РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
“Профілактика
та лікування холери”
Хворі на холеру підлягають обов'язковій госпіталізації в холерні відділення. При транспортуванні тяжкохворого з проносом доцільно використовувати спеціальні ноші з клейонкою, які мають отвір і кишеню для судна та фіксатор зі штативом системи для інфузій (мал. 35).
Лікування необхідно розпочинати ще на догоспітальному етапі. Головним у терапії є призначення патогенетичних препаратів з метою компенсації втрат рідини, електролітів і корекції метаболічних зрушень. Гостре зневоднення ліквідовують введенням сольових розчинів у два етапи. На першому етапі ліквідовують дефіцит рідини і солей, який уже є (первинна регідратація), на другому - поповнюють втрати, що продовжуються (компенсаторна регідратація). Необхідно починати відновлювати втрати рідини і солей ще вдома і під час транспортування хворого в стаціонар.
Регідратацію проводять шляхом орального чи внутрішньовенного введення сольових розчинів. Перший шлях є фізіологічним, не супроводжується розвитком пірогенних реакцій, а також флебітів на місці введення голки чи за ходом вени. Клінічний ефект від застосування оральної регідратації глюкозо-сольовими розчинами практично однаковий порівняно з внутрішньовенною інфузією. Для оральної регідратації застосовують глюкозо-со-льові розчини: глюкосолан, ораліт, регідрон, ОРС-200 та ін.
Оральна регідратація показана при дегідратації І-ІІ ступеня, у поєднанні з інфузійною терапією - при зневодненні III-IV ступеня. Об'єм рідини, введеної через рот, при І ступені зневоднення повинен складати 30-50 мл/кг маси тіла хворого, при II ступені -40-80 мл/кг. Оральну регідратацію дорослим проводять зі швидкістю 1 000-1 500 мл/год. Хворим призначають розчини по 100-200 мл кожні 10-15 хв., при блюванні їх можна вводити через назогастральний зонд.
При зневодненні III-IV ступеня і розвитку шоку лікування "необхідно проводити негайно. Хворого госпіталізують у палату інтенсивної терапії, поміщають на спеціальне ("холерне") ліжко з отвором у матраці і поліетиленовим рукавом, по якому в судно чи відро стікають рідкі випорожнення. Лікування розпочинають з внутрішньовенного струминного введення сольових розчинів (квартасіль, трисіль, ацесіль, хлосіль, лактосіль), попередньо підігрітих до 38-40 °С, одночасно в периферичні вени двох-трьох кінцівок. Протягом перших 20-30 хв регідратацію проводять зі швидкістю 100-120 мл/хв, потім повільніше - 30-60 мл/хв.
Застереження! При великій швидкості введення в організм сольових розчинів є загроза виникнення гострої лівошлуночкової недостатності, набряку головного мозку.
Первинну регідратацію необхідно завершити протягом 1-1,5 год. Кількість рідини, яку вводять, повинна відповідати ступеню зневоднення. При III-IV ступенях вона складає коло 10 % маси тіла. Точніше кількість сольового розчину можна визначити за допомогою спеціальних формул із врахуванням відносної щільності плазми і концентрації калію в ній.
Компенсаторну регідратацію проводять згідно з втратами рідини, що тривають. Тому необхідно налагодити підрахування втрат з блювотинням, випорожненнями і сечею. Для цього виділення треба збирати в посуд з об'ємними поділками. Кожні 2 год. ці втрати заносять у лист регідратації. У наступні 2 год вводять ту кількість рідини, яку втратив хворий протягом попередніх 2 год. Швидкість введення розчинів повинна бути меншою, ніж на першому етапі регідратації, - орієнтовно 5-15 мл/хв.
При введенні великої кількості калійвмісних сольових розчинів може виникнути гіперкаліємія. Про її появу свідчать парестезія, біль у ділянці серця, брадикардія, високий зубець Т і розширення шлуночкового комплексу на ЕКГ. У цих випадках переходять на введення розчину дисіль (не містить іонів калію) з тією ж швидкістю і в тому ж об'ємі, що й попередній розчин. Після зникнення ознак гіперкаліємії знову вводять калійвмісні інфузійні середники.
Застереження! Оскільки у хворих з тяжким перебігом холери розвивається згущення крові, призначення кордіаміну, кофеїну, адреналіну, серцевих глікозидів протипоказане.
Можливі ускладнення, пов'язані з внутрішньовенним введенням великого об'єму сольових розчинів. Найчастіше виникають пірогенні реакції, флебіти і тромбофлебіти. Пірогенні реакції з'являються здебільшого через 4-5 год від початку регідратації. Причинами їх є наявність пірогенних речовин у трансфузійному розчині, системі чи вливання не підігрітих розчинів. Реакція починається з ознобу, наростання ціанозу. Температура тіла стрімко підвищується до 38-39 °С і вище, що супроводжується почервонінням обличчя і потінням. Хворі дещо збуджені, пульс частий, артеріальний тиск підвищений, посилюється задишка, частішають чи відновлюються судоми.
Для зняття пірогенних реакцій внутрішньовенно вводять супрастин, піпольфен, димедрол, 60-90 мг преднізолону чи його аналогу і заміняють розчин.
З антибіотиків при холері використовують левоміцетин протягом 5 днів, можна застосовувати еритроміцин, фурагін, ципрофлоксацин.
У перші дні необхідна щадна дієта, після припинення блювання і проносу хворих переводять на дієту № 15. Необхідно забезпечити добрий догляд, зокрема зігрівання (грілки, тепла палата), бо хворі скаржаться на мерзлякуватість.
Перехворілих виписують після отримання від'ємних результатів бактеріологічного дослідження, що проводиться через 24-36 год. після закінчення антибіотикотерапії. Випорожнення досліджують тричі (три дні поспіль), а в декретованих осіб - також порції В і С жовчі одноразово.
Диспансеризація. Особи, які перехворіли на холеру або були вібріононосіями і виписані зі стаціонару, підлягають диспансеризації згідно з інструкцією Міністерства охорони здоров'я. Нагляду підлягають також усі особи з осередку холери, які перенесли будь-які гострі кишкові розлади невстановленої етіології, і носії НАГ-вібріонів. Облік ведеться санепідемстанцією і в КІЗах поліклінік. Після виписування зі стаціонару цих осіб відразу допускають до роботи або навчання, незалежно від професії. На кожного складають карту І встановлюють спостереження на термін до 3 міс.
Диспансеризацію проводять у КІЗі. При його відсутності спостереження здійснює дільничний лікар (терапевт, педіатр) під контролем завідуючого терапевтичним (педіатричним) відділенням.
Осіб, які перенесли холеру або вібріононосійство, знімають з диспансерного обліку, якщо протягом всього періоду спостереження не знайдено холерних вібріонів у калі. Це робить комісія у складі головного лікаря поліклініки, інфекціоніста та епідеміолога.
Локалізація і ліквідація осередку холери здійснюються під керівництвом надзвичайної протиепідемічної комісії. У виявленні хворих при щоденних подвірних обходах беруть участь працівники амбулаторій, поліклінік, лікарень, санітарний актив, студенти-медики. Для цього створюють бригади. До складу бригади входить 1 медичний працівник і 4-5 активістів або студентів. Кожна бригада опитує від 500 (сільська місцевість) до 1 000 жителів (у місті). Усі хворі з проносом, блюванням підлягають госпіталізації в холерне або діагностичне (провізорне) відділення. Вібріононосіїв шукають серед контактних осіб, яких обстежують триразово бактеріологічно. Крім того, одноразовому бактеріологічному обстеженню підлягають особи, які ведуть невпорядкований спосіб життя, хворі психіатричних і наркологічних закладів, працівники водоканалу. Ізолюють осіб, котрі були в тісному контакті з хворим або носієм. За ними здійснюють медичне спостереження протягом 5 днів і в 1-й день 3 рази беруть кал Для бактеріологічного дослідження.
Особи, які були в контакті з хворим на холеру або вібріононосієм, підлягають запобіжному лікуванню антибіотиками - тетрацикліном у добовій дозі 1 г. протягом 4 днів або доксицикліном по 0,1 г 1-2 рази на добу стільки ж днів, при нечутливості до них збудника - левоміцетином, еритроміцином чи ципрофлоксацином.
Хворих, вібріононосіїв і контактних осіб госпіталізують транспортом дезінфекційної станції або відділу санепідемстанції, а також бригадами "швидкої допомоги". Силами дезінфекційної служби здійснюють профілактичну і заключну дезінфекцію в межах епідемічного осередку.
Медичний персонал повинен дотримуватись протиепідемічного режиму в холерному відділенні. Робота з хворими й підозрілими на холеру проводиться у костюмі, що складається з піжами, медичного халата, шапочки чи косинки, шкарпеток, легкого взуття. Перед проведенням туалету хворого медична сестра одягає гумові рукавички та маску. У кінці зміни вона знімає костюм у відведеній для цього кімнаті, ретельно миє руки теплою водою з милом і бере душ.
Із дезінфекційних речовин для знезараження виділень хворого або вібріононосія використовують гіпохлорит кальцію (1:10) з експозицією 1-2 год. або заливають виділення на 60 хв окропом (1:5). Посуд для виділень знезаражують 1 % проясненим розчином хлорного вапна. Столовий посуд кип'ятять 15 хв. в 2 % розчині натрію гідрокарбонату або витримують у 0,5 % розчині хлораміну або 0,5 % проясненому розчині хлорного вапна. Білизну хворого кип'ятять у 2 % розчині мильного порошку або замочують у 0,5 % розчині хлораміну. Матраци, подушки, ковдри, верхній одяг дезінфікують у пароповітряних або пароформалінових камерах при 60-90 °С з експозицією 20-45 хв. Місця загального користування дезінфікують так само, як і при кишкових інфекціях: 1 % розчином хлораміну, 1 % проясненим розчином хлорного вапна.
Специфічна профілактика холери в Україні не проводиться, оскільки запропоновані вакцини мають низьку ефективність.
Важливого значення надають таким санітарно-гігієнічним заходам, як вживання доброякісної води та їжі, санітарне очищення території, гігієнічний нагляд на підприємствах громадського : харчування, торгівлі, у дитячих і лікувальних закладах тощо.
Другие работы по теме:
Роберт Кох 3
Роберт Кох (11.12.1843, Клаусталь – 27.05.1910, Баден-Баден) – німецький мікробіолог, один з основоположників бактеріології та епідеміології. Закінчив Геттінгенський університет (1866), після чого працював лікарем у Вольштейні. У 1885-1891 – професор Берлінського університету і директор Інституту гігієни; в 1891-1904 очолював Інститут інфекційних хвороб у Берліні.
Захворювання органів дихання причини і профілактика
Відкритий урок на тему Захворювання органів дихання, причини і профілактика” Мета: мобілізувати знання учнів про інфекційні хвороби, розкрити шляхи передачі, познайомитись з профілактикою, режимом під час хвороби;
Захворювання щитовидної залози
Реферат на тему: Захворювання щитовидної залози Щитовидна залоза – важливий ендокринний орган, джерело потрібних для людського організму йодомістких гормонів. Виробляються ці гормони з такою швидкістю і в такій кількості, які забезпечують організму здоров’я. Для нормальної роботи щитовидної залози потрібен йод, так як він приймає участь в утворенні гормонів залози.
Хвороби, що передаються статевим шляхом
РЕФЕРАТ на тему: Хвороби, що передаються статевим шляхом П Л А Н Поняття про СНІД. Етіологія. Епідеміологія. Клініка та діагностика СНІДу. Лікування СНІДу.
Інтоксикації пестицидами
Реферат на тему: Інтоксикації пестицидами” ПЛАН Вступ 1. Патогенез 2. Лікування 3. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на гостре отруєння пестицидами 4. Профілактика інтоксикації пестицидами
Передчасні пологи
Передчасне розродження є однією з невідкладних проблем медицини. Їх профілактика і, по можливості, лікування, є однією з найважливіших частин акушерського догляду. Наслідки передчасного розродження тим частіше і серйозніші, чим менший гестаційний вік новонародженого. Новонароджені, що народилися передчасно, можуть бути з малою або відповідною до терміну гестації масою тіла.
СНІД: шляхи зараження, розвиток, профілактика
Загальне поняття про захворювання. Етіологія та епідеміологія СНІДу. Основні стадії захворювання: інкубаційний період; період гострої інфекції; продромальний період. Ураження шкіри, слизових оболонок внаслідок імунного дефіциту. Напрямки лікування СНІДу.
Рикетсії. Віруси
Класифікація, лабораторна діагностика і способи лікування рикетсій, їх специфічна і неспецефічна профілактика. Типові представники вірусів, їх патогенез і етапи взаємодії з клітиною хазяїна. Форми та особливості вірусних інфекцій і виникнення імунітету.
Вірусний гепатит А Профілактика
РЕФЕРАТ на тему: Вірусний гепатит А. Профілактика” студентки групи 3М9 з предмету: інфекційні хвороби Грицюк Уляни П. Вірусний гепатит А – (хвороба Боткіна), інфекційний, або епідемічний – гостра інфекційна хвороба, що спричиняється вірусом гепатиту А, з ураженням печінки і травного каналу, переважно з фекально-оральним механізмом зараження.
Заболотний Д К - український мікробіолог епідеміолог Президент АН України
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Заболотний Д. К. - український мікробіолог, епідеміолог, Президент АН України Народився в селі Чоботарка Подільської губернії. Закінчив Новоросійський (1891 р.) та Київський (1894 р.) університети. У 1889—1891 рр. працював на Одеській бактеріологічній станції, де вивчав мікроби снігу, опрацьовував питання імунізації ховрахів проти холери тощо.
Бухгалтерський облік 5
Київська Державна Академія Водного Транспорту КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисципліни ОХОРОНА ПРАЦІ Студентки МО - 4 Питання контрольної роботи Підприємницький пил
Профілактика психоневрологічних захворювань
РЕФЕРАТ З медицини на тему: Профілактика психоневрологічних захворювань Психопрофілактика – це галузь психіатрії, яка займається розробкою міроприємства по попередженню психоневрологічних захворювань і їх наслідків, а також психосоматичних розладів; в психопрофілактику входить охорона людини від психічних захворювань і їх рецидивів, попередження виникнення розумової відсталості, психопатій неврозів і других порушень психіки, що виникають внаслідок уражень головного мозку.
Сказ 36
Сказ (lyssa, rabies, hydrophobia) — це гостре інфекційне захворювання, яке спричинюється вірусом і уражає ЦНС. Ще стародавні лікарі Сходу за 3000 років до нашої ери описали захворювання, яке нагадує сказ. Сказ був відомий індійцям, слов'янам, арабам, стародавнім євреям. У Талмуді описується 5 ознак захворювання у собаки: паща його роззявлена, слина тече, вуха звисають, хвіст висить між ногами, голос хриплий або зовсім нечутний.
Синдром набутого імунодефіциту
(СНІД) Умовно до хронічної специфічної інфекції можна зарахувати синдром набутого імунодефіциту (СНІД), що став відомий з 1981 p. Це вірусне захворювання, яке уражує імуногенні клітини, внаслідок чого в організмі розвиваються опортуністична інфекція та специфічні пухлини. Хвороба спричинюється ретровірусом — вірусом імунодефіциту людини типу І (ВІЛ І).
Сульфаніламіди для резорбтивної дії
Препарати цієї групи швидко всмоктуються із шлунково-кишкового тракту, частково зв’язуючись із альбумінами плазми, роз приділяються по всіх тканих, в тому числі походять через гематоенцефалічний бар’єр, плаценту.
Переношена вагітність
Розлади циклічності правильних змін і настройки ЦНС до моменту родів веде до порушення гормональних співвідношень, електролітного і енергетичного балансу, які впливають на рефлекторну діяльність матки і наступання родів. Термін вагітності від 42 до 44 тижнів і більше.
Покровський В І - видатний вчений-медик
Покровський Валентин Іванович __________________________________ ____________ Покровський Валентин Іванович народився в 1929 р. – інфекціоніст, епідеміолог, академік АМН ССР (1982). В 1952 р. закінчив перший ММИ. З 1955 – 1964 рр. працював на кафедрі інфекційних захворювань того ж інституту.
Сульфаніламідні препарати
Реферат на тему: “Сульфаніламідні препарати” Сульфаніламідні препарати – це препарати, які є похідними аміду сульфанілової кислоти. У 1935 році німецький мікробіолог Дамагк відкрив протимікробні властивості фарби проктозилу (червоного стрептоциду) і ввів його в медичну практику.
Профілактика новоутворень та захворювань гортані та горла
Реферат на тему: Профілактика новоутворень та захворювань гортані та горла Пухлинне ураження гортані зустрічається доброякісне і злоякісне. Деякі доброякісні по своїй будові пухлини здатні переходити в злоякісні. При огляді не завжди вдається їх відрізнити, тому для уточнення діагнозу і правильного вибору лікування необхідне дослідження кусочка пухлини під мікроскопом – так звана біопсія.
Рак шлунка
1. Визначення. Сприятливі чинники розвитку. 2. Ранні симптоми. Дані додаткових методів обстеження. 3. Принципи лікування. Особливості догляду. Прогноз. Профілактика.
Дискенезія жовчних шляхів
Дискенезія найчастіше розвивається у людей із слабким типом нервової діяльності і може бути синдром загального некрозу. Вегетативний невроз психічні навантаження, хронічні вогнища інфекції, супровідні захворювання травного каналу – все це причини дискенезії жовчних шляхів.
Гепатити
Коломийське медичне училище ім. І.Я.Франка Методична розробка теоретичного заняття з внутрішніх захворювань на тему: “ГЕПАТИТИ” м.Коломия 2001 р.
Холера 3
ХОЛЕРА (CHOLERA) Холера – гостра кишкова інфекція з ураженням ферментних систем кишкового епітелію, яка проявляється проносом, блюванням та гемодинамічними розладами з розвитком дегідратації, демінералізації, ацидозу.
Холера 4
Міністерство освіти України Донецький національний університет РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: “ХОЛЕРА” Холера – особливе інфекційне захворювання, викликане холерними вібріонами й їхніми токсинами, що проникають через рот у травний тракт здорової сприйнятливої людини. Хвороба супроводжується підвищеною проникністю клітинних мембран епітелію слизової оболонки тонких кишок для води і мінеральних солей, протікає при рясному виділенні їх з організму з дуже рідкими випорожненнями, а так само блювотними масами, характеризується зневоднюванням, розладами водно-електролітного балансу, гемодинаміки і функції нирок.
Снід його профілактика та діагностика
РЕФЕРАТ на тему: СНІД: його профілактика та діагостика” Профілактика СНІДУ Оскільки вакцини проти СНІДу не існує, єдиним способом запобігти інфекції є уникнення ситуацій, що несуть ризик зараження, таких як спільне використання голок та шприців або практикування неубезпечених статевих зносин.
Історичні нариси розвитку мікробіології 2
РЕФЕРАТ на тему: Історичні нариси розвитку мікробіології” Роберт Кох народився 1843 р. Він провів класичні дослідження з етіології сибірки, туберкульозу й холери, завдяки чому ввійшов в історію як один з основоположників сучасної мікробіології. На початку його маленька лабораторія була влаштована в кімнаті для прийому хворих, а єдиними лабораторними тваринами були миші, яких він ловив сам.
Етіологія та клінічні прояви холери
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Етіологія та клінічні прояви холери” Холера (cholera) — особливо небезпечна гостра кишкова інфекція, що спричинюється холерними вібріонами. Характеризується ураженням ферментних систем слизової оболонки тонкої кишки з виникненням проносу і блювання, внаслідок чого розвиваються зневоднення, демінералізація і розлади кровообігу.
Педикульоз лікування та профілактика
Реферат на тему: Педикульоз: лікування та профілактика” Чим небезпечний педикульоз? На тілі людини паразитують три види вошей: головні, платяні та лобкові. Платяні та головні воші є переносниками висипного тифу, волинської гарячки і зворотного тифу. Оскільки платяні та лобкові воші зараз зустрічаються дуже рідко, а кількість головного педикульозу, навпаки, зростає, то мова піде саме про нього.
Психодіагностика розумової працездатності хворих на неврози молодших школярів
Реферат на тему: ПСИХОДІАГНОСТИКА РОЗУМОВОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ХВОРИХ НА НЕВРОЗИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У хворих на неврози молодших школярів на етапі наявності медико-психологічних показань щодо стаціонарного лікування (передстаціонарний період) мають місце суттєві зміни психологічних показників їх розумової працездатності (у порівнянні з нормативними величинами).