповідний період, і навпаки, поділивши наступний базисний темп зростання на попередній, дістаємо відповідний темп росту. Наприклад:
Тлр *((і+1)й) * Трл((і+2)й)=Тбр ((і+2)й)=1,03*1,01=1,04
Тбр *((і+1)й) : Тбр((і+1)й)=Тлб ((і+2)й)=1,04 : 1,03=1,01
д) Темпи приросту Тпр визначають як відношення абсолютного приросту до абсолютного попереднього або початкового рівня і показують на скільки відсотків порівнюваний рівень більший або менший від рівня, взятого за базу порівняння:
лу
ланцюговий: Тлпр =------------, або Тпр = (Тз-1) *100
Уу-1
Тлпр1 = 3/123 = 0,03
Тлпр2 = 2/125 = 0,02
Тлпр3 = -1/124 = -0,01
Тлпр4 = 3/127 = 0,02
Тлпр5 = 3/130 = 0,02
базовий : Тбпр = бу / У1,
Тбпр1 = 3/120 = 0,03
Тбпр2 = 5/120 = 0,04
Тбпр3 = 4/120 = 0,03
Тбпр4 = 7/120 = 0,06
Тбпр5 = 10/120 = 0,08
ж) Абсолютне значення одного відсотку приросту обчислюється як:
А% = уі /100
А2% = 123/100 = 1,23%
А3% = 125/100 = 1,25%
А4% = 124/100 = 1,24%
А5% = 127/100 = 1,27%
А6% = 130/100 = 1,3%
з) Середній абсолютний приріст розрахуємо як:
= Уn - Уо / n,
= 3+2-1+3+3-3-5-4-7-10/5 = -3,8
На базі обчислених даних побудуємо таблицю 2.1.
Таблиця 2.1
| Рік | Реаліз. продук.. | Абсол.прир. | Темп росту | Темп приросту | Абсолют.знач.% приросту | |||
| Ланц. | Базов. | Ланц. | Базов. | Ланц. | Базов. | |||
| 2003 | 120 | - | - | 1,00 | 1,00 | - | - | - |
| 2004 | 123 | 3 | 3 | 1,03 | 1,03 | 0,03 | 0,03 | 1,23 |
| 2005 | 125 | 2 | 5 | 1,01 | 1,04 | 0,02 | 0,04 | 1,25 |
| 2006 | 124 | -1 | 4 | 0,1 | 1,03 | -0,01 | 0,03 | 1,24 |
| 2007 | 127 | 3 | 7 | 1,02 | 1,06 | 0,02 | 0,06 | 1,27 |
| 2008 | 130 | 3 | 10 | 1,02 | 1,08 | 0,02 | 0,08 | 1,3 |
| Разом | 749 | 10 | X | 5,18 | X | X | X | X |
Розділ III. Індексний аналіз
Серед узагальнюючих статистичних показників одне з найважливіших місць належить індексам. Слово іndех у перекладі з латинської означає «показник». В економіці та статистиці цей термін вживається як у більш широкому, так і у вузькому, спеціальному розумінні.
Індекс— відносна величина, визначена в результаті зіставлення рівнів складних соціально-економічних явищ в часі, просторі чи порівняно з планом. Індекси знаходять широке застосування в економічних розробках при вирішенні державних та відомчих завдань, надаючи можливості одержання характеристик зміни досліджуваних явищ у часі та просторі, оцінки виконання завдань та планів тощо.
За допомогою індексного методу вирішуються такі завдання:
- одержують порівняльну характеристику досліджуваного соціально-економічного явища (процесу) в часі, коли індекси виступають як показники динаміки;
характеризують виконання показника відносно встановленої бази (норми, стандарту, плану).
- оцінюють роль окремих факторів шляхові елімінування впливу інших факторів, що разом формують складне явище.
- одержують характеристику зміни явища в просторі: так звані територіальні індекси забезпечують можливість просторових порівнянь;
- вимірюють вплив зміни структури явища на індексовану величину.
Маються наступні дані (табл.3) про кількість реалізованої продукції на міських ринках області за два періоди (у тонах):
Таблиця 3.
| Товарні групи | Ринок 18 | |
| Базис | Звіт | |
| М’ясо | 47 | 55 |
| Молоко | 69 | 65 |
| Овочі | 86 | 99 |
Модальні ціни на продукти у базисному та звітних періодах відповідно за кг склали: м’ясо – 3,5 грн. та 4 грн, молоко – 1,0 грн. та 1,2 грн., овочі -1,5 грн. та 1,8 грн.
Визначити:
1. індивідуальні індекси цін та фізичного обсягу реалізованої продукції.
2. загальні індекси цін і фізичного обсягу товарообігу;
3. покажіть взаємозв’язок індексів;
4. розкладіть абсолютний приріст товарообігу за факторами.
Індивідуальні індекси дають порівняльну характеристику окремих елементів складного явища. Позначають індивідуальний індекс буквою „і”. Біля основи індексу завжди ставиться символ того явища, зміну якого вивчають ознаку, зміни якої вивчають, називають індексованою її супроводжують індексом „1”, якщо це данні звітного періоду, і „0”, якщо їх наведено за базисний період. Тому індивідуальний індекс відповідає такій формулі:
q1
іq = ---------
q0
де q1,q0 – обсяг виробленої продукції певного виду відповідно в звітному і базисному періодах.
Індекс фізичного обсягу товарообігу має наступний вигляд:
q1 * p0
Iq = --------------
q0 * p0
| Вид товару | Кількість проданих товарів, тони | Ціна одиниці в грн.. | Вартість проданих товарів | ||||
| Базис | Звіт | Базис | Звіт | Базис | Звіт | У звітний період в цінах базис.періода | |
| q0 | q1 | p0 | р1 | q0 p0 | q 1 p1 | q1 p0 | |
| Мясо | 47 | 55 | 3,5 | 4 | 164,5 | 220 | 192,5 |
| Молоко | 69 | 65 | 1,0 | 1,2 | 69,0 | 78 | 65,0 |
| Овочі | 86 | 99 | 1,5 | 1,8 | 129,0 | 126 | 148,5 |
| Разом | 362,5 | 424 | 406 | ||||
Індекси цін:
ір = р1 / р0
М’ясо
ір = 4/3,5=4 або 114,3%
Молоко
ір = 1,2 /1,0 = 1,2 або 120%
Овочі
ір = 1,8 /1,5= 1,2 або 120%
Індекси фізичного обсягу реалізованої продукції:
іq = q1 / q0
М’ясо
іq = 55/47 = 1,17 або 117,0%
Молоко
іq = 65/69= 0,94 або 94,2%
Овочі
іq = 99/86= 1,15 або 115,1%
Показники свідчать, що ціни на всі товари підвищилися відповідно на 14,3; 20%
Водночас спостерігається процес підвищення обсягу реалізації окремих товарів: м’яса на 17% і овочів на 15,1%, і зниження обсягів реалізації молока на 6%.
Для характеристики зміни рівня цін і фізичного обсягу товарообігу обчислимо загальні індекси, використовуючи їхні агрегатні формули:
Індекс цін:
р1 q1 424
Iq = -------------- = ------------- = 1,04
p0 q1 406
Отже, ціни у звітному періоді зросли порівняно з базисним в 1,04 рази, або на 4%.
Індекс фізичного обсягу товарообігу:
q1 p0 406
Iq = ---------------- = --------------- =1,12 або 112%
q0 p0 362,5
Це означає, що товарообіг у всіх випадках за рахунок продажу в звітному періоді порівняно з базисним зріс на 12%.
Розрахуємо загальний індекс товарообігу:
q1 p1 424
Iqp = -------------- = ------------- = 1,17 або 117%
q0 p0 362,5
Обчислений індекс свідчить про те, що обсяг товарообігу зріс на 17% і відбулося це за рахунок зростання рівня цін на товари, що реалізовувалися (4%), при цьому обсягу реалізації у фізичних одиницях зріс на 12%.
Визначимо абсолютний приріст за формулою:
pq = p1q1 - p0q0
pq = 424 – 362,5 = 61,5
і розкладемо його за факторами:
- за рахунок зміни ціни:
p = p1q1 - p0q1
p =424 – 406 =18
- за рахунок фізичного обсягу продажу:
q = p0q1 - p0q0
q = 406 – 362,5 = 43,5
Тобто, розклавши абсолютний приріст за факторами, бачимо, що за рахунок зміни ціни p відбуваються зміни на 18 грн., а за рахунок фізичного обсягу продажу q на 43,5 грн.
Розділ IV. Кореляційний аналіз
За даними таблиці оцінюємо тісноту зв’язку між фондоозброєністю (в тис.грн./чол.) та середньомісячного продуктивністю праці (в тис.грн./чол.)
Будуємо таблицю 4.
Таблиця 4.
| Фондоозброєність (х) | Продуктивність (у) |
| 456 465 645 654 564 546 540 560 406 605 | 899 925 1256 1275 1254 1246 1236 1249 813 1209 |
У поняття "тіснота зв'язку" вкладується оцінка впливу факторної ознаки на результативну та встановлення адекватності теоретичної залежності між ознаками фактичним даним. Тісноту зв'язку між ознаками оцінюють за допомогою таких характеристик: коефіцієнт детермінації; коефіцієнт кореляції (кореляційне відношення) та ін.
Коефіцієнт детермінації показує, якою мірою варіація результативної ознаки У визначається варіацією факторної ознаки х.
Коефіцієнт кореляції (кореляційне відношення) показує, наскільки значним є вплив ознаки х на У.
Такий звязок називається парним кореляційним звязком, або простою кореляцією, яка надана в таблиці 4. В нашому випадку факторною ознакою є продуктивність праці, а результативною – фондоозброєність.
Одним із видів кореляційного аналізу є графічне зображення. За допомогою графіків можна встановити наявність зв’язку між явищами, які вивчаються, і характер цих зв’язків. Для побудови графіку використовують прямокутну систему координат.
Будуємо таблицю 4.1.
Таблиця 4.1.
| Фондо-озброєння | Продук-тивність | х2 | ху | У | (у-У) | (у-У)2 |
| 456 | 899 | 207936 | 1355 | 462,1 | 436,9 | 190881,6 |
| 465 | 925 | 216225 | 1390 | 482,5 | 442,5 | 195806,3 |
| 645 | 1256 | 416025 | 1901 | 891,1 | 364,9 | 133152 |
| 654 | 1275 | 427716 | 1929 | 911,6 | 366,4 | 132059,6 |
| 564 | 1254 | 318096 | 1818 | 707,3 | 546,7 | 298880,9 |
| 546 | 1246 | 298116 | 1792 | 666,4 | 579,6 | 335936,2 |
| 540 | 1236 | 291600 | 1776 | 652,8 | 583,2 | 340122,2 |
| 560 | 1249 | 313600 | 1809 | 698,2 | 550,8 | 303380,6 |
| 406 | 813 | 164836 | 1219 | 348,6 | 464,4 | 215667,4 |
| 605 | 1209 | 366025 | 1814 | 800,3 | 408,7 | 167035,7 |
| 5441 | 11362 | 3020175 | 16722 | 4744,1 | 5042922,5 |
Загальний вид рівняння регресії:
Y = a + bx
у*х2 - ху*х
а =------------------------; (х)2 =29604481
nх2 – (х)2
n*ху - х * у
b =------------------------ ;
n*х2 – (х)2
11362*3020175 - 16722*5441 34315228350-90984402
а =---------------------------------------- =----------------------------------= 573,02
10*3020175 – 29604481 597269
10*16722–5441* 11362 61653422
b =------------------------------------ =-------------------= 2,27
10*3020175- 3020175 27181575
У =2,27х – 573,02
у 11362
у =----------- = ----------- = 1136,2
n 10
Залишкова дисперсія:
(у-У) 4744,1
Gу2 = ---------- = ------------ = 474,4
n 10
Загальна дисперсія:
(у-У)2 5042922,5
G02 = ---------- = --------------- = 504292,25
n 10
Факторна дисперсія:
Gу12 = G02 + Gу2 =504292,25+ 474,4 = 504766,65
Індекс кореляції.
Gу2 474,4
R = ------- = ----------------- = 0,03
G02 504292,25
Оскільки коефіцієнт детермінанту (R) може приймати значення від 0 (при відсутності зв’язку) до 1 (при функціональному зв’язку), можемо зробити висновок, що в нашому випадку існує слабкий зв’язок.
Розділ V. Визначення тенденції розвитку і прогнозування
Екстраполяція – розрахунок (прогноз) показників, які можуть знаходитись за межами досліджуваного ряду динаміки. Такі розрахунки здійснюють, виходячи з припущення, що виявлена тенденція у фактичному досліджуваному динамічному ряді матиме місце і надалі. Такі прогнозні розрахунки можна двома способами:
1.Використати для прогнозних розрахунків середньорічний абсолютний приріст:
Упрогноз. = Уп + АП * t
де Упрогноз. – прогнозний рівень:
Уп - останній (звітний) рівень динамічного ряду;
АП - середньорічний абсолютний приріст;
t - кількість річних приростів, які визначаються як різниця між порядковим номером кінцевого рівня динамічного ряду і прогнозного.
2. Використати для прогнозних розрахунків рівняння прямої:
У = а + b* t
де t – порядковий номер прогнозного періоду.
Спрогнозувати значення середньомісячної з/плати в 2003 та 2005 роках за даними таблиці 5.
Таблица 5.
| роки | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 |
| разова | 68 | 84 | 126 | 144 | 184 | 244 | 323 | 520 |
Використаємо спосіб 2 і побудуємо таблицю 5.1.
Таблиця 5.1.
| Рік | з/плата (грн.) (у) | Розрахунок параметрів | |||
| t | t2 | уt | Уt | ||
| 1995 | 68 | -7 | 49 | -476 | 43,8 |
| 1996 | 84 | -5 | 25 | -420 | 100,4 |
| 1997 | 126 | -3 | 9 | -378 | 157 |
| 1998 | 144 | -1 | 1 | -144 | 213,6 |
| 1999 | 184 | 1 | 1 | 184 | 270,2 |
| 2000 | 244 | 3 | 9 | 732 | 326,8 |
| 2001 | 323 | 5 | 25 | 1615 | 383,4 |
| 2002 | 520 | 7 | 49 | 3640 | 440 |
| | 1693 | 168 | 4753 | 1935,2 | |
Уt = а + b * t
у 1693
а = ---------= ----------- = 241,9
n 7
t у 4753
b = ---------= --------- = 28,3
t2 168
Середній рівень з/плати становить : 419.5 грн.
Середньомісячна з/плата у 2003 та 2005 р. становитиме:
У2003 = 241,9 + 28,3 * 5 = 383,4 (грн.)
У2005 = 241,9 + 28,3 * 7 = 440 (грн.)
Отже, зробивши розрахунки, можна сказати, що з кожним роком середньомісячна заробітна плата зростає.
Висновки
Отже, можемо зробити висновок, що статистика вивчає кількісні характеристики підприємницької діяльності в єдності продуктивних сил і виробничих відносин. Вона також вивчає вплив природних і технічних факторів на кількісні характеристики суспільного життя та вплив суспільного виробництва на природні умови життя суспільства.
На підставі вивчення застосування методів статистичного дослідження в курсовій роботі розкрито такі елементи економічно-статистичного аналізу, як зведення і групування матеріалів статичного спостереження, середні величини та показники варіації, ряди динаміки, статистичні індекси та кореляційний метод аналізу.
Із проведеного аналізу, бачимо, що статистична наука є одним із основних напрямків, який допомагає детальніше розглянути і обчислити явище, зробити необхідний аналіз, простежити динаміку розвитку того чи іншого явища, яке необхідно дослідити.
Реферат
Предмет дослідження – статистичні методи.
Мета курсової роботи – закріплення знань в області методів статистичних досліджень.
Для досягнення цієї мети розв’язано такі задачі:
розкрито теоретичні аспекти методів статистичних досліджень;
розглянуті групування статистичних даних та обчислення статистичних показників;
проаналізовані ряди динаміки;
проведен індексний аналіз;
зроблен кореляційний аналіз;
визначена тенденція розвитку.
Ключові слова: показники, ряди динаміки, індекси, кореляція, тенденція.
Список використаної літератури
Бек В.Л. Теорія статистики: курс лекцій. Навч.посібник. – Київ: ЦУЛ, 2003р.
Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В.П. Теорія статистики: Навч.посібник. - Київ: Либідь,2001 р.
Ковтун Н.В., Столяров Г.С. Загальна теорія статистики: Курс лекцій – К.: Четверта хвиля, 1996р.
Лугінін О.Є Статистика. Підручник. 2-е видання,перероблене та доповнене – К.: Центр учбової літератури, 2007р.
Овчарук Р.Ю. Теорія статистики : Навч. посібник. – К.: Вікар, 2003
Статистика: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчання дисциплини / А.М. Єрина, Р.М. Моторин, А.В. Головач та інш.; за заг.ред. А.М. Єриної, Р.М.Моторина – К.: КНЕУ, 2001р.
Тарасенко І.О. Статистика: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2006р.
Уманець Т.В. Економічна статистика : Навч.посіб. - К.: Знання, 2006р.