Жанр казки дуже близький до оповідання, проте має свої специфічні риси, які відрізняють його від оповідали За змістом і формою казки не однотипні. Вони умовно поділяються на три групи: 1. Казки про тварин, в яких центральними дійовими особами виступають звірі або птах і «Рукавичка» (1,23), «Лисичка й Журавель» (2,78), «лисиця та Вовк» (2,110), «Колосок» (1,181), «Біда кавчить (3,169); 2} Чарівні (фантастично-пригодницькі та героїчні) в яких провідними героями виступають могутні воїни-виз велителі чи Інші особи, що втілюють у собі найвищі позитивні якості людини: «Кирило Кожум'яка» (3,330), «Снігуронька» (2,105); 3) Соціально-побутові та побутові. В них типовими позитивними героями виступають прості люди наділені кращими позитивними рисами: «Ленінська правда» (2,55), «Зароблений карбованець» (3,143).
Кожна група таких казок має свої художні особливості які вказують на специфіку їх читання.
Читанки для початкових класів вміщують казки як народного, так і літературного походження. Всі вони мають велику силу впливу на розум, волю й почуття дітей.
Специфіка читання казки зумовлюється з одного боку тими ж вимогами, що й оповідання: це — глибокий аналіз змісту, розкриття ідейного спрямування. З другого — глибоким осмисленням творчої манери розповіді, яка характеризує даний жанр та його емоційність.
Казка, на відміну від оповідання, твір більш динамічний і мальовничий. Вона має своєрідні цікаві зачини: «Живі собі на світі бідняк» (1,72), «Жили собі дід та баба» (2,110), «Колись, давно-давно, в одному селі жила привітна й ласкава дівчинка» (1,126), «Колись був у Києві якийсь князь» (3,139), «В одного злого хазяїна був віл» (2,85) тощо, В окремих — передує приказка: «Усяке в світі буває, про всяке й казка розповідає» (2, 105).
Такі зачини мають вироблену давню традицію, і вола не випадкова. Казка здавна є важливим дидактичним матеріалом в народній педагогіці. Казка розширює кругозір людини, сприяє розвиткові уяви й уявлення, змушує мислити, аналізувати, зіставляти й абстрагувати; дає певні життєві павички. Тому мета таких зачинів —заінтригувати слухачів, викликати в них Інтерес до слухання-Завдання читця — знайти для цього відповідні інтонації.
Зміст казок оптимістичний. Виражається вів в основ-через позитивних героїв, які борються з негативними завжди перемагають. Тому загальний тон читання казки має бути життєрадісний.
Події в казках розгортаються динамічно. Причому дія починається з перших рядків: «Вовк забрався в кошару і украв старого барана. Йде вівця і плаче. Зустріла її та й питає... (2,83). Кожна картина в казці змінюється іншою і в кожній з них змальований випадок чи подія, що безпосередньо характеризує дійових осіб, розкриває якусь Трону їх характеру, ті чи інші їх моральні якості. Це змушує читця після кожної картини чи епізоду робити тривалі паузи, щоб дати можливість слухачам осмислити й пережити зміст прочитаного.
Дійові особи казок, як уже повідомлялось, в переважній більшості поділяються на позитивних і негативних, ї протилежність між ними розкривається через безпосередню діалогічну мову, через їх дії, вчинки, обставини, яких вони живуть і діють, через ставлення до них народу І автора (якщо казка літературного походження). В цілому такі компоненти твору створюють його динаміку, виражають ідейне спрямування І манеру читання тексту. Тому кожний вчинок, дія героя, кожне слово — все, що вказує а особливість його характеру, повинно відбиватися у відповідній інтонації, її відтінках, різних тональних, динамічних і темпоральних змінах. Так, наприклад, малюючи карину зустрічі Кирила Кожум'яки зі змієм, особливу вагу приділяємо їх мові, з настороженістю й прихованою лукавістю у голосі передаємо слова змія; «— А що, Кирило? Прийшов битися чи миритися?», а відповідь Кожум’яки гордовито з роздратуванням. «Де вже миритися? битися з тобою, з іродом проклятим (З, 141). Правильне )игт,и з _г ^ ^пйлїівостей дійових осіб казки
— Не втручайся в мою справу,—.каже вівця.^--Я зараз такі роалютуваласн, що одним ударом його на землю повалю. (2, §3)
А у тоні яовн вола, що покидав хазяїна (казка «Друхі-| ні звірі» (2,85),—розчарувалня:
— Покану я хазяїна,."піду світ за очі ... Гірше ве буде.
Діалог у.казці може подаватися у формі ритмічної про-зи або пісеньки. Цей ефектний художній прийом виконуй важливу естетичну роль у загальному змісті твору: не тіл"]" ки потішає слухача, а й розкриває певний намір героя чі його душевний стан. У кззці «Кривенька качечка» каченя] табунець, "пролітаючн над подвір'ям діда і баби, побачиі свою подружку й заспівав:
Он де наша Іва, .-- - Он де наша діва,' на метелому дгаорці-, на тесаному стовпіії. Кужілочка шумить, веретенце дзвенить. Скиньмо по пір'ячку, нехай летить з нами!
А дівчина їм відповідає: .
Не полечу з вами: . . як була я в лужку, виломила ніжку, - . ' ; •-: а.ви полинули, : мене покинули!
Зміст пісень за загальним контекстом вимагає інтонін. та їх відтінків, які б у оісні каченят передавали радіс-оповідання й запрошення, а в лісні дівчини — відмов почуттям кривди й осуду. Очевидно, й темп у пісні качїч буде дещо пришвидшений, підсилений, а а тіісні дівчини сповільнений, послаблений.
Для багатьох казок властиве багаторазове повторен одних і тих же композиційних і мовностилістичних кома нентів. Це теж важливий художній засіб посилення ел цінності казки, характеристики дійових осіб, їх дій, вчя ків, обставини, в яких вони жувуть І діють, розкриття Іде ного спрямування: «Рукавичка» (1,23), «Колосок» (1- '° «Дружні зв'ірів (2,85), «Лисичка і журавель» (2,78). У ка. ці «Рукавичка», наприклад, "питальна фраза «А хто в Ц рукавичці?» повторюється шість разів і кожний раз ІнШґ дійовою особою: жабкою, зайчиком, лисичкою, вовчиком, ведмедем. Причому й відповідь на це зайитання будована в такій же послідовності наростання. р-— А хто, хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрєкотушка, зайчик-побігай-лисвчка-сестрнчка, вовчик-братнк та кабан-іклан. А..ти хто?
Таких випадках компоненти, які повторюються, требавати щоразу з іншим інтонаційним відтінком, малюючи ':ових осіб І даючи їм характеристики. У цьому прикладі та ж інтонаційна структура запитання, повторюва-шістьма дійовими особами, повинна зіграти розрізняль-роль, а відповіді — конкретизуючу. Казковій розповіді властиве широке використання стій-:х і влучних епітетів: «спить ледар солодкимсіюм» (3,144), вовк пішов собі по лісі —битий та голодний» (2,112); отнставлень, порівнянь: «От і почали вони битися — аж лля гуде» (3,141); «аж пирхає, аж захлинається проклятий» (3,141); тавтологічних повторів: «Зроду-віку не чула» :23), «І рушили вони в путь-дорогу» (і,72), «Сяк-так по-ились» (3,141); стійких виразів: «Тільки того півника іачили»{1,107), «Такни ледачий, що й розповісти не мож->{1,72); «Біжить-біжнть, раптом чує...» (2,22) та ін.; при-док-характеристик {мнщка-нжряботушка, жабка-скре-.ушка, зайчик-побігайчик, лнсичка-сестричка, старак-. Іковик) тощо. Все це надає казці мальовничості, чарів*.-[ості, принадності. Читець повинен добре осмислити_суть ких художніх особливостей і підібрати відповідні за-|!)би виразності. Важливе для змісту треба виділити: чи-' ти повільніше, але інтенсивніше, мелодичніше, робити ,ред ним психологічні паузи, щоб зосередити на ньому ^агу слухачів. Виклад у казці послідовний, конкретний, "' Ізумілйй, бо розрахований на умілість оповідача. Тому Іемі моменти опису (пейзажу зокрема, характерних чи-окремих дій персонажів,— динамічності, активнос-и пасивності тощо) Іноді треба домалювати Інтонацією. Розглянемо .хоч би такий приклад:
Не на те я мудра, щоб дурнів розуму навчати! Хто дурнем вродився той дурнем і загине. Тікай-но ти, а то я голо-о дна! – гукнула сова та як засвітить очима... (З, 172)
Другие работы по теме:
«доисследовать»
Этот жанр появился. В работе представлена полемика литературоведов, которые до сих пор не могут определиться в том, что же такое фентези, и имеет ли этот жанр право на существование. Ученица дает характеристику современным поджанрам фентези, представляет писателей, работающих в данных направлениях
Музыкальное искусство Византии
В основе музыкального искусства Византии лежали многообразные по этническому составу и культурному уровню элементы: позднегреческие, римские, сирийские, славянские (болгарские, древнерусские), армянские и грузинские.
Щука Леонида Глебова
Как известно, басня зародилась еще в древней Греции. С тех пор и доныне этот жанр является чрезвычайно популярным. Гением отечественной басни является Леонид Глебов. Большое количество его басен имеет оригинальные сюжеты. Кроме того, он творчески перенес на национальную почву большое количество известных сюжетов басен, наполнив их народными обидами, характерами, деталями.
Анализ басни Крылова Лягушки, просящие царя
Басни И.А. Крылова – это особый сатирический жанр, унаследованный со времен античности. В эпоху классицизма басни относились к «низким» жанрам, поэтому в них звучала простая разговорная речь. Героями басен могли быть либо люди из народа, либо животные, отражающие определенные черты характера.
Самого главного глазами не увидишь 2
Самого главного глазами не увидишь Выдающийся французский писатель А. де Сент-Экзюпери говорил, что для него «существует лишь одна проблема, единая в мире - возвратить людям духовную сущность, духовные заботы». С этой целью он пишет философскую сказку-притчу «Маленький принц». Чему именно сказку, ведь этот жанр предназначен большей частью для детей? Сам автор отвечает: «Все взрослые сначала были детьми…».
Сказка как жанр фольклора
Text Text Важное место в русских волшебных сказках отведено женщинам - красивым, добрым, умным и трудолюбивым. Это Василиса Премудрая, Елена Прекрасная, Марья Моревна или Синеглазка. Graphics
Баллада в творчестве поэтов XVIII - XIX столетий
Жанр баллады возник в средние века как танцевальная песня с драматургическим действием. Развитие литературной баллады связанный с творчеством поэтов-романтиков и их предшественников Гете и Шиллера. Уже в XVIII столетии балладу определяют как стих, в котором рассказывается о каком-то необыкновенном событии.
Давня казка
Автор: Українка Леся. В одній країні жив талановитий поет. Його пісні розходилися по сьому світу, були й порадою й розвагою. Якось поет лежав у гаю прямо на стежині. А тут їде лицар на полювання, кричить, щоб звільнили дорогу. Поет відповів, що так від нього втечуть рими-соколята, І якими він може вполювати кого завгодно й що завгодно, тому нехай верхівець сам зверне.
Что такое опера
Автор: Сочинения на свободную тему Опера – это музыкальный жанр, а точнее вокально-театральный жанр музыки. Почему вокально-театральный? Потому что, оперу можно назвать театральным представлением. В опере есть актеры, которые играют свои роли, они надевают костюмы, которые помогают узнать зрителю героев, на сцене располагаются декорации.
Українське альфреско
Автор: Костенко Ліна. Над шляхом, при долині, біля старого граба, де біла-біла хатка стоїть на самоті, живе там дід та баба, і курочка в них ряба, вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.
В чем трагедия Гобсека
Автор: Зарубежная литература Оноре де Бальзак – великий французский писатель. Его заслуга в развитии мировой литературы заключается, прежде всего, в том, что он поднял жанр романа до вершин художественного совершенства и социальной значимости. Стендаль был прав, называя Бальзака «королем романистов».
Можно ли считать комедию Мольера Тартюф классической
Автор: Зарубежная литература Ж. Б. Мольер – известный драматург 18 века, живший во Франции в эпоху Просвещения. Его произведения написаны в литературном направлении – классицизм. Одно из этих произведений – комедия «Тартюф». Комедия - это низкий жанр, который содержит в себе разговорную речь. Так , например, в этой комедии часто встречается простонародная лексика: «Дурак», « не семья, а сумасшедший дом». «Тартюф» состоит из пяти актов, все действия совершаются за одни сутки в одном месте, в доме Оргона - все это характерная черта классицизма.
Классицизм XVII - XVIIIвв
Автор: Зарубежная литература Классицизм (от лат. Classicus – "образцовый") - напряженно-драматический и в то же время гармонически-величественный стиль – окончательно утвердился во второй половине XVII в. Классицизм с его устремленностью к гражданской тематике сохраняет любовь к упорядоченности, ясности языка, верен трагедии, эпической поэме, оде.
Давній епос
Епос (грец. epos — слово, оповідання) — різновид літературного (поряд з лірикою і драмою) жанру, оповідання про події, що буцімто відбувалися у минулому (які немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем).
Некоторые жанры японской поэзии
Классические танка в письменной (а в устной и того дольше) форме существуют, начиная с VIII в.и успели претерпеть множество изменений.
Жанр сказки в творчестве М.Е.Салтыкова-Щедрина
Жанр сказки как завершающая веха и высшее достижение творчества Салтыкова-Щедрина. Социальные, политические, идеалогические проблемы в сказках "Карась-идеалист", "Медведь на воеводстве" и др.
Антиутопия для античеловечества
Жанр утопии появился в Европе с зарождением гуманизма. Мудрецы прошлого с радостью изображали счастливый мир будущего, где нет войны, болезней, а все сферы жизни общества подчинены законам разума.
Литература Викторианской эпохи
(1837—1901) — литературные произведения, созданные в период царствования Виктории, королевы Великобритании и Ирландии, императрицы Индии. В XIX веке жанр романа стал ведущим в литературе Англии. Работы до-викторианских писателей, таких, как Джейн Остин и Вальтер Скотт были наполнены сатирой социального характера, а также приключенческими сюжетами.
Лебеді материнства
Автор: Симоненко Василь. Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибу казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима.
Розвиток української літератури до Другої Світової війни
Реферет на тему: Розвитокт української літератури до Другої Світової війни Доля української літератури-доля України. Важко знайти в світовій історії аналогію,щоб жива мова,мова великого народу,систематично заборонялася й переслідувалась спеціальними державними вердиктами й актами.Наприклад: указ Миколи 2,про скасування української преси (1914).
Андрей Белый
Особый жанр поэта – симфония – особый вид литературного изложения. Стихотворение "Тело стихий".
Жанровое своеобразие романа Евгений Онегин
«Евгений Онегин» — роман в стихах. Впервые в литературе Пушкин изобрел новый жанр — роман в стихах. Роман — эпический жанр (объективность с разных точек зрения, соотношение между другими людьми, историческими событиями). В стихах — лирика (субъективная точка зрения на действительность). Автор делает себя одним из героев романа, дает лирическое отступление, оценку своим
Сравнительный анализ сказок Госпожа Метелица и Морозко
.Сказка. 1.Сказка как жанр. Сказка не создавалась сразу как жанр. Она коренится в обрядовой и культовой жизни народов, она развивается из мифа. Люди любят сказки. Существовали профессии, которые способствовали исполнению сказки. Сказочник в разные эпохи был различен. В царском указе 1649 года говорится, что многие люди «сказки сказывают небывалые».
Васнецов В.М.
Мастер исторического и мифологического жанров, представитель неорусского стиля в русском модерне.
Сага о потомках Кнута
Сага о потомках Кнута, Жvi Danakonunga, Житие датских конунгов, Сага о кнютлингах Автор(ы) Олаф Тордарсон Дата написания ~ 1260 Язык оригинала древнеисландский
Информационная схема
МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ Волгоградский государственный технический университет Кафедра информатики и вычислительной техники
Конспект з уроку української мови Козацікий рік
Конспект уроку з української мови „Козацький рік” Українська мова (читання) Тема. О.Паламарчук „Козацький рід” (казка) Мета : розширити уявлення дітей про складові частини поняття козацького роду, родини; виховувати моральні якості людини; розвивати уміння працювати над значенням слів, висловів.