Назва реферату: Планети-гіганти
Розділ: Астрономія, авіація, космонавтика
Планети-гіганти
1. Особливості планет-гігантів. З чотирьох гігантських планет найкраще вивчено Юпітер — найбільшу планету цієї групи і найближчу з них до нас і Сонця. Вісь обертання Юпітера майже перпендикулярна до площини його орбіти, тому сезонних змін умов освітлення на ньому немає.
У всіх планет-гігантів обертання навколо осі досить швидке, а густина мала. Внаслідок цього вони значно стиснуті.
Усі планети-гіганти оточені потужними, великих розмірів атмосферами. І ми бачимо тільки, що в них плавають хмари, які внаслідок швидкого обертання витягнулися паралельними екватору смугами.
Смуги хмар видно на Юпітері навіть у слабкий телескоп (див. форзац). Юпітер обертається зонами — чим ближче до полюсів, тим повільніше. На екваторі період обертання 9 год 50 хв, а на середніх широтах на кілька хвилин триваліший. Аналогічно обертаються й інші планети-гіганти.
Оскільки планети-гіганти дуже віддалені від Сонця, їх температура (принаймні над їхніми хмарами) дуже низька: на Юпітері —145 °С, на Сатурні —180 °С, на Урані й Нептуні ще нижча.
Атмосфери планет-гігантів містять переважно молекулярний водень, а також метан СН4 і, мабуть, багато гелію, а в атмосфері Юпітера і Сатурна виявлено ще й аміак NН3. Відсутність смуг NН3 у спектрах більш віддалених планет пояснюється тим, що він там вимерз. При низькій температурі аміак конденсується, і з нього, очевидно, складаються видимі хмари Юпітера.
Інтенсивні рухи, що охоплюють хмарний і сусідні з ним шари атмосфери, мають стійкий характер. Зокрема, таким стійким атмосферним «вихором» є знаменита Червона пляма, яку спостерігають на Юпітері вже понад 300 років.
Вивчення процесів, що відбуваються в атмосферах різних планет, допомагає земній метеорології і кліматології.
Теоретично побудовано моделі масивних планет, які складаються з водню й гелію. Розрахунки моделі внутрішньої будови Юпітера показують, що в міру наближення до центра водень має послідовно проходити газоподібну, газорідку і рідку фази. У центрі планети, де температура може досягати кількох тисяч кельвінів, міститься рідке ядро, що складається з металів, силікатів і водню в металічній фазі, яка настає при тиску порядку 1011 Па (1 млн. атмосфер). У 1975 р. металічну фазу водню вдалося експериментальне дістати на Землі, що підтверджує правильність теоретичних розрахунків внутрішньої будови Юпітера та інших планет-гігантів.
Завдяки магнітному полю Юпітер має пояси радіації, подібні до земних, але значно більші від них. Його магнітосфера простягається на мільйони кілометрів, охоплюючи чотири найбільших супутники. Юпітер — джерело радіовипромінювання. Космічні апарати зареєстрували на ньому могутні спалахи блискавок.
З інших даних про планети варто згадати особливість осьового обертання Урана, що, як і у Венери, відбувається в напрямі, протилежному тому, в якому обертаються всі інші планети. Крім того, він обертається ніби лежачи на боці, тому протягом року значно змінюються умови освітлення поверхні планети.
Найвіддаленіший Плутон, не є планетою-гігантом. Це дуже невелика і майже не вивчена холодна планета, рік на якій триває близько 250 земних років.
2. Супутники і кільця планет. У Меркурія і Венери супутників немає. Земля має один природний супутник — Місяць. Він менший від Землі за діаметром лише в 4 рази. У Плутона виявлено єдиний супутник — Харон, який за розмірами вдвічі менший від самої планети. У Марса — два супутники — Фобос і.Деймос (мал. 53). В інших планет супутників багато, але вони незмірно менші від своїх планет. Майже кожний космічний апарат, що пролітає поблизу планет-гігантів, виявляє в них невідомі раніше супутники невеликого розміру. Так, в Урана останнім часом відкрито ще 8 супутників.
За таблицею (див. додаток VI) знайдіть планети, які мають найбільше супутників.
Найбільші супутники — Титан (супутник Сатурна) і Ганімед (третій супутник Юпітера). Вони в 1,5 раза більші від Місяця за діаметром і трохи.більші від Меркурія. Титан — єдиний супутник з потужною атмосферою, як здебільшого складається з азоту.
За допомогою автоматичних міжпланетних станцій удалося одержати з близької відстані чіткі фотографії супутників Марса й багатьох супутників планет-гігантів. На них добре видно численні деталі поверхні: кратери, тріщини, нерівності. Супутники Юпітера і більш віддалених планет укриті шаром льоду з пилом завтовшки десятки кілометрів. На супутнику Юпітера — Іо було сфотографовано кілька діючих вулканів. Кратерами, головним чином ударного (метеоритного) походження, вкриті всі супутники, навіть дуже малі, як супутники Марса розміром близько 20 км (мал. 53).
Багато супутників, як і Місяць, повернуті до своєї планети завжди одним і тим самим боком, їхні зоряні періоди обертання дорівнюють періодам їх обертання навколо своїх планет.
Чотири найбільших супутники Юпітера можна побачити навіть у призматичний бінокль. У телескоп за кілька годин удається простежити, як супутники помітно переміщуються (мал. 54), іноді проходять між Юпітером і Землею, а іноді відходять за диск Юпітера або в його тінь. Спостерігаючи періодичність цих затемнень супутників, Ремер у XVII 'ст. відкрив, що швидкість поширення світла скінченна, і визначив її числове значення.
Багато супутників планет цікаві своїм рухом; наприклад, Фобос обертається навколо Марса втричі швидше, ніж сама планета обертається навколо осі. Тому для спостерігача на Марсі він двічі на добу сходить на заході й двічі повністю змінює усі фази, проносячись по небосхилу назустріч добовому обертанню зір. Супутники Марса близькі до його поверхні. Фобос знаходиться від поверхні Марса на відстані, меншій за діаметр планети.
Далекі супутники Юпітера й Сатурна дуже малі, неправильної форми, і деякі з них обертаються в бік, протилежний обертанню
самої планети. Площини орбіт супутників Урана близькі до площини екватора планети і,. отже, майже перпендикулярні до площини орбіти Урана.
Для планет-гігантів характерна наявність не тільки великої кількості супутників, а й кілець. Однак із Землі в телескоп можна побачити лише' яскраве кільце завтовшки не більш як кілька сотень метрів, що оточує Сатурн (див. обкладинку). Воно міститься в площині екватора планети, нахиленій до площини її орбіти на 27°. Тому протягом 30-річного оберту Сатурна навколо Сонця нам видно кільце то досить розкритим, то ніби з ребра, коли його не можна розгледіти навіть у великі телескопи (мал. 55). Ширина цього кільця в кілька разів більша за діаметр земної кулі.
Російський учений А. А. Бєлопольський (1854—1934), вивчивши спектр кільця, підтвердив теоретичний висновок про те, що кільце в Сатурна має бути не суцільним, а складатися з безлічі дрібних частинок.. За спектром, використовуючи ефект Доп-лера, він установив, що внутрішні кільця обертаються швидше від зовнішніх за III законом Кеплера.
Фотографії, передані автоматичними станціями, запущеними до Сатурна, показали, що його кільце складається з багатьох сотень окремих вузьких малих
«кілець», розділених темними проміжками. Припускають, що така структура кілець пов'язана з гравітаційним впливом численних супутників планети на рух частинок речовини, яка утворює кільця.
Система кілець Сатурна або виникла внаслідок руйнування супутника планети, що колись існував (наприклад, при його зіткненні з іншими супутником чи астероїдом), або є залишком тієї речовини, з якої в далекому минулому утворилися супутники Сатурна і яка через припливну дію планети не змогла «зібратися» в окремі супутники.
Супутники Марса, далекі й малі, супутники планет-гігантів, мабуть, були астероїдами, які ці планети захопили своїм притяганням.
Нещодавно було виявлено дуже слабкі й тонкі кільця навколо Урана і Юпітера. Ці кільця значно поступаються за яскравістю кільцям Сатурна. Існування кілеьь навколо великих планет раніше передбачив радянський учений С. К. Всехсвятський.
Другие работы по теме:
Магнітне поле Землі. Компас
РЕФЕРАТ на тему: Магнітне поле Землі. Компас ПЛАН 1. Магнітне поле Землі 2. Компас, його різновиди та принцип дії Список використаної літератури . Магнітне поле Землі
У чому полягає відмінність між планетами внутрішньої і зовнішньої групи Замалювати рух планет С
Реферат на тему: “У чому полягає відмінність між планетами внутрішньої і зовнішньої групи? Замалювати рух планет Сонячної системи” Сонячна система – система небесних тіл, що складається із Сонця, 9 великих планет і їхніх супутників, десятків тисяч малих планет і їхніх супутників, десятків тисяч малих планет (астероїдів), безлічі комет, дрібних метеорних тіл і міжпланетного газу і пилу.
Населення планети і міжнародна міграція робочої сили
Напрямки демографічної політики: підвищення та зниження народжуваності. Міграція населення у минулому і нині. Міграція з села до міста як основний тип внутрішньої міграції. Тенденції у міграції робочої сили. Проблема безробіття у країнах, що розвиваються.
Екліптика Видимий рух Сонця і Місяця 2
Назва реферату : Екліптика. Видимий рух Сонця і Місяця Розділ : Астрономія, авіація, космонавтика Екліптика. Видимий рух Сонця і Місяця У даній місцевості кожна зоря кульмінує завжди на одній і тій самій висоті над горизонтом, бо її кутова відстань від полюса світу і небесного екватора не змінюється. Сонце ж і Місяць змінюють висоту, на якій кульмінують.
Закони Кеплера 2
Назва реферату : Закони Кеплера Розділ : Астрономія, авіація, космонавтика Закони Кеплера Заслуга відкриття законів руху планет належить видатному німецькому вченому Йоганну Кеплеру (1571 —1630). На початку XVII ст. Кеплер, вивчаючи рух Марса навколо Сонця, встановив три закони руху планет.
Підземні води
1. Гіпотези походження води на Землі Існує декілька теорій походження води на Землі. Переважаюча більшість вчених переконана, що походження води тісно пов’язане з походження самої Землі.
Океани Землі
Урок ОКЕАНИ ЗЕМЛІ Мета: продовжувати формувати уявлення про поверхню Землі, її зображення на глобусі і карті, уміння читати карту й працювати з нею; сформувати уявлення про океани Землі; розвивати пізнавальний інтерес, уміння працювати з підручником і додатковою літературою; формувати вміння логічно міркувати, чітко висловлювати свою думку, здійснювати взаємоконтроль, узгоджено працювати в групах; виховувати спостережливість, захопленість неповторністю й величчю природи.
В чем уникальность планеты Земля? (У чому унікальність планети Земля?)
У чому унікальність планети Земля? Унікальність планети Земля полягає насамперед у тому, що вона придатна для життя, це єдиний осередок життя в межах Сонячної системи. Тільки на Землі розвинута плівка життя, оболонка живої речовини, яка впроваджується і проникає в інші оболонки — літосферу, атмосферу і гідросферу.
Планета Земля 4
ПЛАНЕТА ЗЕМЛЯ 1.Будова. Численні фотографії Землі, зроблені з борту космічних апаратів, дають змогу побачити три основні оболонки земної кулі: а т м о с ф е р у та її хмари, г і д р о с ф е р у і л і т о с ф е р у з її природним покривом. Відповідні цим оболонкам три агрегатні стани речовини – газоподібний, рідкий і твердий – звичні для нас, жителів Землі.
Юпітер останні дослідження та загальні відомості
Реферат на тему: “Юпітер: останні дослідження та загальні відомості” Першим кораблем, що літав до Юпітера в 1973 році, був Pioneer 10, а пізніше це були Pioneer 11, Voyager 1, Voyager 2 і Ulysses. Космічний корабель Galileo нещодавно знаходився на постійній орбіті навколо Юпітера і надсилав одержані дані до 2002 року.
Забруднення водойм
Проблеми питної води. Вода становить майже 70% маси нашого організму. Втрата її організмом дуже небезпечна. Без води різко погіршується обмін речовин, що загрожує всім життєвим процесам. Без їжі людина може прожити понад місяць, без води вона гине через кілька днів.
Галактики різних видів Зорі чорні діри холодні об єкти
Учня 10-Г класу Підгорного Олександра Галактики різних видів. Зорі, чорні діри, холодні об’єкти. Галактика, в перекладі з грецької мови – молоко. Назва нашої Галактики – Молочний Шлях, українська народна назва – Чумацький Шлях.
Видимі рухи планет Закони Кеплера
Реферат на тему: 1. Нижні та верхні планети. За особливостями свого видимого руху на небесній сфері планети поділяються на дві групи: нижні (Меркурій, Венера) і верхні (Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун і Плутон). Рух верхніх і нижніх планет небесною сферою відбувається по-різному.
Рух небесних тіл Боротьба за науковий світогляд
Реферат на тему: Правильне розуміння спостережуваних небесних явищ формувалося віками. Ви знаєте про зародження астрономії в Стародавньому Єгипті й Китаї, про пізніші досягнення давньогрецьких учених, спостереження жерців і про їхні хибні уявлення про природу, про використання ними своїх знань для власної вигоди.
Малі планети
Реферат на тему: Малі планети Між орбітами Марса і Юпітера розміщується пояс малих планет Сонячної системи — звичайно їх називають астероїдами. Найбільшим з них е Церера, радіус якої оцінюється приблизно у 1000 кілометрів. Діаметр астероїда Паллади дорівнює 490 кілометрів. Трохи менші розміри мають Юнона і Веста.
Планета Нептун 3
Реферат на тему: Планета Нептун Нептун - восьма по рахунку планета Сонячної системи. Середня далекість Нептуна від Сонця 30,1 а. е., період обертання по орбіті - 164 року і 288 днів. Видимий кутовий діаметр Нептуна складає близько 2°. При вимірі настільки малого діаметра кутомірними пристосуваннями з поверхні Землі відносна помилка дуже велика.
Нептун 2
План. Вступ. I.Нептун. II. Основна частина. Історія відкриття. 2. Деякі параметри планети. Хімічний склад, фізичні умови і внутрішня будівля Нептуна.
Проект Фобос
Реферат на тему: Проект «Фобос» Значний інтерес для вивчення закономірностей утворення й еволюції Сонячної системи становить проект «Фобос», здійснення якого почалося в липні 1988 року. Стартом двох радянських автоматичних міжпланетних станцій з космодрому Байконур за маршрутом «Земля — Марс — супутник Марса Фобос» радянські вчені ніби продовжили успішно здійснений у 1985—1986 pp. проект «Вега», який дав можливість дістати унікальні наукові дані про комету Галлея.
Сонячні та місячні затемнення
цікавіші явища природи, знайомі людині з давніх часів. Вони бувають порівняно часто, але побачити їх можна не з будь-якої точки планети і тому багатьом здаються рідкими.
Масштаби всесвіту склад і масштаби сонячної системи
Масштаби Всесвіту Ви вже знаєте, що природний супутник Землі — Місяць — є найближчим до нас небесним тілом, що наша планета разом з іншими великими і малими планетами входить до складу Сонячної системи, що всі планети обертаються навколо Сонця. У свою чергу Сонце, як і всі видимі на небі зорі, входить до складу нашої зоряної системи — Галактики.
Сучасні екологічні проблеми що постають перед людським суспільством
Спеціалісти ООН, учені-екологи відомих міжнародних і національних природоохоронних організацій на підставі наукового аналізу матеріалів про особистості й тенденції демографічного, соціально-економічного розвитку суспільства й наслідків науково-технічної революції, даних про стан і перспективи використання природних ресурсів, а також про стан і динаміку забруднень геосфер і стан біосфери здобули дуже невтішні висновки.
Склад і масштаби сонячної системи
Назва реферату : Склад і масштаби сонячної системи Розділ : Астрономія, авіація, космонавтика Склад і масштаби сонячної системи 1. Склад і масштаб Сонячної системи.
Планети земної групи 2
Назва реферату : Планети земної групи Розділ : Астрономія, авіація, космонавтика Планети земної групи Планети земної групи — Меркурій, Венера, Земля і Марс — відрізняються від планет-гігантів тим, що мають менші розміри, меншу масу, більшу густину, повільніше обертаються, у них більш розріджені атмосфери, мала кількість супутників або їх зовсім немає.
Уран - сьома планета Сонячної системи
Реферат на тему: Уран – сьома планета Сонячної системи УРАН, сьома від Сонця велика планета Сонячної системи, належитьдо планет-гігантів. Рух, розміри, маса
Плутон 2
ПЛУТОН, дев'ята від Сонця велика планета Сонячної системи. Деякі параметри планети Плутон рухається навколо Сонця по еліптичній орбіті зі значним ексцентриситетом, рівним 0,25, що перевершує навіть ексцентриситет орбіти Меркурія (0,206). Велика піввісь орбіти Плутона (середня відстань від Сонця) складає 39,439 а.j. або приблизно 5,8 млрд. км.
Гіпотези походження всесвіту
РЕФЕРАТ на тему Гіпотези походження Всесвіту Львів - 2000 Проблема утворення й розвитку Всесвіту, зір і планет була й залишається однією з найактуальніших.
Затемнення Сонця та Місяця
Реферат з астрономії на тему: "Сонячні та місячні затемнення" Оксана Шкільняк 11-А клас Київ 2002 рік Сонячні та місячні затемнення — надзвичайно цікаві явища природи, знайомі людині з давніх часів. Вони відбуваються порівняно часто, але побачити їх можна не з будь-якої точки планети, і тому багатьом здаються рідкими.
Астероїди і метеорити
Назва реферату : Астероїди і метеорити Розділ : Астрономія, авіація, космонавтика Астероїди і метеорити Нерідко у щільні шари атмосфери потрапляє з космосу великі тверді частинки, які називають метеорними тілами. Рухаючись в атмосфері, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється обширна світна оболонка з роз¬жарених газів.
Меркурій
Історія спостережень за Меркурієм з найдавніших часів і до наших днів. Основні фізичні характеристики та особливості руху планети, період обертання навколо Сонця і тривалість сонячної доби. Атмосфера і фізичні поля та модель внутрішньої будови Меркурія.
Відкриття Нептуна
Нептун - це передостання планета в сонячній системі. Її орбіта перетинається з орбітою Плутона в деяких місцях. Комета Галилея ще перетинає її орбіту, у відмінності від Плутона. Її екваторіальний діаметр такої ж, як і в Урана.