БЕЛЛЬ, Генріх (Boll, Henrich - 21.12.1917, Кельн - 16.07. 1985, Ейфель) — німецький письменник, лауреат Нобелівської премії 1972 р.
Був шостою дитиною у католицькій сім'ї столяра Віктора Белля та Марії Белль. Предки з боку батька емігрували з Англії з релігійних мотивів. У 1924 — 1928 pp. навчався в народній школі в Радерталє — у передмісті Кельна, куди переїхала сім'я батьків. У 1925 р. сім'я розорилася внаслідок банкрутства ремісничого банку. Сім'я Беллів змушена була продати будинок в Радерталє і повернутися в Кельн. У двадцятилітньому віці Белль почав писати оповідання про долі розорених, зубожілих обивателів. Перші літературні спроби позначені впливом Ф. Достоєвського. У1937 p., отримавши атестат зрілості, найнявся учнем у книжковий магазин у Бонні. Після відбуття у 1938 р. трудової повинності Белль влітку 1939 р. вступив у Кельнський університет, а восени був призваний до гітлерівського вермахту. Брав участь у Другій світовій війні на території Франції, Польщі, Радянського Союзу, Румунії, Угорщини та Німеччини. Був тричі поранений. Спроби ухилитися від військової служби успіху не мали. Наприкінці війни дезертирував, у 1945 р. повернувся в Кельн. Вступив в університет, працював помічником столяра, публікував оповідання в газетах і журналах (1947).
Великий успіх Беллю приніс перший його роман «Де ти був, Адаме?»(«Wo warst du, Adam?», 1951), у якому йдеться про долі фронтовиків наприкінці війни. Уже вивішані білі прапори мирними жителями, які з радістю і тривогою чекають кінця рейху, але нікому з героїв не судилося спізнати мирного щастя. Солдат Файнхальс, колишній архітектор, братиме участь у відновленні стратегічно важливого моста. Міст відновили, але одразу ж підірвали, оскільки ним міг тепер скористатися ворог. Файнхальсу рукою подати до свого дому, який він покинув багато років тому. Постріл, один із останніх пострілів, зроблених німецькими гарматами по своїх співвітчизниках, наздоганяє його на порозі отчого дому. Гине у концтаборі його кохана, її власноручно розстрілює комендант концтабору, схиблений на вокальному мистецтві: він створив табірний хор зі своїх жертв. Вчувши у її співі віру, істинну віру в людину, в її досконалість і мужність, нікчемний регент-комендант не витерпів і вистрелив упритул.
У 1951 р. Белля запросили на засідання «Групи-47», яка об'єднувала найзначніших німецьких письменників, де йому була вручена премія. У подальшому Белль брав участь у роботі «Групи-61».
Після виходу романів «І не промовив жодного слова» (« Und sagte kein einziges Wort», 1953), «Дім без господаря» («Наш ohne Hiiter», 1954), «Хліб ранніх літ» («Das Brot der friihen Jahre», 1955), «Більярд о пів на десяту» («Billard urn halb zehn», 1959) Белля визнали в Західній Німеччині найзначнішим письменником покоління, яке повернулося з фронту.
У творчості Белля приваблює його чесність і доброта, його увага до малих і старих, його зворушливе піклування про жінок без чоловіків і дітей без батьків. Усі скромні люди, обділені долею, кого нацистські філософи таврували як «недолюдків» , стали улюбленими героями його романів, їм письменник намагається дарувати втіху і надію, в них відкриває скарби душі, часто невідомі їм самим. У романі «Більярд о пів на десяту» Белль створив символічні образи невинних агнців та диких буйволів, які провокують політичні катаклізми. Цей конфлікт буде варіюватися і в інших творах.
Мірилом усіх вчинків героїв Белля на війні чи в мирні дні, коли війна знову нагадує про себе, є справедливість. Письменник ненавидить фашизм за те, що він був узаконеною несправедливістю, глумом над людською гідністю. Витоки трагічного в Беллі криються у розриві між свідомістю та вчинком, але автор повісті «Самовільна відлучка» чи роману «Очима клоуна» («Ansichten eines Clowns», 1963) аж ніяк не похмурий. Мало хто вмів так смішити, як Б. Його тонка іронія, а почасти дошкульна сатира спрямовані проти сильних світу цього, проти тих можновладців, котрі завжди приховують обличчя під маскою серйозності, щоб приховати глупоту, — теж специфічна риса його письменницької манери.
Упродовж усього свого життя Лені мовби не помічає вибухів і заворотів німецької історії. Здається, ця «справжня німецька дівчина», а згодом удова фронтовика покірно несе свій хрест, але це зовсім не так. Лені, жодним словом, жодною справою не протестуючи проти нацистського режиму, здійснює вчинки, несумісні з догмами та законами рейху. Зрозуміло, що найбільше докорів і пліток викликає її роман з радянським військовополоненим Борисом Колтовським. Їхня любовна історія в даному випадку аж ніяк не приватна справа, а виклик всім устоям і нормам. Якби про це дізналася влада, їх очікувало б страшне покарання.
Белль любив подорожувати. Він відвідав Польщу (1956), Швецію (1956), Грецію (1972), Ізраїль (1972), Еквадор (1979). Неодноразово бував у Франції, Англії і особливо в Ірландії, де проживав у власному домі.
У 1962 р. Белль уперше відвідав Радянський Союз. Він побував у Москві, Ленінграді та Ясній Поляні. У 1965 р. відбулася друга поїздка за тим самим маршрутом, а, окрім того, протягом двох тижнів він відпочивав у Дубултах. У 1967 р. Белль побував у Москві, Тбілісі та Ленінграді, де збирав матеріали для фільму про Ф. Достоєвського. Прем'єра фільму «Письменник і його місто: Достоєвський і Петербург» («Der Dichter und seine Stadt: Fjodor Dostoewski und Petersburg») із супровідним текстом відбулась на телебаченні в 1969 р. Востаннє Белль відвідав СРСР у 1979 р. Після цього настало взаємне збайдужіння: Белль активно виступав на захист письменників-дисидентів, а це викликало роздратування радянської офіційної влади.
Белль був глибоко віруючим католиком, для нього релігія була мірилом людської совісті. Він різко критикував офіційну церкву в романах «Дім без господаря «та «Очима клоуна». Не належав до жодної політичної партії, проте у передвиборній кампанії початку сімдесятих років активно підтримував Соціал-демократичну партію Німеччини. Опозиційна Партія християнських демократів та симпатизуючи їм засоби масової інформації оголосили Белля духовним наставником тероризму. У зв'язку з широкою облавою на терористів у будинку Белля в Ейфелі було вчинено обшук.
У 1974 р. Белль опублікував повість «Втрачена честь Катаріни Блюм, або Як виникає насильство і до чого воно може призвести» («Die verlorene Ehre der Katharina Blum oder: Wie Gewalt entstehen und wohin sie ftihren kann»), у якій знайшов відображення власний недавній досвід спілкування з пресою. Героїня повісті дала притулок людині, запідозреній у тероризмі, її прізвище потрапляє в газети, її цькують і обливають багном. У фіналі повісті вже Катаріна Блум здійснює терористичний акт проти журналіста, який заплямував її чесне ім'я. Повість спричинила великий суспільний резонанс, була екранізованою.
У 1982 р. на Міжнародному конгресі письменників на захист миру в Кельні Белль виступив з промовою «Образи ворогів», в якій нагадав про небезпеку реваншизму. Незабаром після виступу стався підпал будинку Белля в Ейфелі, в результаті якого частина будинку згоріла. Тоді ж рада Кельна присвоїла письменникові звання почесного громадянина (1982) і придбала архів Белля (1984).
У 1985 р. у зв'язку з сороковою річницею капітуляції фашистської Німеччини Белль опублікував «Лист до моїх синів» («Brief an meine Sonne»), в якому розповів про те, як він особисто пережив закінчення війни. Тема зведення рахунків з фашистським минулим присутня і в останньому посмертно виданому романі «Жінки на тлі річкового пейзажу» («Frauen vor Flufllandschaft», 1985).
У 1980 p. Белль важко захворів, переніс часткову ампутацію правої ноги. На початку липня 1985 р. змушений був знову лягти в клініку. 15 липня його виписали додому, а наступного ранку Белль несподівано помер. Похований 19 липня у Борнхаймі-Мертені поблизу Кельна. Символічною є назва посмертної публіцистичної книги Белля — «Здатність горювати» («Die Fahigkeit zu trauen», 1986).
Другие работы по теме:
«Давид Белль родоначальник и основатель Паркура»
Воспитываемый дедом Гильбертом Киттеном бывшим старшим сержантом, некогда служившим в пожарных войсках Парижа, Давид был впечатлен рассказами о героизме, и с раннего возраста в нем проснулся интерес ко всему, что подразумевало под собой движение и активность
Генрих Белль Странник, когда ты придешь в Спа 8230
Основной темой произведений Генриха Белля была война. Трагические фронтовые надежды, которые обожгли судьбу писателя за шесть лет участия во Второй мировой войне, много в чем определили смысл жизни и творчества Белля.
Мистическое в повести-сказке Гофмана Крошка Цахес по прозвищу Цинобер
Известный немецкий писатель - романтик, художник, музыкант Эрнст Теодор Амадей Гофман написал много рассказов и повестей, в которых фантастическое объединяется с реальностью настолько крепко, что сложно определить границу. Фантастическое в произведениях Гофмана настолько притягивает и зачаровывает, что начинаешь воспринимать рассказанное, как реально существующее.
Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...
Автор: Белль Генріх Теодор. Оповідання написане від першої особи, події відбуваються під час другої світової війни. В назві твору Белль використовує перші рядки славнозвісної епітафії трьомстам спартанцям, які полягли, боронячись від навали персів.
Жизнь и творчество Генриха Белля
Генрих Белль родился в Кельне, вырос в доме родителей — католиков-антифашистов. Отец его — скульптор. Белль работал столяром, потом служил в книжном магазине. С 1939 до 1945 г. был солдатом.
Бертран де Борн
(1140 - 1215) Бертран де Борн — французький трубадур. Один із видатних прованських трубадурів, Борн був рицарем і разом зі своїм братом володів укріпленим замком Альтафорт (зараз містечко Отефор). Данте хвалить його як талановитого поета, співця війни («Про народне красномовство «), згадує про його щедрість («Бенкет'), але прирікає Борна на дуже важку кару за гріхи серед «злопорадників» у восьмому колі пекла: видатний трубадур тримає свою відрубану голову в руці, «як ліхтар».
Жерико
Жерико, Жан Луи Андре Теодор (Gеricault, Jean Louis Andrе Thеodore) (1791–1824), французский живописец; родился 26 сентября 1791 в Руане.
Евгений Шварц. Тень
Странные приключения произошли с молодым ученым по имени Христиан-Теодор, приехавшим в маленькую южную страну, чтобы изучить историю. Он поселился в гостинице, в комнате, где до него жил сказочник Ханс Кристиан Андерсен.
Новые левые
Введение 1 Оказавшие влияние на движение 2 Представители новых левых 3 Связанные с новыми левыми 5 Книги Введение Новые левые — направление в политике, отождествляющее себя с левой идеей, но противопоставляющее себя традиционным компартиям и анархистам (старым левым).
Жерико, Жан Луи Андре Теодор
Введение 1 Биография 2 Галерея 3 Жерико в художественной литературе Введение Жан Луи Андре Теодор Жерико (фр. Jean-Louis-Andrй-Thйodore Gйricault, 26 сентября 1791, Руан — 26 января 1824, Париж) — французский живописец.
Республиканский шуцбунд
Введение 1 История 2 Интересные факты Введение Республиканский шуцбунд (нем. Republikanische Schutzbund — Союз обороны) — военизированная организация Социал-демократической партии Австрии, созданная в 1923 году и действовавшая до 1936 года.
Седлоклювый ябиру
Введение 1 Описание 2 Распространение 3 Питание 4 Размножение 5 Изображения и видео Список литературы Введение Седлоклювый ябиру[1] (Ephippiorhynchus senegalensis) — один из двух видов рода седлоклювых ябиру (Ephippiorhynchus), самый крупный представитель семейства аистовых[2].
A-la Belle Poule причёска
A-la Belle Poule (а-ля белль пуль) — дамская высокая причёска из собственных и накладных волос, созданная в эпоху Марии-Антуанетты. Названа так в честь известного фрегата Белль Пуль, который сразился с английским фрегатом HMS Аретуса в 1778 году.
Объединённая партия гаитянских коммунистов
Введение 1 Коммунистическое движение в Гаити 2 История ОПГК 3 Последователи 4 Руководители ОПКГ Список литературы Введение Объединённая партия гаитянских коммунистов (ОПГК; фр. Le Parti Unifiй des Communistes Haпtiens) — коммунистическая партия, действовавшая в Республике Гаити.
Президентские выборы в США 1908
Введение 1 Выборы 1.1 Кампания 1.2 Результаты Введение Президентские выборы в США 1908 года проходили 3 ноября. Президент Теодор Рузвельт, выполняя данное обещание не выдвигаться на третий срок, предложил республиканцам своего близкого друга и военного министра Уильяма Говарда Тафта в качестве преемника.
Президентские выборы в США 1912
Введение 1 Выборы 1.1 Контекст выборов 1.2 Кампания 1.3 Результаты Введение Президентские выборы 1912 года проходили 5 ноября и отличались ожесточённой борьбой между тремя основными кандидатами, двое из которых уже были президентами ранее. Президент Уильям Тафт был вновь выдвинут Республиканской партией при поддержке консервативного её крыла.
Рузвельт, Теодор
План Введение 1 Биография 2 Политическая деятельность 3 Президент США 3.1 Первая администрация 1901-1904 годы 3.2 Выборы 1904 года 3.3 Вторая администрация 1905-1909 годы
Кёрнер, Теодор
Теодор Кёрнер, эдлер (дворянский титул) фон Зигринген (нем. Theodor Kцrner Edler von Siegringen, 23 апреля 1873 — 4 января 1957) — австрийский политик, президент Австрии в 1951—1957 годах.
Карл IV Теодор
Карл Филипп Теодор (нем. Karl (oder Carl) Philipp Theodor (10 декабря 1724, замок Дрогенбуш, около Брюсселя — 16 февраля 1799, Мюнхен) — курфюрст Баварии в 1745—1777. Карл Теодор был сыном Иоганна Христиана Пфальц-Зульцбахского и Марии Генриетты де ла Тур, дочери Франсуа Эгона де ла Тур д'Овернь и Марии Анны де Линь из герцогского дома Аренберг.
Константин Ипсиланти
Константи́н Ипсила́нти (рум. Constantin Ipsilanti, греч. Κωνσταντινος Υψιλαντης; 1760, Стамбул — 24 июня 1816, Киев) — великий драгоман Порты в 1796—1799 гг., господарь Молдовы в 1799—1802 и Валахии в 1802—1806.
Теодор Рузвельт
У зовнішній політиці Рузвельт, особливо по відношенню до країн Південної Америки, активно проводив силову політику. Був головним організатором виходу Панами з складу Колумбії у 1903 році, внаслідок чого США захопили зону Панамського каналу.
Холл, Теодор
Теодор А. Холл англ. Theodore А. Hall; 20 октября 1925,Фар Рокэвей (англ. Far Rockaway, Queens), США — 1 ноября 1999, Кембридж, Англия) — физик-вундеркинд, участник Манхэттенского проекта. Передавал секреты в СССР, был разоблачён, но не судим, а только уволен. Занимался наукой в США и Англии, внёс ценный вклад в методы исследования биологических объектов.
Максимилиан II курфюрст Баварии
Максимилиан II Эмануэль (нем. Maximilian II. Maria Emanuel Kajetan. Kurfьrst von Bayern; 11 июля 1662(16620711), Мюнхен — 26 февраля 1726, Мюнхен) — курфюрст Баварии с 26 мая 1679 по 29 апреля 1706 и с 6 марта 1714 по 26 февраля 1726 года. Штатгальтер Испанских Нидерландов с 1692 по 1706 годы.
Жанна д Арк - Saіnte Jeanne d Arc
Реферат на тему: “Жанна д’Арк” Saіnte Jeanne d'Arc Жанна народилася 6 січня 1412 року. Її батьки були селяни Жак Дарк і Ізабелла Роті. Ще з дитячих років Жанна бачила навколо себе страждання і біди народу Франції від англійських окупантів. На її рідне селище не раз нападали вороги. Патріотично налаштована дівчина дуже боляче сприймала загарбання своєї батьківщини.
Стивенс, Тэд
Теодор Фултон (Тэд) Стивенс (англ. Theodore Fulton (Ted) Stevens;18 ноября 1923, Индианаполис, Индиана, США — 9 августа 2010, недалеко от Алекнагика, Аляска, США) — американский политик, сенатор США от штата Аляска c 1968 по 2009 год. Представитель Республиканской партии, председатель Сената (2003—2007).
Реформація XVI-XVIII століть у Європі
Реферат на тему: Реформація XVI-XVIII століть у Європі Німеччина У XVIст., у Німеччині починае зароджатися капіталізм. З розвитком торгівлі,промисловості,економики виникають буржуа в Третьому стані в схемі держуправління монарха.
Шуберт, Фёдор Иванович
Фёдор Иванович (Фридрих Теодор) Шуберт (нем. Friedrich Theodor von Schubert; 1758—1825) — русский математик, астроном, геодезист и популяризатор науки немецкого происхождения.
Гофман Эрнст Теодор Амадей
Эрнст Теодор Амадей Гофман… В этом имени есть что-то магическое. Его всегда произносят полностью, и оно как будто окружено тёмным гофрированным воротником с огненными отблесками. Впрочем, так и должно быть, потому что на самом деле Гофман был волшебник.
Теодор Агриппа Д' Обинье
Обинье, Теодор Агриппа Д' (Aubigne Thedore Agrippa d') (1552–1630), французский поэт, писатель, воин.
Теодор Эрсар де Вильмарке
Вильмарке, виконт Теодор Эрсар де (бретонский вариант имени Teodor a gKervarker) 1815-1895. Литератор, собиратель бретонского фольклора. Родился в Корнуайе (в городе Кемпер) в аристократической, но небогатой семье. В юности дружил с Шатобрианом.
Осуд антигуманної сутності війни у творчості Генріха Белля
Осуд антигуманної сутності війни у творчості Генріха Белля Слово вчителя. Друга світова війна - величезна катастрофа XX століття - знайшла своє відображення у творчості багатьох письменників світу. Ставши очевидцями та учасниками її, переживши та переосмисливши бачене, вони створили надзвичайно сильні за своїм емоційним впливом твори, які викривали злочинну та антигуманну суть війни.