Автор: Вороний Микола.
(Поема)
Да лучче єсть на своей земле костю лечи, ине ли на чюже славну бьіти.
(Літопис, за Іпатським списком)
У наших давніх літописах є одне оповідання, яке не блищить красою, не вихвалює героїв, але зворушує серце. У ньому таїться якесь пророкування, що підтримує надію й віру в ідеали тих, «котрі вже край свій рідний зацурали, занедбали...»
***
Жив колись у Києві в неволі улюблений син половецького хана, малий хлопчина. Якось під час походу його взяв у полон князь Володимир Мономах і залишив при собі за вроду.
Хлопчик жив у розкошах і з часом потроху став забувати рідний степ, а чужий край і звичаї вважав рідними.
Та не так жилося хану «без коханої дитини», в самотині. Він сумував і журився, не їв і не спав.
Тоді покликав свого гудця і звернувся до нього з такими словами: «Слухай, старче, ти шугаєш ясним соколом у хмарах, сірим вовком в полі скачеш, розумієшся на чарах. Божий дар ти маєш з неба — людям долю віщувати, словом, піснею своєю всіх до себе привертати».
І попросив гудця піти у Руську Землю, відшукати сина, розповісти, як за ним побивається його батько. А щоб він згадав усе, хан сказав посланцю: «Заспівай ти йому пісню нашу, рідну, половецьку, прожиття привільне наше, нашу вдачу молодецьку. А як все те не поможе, дай йому євшан-зілля, щоб, понюхавши, згадав він степу вільного привілля».
І пішов гудець в дорогу, йшов три дні й три ночі. Прийшов до Києва опівночі, прокрався, як злодій, до сина свого пана і почав його умовляти повернутися. Але слова на хлопця не діють, бо забув він і батька, і родину. Тоді гудець вдарив по струнах, заспівав пісню «вільного народу» «про лицарськії походи», «про славетнії події». Спочатку «ревли—стогнали струни», «мов скажена хуртовина». Потім спів змінився на «народний, колисковий».
Гудець тихо заспівав молодому половчанинові ту пісню, яку йому співала мати, коли колисала. Але ні спів лагідний, як молитва, ні сильний, дужий «не вразив юнацьке серце». Схилив голову старець у розпачі: «Там, де рустка замість серця, порятунку вже не буде!..» Раптом згадав про євшан-зілля, дістав заповітний сповиток і дав юнакові понюхати те бадилля. Із тим сталося диво. Хлопець поблід, зірвавсь на рівні ноги і перед ним «Рідний степ — широкий, вільний, пишнобарвний і квітчастий — раптом став перед очима, з ним і батенько нещасний!.. Воля, воленька кохана! Рідні шатра, рідні люди...»
Він скрикнув: «Краще в ріднім краї милім полягти кістьми, сконати, ніж в землі чужій, ворожій в славі й шані пробувати!» — і подався разом з гудцем у дорогу, оминаючи сторожу.
***
«Україно! Мамо люба! Чи не те ж з тобою сталось?» Чи багато твоїх синів зосталось, чи не відцуралися вони від тебе?
Колись були кобзарі — гудці народні, що доносили до людей « Заповіти благородні», «а проте тієї сили, духу, що зрива на ноги, в нас нема і манівцями ми блукаєм без дороги!.. Де ж того євшану взяти, того зілля—привороту, щоб на певний шлях направить,— шляху край свій повороту?!»
---
Євшан-зілля — різновид полину, що росте в південних степах; має сильний і водночас ніжний, приємний запах.
Гудець — музикант і співак.
Другие работы по теме:
Беладона Валеріана лікарська
Реферат з біології на тему: Беладона. Валеріана лікарська” (опис рослин та особливості їх вирощування) Белладонна (Atropa belladonna L.). Російська назва — белладонна; місцева — вишні песі, вишня вовча, дурман сонний, запридух, зілля сонне, зілля погане, вишня песся, йокшик, красавиця, мадраган, мадрагуля, мадрагуна, матриган, матригуна, матридун, матридуна, матріган, надраголя, надрагуля, німечник, німиця, німиця чорна, одурь сонна, островниця, отровниця, отровниця песя вишня, отруйниця, покшик, райдерево, сонник, царичка, ягода вовча, ягодка бішена.
Лісова аптека
З найдавніших часів життя людини пов'язане з лісом, з лікарськими рослинами. Вивчення лікувальної дії диких рослин і створення на їх основі лікарських препаратів: буквиця лікарська, валеріана, барвінок, вербозілля лучне, бареліана, вербена, верес.
Ой не ходи, Грицю... Маруся Чурай
Автор: Народна творчість. Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки — чарівниці. Котра дівчина чари добре знала, Вона ж того Гриця та й причарувала.
Метричне античне віршування
Реферат на тему: Метричне (античне) віршування Метричне (античне) віршування (лат. antiwuus —стародавній) —різновид квантитативного віршування, що склався в еллінську та римську добу. Характеризується чергуванням
Тополя
Автор: Шевченко Тарас. Росте тополя край дороги «Стан високий, лист широкий...» Хто не йде мимо, той звертає увагу: «Чумак іде подивиться Та й голову схилить; Чабан вранці з сопілкою Сяде на могилі».
За сестрою
Автор: Чайковський Андрій. Село Спасівка знаходилося на правому березі ріки Самари, недалеко від Дніпра. Воно нічим не відрізнялося від інших, не пишалося хоромами, бо були то страшні часи татарських набігів на Україну, і ніхто не був упевнений у завтрашньому дні.
Кобилянська Ольга
(1863 — 1942) Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863р. у містечку Гура-Гумора в Південній Буковині в багатодітній сім'ї дрібного урядовця. З дитячих років вона знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови, якими говорили в її родині. Дитинство й юність майбутньої письменниці минули в румунсько-німецьких містечках Гура-Гумора, Сучава, Кімполунг.
Планетник
Автор: Харчук Борис. Мене послали в село Вербівку агрономом. Там я жив на квартирі в старенької бабусі Олени Булиги. Вечорами ми милувалися рікою, лісом і собором за ним, дивилися на зоряне небо. Бабуся розповіла мені легенду про Планетника.
Мої улюблені народні свята
Звичаї та обряди як органічна складова святково-обрядової культури українського народу. Свята, які належать до різних природних циклів: зимових, весняних, осінніх, літніх. Обрядовість зимового та весняного циклу. Літні та осінні звичаї та обряди.
Сімейні звичаї та обряди
Сімейна обрядовість. Поховальна обрядовість. Похорон. Похорон неодружених. Проща. Поминки. Найважливіші стадії розвитку родини в її життєвому циклі утворення сім'ї, народження дитини, її повноліття, сімейні ювілеї.
Биография Ивана Франка
Іван Франко (1856 — 1916) Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856р. у підгірському виселку Нагуєвичі Дрогобицького повіту в родині сільського коваля.
Особистості на ниві національної публіцистики XX ст.
Життєва і творча біографія М. Євшана - одного з діячів національної журналістики Східної України початку ХХ століття, його особистість у літературно-критичному громадському місячнику "Українська хата". Аналіз публіцистичного доробку цього часопису.
УКРАЇНСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ
Світлиця прибрана рушниками, вишиванками. На стіні мисник з посудом. Стіл покритий скатертиною, на столі барвінок, шишки, гільце, коровай, гаптовані паперові квіти.
Народне травознавство неоціненний скарб народу живучий голос поколінь
Реферат на тему: Народне травознавство – неоціненний скарб народу; живучий голос поколінь” Травознавство – народна наука про трави, про їх зцілювальні властивості, місце їх в культурі народу і т.п. Травознавство відноситься до старих наук, які передавалися з покоління в покоління через родинні зв’язки і були маловідомі стороннім людям.
Токсикоманія Проблеми токсикоманії
Реферат на тему: Токсикоманія. Проблеми токсикоманії” Вступ Токсикоманія - вдихання побутової хімії . Діти і підлітки у віці від семи до сімнадцяти років, чиї звички виникли зовсім мимоволі, іноді не без допомоги батьків. Токсикоманія - неприємне видовище, бачити токсикоманів... ймовірно це і є дно.
Таємниці народної медицини
В глибоку давнину люди помітили, що в багатьох рослинах прихована цілюща сила і почали використовувати їх для лікування найрізноманітніших хвороб. Багато дикорослих рослин, які застосовувались в народній медицині, полегшували страждання хворих, сприяли їх вилікуванню. Так поступово почала розвиватись народна медицина.
Наркотичні речовини і їх шкідливість
Реферат на тему: Наркотичні речовини і їх шкідливість Багато тисяч років тому люди звернули увагу на те, що деякі речовини мають особливий вплив на людину - спричиняють галюцинації , заспокоєння , припиняють болісні відчуття , покращують сон , формують стан душевного комфорту , задоволення , емоційного піднесення .Вживання цих речовин найчастіше було пов’язане з релігійними містеріями.
Наркотична залежність
Тема: Подібно, як суха гниль руйнує дерево, так наркотики можуть призвести до занепаду цілого суспільного ладу. Наркотики руйнують здоров’я людей, і це, одна з причин, чому уряди забороняють їхнє вживання в немедичних цілях. Щороку через передозування гинуть тисячі наркоманів. Ще більше вмирає від СНІДу.
Фенхель звичайний фіалка триколірна фізаліс звичайний
Реферат на тему: ФЕНХЕЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ, ФІАЛКА ТРИКОЛІРНА, ФІЗАЛІС ЗВИЧАЙНИЙ ФЕНХЕЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ (морач) Foeniculum vulgare Багаторiчна або дворiчна гола сиза рослина родини селерових. Стебло прямостояче, до 200 см заввишки, круглясте, галузисте. Листки черговi яйцеподібно- трикутнi; нижнi листки черешковi, верхнi - сидячi.
Барбарис звичайний беладонна звичайна
Барбарис звичайний — Berberis vulgaris L. Народні назви: кислянка, барбарис сибірський, кислий терен. Родина барбарисові — Berberidaceac. Розгалужений кущ заввишки 2,5 м, з трироздільними колючками. Листки розташовані по черзі, довгасті, обернено-яйцевидні, тупі, з гостропилчастими краями, зверху темно-зелені, знизу світліші, з короткими черешками.