Реферат: Вертеп. Сценарій вертепу - Refy.ru - Сайт рефератов, докладов, сочинений, дипломных и курсовых работ

Вертеп. Сценарій вертепу

Рефераты по культуре и искусству » Вертеп. Сценарій вертепу
Реферат на тему: Вертеп
(19 дійових осіб)

Дійові особи (19):

Звіздар, 4 Пастушків, 2 Анґели, 3 Царі, Ірод, 2 Воїни,
Жид, Жидівка, Циган, Біда, Смерть, Чорт.

(Всі заходять до хати з колядою 'Небо і земля...')

Всі:

Христос родився... Отворіть двері, Отворіть двері Ми йдемо без стриму Ми вам розкажем, Ми вам розкажем Веселу новину Христос родився... (На передньому плані Звіздар, за ним Пастушки)

Звiздар:

(стукає тричi палицею із звiздою): Мир вкраїнській світлій хаті! Просим ґаздо нас прийняти Прославляти Христа-Бога... Ох, важка була дорога.

Пастушок 1:

Хай радість буде в вашій хаті! На хвилю просим нас прийняти, Пригода дивна нині стала: У небі зірка засіяла.

Пастушок 2:

Позолотила доли, гори, Ліси, далекій простори, І дивен голос розстелився, Із неба Анґел нам з’явився. (Входять Анґели)

Анґел 1:

Де з молока тече дорога, Де безліч зір, Де царство Бога, Я звідти йду і вість веселу Несу у Вашу я оселю.

Анґел 2:

На світ цей грішний нині Прислав Господь свого Сина. Він народився у яскині, Де бідні люди, де бидлина.

Анґел 1:

Не лякайтесь, не смутітесь, Сину Божому вклонітесь. До вертепу поспішайте, Сина Божого вітайте, І всім людям говоріть, Що Христос прийшов на світ!

Пастушок 1:

Слава Богу, мир цій хаті, Перестаньте сумувати, Ми Вам новину принесли, Що всі темні сили щезли.

Пастушок 2:

Весь світ нині звеселився, Бо Син Божий народився, І Ви, браття, звеселіться, Рожденному поклоніться.

Пастушок 3:

Ясна зірка засвітила, Нам дорогу возвістила Аж до того Вифлеєму, В ту країну незнаєму, Де Пречиста Сина мала Світ добром обдарувала.

Пастушок 4:

Ми дорогами-стежками Поспішали із дарами, Там Анґели стали в лаву Й заспівали Богу славу. Пастирі там поклонились, Богу щиро помолились. І славили Бога-Сина, Що прийшла святая днина! Коляда 1: 'Во вифлеємi нинi новина'
(до 'За світлом зірки ...' включно)
(Заходять царі)

Цар 1:

Ми з далеких доріг, Чужеземних сторін.

Цар 2:

Залишили свій почет увесь і палати

Цар 3:

І з дарами оцими йдемо нового царя привітати (Входить Жид)

Жид:

Ох, витаю ясне панство! Які благородні панове, Я щиро вас ради вітати, Я вам прислужитись готовий, Щось можу в дорогу продати.

Жидiвка:

І далеко, добрі люди? Може в корчмі лєпше буде? Є в нас шинка і ковбаси, Водка, піво, ананаси... Треба би з дороги сісти, Трохи випити і з’їсти.

Звіздар:

Забирайся, Мошку, з хати, Бо торгу не буде. Нині хочуть святкувати усі чесні люди. (Царі відходять на другий план)

Жид:

Ну, то купіть собі краму у моїй крамниці. Як Вам будуть тішитися файні молодиці! А як грошей забракує, то Моісей Якович Вам заборгує.

Пастушок 1:

Ти наразі заборгуєш, а потому не даруєш, Людей з хати виганяєш, і маєтки забираєш.

Пастушок:

Спровадьте жидів з хати, Ми не хочем торгувати.

Жид:

Що?! Єврея гнати? Єврея з хати випихати? Щоб до Вас Біда прийшла, Щоб Вам Циган коні вкрав, Щоб Вас Чорт у пекло взяв.

Чорт:

Хто мене тут поминає, Хто мене не забуває? Там де бійки, сварки, крики, Там мої грають музики! А де інші шахраї, Там товариші мої. А де інші чарівниці, Там мої рідні сестриці. Бо жвавий я й моторний, Тілько що я трохи чорний. За те й ім’я таке маюЧортом мене називають.

Біда:

Я ваша біда, Я вас всіх віддавна знаю! Я вас мучу, пригинаю, Відбираю ваші статки, Не лишаю на вас й латки! Сію вам у душі страх! Сила в мене є в руках! (Заходить Циган)

Циган:<

Добрий вечір, газдинонько. Слава Богу, що покликали, Бо мороз на дворі. Ой, як смачно салом пахне у Вашій коморі! Я є циган щедрий, умію робити, Кую, дую та й краду, вмію ворожити. Можу навіть жінку вкрасти, у кого є файна. Можу коника гнідого вивести із стайні. Можу мотику скувати, дайте сала, то я Вам і заграю.

Чорт:

Добре, цигане і жиде, так треба робити. Я подбаю, щоб Вам у світі було добре жити. Тобі красти я поможу, і тобі, пан Мошку, Ану, заграй, цигане, я з Мошком погуляю трошки. (Жид, Жидівка Біда і Чорт танцюють циганочку)

Пастушки разом:

Боже, Боже, поможи позбутися цієї сатани. (З’являються Анґели, нечиста сила відходить вбік)

Анґел:

Мир Вам, браття мої милі, Тут слабкі пекельні сили. Нічого ся не лякайте, Тільки віру в Бога майте. А хто Бога споминає, То там місця Чорт не має.

Анґел:

Бог мене сюди послав, Щоб я вас охороняв. Стеріг і в хаті, і на полі Людей від всякої недолі. Хто горілку не буде пити, Бари буде обминати, Жінку, дітей, шанувати, Той завжди щасливий буде Й шанувати будуть люди.

Жид до Цигана:

Чуєш, що воно сказало? Щоб хлоп пити перестало! А як хлоп не буде пити, То з чого бідний єврей буде жити?

Чорт до Мошка:

Не журися, любий свату, Я буду людей цькувати, Щоб на нашу йшли дорогу, Менше щоб молились Богу, Один одного щоб били, Добре щоб горілку пили, Отоді ми будем жили.

Анґел 1:

(відганяє Чорта): Йди геть від них нечиста сило!

Звіздар:

Геть, шубавці, з хати! (Циган і Чорт втікають)

Жид:

(Мошко виходить і за хвилю входить цар Ірод з воїнами)

Воїн:

Чого тут шум, чого всiм треба?!

Ірод:

Що за крики тут у хаті? Я вас хочу запитатиІ скажіть же мені, Що ви за люди? А то зараз всім від мене страшна кара буде.

Жид:

Яснійший царю, вони слугу твого вірного зобиджають, І тебе тут зневажають! Кажуть, що іншого царя мають.

Пастушок 1:

Ти є цар, Та тільки земний, А вродився цар таємний, Що буде понад царями, Над землею, небесами.

Пастушок 2:

То не цар, то вічний Бог, Що панує без тривог! Ти боїшся того Бога, Бо лиха Твоя дорога!

Ірод (грізно):

Що?!!

Жид:

Мій Царю, вони тут повідають такi вiстi, що цар свiту народився... У Вифлеємi мiстi!

Iрод (до воїна):

Який там цар?! Що вiн плете?

Воїн:

Мiй царю, кажуть що новина - зродила Дiва Сина. (Здивовано): Месiю начебто - Царя усього Свiту! Обiцяного в Заповiтi.

Iрод:

Ха - ха ! Зумiли розсмiшити!

Воїн:

Царю мій, прийшли зі Сходу мудреці, котрим відомо, що родився новий Цар, новий земний володар.

Iрод:

Хто? Що? Месiя? Цар? Чи ти може помилився? Тож зараз же, мершій Поклич зі Сходу мудреців.

Царі:

Ми царі зі Сходу У твій край приходим, Поклонитись тій Дитині Що родилась в Палестині.

Цар 1:

Я - цар Єгипетського роду, де мiй народ з давнiх давен Пророкував i проповiдував, що має народитись Божий Син - спаситель свiту. Побачив я зорю i дари з собою взяв щоб Iсуса привiтав.

Цар 2:

Я - цар iндiйського народу, Де мiй народ по горах i лiсах блукає, Рiзних богiв собi шукає. А сьогоднi Анґел менi сповiстив, Що Христос ся народив. I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.

Цар 3:

Я - цар грецького народу, я не боюсь нiчого зроду, Де мiй народ по морю гуляє i Бога - Зевса величає. А на Сходi зоря засiяла і дорогу менi показала. I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.

Iрод:

Що ж, ідіть, ідіть у Вифлиєм І царю вклоніться, А назад вертатемитесюди поверніться. Вкажете мені путь Куди йти треба Бо вклонитись йому У мене велика потреба. (Царі виходять)

Iрод:

Відколи я вчув оцю новину, Що новий цар народився, Не маю спочину. Я не можу цього знести! Я зітру цього Месію, Бо трон мій царський забрати він не сміє! Воїни! Всіх дітей в краю зібрати, Всіх дволітніх постинати! Кожен хлопчик до двох літ Хай загине! - Так зробіть! А між ними певно й він, Знайде свій смертельний згин.

Воїн:

Твiй наказ святий для нас, ми виконуєм в цей час.

Iрод:

І мале дитя в яскині мусите знайти ще нині! Бо інакше - всім вам смерть!

Смерть:

О! Хтось закликує за мною,

готова я усiх стесать косою!

Iрод:

Смерте люба, Смерте мила,

ти завжди мені слудила,

всіх косила ворогів,

всіх кого я повелів.

А тепер скоси Того,

що в вертепі народився,

З Пречистої воплотився


(Коляда 3: 'Не плач Рахиле')

Iрод:

Гей солдати мої вірні!

Воїн:

Ми тут, царю!

Iрод (до воїна):

Ну то що? Всi дiти вбитi?

Воїн:

Так, мiй царю!

Анґел 1:

Не тішся, Iроде лукавий, нажився ти лихої слави. Ніщо безкарно не пройде, і ніщо не зникає, і над катом кожним меч долі звисає.

Анґел 2:

Хоч діток ти вбив, Свою душу - загубив. Тож знай, що Месія не вмер - Він живий!

Анґел 1:

Ось тобi - новина: Межи дiтьми, не вбито Божого Сина!

Iрод:

(з розпачем) Що?!! Бунт, зрада!!! (і, оговтавшись) О Смерте, Смерте моя мила, Ти всякий бунт у зародку душила! Прилинь, махни косою раз i вдруге, Нехай не будуть в свiтi добрi люди!

Смерть:

(немов відлуння) О-го-го-го! Нi синку, їх нам не здолати. Ходім зі мною в темряви і вічності палати. Бо мале дитя в яскині Має владу в світі нині, Мушу я йому служити, А тебе я маю вбити.

Чорт: (захекано):

Пройшов я тисячі доріг, стоптав я тисячі чобіт, аж поки долетів сюди. (Нюх, нюх) Ха-ха О, тут вже чую грішну душу! Її з собою взяти в пекло мушу!


(приступає до Ірода)

Iрод:

Гей, сторожа!

Смерть:

(відганяє косою солдатів) Вона вже не поможе.

Iрод:

О Смерте, Смерте моя мила! Зостав мене, я жити хочу - Усю тебе я озолочу!

Смерть:

Вiд мене не вiдкупишся ти злотом, вражий сину, - пiшли зi мною в домовину!

Чорт:

Ходім, ходім, мiй любий царю, тебе в смолi я покупаю! Пішли зі мною в пекло, там нам буде тепло! (Смерть косою за шию забирає Ірода, Чорт підштовхує його ззаду рогачем).

Анґел 1:

Прощавайте, добрі люди, Вже спокій від нині буде. Щиро Господа благайте, Своїх діток научайте. Щоб до церкви всі ходили, Щиро Богу ся молили, Здержуйтеся від пустоти, Не робіть батькам гризоти.

Анґел 2:

В хаті клопіт не ведіть. Із сусідами, звичайно, Не сваріться, бо не файно. Кожен з Вас запам’ятав, Як важко Ірод умирав. Він не хотів по правді жити, Бога не хотів любити, Все в гріхах бенкетував, Чорту душу продавав,

Анґел 1:

Шляхом Ірода не йдіть, До Бога ся поверніть, То Вас Бог буде любити, Буде Вас благословити, Пошле Вам щасливу долю І удома, і на полю.

Пастушок 1:

Добре сталось, слава Богу,

Тож збираймося в дорогу.

Пастушок 2:

Але заки вийдем з хати, Треба щастя побажати.

Пастушок 3:

Дім добром обдарувати

Пастушок 4:

(урочисто говорить і засіває): Віншуєм вам нині усі добрі люди, Нехай поміч Божа завжди з вами буде. Хай кожної днини, кожної години Бог благословить, біда хай загине! Бувайте здорові разом з діточками, Нехай смутку й горя не буде між вами, Худібка і джмілка нехай виростає, А град, вогонь, туча - Нехай вас минає. Нехай добре родить жито і пшениця, Усякеє збіжжя, усяка пашниця. Христос ся рождає!

Звіздар:

Господарі, прощавайте! Хай минає усе лихо, Нехай Біда сидить тихо. Тож збираймося в дорогу, Заспіваймо славу Богу. (Жид з торбною)