Капля Іван Сергійович, 1923 р. н.
«Я, Капля Іван Сергійович, народився 1923 року в с. Синьооківка Золотоніського повіту Полтавської губернії, де й проживав під час голодомору. Зараз проживаю по вул. Калініна, 25; с. Крупське Золотоніського р-ну Черкаської обл. Сімейний стан: Дружина – Капля Катерина Василівна, донька, троє внуків, один правнук. Було мені 10 років, як нашу сім'ю (дід, баба, батько, матір, та ще троє братів) застав той страшний голод. Починалось все зі створення у селі колгоспу в 1929 р. Його головою був Бурган, приїжджий, уповноважений з району, - і пощади не давав нікому. Пам'ятаю, що членом правління був ще Тесла Микита. Звичайно, вимагали записуватись у члени колгоспу. І, що цікаво, роздавали вже готові бланки, де замість тебе написано:
„Я, П. І. Б., прошу зачислити себе членом колгоспу." Грамотний ти чи ні - лише підписуйся, і завтра вже - на роботу! То ж мої батьки відразу записались в той колгосп. Де ж ти дінешся - революція змусила!
Під кінець колективізації, що припало на 1933 рік, норми хлібоздачі особливо стали відчутними. Врожаю, звичайно ж, людям вистачило б, але забрали все: зібрали хліб, зсипали, підкотили машини і... не лишилось нічого. Позбавили зібраного врожаю і одноосібників - вони були багатші за інших і не хотіли вступати до колгоспу. А в якому значенні „багатші"? Та мали плуг, борону та латані штани! А їх - в Сибір, на північ. Щодо розкуркулення, то це робили “активісти” - свої ж люди на селі. Забирали майно, хати, потім роздавали, або й самі в них жили. Вони ходили по хатах, забирали все, що вродило; останнє кіло жита... Пам'ятаю, зайшли до однієї жіночки і не залишили навіть вузлик з їжею, що був схований у колисці з дитиною.
А в колгоспі страшна була праця. Вдень жали, вночі мололи. Батько носить, мати в'яже; за роботу дадуть хліба черствого з відходів, який несуть додому. Раз на день варили в полі баланду з макухи. Та й то, не їли батьки, а несли з поля дітям. Працювали за трудодні - 12 копійок та 200 грам хліба. Грошей в руках ніколи не тримали - вони відразу ж в кінці року перераховувались державі як податки (головне - за землю, скотину). Та ще й доплачувати мали: візьмеш молока (щасливий, коли є корова), чи ягід, чи фруктів яких (як-от, груш - дичок), понесеш на базар, віддаси за копійки, та й сплатиш свій борг державі. А як ні - залишишся без корови, без нічого...
Податки тоді були страшні. Навіть порося не мав права ніхто різати без відома: маєш зареєструвати, здати шкіру. От як утаїш, у сінях чи в сараї, заріжеш - то й виживеш. М’ясо, молоко, яйця, телятко навіть маєш здавати. І виходить, що рік пропрацюєш, і даремно. Так і залишались люди без нічого. Голодувати.
Головне ж, що рятувало нашу сім'ю, - корова. Вип'ємо по скляночці молока, то вже й є щось. А так, у берег ходили, рвали і варили рогіз. А він же варений - страшний. Тягнеться, як резина, що й не підчепити. Пам'ятаю, братик мій узявся варити ту рогозу у чавуні. Вона кипіла, кипіла; та він узяв ложку - тягне, а вона падає. То він зі злості чавун той - ногою! Сил вже не вистачало.
Збирали на їжу і зелень, бур'янець, а особливо – “калачі” (з них і зернятка їли). Рятувалися шпичаками від очерету. Їли й картоплю гнилу та вонючу, цукрові буряки. Здирали на жорна якесь зерно, товкли в ступах, та й вкидали жменьку у воду - аби тільки навар був. Не залишалось у дворах ні котів, ні собак. Навіть конину їли; а от корову, як не страшно було годувати, але тримали. Пристосувались люди ловити і горобців з допомогою клуні (або ще - стодоли). Спіймав, вкинув у чавун з гарячою водою - пір'я облізло; далі - ножиком „чирк", викинув кишки, і готове тобі м'ясо. Пам'ятаю, як врятував нас від голоду батько. Цілий місяць їздив він, у Херсоні був, - думали, що й в живих вже нема. А він повернувся, привіз величезну хлібину та 200 кг борошна. Вижили.
Їли коли і як доведеться - чи тричі на день чи й зовсім не їли. Але -обов'язково разом, всією сім'єю, з однієї миски. Хто скільки встиг схопити - стільки й з'їв. Та страшний був тоді не лише голод. Ходила епідемія тифу. Від цієї то хвороби вимерли коти всі поголовно, й людей багато. В моєму роду така доля спіткала дядька й бабу Катерину, від голоду - нікому не прийшлося. Від тифу того всередині тіла все палало; й та температура просто - таки здавлювала. Так продовжувалось з тиждень; якщо витримаєш - виживеш. Пам'ятаю, батько й матір з тифом у лікарні, дід і баба, брати мої - хворі; а я, ледь піднявшись після хвороби, - на вулицю. Висмикнув кулик сіна, топірцем посік, попарив - та й нагодував корову. Літрів 4 потому давала. Як не було чим корову годувати, то й хату розкривав - бо ж із сіна. Намішаю з теплою водою - то й було що дати. Без корови, землі вижити було практично тоді неможливо, то ж і помирали люди особливо в містах, а допомоги від держави - ніякої.
Ходили навіть слухи про канібалізм, але конкретно про це я не чув і не бачив.
Маю сказати й про долю красивої церкви, що була в нашому селі (а воно мало приблизно 300 дворів). Любили люди церкву, ходили туди, а 28 квітня, на Пречисту, святкували Храм. З'їжджалися кіньми, возами звідусіль. А в 1933 – у не було свята... Пуста стояла наша церква - ніхто в ній не правив. Колективізація... Ікони порозтягувані, а приміщення - для зберігання зерна колгоспного. Згодом, у 1938 році якийсь „бандіт" розпорядився зняти і дзвони. Розтягли. Спалили. Зараз - стоїть на тому місці магазин.
Щодо освіти, то була на селі чотирирічна школа (з 1933, чи ще й раніше). Пішов я у перший клас у 1934 (бо в 1933 - му хворів тифом). З четвертого до сьомого класу навчався в іншій школі. І, закінчивши таким чином 7 класів, вступив у агрономічну школу в хуторі Кулічевське, де провчився рік. З початком війни школу закрили, а я був забраний до Німеччини.
Щодо життя в початковій школі, то діти ходили туди голодні й холодні. Нікого там не годували. Та ще й зима давила страшними морозами та снігами, що не можна було й з хати вилізти. Сидить, бувало, мати вдома, щоб дитина в школу сходила - бо ж одягу на всіх теплого не вистачало. Робили його з шерсті овець, коноплі: сіяли, мочили, пряли на полотно. І з того шили. Пам'ятаю, і торбина з книжками була полотняна, цупка. А до школи йти - 5 км. От виходив я на бугорок якийсь, сідав на торбину ту, і - вниз!
Ще із шкільних років згадую таку історію. Вчився я за умов великого контролю і несвободи. І ніхто не мав права сказати слова всупереч того, що тобі скажуть робити. Мовчи і люби вождя.
І от почув я якось від одного свинаря, що мав за корову сплатити податок, такого вірша:
„Ні корови, ні свині –
Тільки Сталін на стіні.
Він указує рукою
Куди їхать за мукою".
Так я той віршик і розказав у школі, що й почула учителька. На щастя, вона передала це моєму батькові, а не комусь вище!.. Інакше, попало б не мені (а мав я тоді велику взбучку), а батьку - на другу ніч забрала, би міліція, і - в Сибір. Страшні були часи.
Всі мали жити і мовчати. Жити в страшенному гніті. Жити? - Ні, виживати! І нехай діти наші не відчують і не побачуть того, що ми пережили!”
Другие работы по теме:
Молекулярная физика
Постоянная Авогадро, Броуновское движение, идеальный газ, температура и ее измерение.
Дума про Івана Богуна
Автор: Народна творчість. У Вінниці на границі стояв зі своїм військом Іван Богун. «Із турками—пашами, Крулевськими ляхами, Камлицькими князями Богун воював!»
Памятник искусства Капля нефти
Памятник искусства "Капля нефти" Автор: Сочинения на свободную тему В мире есть много памятников, все они имеют огромное культурное значение для человечества. Например, в столице России, Москве, есть замечательный храм Василия Блаженного, это строение является хранителем нашей истории.
Балада про соняшник
Автор: Драч Іван. В соняшника були руки і ноги, Було тіло, шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу, і рвав у пазуху гнилиці,
Николай Николаевич Носов
иколай Николаевич Носов, родился 10 ноября 1908 в Киеве — скончался 26 июля 1976 в Москве — русский прозаик, драматург. Родился в Киеве в семье актёра-эстрадника. В 1927—1929 учился в Киевском художественном институте, откуда перевёлся в Московский институт кинематографии (окончил в 1932). В 1932—1951 — режиссёр-постановщик мультипликационных, научно-популярных и учебных фильмов.
Клякса
Автор: Носов Николай. Мальчик Федя Рыбкин любил смешить весь класс, это было даже привычкой. Один раз он подрался с Гришей Копейкиным из-за флакончика туши. И нечаянно одна капля попала на лоб Феде. Он вначале рассердился, но когда увидел, что все ребята смеются решил, что эта клякса на лбу даже к лучшему.
Музика, що пішла
Автор: Малкович Іван. Коли вона плелася в коси — чом, скрипко, відвернулась пріч? Як музику пустила босу в таку непевну, звабну ніч? Ох, смиче, теж дививсь куди ти? —
Липа Іван
24 лютого виповнилася 145-та річниця від дня народження видатного українського державного діяча Івана Липи. Народився майбутній міністр уряду УНР 24 лютого 1865 року в селі Дальнику поблизу Одеси. Згодом із батьком Левом і матір'ю Анною перебрався у Керч. Там у парафіяльній школі отримав початкову освіту, вивчив новогрецьку мову.
Иван Карпенко Карий 29.09.1845 1907
Иван Карпенко – Карий 29.09. 1845 – 1907 ) Іван Карпович Тобілевич народився 29 вересня 1845 р. в с. Арсенівці ( тепер с. Веселівка Новомиргородського району Кіровоградської області).
Вишенський Іван
Вершиною української полемічної літератури кінця XVI і першої половини XVII ст. була творчість Івана Вишенського, який викривав не тільки римсько-католицьких і уніатських владик, а й «власть мирскую», польсько-шляхетських і українських гнобителів.
Поети розстріляного відродження
Воєнно-комуністичний наступ 30-х років, що прийшов на зміну українському відродженню 20-х років, відзначався крайньою ідеологізаціїю в усіх сферах життя суспільства, суворим контролем за діяльністю високоінтелектуальних осіб, діячив культури та мистецтва, забороною різних релігійних течій, руйнуванням храмів, відкиданням тих напрямів суспільної, історчної, філософської думки, що виходили за рамки ідеологічних догм, переслідування інакомислячих.
Лесь Курбас
Донецький Бізнес-Ліцей IV правовий курс Реферат на тему: Лесь Курбас: роль у формуванні модерного театру. виконав: Скородумов Денис Сергійович науковий керівник: Сидоренко Вікторія Вікторівна
Восточно-Казахстанский областной комитет КП Казахстана
- орган управления Восточно-Казахстанской областной партийной организацией КП Казахстана (1932-1991 годы). Восточно-Казахстанская область образована 10 марта 1932 года в составе Казахской АССР, 5 декабря 1936 преобразованной в ССР. 14 октября 1939 из Восточно-Казахстанской области была выделена Семипалатинская область.
Громов, Василий Прохорович
Васи́лий Про́хорович Гро́мов (1891—1932) — большевик, активный участник социалистической революции. В. П.Громов был минером на Балтике (с 1913 года), затем — радиотелефонистом. После Февральской революции избирался в депутаты Кронштадтского и Ревельского советов. В апреле 1917 года вступил в РСДРП (б).
Касарес Кирога, Сантьяго
Сантья́го Каса́рес Киро́га — (исп. Santiago Casares Quiroga, 8 мая 1884, Ла-Корунья, Испания - † Париж, Франция, 17 февраля 1950) — испанский политический деятель, в 1931-1932 гг. - министр внутренних дел Испании, в 1936 году председатель правительства при президенте Мануэле Асанье.
Чубарь, Влас Яковлевич
Введение 1 Биография 2 На Украине 3 Взлет и гибель в 1939 4 Награды Список литературы Введение Вла́с Я́ковлевич Чуба́рь (укр. Влас Якович Чубар, 10 (22) февраля 1891(18910222) — 26 февраля 1939) — советский государственный и партийный деятель. Член РСДРП(б) с 1907. Член ВЦИК, ВУЦИК, ЦИК СССР и его Президиума.
Киевский областной комитет КП Украины
- орган управления Киевской областной партийной организацией КП Украины (1932-1991 годы). Киевская область УССР образована 27 февраля 1932 года в числе пяти первых областей республики. Центр - г. Киев.
Днепропетровский областной комитет КП Украины
- орган управления Днепропетровской областной партийной организацией КП Украины (1932-1991 годы). Днепропетровская область образована 27 февраля 1932 года из Днепропетровского округа УССР, созданного в 1925 году на территории бывшей Екатеринославской губернии. 17 июля 1932 года из состава Днепропетровской и Харьковской областей была выделена Донецкая область. 10 января 1939 года из состава Днепропетровской области выделена Запорожская область, границы области приобрели современные очертания.
Актюбинский областной комитет КП Казахстана
- региональный орган партийного управления в Казакской АССР (1932-1936 годы) и Казахской ССР (1936-1991 годы). Актюбинская область была образована 10 марта 1932 года в числе первых 6 областей Казакской АССР. С 5 декабря 1936 - в составе Казахской ССР. Центр - г. Актюбинск.
Винницкий областной комитет КП Украины
— орган управления Винницкой областной партийной организацией КП Украины (1932—1991 годы). Винницкая область образована 27 февраля 1932 года из Винницкого округа УССР, созданного в 1925 г. на части территорий бывших Подольской и Киевской губерний. В 1937 г. из области выделена Каменец-Подольская область.
Донецкий областной комитет КП Украины
Введение 1 Первые секретари Донецкого обкома КП(б)У (1932-1938) 2 Первые секретари Сталинского обкома КП(б)У-КПУ (1938-1961) 3 Первые секретари Донецкого обкома КПУ (1961-1991)
Масові репресії. Великий терор
Реферат на тему: Масові репресії. «Великий терор» Тема комуністичного терору в Україні і його найтрагічнішої сторінки — Голодомору 1932-1933 рр. — має велику літературу [1; 2; 3; 4; 6; 8; 10; 11]. Її аналіз переконує нас у тому, що більшість сумлінних науковців, які досліджують злочини комуністичного режиму в СРСР, кваліфікують Голодомор як масове вбивство за етнічною ознакою, себто вважають його геноцидом українського народу.
Неджд и Хиджаз
Королевство Неджд и Хиджаз (араб. مملكة نجد والحجاز) — государство на Аравийском полуострове, образованное после того, как королевство Хиджаз в 1920-х было завоёвано Недждом. 8 января 1926 года султан Неджда Абдель Азиз ибн Сауд был коронован в Большой мечети Мекки как король Хиджаза. 29 января 1927 года он принял также титул «король Неджда» (вместо прежнего «султан»).
Голодомор 1932–1933 років в Україні
Голодомор 1932-1933 років як трагедія українського народу XX століття. Ставлення до подій тих часів всесвітніх організацій ООН та ЮНЕСКО, оцінка ними терористичних актів радянської влади проти української нації. Ціна хлібозаготівельної політики Сталіна.
Голодомор 1932-1933 років
Один із найжорстокіших злочинів сталінізму проти українського народу організований державою голод 1932-1933 рр.. Державна політика в селі за голодомору. Голодомор в Україні належить до трагедій, демографічні наслідки яких відчуваються багато десятиліть.
Іван Мазепа
Майже триста років, ім’я українського гетьмана Івана Мазепи не залишає до себе байдужим як істориків так і людей, взагалі далеких від історії. Його ім’я сьогодні викликає найрізноманітніші оцінки. Більше дізнайся і створи для себе свій образ Мазепи.
Йосип Сталін
У 1927 р. Сталін вийшов переможцему затятій боротьбі за владу, що точилася між партійними вождями після смерті Леніна. Сталін (справжнє прізвище Джугашвілі)
Бадалбейли, Бадал-бек Башир оглы
Бадал-бек Башир оглы Бадалбейли (азерб. Bədəl bəy Bəşir bəy oğlu Bedəlbəyli; 1875 — 12 сентября 1932) — азербайджанский общественный деятель просвещения, педагог, актёр театра. Брат актёра театра и кино Ахмедбека Агдамского, двоюродный брат Узеира Гаджибекова.
Михайло Сергійович Горбачов
Горбачов Михайло Сергійович ата народження: 2 березня 1931 р. Місце народження: с. Привільне Червоногвардійського району, Ставропольський край Родиний стан: Удівець. Має дочка. Онученята - Ксенія і Настасія.
Голод 1932-1933 рр в Україні
Міністерство освіти України Одеський державний економічний університет Кафедра політології Реферат на тему: Голод 1932-1933 рр. Виконав: студент 14 групи, ФЕУВ Брель Олександр
The Green Mile Essay Research Paper For
The Green Mile Essay, Research Paper For my third quarter book report I read The Green Mile written by Stephen King. This book is about an old man, Paul Edgecomb, recalling his experiences when he worked
Іван Михайлович Сєченов біографія
Іван Михайлович Сєченов (1829-1905) - російський учений і мислитель-матеріаліст, творець фізіологічної школи, член-кореспондент (1869), почесний член (1904) Петербурзької АН.