Павло Григорович Тичина народився 27(15) січня 1891 р. у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії (тепер Бобровицького району Чернігівської області). Походив зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького).
Батько майбутнього поета був сільським дяком — вчителем «школи грамоти». Сім'я була багатодітна (народилося 13, зіп'ялося на ноги 9 дітей), жили впроголодь, зате гарно співали. Змалку Павло виявив хист до музики, малювання і віршування.
У 1900-1907 рр. навчався в Чернігівському духовному училищі (бурсі), в 1907-1913— в Чернігівській духовній семінарії. Згодом, навчаючись у Київському комерційному інституті, працював у газеті «Рада». На цей час припало його ознайомлення з новітнім українським мистецтвом, особисте знайомство з найвідомішими його представниками. У 1913-1914 рр. працює в редакції ліберального україномовного журналу «Світло», а після його закриття — в Чернігівському статистичному бюро.
У 1916-1917 рр. — помічник хормейстера в українському театрі М. К. Садовського. 1920 року подорожував із капелою К. Стеценка «Думка» Правобережною Україною від Києва до Одеси. Того ж року організував хор (з 1921 р. — капела-студія імені М. Леонтовича), з яким виступав до 1923 року.
З 1923 по 1934 рік — співредактор журналу «Червоний шлях» (Харків). Входить до заснованої 1923 р. Спілки пролетарських письменників України «Гарт». 1926 року взяв активну участь у створенні ВАПЛІТЕ (Вільної Академії пролетарської літератури) на чолі з М. Хвильовим, куди увійшли й колишні члени «Гарту». З 1929 р. — дійсний член Академії наук Української РСР, у 1936-1939 рр. і в 1940-1943 рр. очолює Інститут літератури АН УРСР.
З 1947 р. — член-кореспондент Болгарської АН, доктор філології. 1943— 1948 рр. — міністр освіти УРСР. З 1953 по 1959 рік — голова Верховної Ради УРСР, заступник голови Ради Національностей Верховної Ради УРСР, член багатьох товариств, комітетів, президій, кавалер орденів і медалей.
Лауреат Державної премії СРСР (1941), Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1962). 1967 року отримав звання Герой Соціалістичної Праці.
Як поет П. Г. Тичина починав у 1906-1910 рр. з наслідування народних пісень та творів Т. Г. Шевченка. Перші друковані твори молодого поета з'явилися 1912 р. Подією величезної ваги в новочасній українській літературі став вихід у світ першої збірки віршів «Сонячні кларнети» (1918), пройнятої сонячною вірою в життя, людину, в рідний знедолений народ. Ця книга одразу поставила 27-річного поета поруч із першорядними митцями новочасного українського відродження. За визначенням Г. Грабовича (СІЛА), рання символістська система Тичини побудована на злитті традиційного, народного й неповторного, індивідуального, на коливанні між реальністю і мрією...
Тичина рано утвердився в думці про поезію як синтетичний вид мистецтва. На практиці це обернулося перенесенням у площину поезії засобів суміжних мистецтв: у «Сонячних кларнетах» звук подається «забарвленим», колір — «озвученим», зорові образи чергуються зі слуховими.
У віршах цього періоду можна знайти перегуки з Рабіндранатом Тагором, Волтом Вітменом, Емілем Верхарном, однак при цьому ці вірші залишаються самобутніми і самодостатніми. Великий вплив на П. Г. Тичину справили М. Коцюбинський (вони часто зустрічалися і спілкувалися в останній період життя Коцюбинського у Чернігові), Максим Горький.
За трагічною напруженістю, емоційністю й філософічністю творчість П. Г. Тичини зіставляють із творчістю реформатора англійської поетичної мови Томаса С. Еліота, лауреата Нобелівської премії (1948 р.)- Серед композиторів і художників йому були духовно близькими Ліст, Берліоз, Римський-Корсаков, Микалоюс Чурльоніс та Мартирос Сар'ян.
Протягом життя П. Г. Тичини існував постійний і надзвичайний тиск на нього, на його творчу активність. Імпресіонізм і особливий композиційний характер його творів, починаючи зі збірок «Плуг» (1920) і «Вітер з України» (1924), дедалі більше пом'якшується і замінюється спершу риторичними, а далі й абстрактними формулюваннями. Переломною у творчості поета вважається збірка «Чернігів» (1931 р.), яка означила його перехід в число «офіціозних» авторів.
Однак творчість Павла Тичини й після цього не вписується у прокрустове ложе простих схем: його приховане протистояння з тоталітаризмом на цьому не припиняється. Це засвідчують окремі поетичні, літературознавчі, публіцистичні твори пізнішого часу: «Григорій Сковорода» (1939), «Похорон друга» (1942), «Творча сила народу», «Геть брудні руки від України» (1943) та деякі інші.
У галузі поезії, прози, публіцистики, а також у науково-критичних працях Павло Тичина виявив себе одним із найосвіченіших радянських письменників, чия ерудиція охоплювала суміжні з літературою види мистецтва — музику і живопис. Павло Григорович чудово грав на кларнеті, та й у словах вловлював особливе, музичне звучання. Можливо, тому так легко давалося йому вивчення іноземних мов (він вільно володів п'ятнадцятьма).
Помер П. Г. Тичина 16 вересня 1967 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі в Києві.
Другие работы по теме:
Бог - наш отець
Бог є наш Отець. Це головна Добра Новина Христового Євангелія. Коли - згідно з практикою релігійних груп учнів у тих часах мати окрему молитву, яку складав їхній учитель - учні Христа просили його дати їм своєрідну, особливу молитву, Христос сказав: Моліться так:
Місіонерська стратегія апостола Павла
Аналітичне дослідження місіонерської стратегії, діяльності та проповідей апостола Павла, спрямованих на розширення територій Царства Господнього та поширення Євангеліє. Насадження нових церков, вирощування учнів та послідовників у школах для місіонерів.
Литературный герой ЭРИК XIV
Эрик XIV шв. Eric XIV герой исторических драм шведского драматурга Ю. А. Стриндберга Густав Васа и Эрик XIV обе. Историческийxiv сын основателя шведской королевской династии. Басов Густава Васы правил alignjustifyэрик XIV шв Eric XIV герой исторических драм шведского драматурга.
Архетипи природи в поезії В.Вітмена та Б.-І.Антонича
В історії США чільне місце посідає творчість Волта Вітмена, поета, який своїм талантом та безмежною любов’ю до природи завоював звання «співця природи». Єдина збірка з промовистою назвою «Листя трави» передає зв'язок митця з природою, яка була для нього не тільки творчим матеріалом, тлом «дії персонажів чи композиційним фактором, а й виразником психологічних станів» [10, 6].
Загребельний Павло
(Нар. 1924 р.) Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924р. в с. Солошине на Полтавщині. 1941 року закінчено десятирічку; вчорашній випускник, ще не маючи повних сімнадцяти років, пішов добровольцем до армії. Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва, в серпні 1941р. був поранений.
О панно Інно...
Автор: Тичина Павло. О панно Інно, панно Інно! Я - сам. Вікно. Сніги... Сестру я Вашу так любив - Дитинно, злотоцінно. Любив? - Давно. Цвіли луги... О люба Інно, ніжна Iнно,
Блакитна дитина
Автор: Дімаров Анатолій. Коли мій син приносить зі школи незадовільну оцінку, дружина трагедійно запитує в нього, що він там знову накоїв. Син видушує із себе, що вони з хлопцями каталися один на одному й наскочили на вчительку, а та злякалася й побігла.
Малишко Андрій
(14 листопада 1912 — 17 лютого 1970) Андрій Малишко — поет-лірик від Бога. Його голос, то ніжний і схвильований, як перші слова кохання, то гнівний, сповнений пристрасті вибухової сили, не можна сплутати з чиїмось іншим. Навіть у ряду визначних талантів, яких дала українська поезія світові в двадцятому столітті — Максим Рильський, Павло Тичина, Євген Маланюк, Богдан Ігор Антонич, Василь Стус, — постать Андрія Малишка не блякне, вирізняється глибокою поетичною самобутністю, власним баченням світу, органічним єдинокорінням з народнопоетичною творчістю, інтимним тоном звучання, навіть коли він говорить про світові, загальнолюдські проблеми.
Син приїхав
Автор: Тютюнник Григір. На початку серпня, в Ковбиші, велике село по обидва боки вузенької річки, з'їжджаються до батьків усі колишні ковбишівці, які після війни подалися з дому шукати постійного заробітку і щонедільного вихідного. Скрізь по дворах чути: «Папа, а как зараз навпростець дійти до лавки?» А батько, захмелілий від радості, бадьоро пояснює: «Та отак і отак.
Гончар Олесь
(1918 — 1995) Олесь Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918p. Після смерті матері, коли хлопцеві було 3 роки, із заводського селища на околиці Катеринослава (тепер Дніпропетровськ) його забрали на виховання дід і бабуся в слободу Суху Козельщанського району Полтавської області. Працьовита і щира в ставленні до людей бабуся замінила майбутньому письменникові матір.
Новаторство в поэзii Павла Тичини
НОВАТОРСТВО В ПОЕЗІЇ ПАВЛА ТИЧИНИ Кожного великого митця історія нагороджує гучним найменням, у якому відбивається сутність його творчості. Шевченка вона назвала Кобзарем, Пушкіна - сонцем російської поезії, Франка - Каменярем, Горького - Буревісником, Лесю Українку - поетесою-другом робітників, Коцюбинського - сонцепоклонником.
Арфами, арфами...
Автор: Тичина Павло. Арфами, арфами — золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Думами, думами —
Вогник далеко в степу
Автор: Тютюнник Григір. Павла, якого всі прозвали Павлентієм, прийняли до училища разом з друзями — Василем Силкою, Василем Оборою та Василем Кібкалом. Павло був сирота. Мати його померла, а коли хлопцеві було дев'ять років, батько одружився з тіткою Ялосоветою. Через місяць батько пішов на війну і не повернувся.
Розвиток української літератури до Другої Світової війни
Реферет на тему: Розвитокт української літератури до Другої Світової війни Доля української літератури-доля України. Важко знайти в світовій історії аналогію,щоб жива мова,мова великого народу,систематично заборонялася й переслідувалась спеціальними державними вердиктами й актами.Наприклад: указ Миколи 2,про скасування української преси (1914).
Голова Ході
Автор: Косинка Григорій. Степ був сизий, мов крило орла. Василь із сином заорали ранок на сході, у степу, і сіли під возом снідати. Коні коло воза їли овес із січкою, трусили по полудрабках овесини і сіяли на свіжу ріллю сіно з рептуха смикав вітер і люто кидав ним об голи землю. Сонце підвелося червоне, заспане, а на вітер, по-Василевому, хрести з вінчиками помалювало на небі...
Остап Вишня
Реферат на тему: План. 1.Вступ. 2.Творчість і життя Остапа Вишні. 3.Висновок. 4.Список використаної літератури. 1.Вступ. ОСТАП ВИШНЯ Справжнє ім'я — Павло Михайлович Губенко (народ. 1889 р. — пом. 1956 р.)
Вовчок Марко
(1833—1907) Народилася Марко Вовчок (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської) 10 (22) грудня 1833р. в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у збіднілій дворянській сім'ї. Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові.
Письменники-учасники Великої Вітчизняної Війни
Героїчна робота поетів України на фронтах Великої Вітчизняної війни і в тилу збільшувала бойову енергію народу, зміцнювала його волю до боротьби. У роки війни поети та письменники України були з народом на найрізноманітніших ділянках його праці.
Вишня Остап
Видатний український радянський письменник Остап Вишня (1889 — 1956) широко знаний на Україні, в Радянському Союзі і за рубежем. Протягом усього свого творчого шляху Остап Вишня виступав як талановитий і неповторний митець, слово якого глибоко проникало в пласти народного життя й успішно слугувало його безупинному поступові.
Безсмертний подвиг українського народу
Велика Вітчизняна війна як велика трагедія та героїчна боротьба в ім’я перемоги. М. Рильський та О. Довженко як самобутні поети слова. Патріотична поезія Андрія Малишка часів війни. Значення поезії Ліни Костенко. Твори видатних письменників про війну.
Кларнетизм ранньої поезії П. Тичини
Постать Павла Тичини в українській літературі. Творчий здобуток поета. Фольклорні джерела ранніх творів Павла Тичини. Явище кларнетизму в літературі. Рання лірика П. Тичини як неповторний скарб творчості поета. Аналіз музичних тропів "Сонячних кларнетів".
Національна основа поетичної творчості П. Грабовського
Україна як центральна тема творчості Павла Грабовського, окреслення її образу в багатьох віршах збірки "Пролісок". Контраст між бажаним і реальним, тяжкі поневіряння, загрозливий стан здоров'я поета у засланні. Патрiотичнi переконання Грабовського.
Рання поезія Павла Тичини
Павло Тичина – один з найвидатніших українських поетів. Аналіз віршів "підготовчого періоду" автора та творів, які увійшли до його першої збірки – "Сонячні кларнети". Творче становлення Павла Тичини. Зв’язок його творів з народнопісенною лірикою.
Дионисий
Художественные тенденции последней трети 15 - начала 16 вв. к праздничному декоративизму, рафинированной утонченности и каноническому догматизму нашли в лице Дионисия тонкого истолкователя.
Березин, Ефим Иосифович
Введение 1 Биография 2 Е. Березин и филателия 3 Награды 4 Фильмография Введение Ефи́м Ио́сифович Бере́зин (сценический псевдоним — Штепсель; 11 ноября 1919, Одесса — 29 мая 2004, Тель-Авив) — актёр, артист разговорного жанра. Народный артист Украинской ССР (1961).
Культура України в 1917-1920 рр.
Реферат на тему: Культура України в 1917-1920 рр. Складні й неоднозначні соціальні, економічні та політичні процеси, пов'язані з поваленням царизму, більшовицьким переворотом, розгортанням українських визвольних змагань, справили значний вплив на культурне життя тогочасного суспільства. Без перебільшення можна сказати, що особливо плідними з цього огляду були роки української революції та боротьби за збереження української державності.
Грабовский, Павел Арсеньевич
Введение 1 Биография, революционная деятельность 2 Творчество 3 Личная жизнь 4 Сборники произведений, изданные на русском языке Введение Па́вел Арсе́ньевич Грабо́вский (укр. Павло Арсенович Грабовський; 1864(1864), село Пушкарное Харьковской губернии, ныне село Грабовское Сумской области — 1902, Тобольск) — украинский поэт, переводчик, участник революционного движения.
Гiмн України
Пов’язаність національної символіки з духовністю народу, прагненням до єднання, готовністю до здійснення своїх національних завдань, історичним та культурним розвитком. Відображення в гімні традиційної української символіки та історія створення гімну.
Павло Чубинський - видатний український географ
Павло Чубинський Павло Чубинський відомий в науковому світі як етнограф – фолькльорист та автор гімну “Ще не вмерла Україна”.А як географ – краєзнавець – маловіддомий.Діяльність його тісно пов‘язана з Російським географічним товариством, яке в той час відігравало значну роль в науково – культурному житті Росії.Ще змалку Павло починає захоплюватись епохою географічних відкриттів, мріє про далекі подорожі.Він поступив в Петербурзький університет , на юридичний факультет, де й познайомився з Георгієм Семеновим Тянь – Шанським, який в свою чергу знайомить Чубинського з такими видатними географами як Миколою Пржевальським та Миколою Миклухо – Маклаєм.Саме Миклухо – Маклай вмовив Чубинського всупити до Російського Географічного Товариства і саме під впливом цього видатного географа – дослідника, який вже в той час побував на Канарських островах та Мадагаскарі, Чубинський починає серйозно
Проблема умов міжнародної торгівлі
Мойсейченко Павло Олександрович Домашня робота з МЕВ ІІ МЕВ, 1 група Чому проблема умов міжнародної торгівлі не розглядалась в класичній теорії Щоб відповісти на це питання, треба, на мою думку, спочатку вказати, що взагалі є умовами торгівлі, потім розглянути відмінності між класичною та неокласичною теоріями міжнародної торгівлі(МТ), бо саме ними зумовлена поставлена проблема, а потім, проаналізувавши це, зробити відповідний висновок: чому умови МТ не розглядалися в класичій теорії.